Психологiчна допомога при ВРЖЛ-iнфекцiСЧ
Дипломная работа - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие дипломы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
?в наявнi недолiки, виправив вiдхилення, прищепив новi умiння i навички. Навiть, якщо мова йде про психокорекцiСЧ особистiсних або характерологiчних властивостей, то маСФться через, що основним способом змiн i психологiчноСЧ допомоги повинний бути процес научення ефективному прийняттю себе i реальностi, а не фiлософське осмислення свого мiiя у свiтi, своСЧх можливостей i здiбностей [7].
Психокорекцiя на вiдмiну вiд психологiчного консультування використовуСФ як основнi методи манiпулювання, формування i керування людиною, маючи чiткi представлення про шуканий стан, рiвень розвитку психiчних функцiй або iндивiдуально-особистiсних якостей. Заданими виявляються еталони й iдеали. Людина виступаСФ в ролi матерiалу, з якого "лiпиться" оптимальний для нього або iдеальний для суспiльства образ. Вiдповiдальнiсть за психологiчнi змiни лягаСФ винятково на психолога. Класичним СФ спектр манiпулятивних методик: вiд рад Карнегi до нейролiнгвiстичного програмування i рiзноманiтних тренiнгiв (жiночоСЧ чарiвностi, особистiсного росту, сексуальний тренiнг i iн.).
У клiнiчнiй психологiСЧ психокорекцiя використовуСФться при психологiчних проблемах, що виявляються в клiСФнта, що виникають у звязку з характерологiченими девiацiями й особистiсними аномалiями, а також при невротичних психосоматичних розладах. Вироблення оптимальних навичок вiдбуваСФться в процесi тренiнгiв, серед яких найбiльш вiдомими СФ: аутотренiнг, поведiнкова (бiхевiоральна) терапiя, нейролингвiстичне програмування, психодрама, трансактний аналiз (E.Bern) [7].
Аутогенне тренування (аутотренiнг) СФ методикою, спрямованоСЧ на оволодiння навичками психiчноСЧ саморегуляцiСЧ за допомогою релаксацiйних способiв. Пiд релаксацiСФю (розслабленням) розумiСФться стан пильнування, що характеризуСФться зниженою психофiзiологiчною активнiстю, що вiдчуваСФться або у всьому органiзмi, або в будь-якiй його системi. У клiнiчнiй психологiСЧ, особливо при психосоматичних розладах i захворюваннях використовуються такi рiзновиди як власне аутогенне тренування з нервово-мязовою релаксацiСФю i методика бiологiчно зворотного звязку.
При прогресивнiй мязовiй релаксацiСЧ вiдбуваСФться навчання людини контролюванню стану мязiв i викликанню релаксацiСЧ (розслаблення) у визначених групах мязiв з метою зняття вторинноСЧ емоцiйноСЧ напруги. Аутогенне тренування проводиться в кiлька етапiв, спрямованим на освоСФння вправ по ослабленню нервово-мязовоСЧ напруги до конкретного мяза або групи мязiв, з наступним становленням "звички вiдпочивати".
Методика бiологiчно зворотного звязку побудована за принципом умовно-рефлекторного закрiплення навички змiнювати свiй соматичний стан при контролюваннi його за допомогою рiзних приладiв.
У процесi тренiнгу пацiСФнт самостiйно контролюСФ за допомогою приладу бiологiчне функцiонування його органiзму (вiд швидкостi протiкання елементарних бiохiмiчних реакцiй до складних видiв дiяльностi) i навчаСФться змiнювати його, застосовуючи рiзнi способи саморегуляцiСЧ. Видiляють наступнi типи бiологiчного зворотного звязку (Александров):
- електромiографiчний бiзворотнiй звязок
- температурний бiзворотнiй звязок
- електрошкiрний бiзворотнiй звязок
- електроенцефалографiчний бiзворотнiй звязок
При електромiографичному бiзворотньому звязку вiдбуваСФться научення процесовi розслаблення конкретного мяза або груп мязiв, а також загальноСЧ релаксацiСЧ. Методика температурного бiологiчного зворотного звязку дозволяСФ знайти навички розширення i звуження периферичних судин, що приводить до змiни температури кiнцiвок i тiла. Електрошкiрний бiзворотнiй звязок даСФ можливiсть навчитися контролювати шкiрно-гальванiчнi реакцiСЧ, впливаючи на симпатичну нервову активнiсть. При електроенцефалографiчному бiзворотньому звязку вiдбуваСФться формування навичок змiни бiоелектричноСЧ активностi головного мозку за допомогою змiни спiввiдношення хвиль рiзноСЧ частоти i, у першу чергу, збiльшення альфа-активностi для зниження рiвня збудливостi i заспокоСФння [7].
Поведiнкова психотерапiя буяСФ методиками, заснованими на виробленнi умовно-рефлекторноСЧ дiяльностi з метою купiрування психопатологiчноСЧ симптоматики або навичок адекватних звичок замiсть неадекватним, невротичним. Найбiльш вiдомими методиками СФ методики "систематичноСЧ десенсибiлiзацiСЧ" i "парадоксальноСЧ iнтенцiСЧ", застосовуванi для лiкування навязливих страхiв. При "систематичнiй десенсибiлiзацiСЧ" вiдбуваСФться занурення людини в ситуацiю, що викликаСФ страх (уявлюваним або реальне) з формуванням новоСЧ адекватноСЧ реакцiСЧ на ситуацiю i загасанням староСЧ хворобливоСЧ. Методика, називана "парадоксальною iнтенцiСФю", спрямована на змiну вiдносини пацiСФнта до фобiями за рахунок "перекидання" цього вiдношення i доведення ситуацiСЧ до абсурду. Задача парадоксальноСЧ iнтенцiСЧ - позбавити емоцiйно негативного пiдкрiплення страхiв, замiнивши них на iронiю i гумор.
Нейролiнгвiстичне програмування являСФ собою систему психологiчних манiпуляцiй на пiдставi вивчення лiнгвiстичноСЧ позначки-моделi людини, суть якого укладена у визнаннi шаблонностi для кожноСЧ групи людей або однiСФСЧ людини лiнгвiстичноСЧ системи пiзнання свiту i самого себе, вираження почуттiв i рiшення проблем. Для цього в нейролiнгвiстичному програмуваннi (НЛП) iснуСФ поняття модальностi - найбiльш типового i характерному для iндивiда способi спр