Розробка логістичної стратегії підприємства по дистрибуції товарів
Дипломная работа - Маркетинг
Другие дипломы по предмету Маркетинг
?ганізація, що здійснює дистрибуцію товарів, може виконувати всі логістичні функції власними ресурсами, володіючи на правах власності чи оренди засобами транспорту, складськими потужностями, іншими засобами логістичної інфраструктури. Водночас є привабливою можливість передачі окремих логістичних функцій спеціалізованим самостійним підприємствам, щоби концентрували увагу на обмеженому колі функцій, що становитимуть виключну компетенцію організації. Таке поглиблення спеціалізації за рахунок логістичних процесів вмотивоване очікуваним зниженням сукупних витрат, підвищенням рівня логістичного сервісу, хоч при цьому може ускладнитися виконання окремих функцій управління переміщенням потоку товарів, таких як інтегроване планування, організування, контролювання, регулювання.
Отже, логічним виглядає твердження, що найбільш повно концепція логістики дистрибуції товарів може бути імплементована в систему дистрибуції за умов успішного вибору стратегії дистрибуції. Переважно вибір будь-якої стратегії залежить від наявності тих чи інших зовнішніх та внутрішніх чинників. Вибираючи стратегію дистрибуції, до уваги необхідно брати такі групи чинників зовнішнього оточення:
цільовий ринок (кількість і структуру клієнтів, їх просторове розміщення, звички і преференції клієнтів);
конкуренція (способи продажу і рішення у сфері фізичної дистрибуції, які застосовуються конкурентами);
економічні чинники (наприклад, митна, податкова політика);
правові чинники (норми, які регулюють господарські стосунки, захищають споживача, інформацію тощо);
технологічні чинники (нові транспортні системи, технології складування, комунікації, зберігання інформації).
Натомість до найважливіших внутрішніх передумов у межах дистрибуційної ланки логістичного ланцюга можна зарахувати:
чинники, повязані із застосованою концепцією маркетингу, зокрема:
маркетингові цілі (наприклад, зростання продажу, частка ринку, формування іміджу);
продукт і його риси;
політику цін;
стратегію промоції (просування);
засоби підприємства;
існуючий досвід у сфері дистрибуції.
Наступним етапом в логістиці дистрибуції товарів є ідентифікація каналу дистрибуції. Маркетинговий підхід до каналу дистрибуції структурує його складові на групи учасників: інституції, в яких трансформується право власності на товар (виробники, торговельні організації, покупці); інституції без права власності на товар (агенти, брокери, інші посередники); інституції з надання спеціалізованих послуг (банки, транспортні, експедиційні, складські організації, рекламні, страхові фірми). Логістичний підхід до каналу дистрибуційної структурує його складові як послідовні ланки просторово-часової трансформації товарів в процесі їх переміщення від виробника до споживача Це також означає вибір конфігурації дистрибуційної мережі.
Одним із обєктів логістичних рішень в дистрибуційній логістиці, що стосується визначення раціональних логістичних каналів, необхідно вважати локалізацію дистрибуційної мережі, тобто вибір місця розташування роздрібних магазинів, гуртовень, складів тощо. Така проблема є ключовою, наприклад, для виробників мясо-молочної, пиво-безалкогольної, овочевої продукції, продукції швейних підприємств тощо.
Маючи на меті, наприклад, оптимізацію розміщення гуртової бази на певній території, з врахуванням існуючого розташування на цій території постачальників і отримувачів (обєктів роздрібної торгівлі), скористаємося системою координат, визначивши координати постачальників Xі і Yi, та роздрібних магазинів Xj і Yj. За кінцеві рівняння визначення координат оптимальної локалізації гуртового складу є такі:
; (2.1)
,
де рі пропозиція товарів і-м постачальником; qj попит на товари j-го магазину.
Такий підхід до визначення місця оптимальної локалізації обєкта ґрунтується на економічній інтерпретації визначення центра ваги локалізованої сукупності ваг, тобто кількості вантажу в кожному пункті у, транспортування якого до вибраного місця локалізації забезпечуватиме мінімальні транспортні витрати.
Розглянемо такий приклад: торговельна фірма має 5 магазинів роздрібної торгівлі, головними постачальниками є 3 виробники продукції. Для мінімізації загальних транспортних витрат розглядаємо доцільність створення центрального складу з функціями єдиного постачальника магазинів. Розмістивши початок координат в місці розташування найбільш віддаленого в південнозахідному напрямі магазину М2, подамо графічно координати постачальників та магазинів (рис.2.3.).
За вищенаведеними формулами розрахуємо координати оптимального розміщення центрального складу:
X=
Y=
Отже, оптимальне розміщення складу (ЦС) має координати Х = 7,2; У =10,5. Прийнявши за основу пропорційність відстані до транспортних витрат, можна розрахувати для такого варіанта мінімальне значення функції мети, однак цей розрахунок вимагає коректив через зіставлення з існуючою мережею транспортних сполучень, що, безперечно, вплине на оцінки відстаней між постачальниками, магазинами та центральним складом, та через, ймовірно, різну питому вартість транспортування.
Рис.2.3. Розміщення постачальників та магазинів
Важливою у маркетинговому підході є ідентифікація характеру звязків між учасниками каналу дистрибуції. З погляду нинішнього періоду можна вирізнити традиційну модель к?/p>