Редакцiйна пiдготовка рекламно-iнформацiйного тижневика
Дипломная работа - Журналистика
Другие дипломы по предмету Журналистика
?отуСФ до друку iлюстративний матерiал (фотографiСЧ, малюнки i т. iн.), коригуСФ у разi потреби макети рекламних блокiв, якi були поданi замовниками. Усi цi операцiСЧ здiйснюють в програмi, яка майже на сто вiдсоткiв використовуСФться в полiграфiСЧ для пiдготовки цифрових зображень до друку, Adobe Photoshop.
Верстальник i дизайнер дуже тiсно спiвпрацюють один з одним, бо саме вони створюють електронний макет видання.
Цим колом людей (редактор, верстальник, дизайнер, спiвробiтники, якi вiдповiдають за постачання iнформацiСЧ та реклами) i обмежуСФться творчiй колектив, що працюСФ над створенням рекламно-iнформацiйного тижневика.
Основна мета виходу в свiт рекламних перiодичних видань отримання прибутку та збiльшення товарообiгу, попиту на певну продукцiю та послуги. Можна згадати також бажання розповiсти (поiнформувати) великi групи споживачiв про новi (чи забутi старi) товари та послуги. РЖ, спираючись на вище зазначену мету, можна визначити коло читацькоСЧ аудиторiСЧ, на яку розрахований випуск такого типу видань [13,247].
Реклама це основний продукт, який пропонують своСЧм читачам рекламно-iнформацiйнi тижневики. На сучасному етапi розвитку ринкових вiдносин, кожна людина будь-якою мiрою СФ споживачем реклами. Далi все залежить вiд, власне, видання. Деякi з них пропонують рекламу широкого спектру послуг та товарiв, iншi мають певну спецiалiзацiю. Змiст видання, його специфiка визначаються виключно аудиторiСФю (певними групами споживачiв), а це у свою чергу визначаСФ шляхи розповсюдження i обсяги цих видань.
Щодо процесу створення рекламно-iнформацiйного тижневика спочатку слiд розглянути технологiчнi аспекти цього процесу. Технологiчний процес створення рекламно-iнформацiйного тижневика можна роздiлити на три етапи (два перших вiдбуваються безпосередньо в редакцiСЧ): створення макету, вивiд плiвок, друк.
Переважна бiльшiсть перiодичних видань в УкраСЧнi не мають власноСЧ полiграфiчноСЧ бази, тому ми розглянемо докладнiше лише першi два пункти.
Про створення макету вже було дещо сказано. Редактор готуСФ iнформацiйнi матерiали, дизайнер готуСФ iлюстративний матерiал, а також (це головне) рекламнi блоки. Все це потрапляСФ до верстальника, який i створюСФ, власне, електронний макет видання. Коли номер пiдписуСФться до друку, починаСФться другий етап. Вiн включаСФ в себе кольороподiл (якщо це потрiбно) i вивiд плiвок. Цю роботу може здiйснювати верстальник, або iнша людина, посада якоСЧ може називатися як завгодно, але частiше випускаючий (технiчний) редактор. А далi, саме ця людина вiдвозить плiвки в друкарню i передаСФ СЧх до рук iнших спецiалiстiв, якi друкують, рiжуть, фальцюють i т. iн.
Що ж до творчого процесу, то зiбранi та затвердженi головним редактором матерiали потрапляють до рук лiтературного редактора. Далi вiдбуваСФться процес редагування. Пiсля цього матерiали потрапляють до верстальника, який робить свою нескладну справу. Паралельно з цим дизайнер готуСФ iлюстрацiСЧ та рекламу i теж вiдправляСФ СЧх на верстку.
Коли номер остаточно зверстаний, виводять тАЬбiлкитАЭ. Редактор вичитуСФ СЧх, верстальник вносить правки, потiм виводяться новi тАЬбiлкитАЭ (якщо СФ час) i знову редактор СЧх вичитуСФ i так доки всi помилки не будуть остаточно виправленi.
Пiсля цього редактор пiдписуСФ остаточний варiант i вiддаСФ його головному редактору. Пiсля пiдпису головним редактором iдуть суто технiчнi моменти.
Саме у такий спосiб вiдбуваСФться процес створення рекламно-iнформацiйного тижневика в УкраСЧнi.
РОЗДРЖЛ 2. РОБОТА РЕДАКТОРА НАД РЕКЛАМНО-РЖНФОРМАЦРЖЙНИМ ТИЖНЕВИКОМ
2.1 Опрацювання рекламних текстiв з погляду структури i змiсту
Редакторська професiя передбачаСФ ряд умiнь i навичок квалiфiковано працювати з текстами, якi мають рiзне цiльове призначення, належать до рiзних тематичних роздiлiв та мають рiзну знакову природу i характер iнформацiСЧ. РЖншими словами, йдеться про редагування багатьох видiв текстiв, кожний iз яких маСФ свою специфiку щодо структурноСЧ i змiстовоСЧ побудови [12, 64]. А отже, вiдповiдного використання мовностилiстичних засобiв.
Приступаючи до редагування газетно-журнальних текстiв, що починаСФться, як правило, пiсля обовязкового першого наскрiзного читання, редактор передусiм маСФ оцiнити цi тексти з трьох позицiй:
- фактажу;
- структури;
- манери викладу.
Коротко розглянемо змiстове наповнення кожноСЧ з цих позицiй.
Фактаж. Головним елементом змiсту журналiстського матерiалу СФ факт (або група фактiв). Вiн i береться автором за основу для подальшого коментування, аналiзу чи пояснення. Редакторовi важливо на початку зясувати актуальнiсть для видання такого факту, його новизну. Для цього, звичайно, слiд бути обiзнаним iз випусками останнiх новин, публiкацiями конкурентiв. Цiлком зрозумiло, що, факт, про який було повiдомлено днем ранiше в iншому друкованому органi, маСФ викликати в редактора подвiйну увагу. Як для iнформацiСЧ, такий факт СФ вже безнадiйно застарiлим. Перевiрка достовiрностi факту також входить до сфери компетентностi редактора.
Структура. РЖдеться про послiдовнiсть викладу матерiалу, що забезпечуСФ надалi необхiдний логiчний взаСФмозвязок та умотивовану сумiрнiсть усiх частин твору: вступноСЧ, основноСЧ, прикiнцевоСЧ. Незавершенiсть попередньоСЧ думки, раптовi перескакування вiд одного факту до iншого без так званого цементування тАЮзвязоктАЭ, занадто розтягнутий вступ i зовсiм вiдсутня завершальна частина все це свiдчить, що матерiал потрапив до рук реда