Редакцiйна пiдготовка рекламно-iнформацiйного тижневика
Дипломная работа - Журналистика
Другие дипломы по предмету Журналистика
ття рекламних дефiнiцiй, яких налiчуСФться кiлька тисяч. Тому СФ смисл виробити до них певнi пiдходи. Отже, визначення реклами можна розподiлити на:
законодавчi;
науковi;
прикладнi(практичнi);
галузевi;
за рекламними видами (газетно-журнальна, телевiзiйна, радiйна);
авторськi та iн.
Законодавче i наукове як найбiльш офiцiйно-точнi уявлення про рекламу i паблiк рилейшнз, не можуть бути описанi так, щоб вони повнiстю були адекватнi цим поняттям (явищам). Практично, кожна iз суспiльних наук, а також вiдомства та автори, у тiй чи iншiй мiрi, аналiзують рекламу i паблiк рилейшнз, ПР-рекламну дiяльнiсть, вбачаючи в нiй, з одного боку, певний проблемний простiр для своСЧх iнтелектуальних пошукiв, з другого середовище, де можна використати своСЧ науковi, галузевi, творчi досягнення, професiйний капiтал, випробувати в конкурентнiй боротьбi з iншими науками, зробивши своСЧ висновки, резюме, i рекомендацiСЧ.
Серед визначень цього поняття в РЖнтернетi, знаходимо такi:
Реклама iнформацiя, що розповсюджуСФться в будь-якiй формi, за допомогою будь-яких засобiв, про фiзичну або юридичну особу, товар, iдею й починання (рекламна iнформацiя), яка призначаСФться для широкого кола осiб i покликана формувати або пiдтримувати iнтерес до цiСФСЧ особи, товару, iдеСЧ тощо;
реклама (з фр. reclame, лат. reclamare викрикувати) розповсюдження даних про кого-небудь, що-небудь з метою створення популярностi;
реклама цiлеспрямований вплив на свiдомiсть потенцiйного споживача за допомогою засобiв iнформацiСЧ для просування товарiв та послуг на ринку збуту.
Як бачимо, всi визначення мають спiльну основу з допомогою реклами створюСФться iнтерес до певного товару та послуги, а також незмiнною умовою реклами СФ залучення засобiв масовоСЧ iнформацiСЧ. Серед друкованих засобiв масовоСЧ iнформацiСЧ нас найбiльше цiкавить рекламнi щотижневики.
Метою рек5лами з позицiй виробника чи продавця СФ формування попиту на певний товар чи послугу, пiдвищення обсягу збуту запропонованоСЧ продукцiСЧ. Однак, у бiльш глобальному значеннi, на рiвнi цiлоСЧ краСЧни реклама маСФ сприяти зростанню товарообiгу, формуванню структури попиту.
Серед науковцiв i викладачiв бiльше використовуСФться визначення з фундаментальноСЧ американськоСЧ книги Ч. Сендiджа тАЮРеклама: теория и практикатАЭ. Рекламу можна розглядати як форму комунiкацiСЧ, що прагне перекласти якостi товарiв i послуг, а також iдеСЧ, на мову потреб i запитiв споживачiв [10,45].
Проте ситуацiя даСФ змогу зосередити увагу спецiалiстiв на бiльш детальному опрацюваннi так званих галузевих аспектiв рекламноСЧ дiяльностi i видiв чи типiв реклами. Саме цим можна й пояснити розмаСЧття рекламних визначень та пiдходiв. Так, вiдомий американський практик i дослiдник Р.Рiвс пише: тАЮРеклама це мистецтво впровадження УТП" (Унiкальна торгiвельна пропозицiя) у свiдомiсть найбiльшоСЧ кiлькостi людей за найменших затраттАЭ .
Французький вчений А. Дейян вважаСФ, що тАЮреклама це платне, односпрямоване i неособове звернення, здiйснюване через засоби масовоСЧ iнформацiСЧ й iншi види звязку, що агiтують на користь якого-небудь товару, марки, фiрми (якоСЧсь справи, кандидата, уряду)тАЭ.
Поет-рекламiст В. В. Маяковський писав: тАЮ...реклама промислова, торгiвельна агiтацiя. Жодне, навiть найправильнiше слово, не рухаСФться без реклами... Реклама це iмя речi. Реклама повинна нагадувати безлiч разiв про кожну, навiть чудову рiчтАЭ. Найбiльшою популярнiстю не лише у зарубiжних, але й украСЧнських спецiалiстiв користуСФться визначення, прийняте Американською асоцiацiСФю маркетингу (The American Marketing Association, AMA): тАЮреклама це будь-яка форма неособового представлення i просування iдей, товарiв чи послуг, оплачувана точно встановленим замовникомтАЭ.
Спiльним джерелом поняття "реклама" вважаСФться латинське дiСФслово reclamo, що означаСФ тАЮвигукую, кличутАЭ. Через французький вплив (фр. re?clame) ця лексема прийшла в украСЧнську мову i зараз ми маСФмо термiн реклама, що означаСФ поширення вiдомостей про кого-небудь, про щось з метою популяризацiСЧ. В iнших краСЧнах були знайденi своСЧ вiдповiдники цього поняття. У Нiмеччинi використовують "Die Werbung", що пiдкреслюСФ вплив реклами (для аналогiСЧ спiльний корiнь в украСЧнськiй мовi у словi вербувати). В англомовних краСЧнах з початку ХРЖХ ст. широко використовуСФться iменник "The Advertising", який ще у XV-XVI ст. означав просто повiдомлення про щось.
Кожна мова зафiксувала рiзнi аспекти рекламноСЧ дiяльностi, що були обумовленi ментальними особливостями кожного народу: хто що побачив.
У цiлому ж, структура визначень реклами виглядаСФ таким чином: дефiнiцiСЧ, якi мають галузевий характер (маркетинговий, торгiвельний, соцiологiчний тощо); базовi, тобто тi, що мiстяться у словниках та енциклопедiях; визначення, якi мають iнституцiальний статус; визначення, регламентуючi рекламну сферу i якi належать до законiв, положень, iнструкцiй; дефiнiцiСЧ, що мають високий науковий рiвень через СЧх авторство; визначення, що репрезентують розмаСЧття поглядiв на рекламу, представленi в спецiальнiй i прикладнiй лiтературi.
Нинi напрацьовано бiльше двох тисяч визначень реклами, деякi з них, прийнятi 20-30 рокiв тому, безнадiйно застарiли, iншi безмежно широкi чи вузькi, або вiдомчi. У бiльшостi визначень поняття тАЮрекламатАЭ проглядаСФться деяка спiльна позицiя, яка пiдкреслюСФ, що в рекламi маСФ мiiе сумiщення кiлькох функцiй: повiдомлення, способу, адресата, впливу тощо. Це визначають дослiдники навiть соцiалiстичноСЧ реклами. Наприклад, у монографiСЧ тАЮЯз