Психологiчна допомога при ВРЖЛ-iнфекцiСЧ
Дипломная работа - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие дипломы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
? сну, апетиту i соматичнi скарги, а мiжособистiсна психотерапiя - на подавлений настрiй, почуття провини, суiцидальнi думки; вона також активнiше, сприяла вiдновленню колишнiх iнтересiв i вiдносини до роботи. Дiя лiкiв виявлялося протягом першого ж тижня; ефект психотерапiСЧ позначався лише через 4-8 тижнiв. При "ендогеннiй" депресiСЧ, очевидно, навряд чи удасться одержали вiдчутний результат за допомогою однiСФСЧ тiльки психотерапiСЧ, тодi як "ситуацiйна" депресiя однаково добре реагуСФ i на лiки, i на психотерапiю.
Когнiтивна терапiя. При використаннi когнiтивноСЧ терапiСЧ вiдзначалися результати, порiвняннi з одержуваними при мiжособистiснiй терапiСЧ. Основна мета такого лiкування при депресивному розладi полягаСФ в тiм, щоб модифiкувати напрям думок пацiСФнта щодо життСФвих ситуацiй, а також депресивних симптомiв. Як свiдчать клiнiчнi iспити, при лiкуваннi монополярних розладiв помiрноСЧ ваги результати когнiтивноСЧ терапiСЧ майже рiвноцiннi одержуваним при використаннi антидепресантiв (Rush et al. 1977; Blackburn et al. 1981; Murphy etal. 1984) [4]. Комбiнування когнiтивноСЧ терапiСЧ з антидепресантами, очевидно, не приводить до пiдвищення ефективностi лiкування в порiвняннi з використанням кожного з цих методiв окремо . Цi данi становлять великий iнтерес, тому що вони можуть служити вагомим аргументом проти теорiй про винятково бiохiмiчну природу депресивного розладу. Проте для бiльшостi клiнiчних цiлей лiкування антидепресантами СФ прiоритетним, оскiльки воно добре пiддаСФться перевiрцi i вимагаСФ менших витрат часу. Якби когнiтивна терапiя виявилася ефективноСЧ в лiкуваннi хворих, що не пiддаються впливовi лiк, цiннiсть СЧСЧ була б величезноСЧ, але це поки ще не доведено.
Депривацiя сну. Як свiдчать данi декiлькох дослiджень, при важких депресивних розладах можна викликати короткочаснi позитивнi зрушення у визначеноСЧ частини пацiСФнтiв, утримуючи них у станi пильнування протягом тривалого часу. Це цiкаве вiдкриття здаСФться парадоксальним - адже бiльшiсть хворих депресiСФю i без того скаржаться на поганий сон. В даний час не можна розглядати процедуру депривацiСЧ сну як готову до практичного застосування форму лiкування; скорiше варто пiдходити до СЧй як до методу, що заслуговуСФ подальшого вивчення.
3.3 Методика та результати дослiдження
Вашу стiйкiсть до стресу ви можете перевiрити за допомогою тесту.
Як же ми справляСФмося з повсякденними подразниками? Наскiльки нам удаСФться опанувати собою у важливий критичний момент? Певним чином вiдповiдь на цi питання може дати наступний тест.
Варiанти вiдповiдей на запитання:
"дуже", "не особливо", "нi в якому разi".
Чи дратуСФ вас:
зiмята сторiнка газети, яку ви хочете прочитати?
жiнка "у вiцi", одягнена як молоденька дiвчинка?
надмiрна близькiсть спiврозмовника?
жiнка, яка курить на вулицi?
коли якась людина кашляСФ у ваш бiк?
коли хтось гризе нiгтi?
коли хтось смiСФться невлад?
коли хтось намагаСФться учити вас, що i як потрiбно робити?
коли кохана вами людина постiйно запiзнюСФться?
коли в кiнотеатрi той, хто сидить перед вами, увесь час вертиться й коментуСФ сюжет фiльму?
коли вам намагаються переказати книгу, яку ви тiльки збираСФтеся прочитати?
коли вам дарують непотрiбнi речi?
голосна розмова в суспiльному транспортi?
надто сильний запах парфумiв (одеколону)?
людина, яка жестикулюСФ пiд час розмови?
колега, який часто вживаСФ iноземнi слова?
За кожну вiдповiдь "дуже" запишiть 3 бали, за вiдповiдь "не особливо" - 1, за вiдповiдь "нi в якому разi" - 0.
Бiльше 40 балiв. Вас не вiднесеш до числа терплячих i спокiйних людей. Вас дратуСФ все, навiть речi незначнi. Стiйкiсть до стресу низька. Ваше здоровя в небезпецi й час термiново ним зайнятися.
Вiд 12 до 40. Поки ситуацiя не надто тривожна, але вже необхiдно звернути увагу на пiдвищення стiйкостi до стресу.
11 i менше балiв. Ви досить спокiйна людина, реально дивитеся на життя. Або цей тест недостатньо вичерпний i Вашi найбiльш уразливi якостi у ньому не проявилися. Принаймнi, iз повною впевненiстю про Вас можна сказати: Ви не та людина, яку можна легко вивести з рiвноваги.
Результати дослiдження
В дослiдженнi були задiянi 30 осiб вiком вiд 25 до 55 рокiв.
Результати опитування виявилися такими:
- 8 осiб набрали бiльше 40 балiв;
- 2 особи набрали по 35 балiв;
- 4 особи набрали по 29 балiв;
- 6 осiб набрало по 22 бали;
- 5 осiб набрало по 18 балiв;
- 5 осiб набрало по 10 балiв;
Результати дослiдження свiдчать про те, що бiльшостi людей властивi стресовi стани, якi викликанi переважно дiСФю факторiв зовнiшнього середовища.
У даному випадку опитування дало змогу виявити як бiологiчнi стресовi сигнали, так i iснуючi ще сигнали емоцiйноСЧ сфери, якi виявляються змiнами поведiнки. В однiСФСЧ групи людей, стрес виявлявся в нетерпiннi (швидше дiйти до останнього питання). В другiй групi, вони начебто постiйно кудись поспiшали: швидше вiдповiсти на всi питання. У третiй групi довго думали над питаннями. У четвертiй групi пiддослiднi переходили до наступного питання не вiдповiвши на попереднi, а потiм до них поверталися, тобто думки СЧх перебiгали постiйно з одного на iнше i вони не могли зосередитися.
Проявом стресу СФ також пiдвищена нервовiсть, рiзкi перепади настрою, швидка стомлюванiсть, стан спустошеностi. У деяких опитуваних стрес виявляСФться в раптовiй розлютованостi. За виразом обличчя бiльшостi люд