Психологiчна допомога при ВРЖЛ-iнфекцiСЧ
Дипломная работа - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие дипломы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
естування). Консультант повинен добре орiСФнтуватися в програмах зниження шкоди вiд наркотикiв. Нерiдко до консультування цiСФСЧ групи людей залучають осiб, що ранiше споживала наркотики i пiдготовлених з питань консультування i ВРЖЛ-iнфекцiСЧ.
Консультування осiб, що надають сексуальнi послуги. При консультуваннi осiб, що займаються комерцiйним сексом, необхiдно враховувати особливостi проблем у цiСФСЧ категорiСЧ людей: незаконнiсть дiяльностi, вiдчуження, юридичну i соцiальну незахищенiсть. Основне питання консультування - безпечний секс. Консультант повинен допомогти знайти шляхи обходу або зменшення перешкод, що виникають у людей, якi займаються секс-бiзнесом, для зниження ризику зараження. До консультування цiСФСЧ категорiСЧ людей також можна залучати осiб, що мали в життi подiбний досвiд i пiдготовлених з питань консультування i Вiл-iнфекцiСЧ.
Навички консультування. Консультанту необхiдно володiти рядом навикiв для проведення успiшного консультування. Потрiбно вмiти слухати пацiСФнта, вираженням обличчя, жестами показувати, що його розумiють. Варто дивитися на пацiСФнта, а не убiк, на початку бесiди потрiбно обговорити вiдведений для консультування час, щоб у процесi бесiди часто не дивитися на годинник. Консультант повинен заохочувати бажання пацiСФнта висловитися, виразити своСЧ почуття. Не слiд боятися пауз у бесiдi, переривати мовчання пацiСФнта. Потрiбно вмiти розпiзнавати емоцiСЧ пацiСФнта по його позi, мiмiцi, жестам, iнтонацiям. Говорити треба прямо i без емоцiй: "Вашi почуття дуже сильнi, i я визнаю СЧх". Питання повиннi допомагати пацiСФнтам виражати почуття i стимулювати до дiалогу. Консультанту варто допомогти пацiСФнту виявити головнi проблеми, спростити СЧх, систематизувати, акцентуючи увагу на iстотному, представити рiзнi шляхи вирiшення проблеми. Консультант може узагальнити отриману iнформацiю, пояснити пацiСФнтовi тi або iншi питання.
Консультант повинен перiодично повторювати сказане iншими словами; це необхiдно для кращого розумiння iнформацiСЧ. Повторення i перефразовування дозволяють акцентувати увагу пацiСФнта на найбiльш важливих проблемах. Потрiбно допомогти пацiСФнту виробити прийнятну для нього послiдовнiсть дiй i мотивувати його на необхiднiсть тих або iнших учинкiв для одержання бiльш сприятливого результату. Однак потрiбно дуже обережно давати ради. Можливо, пацiСФнт не хоче СЧх почути, не готовий до СЧх сприйняття; вiн краще вiдреагуСФ, якщо це буде один або двi досить мотивованих ради. Бiльша кiлькiсть рад, як правило, не будуть виконано.
Необхiдно вмiти спiвпереживати, тобто вмiти представити себе в ситуацiСЧ iншоСЧ людини. Потрiбно поважати погляди i переконання пацiСФнта, навiть якщо консультант СЧх не роздiляСФ. При проведеннi консультування важливо знайти правильне спiввiдношення мiж вiчудженiстю i близькiстю в спiлкуваннi з пацiСФнтом. Та й iнша крайностi знижують ефективнiсть консультування.
РОЗДРЖЛ 3. ДОСЛРЖДЖЕННЯ ПСИХОЛОГРЖЧНОГО СТАНУ ВРЖЛ-РЖНФРЖКОВАНИХ ТА ХВОРИХ НА СНРЖД
3.1 Клiнiчнi ознаки депресивних станiв
Клiнiчно прояву депресивних синдромiв надзвичайно рiзноманiтнi. При депресивних розладах помiрноСЧ ваги центральними ознаками СФ знижений настрiй, нездатнiсть випробувати почуття радостi, песимiстичний спосiб мислення i зниження енергiСЧ; усе це веде до погiршення працездатностi.
Типовий зовнiшнiй вигляд хворого. В одязi помiтнi недбалiсть, недоглянутiсть. Сповiльненiсть мислення вiдбиваСФ на його мовi; вiдповiдi на питання випливають з великою затримкою, я паузи в розмовi часом настiльки затягуються, що людинi, що не випробуСФ депресiСЧ, це може показатися просто нестерпним [4].
Настрiй хворого сумний, страждальницький; причому вiн майже не полiпшуСФться i при таких обставинах, при яких звичайне почуття суму змякшилося б - наприклад, у приСФмнiй компанiСЧ або пiсля одержання гарних звiсток. Бiльш того, депресивний настрiй може навiть вiдчуватися як вiдрiзняСФться вiд звичайного суму. РЖнодi пацiСФнти порiвнюють його з чорною хмарою, немов окутуСФ усю щиросердечну дiяльнiсть, що проникаСФ в усi СЧСЧ сфери. Деяким удаСФться ховати такi змiни настрою вiд навколишнiх, принаймнi на короткий час; iншi намагаються приховати свiй знижений настрiй i пiд час клiнiчних спiвбесiд, ускладнюючи роботу лiкаря.
У багатьох (хоча i не в усiх) випадках при помiрно важкому депресивному розладi вiдзначаСФться тривога. Типовий i такий симптом, як дратiвливiсть, що виявляСФться в тому, що хворий схильний реагувати з надмiрною досадою навiть на мiнiмальнi вимоги i на дрiбнi невдачi.
АжитацiСЧ - це стан занепокоСФння, вiдчуття субСФктивно самим хворим як нездатнiсть розслабитися, а обСФктивно (для стороннього спостерiгача) виражаСФться в невпиннiй руховiй активностi. Коли цей стан виражений у слабкому ступенi, можна спостерiгати, як хворий постiйно смикаСФ пальцi рук i робить неспокiйнi рухи ногами; при важкiй формi вiн не може довго усидiти на мiii, ходить з кута в кут по кiмнатi. Вiдсутнiсть iнтересiв i здатностi радiти - звичайне явище для страждаючою депресiСФю, хоча вони не завжди скаржаться на це за власною iнiцiативою.
Важливо звернути увагу на групу симптомiв, що звичайно називають бiологiчними. Сюди вiдносяться порушення сну, коливання настрою протягом доби, втрата апетиту, зниження маси тiла, запори, утрата лiбiдо, у жiнок - аменорея. При депресивних розладах помiрноСЧ iнтенсивностi подiбнi явища спостерiгаються часто, але не постiйно (при легких депресивни