Психолого-педагогiчнi особливостi формування самоконтроля у розумово вiдсталих дiтей дошкiльного вiку
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
евiрочнi дiСЧ, якi повиннi здiйснити героСЧ або сама дитина. У даному випадку показники у семилiтнiх дiтей значно вишi, що пояснюСФться СЧх не великим життСФвим досвiдом i продуктивнiстю дiяльностi, хоча готовнiсть до сприйняття i виконання даного роду завдань у обох дорослих груп в цiлому однакова. Тому констатуюча частина перевiрки найбiльш виражена у дiях дослiджуваних (6 рокiв 71,4 % , 7 рокiв 84,6 % ), нiж корегуюча (вiдповiдно 57,1% i 76,9%, коли потрiбно узагальнити перевiрочнi дiСЧ i зясувати найбiльш приватнi для перевiрки. Однак, якщо врахувати той факт, що необхiдно контролювати себе, то пiсля навчання показники уявлень про можливi помилки (6 рокiв 42,3 i 7 рокiв - 50,0 %) СФ достатньо високими для даноСЧ категорiСЧ дiтей.
Експериментальне навчання виявило, що сформована стiйка зацiкавленiсть дiтей до здiйснення дiй перевiрки i СЧСЧ значення у життi людей знайшла вiдображення практично у будь-якiй дiяльностi розумово вiдсталих дошкiльникiв.
Отже, за результатом аналiзу першого етапу експериментального навчання можна зробити висновок про те, що розумово вiдсталi дошкiльники мають уявлення про необхiднiсть перевiрки власних дiй, здатнi зафiксувати i визначити причини помилок, за допомогою експериментатора прогнозувати наслiдок помилкових дiй. Цi данi пiдтверджують необхiднiсть та ефективнiсть проведення пiдготовчого етапу для формування самоконтроля.
Б. ОсвоСФння розумово вiдсталими дошкiльниками дiй самоконтроля.
Як показало експериментальне навчання, система прийомiв, що забезпечуСФ усвiдомлення розумово вiдсталими дошкiльниками функцiСЧ зразка, як засобу контроля, мiстить у собi як загальнодидактичнi прийоми навчання, так i спецiальнi прийоми корекцiйного впливу.
Важливим моментом для усвiдомлення розумово вiдсталими дошкiльниками зразка-еталона як засобу самоконтроля зявився прийом порiвняння iнформацiйноСЧ сторони подiСЧ (результату) з еталоном (зразком) i без нього. При цьому дiти мали можливiсть переконатися, що завдання, виконане з використанням зразка, СФ бiльше якiсним, чим без нього. З метою осмислення необхiдностi використання зразка для контроля використовувався iгровий прийом-прийняття дитиною на себе ролi контролера в ситуацiСЧ продуктивноСЧ дiяльностi. Кожна дитина, яка брала участь в експериментi, мала можливiсть переконатися, що виконувати роль контролера, тобто здiйснити перевiрку, вона зможе лише при наявностi зразка.
Крiм того, на основному етапi зявилися й придбали значення мотиви, що виконують соцiальну функцiю контроля. У цьому звязку i створювалася система навчання, заснована на онтогенезi контрольноСЧ дiСЧ, формування якоСЧ починаСФться з моменту прийняття дитиною на себе функцiСЧ зовнiшнього контроля дорослого в умовах активноСЧ взаСФмодiСЧ з ним, а також взаСФмоконтроля, на етапi якого пiдсилюСФться мотивацiя перевiрки як допомога товаришевi. Останньою ланкою в системi навчання контрольним дiям СФ формування безпосереднСФ самоконтроля, основним показником наявностi у розумово вiдсталих дошкiльникiв було вмiння в процесi виконання експериментальних завдань простежити за своСЧми дiями, щоб попередити й зафiксувати помилки. Ефективними в навчаннi виявленi такi прийоми словесноСЧ регуляцiСЧ перевiрочноСЧ дiяльностi дiтей: а) опис i пояснення, як зразок впливаСФ на якiсть результату, що супроводжуються показом виконання й одночасною перевiркою кожноСЧ операцiСЧ завдання; б) бесiда, що випереджаСФ подальшi самостiйнi контрольнi дiСЧ дитини з розясненням про призначення зразка як засобу контроля; в) питання дiтям до виконання завдання для усвiдомлення процесу виконання дiй або перевiрки СЧх з опорою на зразок; г) пiдсумкова образна сюжетна розповiдь для закрiплення розумiння розумово вiдсталими дошкiльниками функцiСЧ зразка.
Для стимуляцiСЧ перевiрочних дiй дошкiльникiв були використанi рiзнi прийоми: а) наочно-зоровi: показ педагогом дiй перевiрки за зразком i без нього, рухiв, СЧхнiх окремих елементiв; б) тактильно-мязовi прийоми наочностi: на шляху дитини ставляться воротца-дуги, щоб СЧх переступити, треба високо пiдняти ноги. Наприклад, завдання не зачепити воротца звязуСФться у свiдомостi дитини з кiстково-мязовим вiдчуттям при здiйсненнi помилки. РЖ якщо воротца задiнуться, дитина сама визначаСФ неправильнiсть свого руху; в) наочно-слуховi, за допомогою яких здiйснюСФться наочна регуляцiя дiй дитини: при виявленнi дитиною помилки дорослий ударяСФ в бубон, або використаСФ дзвiночок, ляскаСФ в ладоши, тобто фiксуСФ увагу дитини на помилцi.
Для контроля усвiдомлення процесу виконання дiтьми дiй за зразком застосовувалися iгровий i змагальний метод на матерiалi дидактичних, словесних i рухливих iгор.
Використання прийому допомоги художниковi знайти й виправити помилки пiдсилювало мотивацiю дiтей на перевiрку, активiзувало в цiлому СЧхнi перевiрочнi дiСЧ.
Паралельно фiксувалася увага дiтей на словесному оформленнi власних контрольних дiй за допомогою системи питань:
Що тобi допомагаСФ правильно виконати завдання?
На що потрiбно дивитися, виконуючи завдання?
На що ти дивишся, перевiряючи завдання?
У процесi навчання дошкiльники навчилися використовувати зразок як засiб самоконтроля. До кiнця експериментального навчання спостерiгалася корiнна змiна виконавських i контрольних дiй дитини убiк СЧхнього виконання тiльки з опорою на зразок.
У результатi навчання розумово вiдсталi дошкiльники навчилися використовувати зразок як основний засiб контроля. Бiльша част