Психологiчна допомога при ВРЖЛ-iнфекцiСЧ
Дипломная работа - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие дипломы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
х розладах вони зустрiчаються рiдше, тодi як при важких, навпаки, надзвичайно поширенi). Деякi з цих симптомiв вимагають додаткових коментарiв. Порушеннi сну при депресивних розладах бувають декiлькох типiв. Найбiльше характерно раннСФ пробудження зранку; при цьому по вечорах хворий довго не може заснути, iнодi пробуджуСФться i вночi. Вранцi вiн просинаСФться на два-три годин ранiш звичайного часу; заснути знову не вдаСФться, i вiн лежить, вiдчуваючи себе стомленою, а часто - неспокiйною i збудженою людиною. Вiн думаСФ про прийдешнiй день з песимiзмом, зi смутком мiркуСФ про минулi невдачi й у похмурих тонах уявляСФ майбутнСФ. Саме це сполучення раннього пробудження i депресивних думок маСФ особливе значення для дiагнозу. Слiд зазначити, що деякi хворi в станi депресiСЧ не тiльки не просинаються рано, але, навпаки, надмiрно багато сплять, - i проте , за СЧх словами, почувають себе стомленими.
При депресивних розладах зменшення маси тiла часто здаСФться бiльш значним, чим це можна було б пояснити тiльки зниженням апетиту. У деяких хворих порушення харчування i змiна маси тiла вiдбуваються убiк надмiрного збiльшення - вони бiльше СЧдять i поправляються; у таких випадках звичайно створюСФться враження, що сам процес прийому СЧжi приносить СЧм тимчасове полегшення. Важливим симптомом СФ песимiстичнi думки ("депресивне мислення"), якi можна роздiлити на три групи.
Перша група думаСФ про подiСЧ, що вiдносяться до сьогодення. Хворий у будь-якiй подiСЧ зважуСФ тiльки негативну сторону; вiн вважаСФ, що йому нiчого не вдаСФться i що навколишнi бачать у ньому невдаху; вiн бiльше в собi не вiдчуваСФ впевненостi i до будь-якого успiху вiдноситься скептично, як до випадковостi, у якiй немаСФ його заслуги [7].
Друга група думаСФ про майбутнСФ. Хворий очiкуСФ самого гiршого, малюСФ перед собою безнадiйнi перспективи. Вiн передбачаСФ невдачi в роботi, фiнансовий крах, нещастя в родинi i неминуче руйнування свого здоровя. Усе це часто супроводжуСФться думкою про те, що жити бiльше не коштуСФ i що смерть була б бажаним рятуванням. Така поглиненiсть похмурими мiркуваннями може прогресувати до iдеСЧ про самогубство i розробки вiдповiдних планiв. У кожнiм випадку необхiдно розпитати про такi думки.
Третю групу хворi, якi думають про минуле. Часто вони мають форму необТСрунтованого почуття провини i виявляються в самобичуваннi з незначних приводiв; наприклад, хворий може звинувачувати себе за якийсь (досить безневинний зi звичайноСЧ точки зору) нечесний вчинок або за те, що вiн когось пiдвiв. Як правило, людина роками не згадувала про цi випадки, але в станi депресiСЧ його захльостуСФ потiк спогадiв, супроводжуваний сильними емоцiями. Поглиненiсть думками такого роду виразно вказуСФ на наявнiсть депресивного розладу. У деяких хворих присутнСФ почуття провини, однак вони не звязують його з яким-небудь визначеним фактом. В iнших спогади фокусуються на нещасливих подiях; хворий перебираСФ в памятi найбiльш важкi моменти свого життя, епiзоди, коли вiн зазнав невдачi або коли в його долi вiдбувся рiзкий перелом до гiршого. Цi похмурi спогади учащаються в мiру поглиблення депресiСЧ.
При депресивних розладах типовi скарги на соматичнi симптоми. Вони можуть приймати рiзнi форми, але особливо частi скарги на запори i на вiдчуття хворобливого дискомфорту в якiй-небудь областi тiла. Звичайно в цей перiод учащаються скарги на будь-яке соматичне захворювання, що iснувало i ранiш; поширене також iпохондричнi прояви.
При депресивному розладi нерiдко спостерiгаються й iншi психопатологiчнi симптоми, причому який-небудь з них може домiнувати в клiнiчнiй картинi. Сюди вiдносяться деперсоналiзацiя, обсесивнi симптоми, фобiСЧ i такi iстеричнi симптоми, як фуга (реакцiя втечi) або втрата функцiСЧ кiнцiвки. Звичайнi також скарги на погану память; насправдi вони обумовленi недостатньою концентрацiСФю уваги, i якщо спонукати хворого прикласти особливi зусилля для того щоб зосередитися, те, як правило, виявляСФться, що здатностi до запамятовування i вiдтворення iнформацiСЧ не порушенi. РЖнодi, однак, видимi порушення памятi представляються настiльки важкими, що клiнiчна картина нагадуСФ спостерiгаСФться при деменцiСЧ. Подiбне явище, що особливо часто зустрiчаСФться в людей похилого вiку, iнодi називають депресивною псевдо деменцiСФю [12].
Замаскована депресiя та важкий депресивний розлад. Термiн "замаскована депресiя" iнодi вживають стосовно до випадкiв, коли депресивний настрiй "не впадаСФ в око". Хоча i немаСФ основ думати, що мова йде про окремий синдром, даний термiн усе-таки корисний, оскiльки звертаСФ увагу на тi форми прояву депресiСЧ, що легко пропустити. Тут же слiд зазначити, що дiагноз залежить вiд результатiв ретельного пошуку iнших ознак депресивного розладу, особливо таких, як порушення сну, добовi коливання настрою i депресивне мислення. Маскованi форми найбiльш ймовiрнi при легкому або помiрному розладi, але iнодi вони зустрiчаються i при важкому.
У мiру того як розлад набуваСФ i бiльш важкого ступеня, пiдвищуСФться iнтенсивнiсть прояву всiх описаних нами ознак. Крiм того, до них можуть додатися визначенi вiдмiннi ознаки, що виражаються у формi марення i галюцинацiй; у таких випадках iнодi вживають термiн психотична депресiя.
Марення при важких депресивних розладах звязаний з тими ж темами, що i не маревнi думки хворих з помiрним депресивним розладом: малоцiннiсть, провина, погане здоровя, рiдше - зубожiння. Так, хворий з маренням провини може вважати, що якийсь його нече