Розробка логістичної стратегії підприємства по дистрибуції товарів

Дипломная работа - Маркетинг

Другие дипломы по предмету Маркетинг

?ія поповнення запасів система швидкого реагування як осучаснена реалізація принципу ЛТ, в якій існує повноцінна субституція запасів інформацією. Впровадження такої стратегії стало можливим завдяки розвитку інформаційних технологій, передусім електронного об міну даними (ЕDІ), електронних пунктів продажу (ЕРОS electronic point of sа1е) тощо та транспортних технологій. Стає зрозуміло, що система швидкого реагування є класичним прикладом повноцінної заміни запасів інформацією, допустимі зони якої ілюструє рис.1.13.

 

Рис.1.13. Система швидкого реагування і традиційна система запасів

 

Зона І є більш ефективною з точки зору витрат для традиційних систем, однак при рівні обслуговування, більшому від Ко, стає перспективнішою система швидкого реагування.

Окрім цього, позитив системи швидкого реагування проявляється в зменшенні ризику помилкового прогнозу, рівня страхових запасів, рівня запасів в дорозі, часу реалізації замовлення.

Черговим етапом етапом найвищої інтеграції необхідно вважати формування системи логістично зорієнтованого управління організацією, логістичною кооперацією організацій, інтегрованим ланцюгом поставок. Мова йде про ототожнення системи управління із системою логістичного управління як такою, в якій принципи, концепція, стратегія логістики виконують функції генеральних (корпоративних), а організаційна одиниця логістики є головним структурним підрозділом в системі управління. Рівень ототожнення системи управління із системою логістичного управління залежить від масштабів логістичної інтеграції, яка в структурована так, як показано на рис.1.14.

 

Рис.1.14. Основні орієнтації процесу логістичного управління

 

Подана структуризація вимагає ідентифікації відмінностей інтеграції логістики на стратегічному та операційному рівні.

Сутність та цілі стратегічного і оперативного логістичного управління розглядаються в (табл. 1.4).

Подана етапність теоретичного розвитку та практичного використання концепції логістичного управління в часовому зрізі спостерігається одночасно чому є обєктивні причини. Водночас ця етапність окреслює напрям поглибленого впровадження логістичної концепції та забезпечення (майнового, організаційного, інформаційного) її ефективної реалізації. Цьому і будуть присвячені наступні розділи книги.

 

Таблиця 1.4. Характеристика проблем стратегічного і операційного логістичного управління

Стратегічне управлінняОпераційне управління

  • Філософія і цілі напрямків підприємства
  • Часткові та одиничні цілі
  • Стратегії
  • Програми, а також операції і процедури
  • Створення потенціалу логістичних ефектів і вартостей
  • Використання існуючого потенціалу (відповідне застосування засобів)
  • Довгий горизонт планування
  • Короткотермінове планування
  • Еластичність
  • Відсутність еластичності, схильність до
  • бюрократії
  • Абстракті йно-аналітичний і креативно-інтуїтивний спосіб мислення (створення концепцій та ідей)
  • Аналітично-практичний спосіб підходу, точні знання (орієнтація на впровадження)
  • Орієнтована на підприємство, наскрізна перспектива при визначенні та оцінці проблем
  • Орієнтація на визначені проблеми, на певну сферу діяльності (егоїзм відділів)
  • Врахування зовнішньої інформації
  • Перетворення внутрішньої (в масштабі підприємства) інформації
  • Наближена, загальна інформація
  • Точна, детальна інформація
  • Слабо визначена структура проблеми
  • Добре визначена і виокремлена проблема
  • Пошук нових сфер завдань, принципові (структурні) зміни
  • Зміни, які характеризують зростання
  • 1.3 Аналіз використання логістики у виробничому підприємства Розглядаючи розвиток логістики виробничого підприємства в контексті історичного розвитку теорії логістики, доцільним виглядає вирізнення окремих періодів, ототожнюваних із панівними концепціями. Фрагментарний період логістики виробничого підприємства охоплював передусім логістичні рішення стосовно окремих фаз виробництва, тобто постачання, власне виробництва і збуту. Локалізація логістичних рішень в межах названих фаз гарантувала лише субоптимальні рішення, які не могли розглядатися аргіогі як оптимальні для всіх фаз виробничого підприємства, оскільки критерії оптимальності не враховували відповідних умов оптимізації. Прикладами фрагментарних рішень можна вважати визначення оптимальної партії закупівлі за формулою Вільсона в логістиці постачання без врахування наслідків цього рішення у фазах виробництва та дистрибуції, визначення оптимальної партії виробництва без врахування цього рішення у фазах збуту та постачання, визначення оптимального рівня запасів готової продукції на складі готової продукції без врахування наслідків цього рішення у фазі постачання та виробництва Логічним виглядає досягнення збалансованості партії закупівлі протягом всього логістичного процесу у будь-якій його ланці трансформації матеріального потоку до партії відправлення із складу готової продукції включно. Така 100-відсоткова точність координації в часі і просторі на кожній з ланок виробничого процесу гіпотетично забезпечувала б системну оптимальність. оскільки виключала б необхідність складування в запас з причини відсутності кількісно-якісного балансу матеріалів в просторі та часі. Власне таким підходом і характеризується концепція логістики виробничого підприємства як системи (другий період період системної і