Розробка логістичної стратегії підприємства по дистрибуції товарів
Дипломная работа - Маркетинг
Другие дипломы по предмету Маркетинг
Вступ
Динаміка світового економічного поступу на сучасному етапі цілком природно стимулює розвиток теорії управління. Порядок із прискореним впровадженням концепції стратегічного управління все більшою мірою сфера виробництва та дистрибуції звертається до концепції логістики. Можна із впевненістю стверджувати, що пріоритетні напрями стратегічного управління насамперед стосуються сфери логістики, тобто сфери просторово-часової трансформації товарів, послуг, людей, капіталу, інформації. До цього спонукає система сформованих світових мегатенденцій, серед яких глобалізація та індивідуалізація, інформатизація та екологізація, зокрема європейська інтеграція та європеїзація підприємств, інтеграційна державна політика країн ЄС, інтеграційні між культурні відносини тощо. За цих умов традиційні межі простору і часу втрачають своє значення: обєднана Європа це єдиний ринок товарів, послуг, людей, капіталу без внутрішніх меж, а поширення нової (віртуальної) економіки це часова доступність без обмежень. Однак це зовсім не усуває проблем, звязаних з фізичним переміщенням, тобто необхідності транспортування, складування як тимчасового зберігання тобто дистрибуції і стратегічного управління.
Для практичної реалізації цілей логістики необхідно знайти адекватні рішення ряду відповідних завдань, які по ступеню значущості розділяються на дві групи: глобальні і приватні (локальні) завдання.
До глобальних завдань логістики відносяться наступні:
- створення комплексних, інтегрованих систем матеріальних, інформаційних, а по можливості і інших супутніх потоків;
- стратегічне узгодження, планування і контроль за використанням логістичних потужностей сфер виробництва і звернення;
- досягнення високої системної гнучкості;
- постійне вдосконалення логістичної концепції в рамках вибраної стратегії в ринковому середовищі.
Приватні завдання в логістиці мають локальний характер, вони динамічніші і різноманітніші:
- максимальне скорочення часу зберігання продукції;
- скорочення часу перевезень;
- раціональний розподіл транспортних засобів;
- швидка реакція на вимоги споживачів;
- оперативна обробка і видача інформації і т.п.
Рішення цих задач актуальні, носять творчий характер для досягнення реальної мети стратегічного управління.
У випускній роботі відмічено актуальність поставленої мети логістичного управління, а саме дистрибуції, як розробка і вдосконалення управління матеріальними потоками.
1. Теоретичні питання логістичної стратегії підприємства
1.1 Стратегія підприємства і логістичні стратегії
Імплементація концепції логістики в систему управління підприємством створює певні труднощі в усіх її характеристиках. Однак найважливішими з перспективи впровадження концепції логістики необхідно вважати проблеми, що виникають із характеристики системного мислення, оскільки це проявляється на найбільш ранній стадії стадії формування.
Багато років тому відомому американському журналу Бізнес уік довелося змінити свою попередню назву Системи як застарілу, однак уже початок 70-х років ознаменувався все більшою потребою в системному мисленні. Причини такого радикалізму в управлінні з початку 70-х років зумовлені появою стійких тенденцій щодо зміни структури ресурсів виробництва сучасних промислових підприємств в напрямку поліпшення структури капіталу, якісних характеристик працівників, багатократного зростання питомих капіталовкладень у виробничі потужності для механізації і автоматизації виробництва, щодо зміни в управлінні виробництвом. Останнє стосується концептуальних змін в самій теорії управління в напрямку впровадження поряд із основним принципом розвитку великого бізнесу вдосконалення через розподіл зусиль, тобто поглиблення спеціалізації нового принципу вдосконалення завдяки інтеграції зусиль. Сказане насамперед належить до етапу формування стратегії підприємства
Отже, необхідність ефективного використання ресурсів, труднощі в реалізації технологічних змін та низька ефективність заходів збалансування проявів негативних наслідків спеціалізації разом зумовили актуалізацію систем та системного підходу. Результатом посиленої уваги стало нове розуміння категорії системотехніки, сформоване внаслідок необхідності усунення таких труднощів. По-перше, відбулося розширення і ускладнення системних структур настільки, що це утруднило хід раніше простих процесів розподілу і доставки продукції покупцям, зважаючи на складні проблеми формування складського господарства, його ієрархічної структури, стратегічних запасів, зворотного звязку тощо. У конструюванні та проектуванні таке утруднення означає відхід від послідовності етапів дослідження: конструювання виготовлення дослідного зразка підготовка виробництва виробництво і т.д. до складнішої паралельно-послідовної координації етапів.
По-друге, планування покращання економіки повинно ґрунтуватися не на ізольованих обєктах оптимізації, що становлять основні центри витрат, а на системній оцінці всіх частин системи через оптимізацію використання матеріалів, персоналу, обладнання, інформаційного потенціалу тощо. В цьому розумінні класичний облік, що ґрунтується на рознесенні витрат за статтями, стає корисним лише для ретроспективи і непридатним для перспективних системних рішень.
П