Редакцiйна пiдготовка рекламно-iнформацiйного тижневика
Дипломная работа - Журналистика
Другие дипломы по предмету Журналистика
ктора сирим саме у структурному планi.
Цей етап роботи буде ефективнiшим, якщо редактор на початку зясуСФ, в якому ключi написаний текст: описовому, теоретичному чи пояснювальному. Для описових текстiв якраз i характерна наявнiсть значноСЧ кiлькостi фактологiчного матерiалу, який потребуватиме перевiрки. У пояснювальних же головним буде розкриття сутностi явищ дiйсностi.
Тип тексту важливо враховувати перед застосуванням правки ще й тому, що не скрiзь можна робити механiчну перестановку його частин. Скажiмо, в описових текстах така перестановка може бути корисною i формi, i змiсту. А от у текстах, виконаних у пояснювальному ключi, найменша перестановка може викривити змiст матерiалу. Адже тут важлива послiдовнiсть смислових одиниць, якi побудованi на судженнях. Часом вони не рiвноцiннi та випливають у строгiй послiдовностi з попереднiх. Порушення такоСЧ послiдовностi вiдбуваСФться не лише через перестановку частин тексту, а й через непродуманi до кiнця скорочення. Нерiдко буваСФ, що саме в скороченому абзацi залишилося якесь ключове слово, без якого стаСФ незрозумiлою суть наступного абзацу. У викинутих частинах можуть бути прiзвище, дата, аргумент, iнформацiйний привiд для тексту, що викладаСФться далi. У цих випадках редактор маСФ памятати про шкiдливiсть механiчних скорочень.
Щоправда, у журналiстськiй практицi без скорочень обiйтися нiяк не можна. Цю неприСФмну для авторiв процедуру доводиться виконувати редакторам чи не найчастiше. Складнiше буваСФ з бездоганно тАЮзбитимитАЭ матерiалами, якi не вмiщуються на вiдведенiй наперед площi шпальти. Тодi скорочувати доводиться, образно кажучи, не за допомогою сокири, а скальпеля. Тобто видаляються не абзаци, а лише окремi речення, фрази; для економiСЧ ж рядка, що тАЮвиситьтАЭ, лише окремi слова.
Манера викладу це, власне, СФ лiтературне редагування, яке передбачаСФ удосконалення мови i стилю твору, виправлення наявних граматичних, синтаксичних i стилiстичних помилок.
На цьому етапi роботи СФ також своСЧ особливостi. Передусiм редакторовi слiд розрiзняти явнi мовностилiстичнi помилки, якi виходять за межi правописних норм, i особливостi iндивiдуальноСЧ манери письма автора. Коли така рiзниця усвiдомлюСФться, тодi легко можна буде уникнути непорозумiнь з автором через занадто частi й не завжди виправданi смаковi редакторськi правки. Натомiсть слiд лише пiдтримувати спроби редактора спрощувати складнi конструкцiСЧ в текстi, уникати малопоширених термiнiв. Якщо такий термiн все ж вводиться в текст, то незайвим буде дати його доступне тлумачення.
Редактор маСФ бути своСФрiдним вартовим, аби не допустити на газетнi шпальти невиправданих жанровими особливостями матерiалу жаргонiв, модних слоганiв, заСЧжджених штампiв, канцеляризмiв.
РЖ, насамкiнець, у цiй частинi роботи слiд подбати про тАЮпринцип однаковостiтАЭ дотримання так званого принципу СФдиного представлення виробленого практикою стилю свого видання: однакового пiдходу до написання скорочень, iнiцiалiв, великих i малих лiтер, мiр величини, географiчних назв тощо.
У суспiльствi з ринковою економiкою такий сегмент видавничоСЧ продукцiСЧ, як рекламнi видання, розвиваСФться надзвичайно стрiмко.
Редакторовi передусiм належить ретельно засвоСЧти кiлька важливих блокiв вiдправних понять з цiСФСЧ проблематики. З-помiж найважливiших видiлимо такi:
- форми iснування реклами (слухова, зорова, зорово-слухова);
- предмет рекламних повiдомлень (рiзноманiтнi товари та послуги, iдеСЧ, полiтичнi особистостi);
- характер iнформацiСЧ у рекламних повiдомленнях (комерцiйна, полiтична, соцiальна, прихована);
- цiльове призначення реклами (реклама товарiв та послуг; реклама iдей; комерцiйна та некомерцiйна реклама; реклама благодiйних фондiв, полiтичних чи релiгiйних органiзацiй; спонукальна реклама, скажiмо, у виглядi купонiв з обiцяними знижками, що спонукаСФ до купiвлi тощо);
- обСФкти авторського права в рекламних виданнях (логотип фiрми, товарний знак, слоган, рекламний девiз, текстовий та iлюстративний матерiали);
- типологiчна структура видань з рекламними текстами (власне рекламнi перiодичнi видання; рекламнi iнтернет-сайти; проспекти; каталоги; видання, поширюванi поштою, такi, як листи, прейскуранти, бланки; перiодичнi видання нерекламного характеру; рекламна продукцiя, вмiщувана на зовнiшнiх носiях iз метою привернення уваги найширшого кола потенцiйних споживачiв, рекламнi щити, афiшi, транспаранти, свiтловi вивiски, електроннi табло).
Розiбравшись у такiй розмаСЧтiй iнформацiСЧ щодо сутностi та видово-типологiчноСЧ характеристики рекламних видань, варто зясувати, у яких жанрах найчастiше створюються рекламнi тексти.
Не буде перебiльшенням ствердити, що такi тексти в останнi роки бурхливо стали проникати практично в усi три групи жанрiв журналiстики iнформацiйнi, аналiтичнi, художньо-публiцистичнi. Сьогоднi, скажiмо, нiкого вже не дивуСФ поява на шпальтах масовоСЧ газети чи журналу рекламного нарису, рекламноСЧ рецензiСЧ, рекламного репортажу чи рекламноСЧ статтi. На противагу звичайним матерiалам, написаним у цих жанрах, рекламнi матерiали не мiстять жодного критичного факту подаСФться суцiльний набiр переваг i позитивiв. Зорово виокремити такi матерiали можна: вони подаються на вiдповiдних рекламних шпальтах або позначаються рубрикою типу тАЮВмiщуСФться замiсть рекламитАЭ.
ОсобливоСЧ специфiки в пiдготовцi та редагуваннi таких текстiв немаСФ. Вона виникаСФ в суто рекламних матерiалах таких жанрi