Психолого-педагогiчнi особливостi формування самоконтроля у розумово вiдсталих дiтей дошкiльного вiку
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
у етапi-етапi текучого самоконтроля-ми можемо виявити предпосилки розумовоСЧ форми контроля, якщо вiдбуваСФться розбiжнiсть iз зразком.
Дитина повинна вiдмiтити, що конструкцiя не вiдповiдаСФ зразку (перцептивна форма), задати собi чи дорослому питання:
Чому виникла розбiжнiсть? (мисленнСФва форма)
Де помилка?
Як СЧСЧ одразу виправити? (мовленнСФва зовнiшня чи внутрiшня форма i мислення).
Вiдповiвши не всi цi питання, дитина виправляСФ далi своСЧ помилки, тобто здiйснюСФ текучий самоконтроль.
На третьому етапi виконання завдання-етапi заключного самоконтроля, коли потрiбно спiввiдносити побудовану конструкцiю iз зразком що пропонуСФться, дитина повинна задiяти перцептивну дiю самоконтроля i вмiти зафiксувати:
- результат вiдповiдаСФ зразку;
- результат не вiдповiдаСФ зразку.
У випадку не вiдповiдностi результата зразку дитина повинна вмiти зафiксувати:
1) де вiдбулась розбiжнiсть (форма, колiр конструкцiСЧ, розмiр вiдрiзкiв, СЧх кiлькiсть);
2)причину розбiжностi.
На даному етапi виявлення перцептивних передумов контроля ми можемо говорити про те, чи вмiСФ розумово вiдстала дитина знайти помилку.
Останнiй етап виконання завдання СФ етапом виправлення припущених помилок, на якому дитина повинна здiйснювати:
- адекватне виправлення помилок;
- повне завершення завдання.
В процесi виконання дитиною завдання в протоколi фiксувалось:
1) кiлькiсть елементiв конструкцiй обраних: правильно, неправильно;
2) вiдповiднiсть за розмiром та кольором;
3) вiдповiднiсть результата (побудованi дитиною конструкцiСЧ) зразку;
4) характер виконання:
- кiлькiсть звернення до зразка;
- вмiння утримувати в памятi зразок;
5) характер перевiрочних дiй:
- помiтив помилку;
- виправив помилку;
- працюСФ самостiйно;
- здiйснюСФ перевiрочнi дiСЧ за допомогою дорослого;
6) у випадку невдачi:
- залишаСФ роботу;
- просить допомоги;
- виконуСФ вiрно за допомогою дорослого;
- звертаСФться до зразка.
Основнi критерiСЧ при аналiзi результатiв другоСЧ серiСЧ:
- вмiння прослiдкувати за ходом своСФСЧ дiяльностi;
- вмiння зафiксувати розбiжнiсть мiж зразком i результатом; вмiння виправити помилку.
В третiй серiСЧ констатуючого експерименту еталоном для виконання було запропоновано зразок в матерiалiзованiй формi.
Змiнюючи форму зразка, ми виходимо з того, що тАЮголовна змiна дiСЧ звязана з його формоютАЭ (Н.Ф. Тализiна). Вивчаючи перевiрочнi дiСЧ у розумово вiдсталих дошкiльникiв, ми виявляСФмо, чи впливаСФ форма зразка на якiсть виконання дiСЧ. Це необхiдно, як зазначалося ранiше, для того, щоб знати, при яких умовах зразок стане для розумово вiдсталих дошкiльникiв реальним засобом реалiзацiСЧ контрольних дiй. Як вiдмiчаСФ Н.Ф. Тализiна, характеризуючи рiзницю мiж матерiальною i матерiалiзованою формами зразка, операцiСЧ в тому i iншому випадку виконуються руками, носять матерiальну форму. У випадку матерiалiзованiй формi обСФктом дiСЧ служить не сам предмет, а його замiсник, модель.
Крiм того, вибiр матерiального зразка базуСФться на тому, що в практицi формування пiзнавальноСЧ дiяльностi розумово вiдсталих дошкiльникiв i в подальшому-в школi-зразки будуть представленi у виглядi схеми, моделi, таблицi.
Суть завдання третiй серiСЧ для чотирьох i пятилiтнiх дiтей складалася в тому, що дослiджуваним необхiдно було з опорою на зразок, наданий в iндивiдуальнiй карточцi дитини, виконати роботу, а потiм перевiрити результат своСЧх дiй. Матерiалом для виконання дiтьми завдань служила картка з таблицею, на якiй вiдображалися рiзнi предмети. Таблиця складалася з 45 клiтинок, вверху злiва розмiщуСФться зразок. В кожнiй клiтинцi зразка намальованi знайомi дiтям предмети: мяч, будинок, ялинка. Такi ж зображення предметiв СФ i в таблицi, але, крiм них, зображенi ще квiтка, людина i машина. Пiсля попереднього ознайомлення з таблицею дитина отримуСФ iнструкцiю: тАЮЗакрий чистою карткою тiльки тi малюнки, якi СФ на зразкутАЭ (iнструкцiя супроводжуСФться показом експериментатора). Далi експериментатор демонструСФ спосiб дiСЧ дитини, тобто те, що потрiбно накрити необхiдний малюнок, а також звертати увагу дитини на зразок i разом з ним уточнювати, якi малюнки необхiдно закрити. Пiсля виконання завдання експериментатор пропонуСФ дитинi перевiрити i виправити помилки.
Завдання для дiтей шести-семилiтнього вiку було поставлено на карточцi з таблицею, що складаСФться з 64 клiтинок з намальованими в рiзнiй послiдовностi геометричними фiгурами. Пiсля попередньоСЧ бесiди по таблицi дитина отримуСФ iнструкцiю: тАЮСинiм олiвцем закресли тiльки тi фiгури, якi представленi в зразкутАЭ. Пiсля виконання завдання дитина отримуСФ наступну iнструкцiю: тАЮ Ще раз уважно подивись на зразок i закресли червоним тiльки тi фiгури, що зображенi на зразкутАЭ. В процесi перевiрки у випадку необхiдностi дитинi надаСФться допомога у виглядi вербальних побуджень: тАЮЗнайди помилкутАЭ, тАЮ Виправи помилкутАЭ.
Оцiнка якостi самоконтроля у розумово вiдсталих дiтей проходила за наступними показниками:
- Самоконтроль на етапi прийняття завдання (попереджуючий самоконтроль):
-дитина приймаСФ завдання;
-частково приймаСФ завдання;
- Самоконтроль в процесi виконання завдання (текучiй самоконтроль):
-дитина орiСФнтуСФ процес виконання завдання на всi вимоги, помiчаСФ i виправляСФ помилки по ходу виконання роботи, задаСФ уточнюючi питання;
-дитина орiСФнтуСФ процес виконання на неповний набiр вимо