Редакцiйна пiдготовка рекламно-iнформацiйного тижневика
Дипломная работа - Журналистика
Другие дипломы по предмету Журналистика
ык рекламных текстовтАЭ, так описують функцiю реклами: тАЮРеклама здiйснюСФться у формi оголошень, iз реклами ми дiзнаСФмося про особливостi i способи споживання товарiв, СЧх якiсть i мiiе продажутАЭ. А функцiю впливу природно, у вiдповiдностi з iснуючою iдеологiСФю: тАЮВиховувати смаки людей, розвивати СЧх потреби i тим самим активно формувати запити... такi завдання реклами".
Враховуючи сумiщення i вiдому автономнiсть зазначених функцiй, деякi з названих авторiв розподiляли рекламнi тексти на iнформацiйнi i впливовi.
Сучаснi дослiдники, наприклад, В.В. Тулупов, пiшли далi, виокремлюючи стильову диференцiацiю реклами, тобто: iнформацiйний, образний, iнформацiйно-образний стилi. С.В. Подчасова розрiзняСФ також рацiональну рекламу i емоцiйну.
Не вирiшувало цю проблему i визначення реклами в першому Законi УкраСЧни тАЮПро рекламутАЭ (1996 р.): тАЮреклама спецiальна iнформацiя про осiб чи продукцiю, яка розповсюджуСФться в будь-якiй формi та в будь-який спосiб з метою прямого або опосередкованого одержання прибуткутАЭ. Тут, взагалi допущено неточностi рекламно-типологiчного, iнформацiйного та економiчного характеру. Адже соцiальна, iмiджева i полiтична реклама, як вiдомо, не мають комерцiйного характеру.
У новiй редакцiСЧ Закону УкраСЧни тАЮПро рекламутАЭ (2003 р.) зазначено таке: тАЮреклама iнформацiя про особу чи товар, розповсюджена в будь-якiй формi та в будь-який спосiб i призначена сформувати або пiдтримати обiзнанiсть споживачiв реклами та СЧх iнтерес щодо таких особи чи товару. А прихована реклама, яку iнколи плутають з паблiк рилейшнз, визначено як тАЮiнформацiя про особу чи товар у програмi, передачi, публiкацiСЧ, якщо така iнформацiя слугуСФ рекламним цiлям i може вводити в оману осiб щодо дiйсноСЧ мети таких програм, передач, публiкацiйтАЭ [6, 92].
Доволi часто у пропонованих визначеннях не вистачаСФ чiткоСЧ орiСФнтацiСЧ на адресата не враховано субСФктно-обСФктнi вiдносини, що СФ основою рекламноСЧ комунiкацiСЧ, а також специфiка виду реклами як СФднiсть сигматичноСЧ i прагматичноСЧ iнформацiСЧ.
Читацька адреса конкретного рекламного видання це характеристика аудиторiСЧ, на яку передбачаСФться впливати, щоб викликати iнтерес до запропонованого товару чи послуги i викликати на них попит. У практицi сучасноСЧ реклами ця аудиторiя отримала назву цiльовоСЧ групи рекламного впливу. Розмiри цiльовоСЧ групи, СЧСЧ кiлькiсна та якiсна структури залежать вiд багатьох факторiв якостей товару, що рекламуСФться, або характеру послуги, ступеня СЧхньоСЧ новизни, району, де плануСФться розповсюдження видання, функцiонування iнших рекламних засобiв, наявностi у продажу аналогiчних товарiв.
Параметри цiльовоСЧ групи визначаються за допомогою сегментацiСЧ ринку. Сегментацiя ринку це подiл ринку на сектори з метою подальшоСЧ iндивiдуальноСЧ проробки. РЖз сегментацiСФю ринку повязане створення i запровадження всеохоплюючоСЧ ринковоСЧ стратегiСЧ виробництва та реалiзацiСЧ однорiдних виробiв, призначених для рiзних груп споживання. Розчленування та вивчення споживачiв окремих гомогенних груп, що СЧх можна розглядати як цiльовi ринковi пiдсистеми, здiйснюСФться на основi рiзних принципiв подiлу географiчного, демографiчного, соцiально-економiчного, психологiчного, ринкового. На практицi користуються двома системами сегментацiСЧ одноступеневою i двоступеневою, коли застосовують дихотомну, трихотомну i мiшану органiзацiю сегментацiСЧ.
Питаннями вивчення ринку i визначення цiльовоСЧ групи рекламного призначення займаються або самi рекламодавцi, або спецiальнi органiзацiСЧ за СЧхнiм замовленням (рекламнi агентства, соцiологiчнi служби). Цю iнформацiю редактор повинен отримувати вiд рекламодавця разом з замовленням на рекламне видання. Маючи таку iнформацiю, виробник реклами зможе знайти бiльш ефективнi засоби переконання у перевагах рекламованоСЧ продукцiСЧ, що вiдiграСФ дуже важливу роль у будь-якiй рекламнiй дiяльностi.
Друкована реклама як вид це спецiальна iнформацiя про обСФкт (товар/послугу/фiрму (юридичну чи фiзичну особу), яка поширюСФться на полiграфiчно-продукцiйних носiях з комерцiйною або некомерцiйною метою.
Специфiка друкованоСЧ реклами полягаСФ у сутностi можливостей полiграфiСЧ i полiграфiчноСЧ продукцiСЧ, що даСФ змогу створювати велике розмаСЧття вiдображення обСФкта просування в рiзних формах.
Прес-реклама це спецiальна iнформацiя про товар (послугу, фiрму, особу), розмiщена в певнiй формi у газетi чи журналi з комерцiйною або некомерцiйною метою. Як правило, з комерцiйною, тому що замовник прагне за допомогою реклами продавати свою продукцiю. Некомерцiйну цiль маСФ лише соцiальна, iнституцiональна та полiтична реклама.
Якщо розглядати типологiю видання як рекламоносiя, то реклама у газетах i журналах одержала досить, широке розповсюдження i за ринковою долею займаСФ одне з перших мiiь, а за витратами поступаСФться лише телебаченню. Щодня близько 60-85% украСЧнцiв переглядають пресу, цiкавлячись актуальними подiями, сенсацiями, спортом, модою, комерцiСФю, туризмом тощо, попутно читаючи рекламнi матерiали. Завдяки газетам i журналам рекламнi звернення доходять до споживачiв, впливаючи на певний сегмент аудиторiСЧ, залежно вiд спрямування видання. У Законi тАЬПро друкованi засоби масовоСЧ iнформацiСЧ (пресу) в УкраСЧнiтАЭ зазначаСФться, що пiд пресою тАЮрозумiються перiодичнi i такi, що продовжуються, видання, якi виходять пiд постiйною назвою з перiодичнiстю один i бiльше номерiв (випускiв) протягом року на пiдставi свiдоцтва про державну реСФстрацiютАЭ.
До пос