Психологiчна допомога при ВРЖЛ-iнфекцiСЧ
Дипломная работа - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие дипломы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
?ний учинок, наприклад незначне приховання доходу при заповненнi податковоСЧ декларацiСЧ, неминуче буде викрите, i вiн пiддасться тяжкому i принизливому покаранню. ПацiСФнт з iпохондричним маренням може бути переконаний, що в нього рак або венеричне захворювання. Хворий з маренням зубожiння може (усупереч дiйсностi) думати, що вiн утратив усi своСЧ грошi, пустивши на авантюри в бiзнесi. ЗустрiчаСФться також марення переслiдування (персекуторне марення), при якому хворий вiрить, наприклад, що iншi люди обговорюють його, говорячи про нього в зневажливому тонi, або ж змовляються мiж собою, щоб помститися йому. Якщо таке марення СФ частиною депресивного синдрому, для хворого типово сприймати передбачуване переслiдування як якусь заслужену кару, що вiн сам викликав на себе. На його думку, у кiнцевому рахунку провину за все це варто покладати тiльки на нього [1].
При важких депресивних розладах можуть також виявлятися порушення сприйняття. РЖнодi вони не доходять до рiвня дiйсних галюцинацiй. У меншостi випадкiв мають мiiе виразнi галюцинацiСЧ; звичайно вони слуховi i приймають форму "голосiв", що звертаються до хворого, повторюючи тi самi слова i фрази. Голосу начебто пiдтверджують думки хворого про його малоцiннiсть (наприклад: "ти огидний тип; тобi варто було б умерти"), або вiдпускають iронiчнi зауваження, або переконують покiнчити iз собою. Лише в деяких хворих бувають зоровi галюцинацiСЧ, iнодi у видi iен смертi i руйнування.
Особливою формою депресивного розладу СФ синдром Котара, назва якого звязане з iмям його французького психiатра, який його описав, (Cotard 1882) [4]. Для нього характерна крайня форма нiгiлiстичного марення, стосовно до якого iнодi уживають французький термiн delire de negation - марення заперечення (delire у даному контекстi означаСФ марення). Хворi з цим синдромом доводять нiгiлiзм до крайностi. Наприклад, один пацiСФнт може скаржитися на те, що в нього зовсiм зруйнований кишечник i тому вiн нiколи бiльше не зможе зробити випорожнення; iншоСЧ заявляСФ, нiби-то залишився абсолютно без грошей й у нього немаСФ нiякоСЧ надiСЧ знову розжитися грiшми. Третiй може бути переконаний у тiм, що вся його родина припинила iснування. Хоча екстремальний характер цих симптомiв вражаСФ, подiбнi випадки, як представляСФться, у принципi не вiдрiзняються вiд iнших важких депресивних розладiв.
Ажитована та загальмована депресiя. Цей термiн застосовують до тих депресивним розладам, при яких ажитацiя яскраво виражена i СФ найбiльш помiтним симптомом. Як уже вказувалося, ажитацiя вiдзначаСФться при багатьох важких депресивних розладах, але при ажитованоСЧ депресiСЧ вона спостерiгаСФться в особливо важкому ступенi. Ажитована депресiя частiше зустрiчаСФться в осiб середнього i лiтнього вiку, чим у бiльш молодих. Однак немаСФ основ думати, що в iнших вiдносинах вона значно вiдрiзняСФться вiд iнших депресивних розладiв [4].
Загальмована депресiя. Даний термiн iнодi вживають стосовно тих депресивним розладам, при яких особливо звертаСФ на себе увага психомоторна загальмованiсть. Однак немаСФ нiяких доказiв, що свiдчать про те, що вони являють собою самостiйний синдром. У своСЧй найбiльш важкiй формi загальмована депресiя поступово переходить у депресивний ступор.
Депресивний ступор. При важких депресивних розладах сповiльненiсть рухiв i убогiсть мови можуть досягти такого крайнього ступеня, що хворий стаСФ нерухомим i мутичним. Тепер, коли стало можливим активне лiкування, це стан - депресивний ступор - спостерiгаСФться рiдко. У звязку з цим особливий iнтерес представляСФ його опис, зроблений Крепелiном. "Хворi безмовно лежать у лiжку, не дають нiякоСЧ вiдповiдi, у бiльшостi випадкiв робко вiдсуваються при наближеннi, але часто не обороняються навiть вiд уколiв... Вони безпомiчно сидять перед своСФю СЧжею, однак можуть дозволити годувати себе з ложечки, не створюючи нiяких перешкод... Час вiд часу можливе виникнення перiодiв порушення" (Kraepetin 1921). Цей опис звертаСФ увагу на важливу особливiсть даного стану: вiн перериваСФться перiодами порушення, коли хворий стаСФ гiперактивним i гучним [2].
Крепелiн також помiтив, що видужуючому пацiСФнтовi iнодi буваСФ важко пригадати подiСЧ, що мали мiiе пiд час ступору. В даний час загальновизнано, що по видужаннi пацiСФнт може згадати майже усе, що вiдбувалося в перiод, коли вiн знаходився в станi ступору. Можливо, у деяких випадках зафiксованi Крепелiном явища пояснювалися наявнiстю в хворого потьмарення свiдомостi (iмовiрно, звязаного з недостатнiм споживанням рiдини, що типово для таких пацiСФнтiв).
Легкий депресивний розлад. Можна було б очiкувати, що при легкому депресивному розладi будуть спостерiгатися симптоми, подiбнi з характерними для вищеописаних депресивних розладiв, але проявляються менш iнтенсивно. РЖнодi це дiйсно так: хворий скаржиться на подавлений настрiй, знесилення, поганий сон, нездатнiсть вiдчувати насолоду. Однак при легкому депресивному розладi часто зустрiчаються симптоми, що набагато рiдше виявляються при важких розладах. У широкому змiстi цi симптоми можна охарактеризувати як "невротичнi"; до них вiдносяться тривога, фобiСЧ, а також обсесивнi (рiдше iстеричнi) симптоми. Хоча тривога може бути присутнiм при всiх депресивних розладах рiзного ступеня ваги, вона нерiдко буваСФ так само сильна при легких розладах, як i при важких. Цей факт навiв багатьох психiатрiв на думку про те, що легкi депресивнi розлади - не просто слабко виражений варiант помiрних i важких випадкiв, а самостiйни