Психолого-педагогiчнi особливостi формування самоконтроля у розумово вiдсталих дiтей дошкiльного вiку
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
якимось предметом. Але зображення предметiв, з якими грають звiри, на представлених картках нема. Спочатку експериментатор в цiкавiй iгровiй формi пiдводить дитину до себе з метою виявлення його знань про екзотичних тварин, що зображеннi на картках. Потiм показуються картинки iз зображенням предметiв (мяч та бутилка), якi являються матерiалом виконання завдання. Двi картинки на яких зображенi тi ж мавпа i левеня, якi грають в мяч та бутилочку, повиннi служити еталоном виконання завдання. Пiсля розглядання еталони прибиралися, а пiсля стверджувальноСЧ вiдповiдi дитини про те, що вiн запамятав зображення на картинцi, дитина отримуСФ завдання: тАЮ Дай мавпi та левенятi пограти СЧх улюбленими iграшкамитАЭ.
По закiнченню завдання дитинi пропонують перевiрити правильнiсть своСФСЧ роботи самостiйно без опори на зразок.
Пiсля цього дитина повинна була здiйснити вторинну перевiрку на основi запропонованого зразка.
Методика предявлення завдань цiСФСЧ серiСЧ була однакова для всiх вiкових груп, але СЧх змiст був рiзний.
Для пятилiтнiх дiтей суть заняття складалась у тому, що СЧм предявлявся зразок, на якому зображенi двi геометричнi фiгури-коло i квадрат. В колi горизонтально розмiщена смужка, а в квадратi точка.
Потiм дитина отримуСФ iндивiдуальну картку, на якiй зображенi квадрат i коло, що поперемiнно чергуються. Дитинi необхiдно вставити в цi квадрати i кола вiдповiдно зразку-вiдрiзок чи точку.
В якостi зразка шестирiчним дiтям пропонуСФться три геометричнi фiгури, А семилiтнiм-чотири фiгури (квадрат, коло, трикутник, прямокутник) з вiдповiдно вставленими в них точкою, рискою, хвилястою лiнiСФю, хрестиком.
Для виконання завдання дитинi пропонують картки: для шестирiчних-з десятьма геометричними фiгурами, для семилiтнiх-з дванадцатьма.
В процесi експерименту фiксувалось:
1) на етапi орiСФнтування в завданнi (етап випереджаючого самоконтроля):
- чи зверталась дитина до експериментатора за уточненнями, просив ще раз повторити вимоги;
- чи спланував процес виконання завдання; правильно обрав значки (предмети), промовляСФ в голос план своСЧх дiй;
2) на етапi виконання завдання ( етап текучого самоконтроля):
- починаСФ i закiнчуСФ: правильно, неправильно-з помилками та пропусками, зовсiм не виконуСФ;
- вербально супроводжуСФ своСЧ дiСЧ;
- просить допомоги, задаСФ питання;
3) етап заключноСЧ перевiрки за зразком:
- йде, коли експериментатор показуСФ зразок, щоб порiвняти з ним свою роботу: порiвнюСФ, виправляСФ помилки;
- фiксуСФ процес перевiрки якимось способом: по геометричним фiгурам (чи зображенню звiрiв), по значкам, якi зустрiчаються в цих фiгурах;
- задаСФ питання про правильне виконання чи тiльки виконуСФ спiввiдношення iз зразком;
- емоцiйне вiдношення дитини до завдання на перевiрку: виконуСФ з задоволенням, виконуСФ як нове завдання, iндиферентний до процесу перевiрки, не розумiСФ, що вiд нього вимагають.
Основним критерiСФм виконання завдання стало вмiння розумово вiдсталого дошкiльника здiйснювати перевiрку i виправлення допущених помилок при вторинному показi зразка.
Основними передумовами формування перевiрочних дiй являються: перцептивнi, розумовi i практичнi дiСЧ. Це проявляСФться в умiннi дивлячись контролювати весь процес виконання завдання, фiксувати неточностi i вiдхилення вiз заданого результату; аналiзувати i спiввiдносити у внутрiшньому планi причини помилки i неточностi, а потiм приступати до пошуку i реалiзацiСЧ способу виправлення помилок.
На виявлення цих передумов були направленi завдання другоСЧ серiСЧ експерименту, в яких необхiдно визначити:
- особливостi перевiрочних дiй розумово вiдсталих дошкiльникiв на всiх етапах виконання завдання з опорою на зразок;
- визначити форми контрольноСЧ дiСЧ у розумово вiдсталих дошкiльникiв.
Сутнiсть першого завдання другоСЧ серiСЧ експерименту складалася в конструюваннi з опорою на матерiальний зразок тАЮбеззмiстовнiтАЭ фiгури. Вибiр форми зразка був не випадковий, оскiльки виключалось включення асоцiативних звязкiв (похожий на дiм, потяг, мiст та iн..), якi звичайно направляють дитину до мiнiмального звернення до зразку.
Дитинi кожного вiку пропанували свiй зразок, що послiдовно ускладнюСФться за кiлькiстю в ньому елементiв. Чотирьохлiтнiм дiтям пропанували зразок з трьох елементiв; пятилiтнiм-з пяти; шестилiтнiм-з восьми; семилiтнiм-з десяти елементiв.
Перед початком проведення завдання з кожною дитиною проводилась бесiда для виявлення знань про колiр, розмiр елементiв.
Пiсля бесiди дитина отримала iнструкцiю: тАЮ Зроби так як ятАЭ.
Пiд час виконання завдання експериментатор не втручаСФться в дiСЧ дитини, не допомагаСФ йому.
Пiсля виконання завдання дiтям пропонували, звернув увагу на зразок, перевiрити за допомогою питань чи правильно виконано завдання:
Ти отримав теж, що й я?
Якi помилки ти знайшов?
Де ти припустив помилку?
Як зробити, щоб було правильно?
Як ти перевiрив роботу?
Чому у тебе вийшло вiрно?
Ми вважаСФмо, що дана система питань допоможе вияснити не тiльки усвiдомлення дiтьми перевiрочних дiй, розумiння СЧх значимостi, але i вмiння вiдповiсти на них.
Для виконання завдання дитина може задiяти i зовнiшню (матерiальну) форму контроля. Для цього вiн спiввiдносить довжину i кiлькiсть паличок, накладаючи, прикладаючи СЧх один до другого.
Присутнiсть цих форм ми можемо виявити на першому етапi-етапi попереджуючого контроля.
В процесi виконання завдання на другом