Розробка логістичної стратегії підприємства по дистрибуції товарів
Дипломная работа - Маркетинг
Другие дипломы по предмету Маркетинг
°налу дистрибуції, побудовану на типових трансакціях купівлі продажу, яка не передбачає будь-якої істотної логістичної взаємодії. Інша прогресивна модель звязків в каналі дистрибуції формується в умовах вертикальної інтеграції. їх різновиди подані так:
Рис.2.4. Традиційні і вертикально зінтегровані канали дистрибуції
Власні (корпоративні) канали дистрибуції вимагають наявності єдиного керівництва. Контрактні канали будуються незалежними інструментами на засадах довгострокової співпраці. Адміністровані канали формуються одним я учасників, що має істотну ринкову позицію відносно інших учасників, яких і координує їх спільну діяльність.
Третій, завершальний етап впровадження логістичної концепції в дистрибуцію товарів полягає в реалізації функцій фізичної дистрибуції товарів. Із схематичного зображення функціональної структуризації логістики дистрибуції виникає перелік основних функцій фізичної дистрибуції товарів:
обслуговування замовлення;
транспортування товарів;
складування товарів;
пакування товарів (включаючи комплектацію та позначення);
управління запасами товарів в дистрибуційній мережі.
Виконання кожної з названих функцій вимагає розробки та обґрунтування процедури, а це значною мірою залежить від матеріальних чинників сформованих в результаті вибору каналу дистрибуції, локалізації складів, доступних транспортних технологій тощо. І це істотно впливає на структуру та загальний рівень логістичних витрат. Так, лише стосовно складування товарів вимагають логістичних рішень такі обєкти:
використання власних складів чи складів сторонніх організацій;
складування має бути централізоване чи децентралізоване;
кількість рівнів складування та локалізація складських потужностей;
планування асортиментного складування тощо.
Аналогічні логістичні рішення необхідно прийняти і при здійсненні функцій транспортування товарів, тобто щодо належності транспортних засобів (власний відділ доставки чи outsourcing), технологій міжскладських переміщень, технологій розподілу, консолідації і доставки кінцевому споживачу тощо.
Інтегрований підхід до прийняття логістичих рішень з переміщення товарів в просторі і в часі вимагає синтезу окремих логістичних функцій, передусім транспортних і складських. Так, поставки товарів споживачам з центрального складу, як правило, призводять до зниження складських витрат, однак при цьому зростають транспортні витрати, погіршуються показники рівня обслуговування, наприклад, термін виконання замовлення. Однак загалом це вигідно при незначній кількості споживачів та значних партіях поставок У випадку ж малих партій поставок вигідною стає децентралізована дистрибуція оскільки зростання складських витрат достатньою мірою компенсується редукцією (зниженням) транспортних витрат. У межах цього рішення важливою є горизонтальна структура рівня складування, тобто кількість, потужність та локалізація складів на кожному рівні утримання запасів.
Ідентифікуючи причинно-наслідкові звязки в системі фізичної дистрибуції товарів, зясовуємо, що спектр чинників логістичної оптимізації розширяється за рахунок детермінант управління запасами, пакування, а в кінцевому рахунку виконання замовлення. Зауважимо, що істотно впливає на логістику дистрибуції товарів наявність чи відсутність крайньої ланки торгівлі як виконавиці певних логістичних функцій. У цьому випадку важливою задачею для дистрибуційної логістики є визначення територіального впливу торгових центрів, що має ґрунтовне значення для формування системи запасів в роздрібній торгівлі споживчими товарами. З цією метою доцільно використати так зване гравітаційне правило роздрібної торгівлі Рейлі: Міські центри притягують закупівлі клієнтів зі свого оточення у відношенні, прямо пропорційному до кількості населення тих міст і обернено пропорційному до квадрата відстані, яка відділяє клієнтів від центру тих міст.
На підставі цього закону можемо встановити пропорцію закупівель, які виконують в містах А і В мешканці розташованого між ними міста С.Розглянемо такий приклад: якою мірою мешканці м. Гайсина здійснюють закупівлі (Пв) у віддаленій Вінниці (L = 94км, населення фв = 387 тис. чол.) незрівняно з закупівлями (Пу) у ближчій Умані (Ьу = 64км, населення V = 94 тис. чол.). Для цього складемо таке відношення:
K1= (2.2)
Отримане відношення означає, що, незважаючи на більшу відстань, мешканці Гайсина частіше роблять покупки у Вінниці, ніж в Умані: на 100 покупок в Умані припадає 191 покупка у Вінниці.
Для пристосування гравітаційного правила роздрібної торгівлі до ринку інвестиційних товарів замість кількості населення як сили притягання введемо показник обсягу виробництва (350 млн. грн. для Вінниці і 95 млн. грн. для Умані):
K2= (2.3)
тобто мешканці Гайсина здійснюють у Вінниці на 71% покупок більше, ніж в Умані.
Користуючись правилом Рейлі, також можна визначити межі сфери байдужості між двома центрами, в якій мешканці (або підприємства) будуть рівною мірою здійснювати покупки в обох центрах. Визначені межі сфери байдужості характеризуватимуть територіальний діапазон впливу ринку. Очевидно, що так визначені сфери впливу Вінниці, наприклад, на трасах Вінниця Умань, Вінниця Хмельницький, Вінниця Бердичев, пролягатимуть на різних відстанях залежно від показників окремих міст. Для наведеного прикладу діапа?/p>