Психолого-педагогiчнi особливостi формування самоконтроля у розумово вiдсталих дiтей дошкiльного вiку
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
тального аналiзу ситуацiСЧ. Паралельно продовжувалась робота по формуванню орiСФнтирiв на пошук помилки, що привела в даному сюжетi до пожежi, i встановлення послiдовностi аналiзу ситуацiСЧ.
На третьому i наступних заняттях змiнювалася лише постановка запитань експериментатора, а дiти тренувались в актi обСФктивацiСЧ. Вже к восьмому заняттi дитину не потрiбно було зовнiшньо пiдштовхувати до паузи перед вiдповiддю i зовнiшньо-мовленнСФвоСЧ постановi запитання. Пiсля запитання експериментатора дiти самi робили паузу i вiдповiдали на запитання.
Слiд вiдмiтити, що пiд впливом навчання майже у всiх дослiджуваних переважала позитивна мотивацiя до здiйснення перевiрочноСЧ дiяльностi, але лише трiшки бiльше половини дiтей змогли зясувати спосiб виправлення помилок.
Наведемо вiдповiдi Руслана i Тетяни вiдповiдно на етапах попереджуючого i заключного контролю.
Ситуацiя : тАЮЧоловiк розсiяний замiсть шапки на ходу одягнув сковородутАЭ. (з вiрша С. Маршака тАЮ Ось який розсiянийтАЭ.
Випереджаючий контроль Заключний контрольРуслан. Требо було шапку надiти.
Таня -
Оксана. Шапка десь загубилася.
Лiда. Не знаю.Треба надiти шапку.
Сковорiдка дома потрiбна, а не на вулицi.
-
Вона на шапку схожа.
Як видно з вiдповiдей даноСЧ групи дiтей, вони навiть не розумiють, що помилки здiйсненнi з розсiяностi, неуважностi, i людина iз сковорiдкою на головi виглядаСФ смiшно. Тому з цiСФю групою дiтей ми проводили додатковi iндивiдуальнi завдання, спрямованнi на посилення мотивiв до аналiзу i оцiнки вчинкiв героСЧв шляхом моделювання схожих ситуацiй, актуально значущо для таких дiтей, давати СЧм оцiнку, вмiти прогнозувати наслiдки будь яких помилкових дiй.
У якостi прикладу занять, на яких розумово вiдсталi дослiджуванi навчались самоконтролю, можна привести завдання, запропонованi дiтям у виглядi етюдiв, спонтанно органiзованих рухливих iгор, лiчилок та iн.., змiст яких будувався на актуально значущому у даний момент для розумово вiдсталоСЧ дитини матерiалi. Так у процесi ранкового вмивання був запропонований етюд тАЮЯ себе вмиваю сам, i я себе перевiряю самтАЭ з використанням основних корекцiйних прийомiв методики психогiмнастики. Такими засобами виявились основнi елементи виразних рухiв (мiмiка, пантомiмiка, жести, пози, iнтонацiСЧ). Використовуючи прийом наслiдування дорослому, дитина перед дзеркалом повинна була вiдтворити всi виразнi рухи перевiрки власного обличчя пiсля вмивання розумово вiдстала дитина навчилась послiдовно проводити перевiрку свого обличчя (пiдборiддя, рот, нiс, очi, вуха, лоб зачiска), а експериментатор вiдмiчав при цьому якiсть вмивання i звертав увагу дитини на спосiб послiдовного контроля. Нетрадицiйне включення дошкiльникiв у такого роду ситуацiСЧ, базуються на вже наявних у них уявленнях про перевiрку, сприяСФ активному використанi з СЧх сторони як перцептивноСЧ форми перевiрки (потреба впевнитися у правильностi результату власними очима), так i основних орiСФнтировок контроля (дивлячись на зразок, виконувати послiдовне порiвняння i аналiз). Крiм того емоцiйна насиченiсть етюдiв сприяла переносу вже засвоСФного способу контроля на новий змiст, використання у мовi основних мовних орiСФнтировок самоконтроля.
У процесi експериментального навчання послiдовно використовувались наступнi етюди: тАЮЯ себе взуваю сам, i перевiряю, як я взувсятАЭ, тАЮ Я сам застилаю лiжко i перевiряю, як я заправив йоготАЭ, тАЮЯ спостерiгаю за собою, коли йду коридоромтАЭ.
У заключних заняттях-етюдах (1-5 занять) дiтям пропонувалося вигадати, спираючись на нагляднi або вербальнi орiСФнтири, своСЧ етюди на перевiрку, наприклад: вербальнi (прибирання; кiмната, iграшка, стiл; пасажири, дитина ); нагляднi (дерево, гiлка, хлопчик; вулиця калюжа, дiвчинка; мама, важка сумка, хлопчик; велосипед, автомобiль, дорога). Для зображення всiх дiй обовязково включався експериментатор, вiд дитини ж вимагалось визначення мiiя i значення контрольноСЧ дiСЧ у тiй чи iншiй ситуацiСЧ.
Як показало навчання, ефективним прийомом стало залучення дiтей до обговорення ситуацiй, де вони повиннi були здiйснити контроль над своСЧми дiями.
По мiрi проведення таких бесiд дитина не тiльки пiзнавала навколишнiй свiт, але i мала можливiсть наперед узагальнити i отримати орiСФнтири для здiйснення дiй, що потребують перевiрки. Використання нами у процесi бесiд прийомiв попередження i прогнозування результатiв реальних ситуацiй, як показало дослiдження, дозволило створити психологiчну готовнiсть контролювати своСЧ думки, вчинки, дiСЧ, сприяло виникненню первинних орiСФнтирiв на пошук зразка для порiвняння.
Аналiз отриманих з контрольноСЧ серiСЧ уявлень про необхiднiсть використання дiй контроля здiйснювалось також за такими показниками: орiСФнтацiя на самоконтроль, вмiння знаходити помилки, зясовувати причину помилковоСЧ дiСЧ, прогнозувати за допомогою дорослого наслiдки помилок, виправляти помилки й неточностi.
Таблиця 3.2.1.
Розподiл розумово вiдсталих дошкiльникiв за результатами використання у ситуацiях уявлень про самоконтроль (у % )
Вiк дiтейУсього дiтей Показники дiй контроля ОрiСФнтацiя на контрольВмiння знаходити помилкиВмiння зясовувати причини помилокВипереджаючий контроль (вмiння прогнозувати помилки)Заключний контроль (вмiння виправляти помилки)6
рокiв 2071,471,467,342,357,17 рокiв2084,684,673,150,076,9
Данi табл. 3.2.1.показують, що значна частина дослiджуваних правильно визначаСФ смислове значення ситуацiй, що включають в себе помилковi i пер