Проект централСЦзованого технСЦчного обслуговування маршрутних транспортних засобСЦв на базСЦ фСЦлСЦi "ТЕМП-АВТО" вСЦдкритого акцСЦонерного товариства "РРЖВНЕ-АВТО"
Дипломная работа - Транспорт, логистика
Другие дипломы по предмету Транспорт, логистика
де Q сила затягування; d середнСЦй дСЦаметр рСЦзьби; h крок рСЦзьби; R1 и R2 радСЦуси, описуючСЦ кСЦльцеву опорну поверхню тертя гайки або головки гвинта; мр СЦ мт коефСЦцСЦСФнти тертя в рСЦзьбСЦ СЦ на опорному торцСЦ вСЦдповСЦдно.
Для звичайних силових метричних рСЦзьб з кутом профСЦлю 60 попередня формула значно спрощуСФться:
.
Якщо елементи рСЦзьбових зСФднань виконанСЦ з одного матерСЦалу, то приймають: мр=1,15 мт.
Значення Мзат для стальних болтСЦв СЦ гайок при вСЦдсутностСЦ мащення визначаСФться по формулСЦ:
Мзат0,2Qdн,
де dн зовнСЦшнСЦй дСЦаметр рСЦзьби.
Для гвинтСЦв з цилСЦндричною, сферичною або шестигранною головкою величина моменту затягування може визначатися по спСЦввСЦдношенню:
Мзат=0,005 dн3уT(6,5м+1),
де dн зовнСЦшнСЦй дСЦаметр рСЦзьби; уT границя текучостСЦ матерСЦалу гвинта;
м коефСЦцСЦСФнт тертя головки гвинта по опорнСЦй поверхнСЦ.
При визначеннСЦ Мзат для гвинтСЦв з потайною головкою в попереднСЦй залежностСЦ замСЦсть числового коефСЦцСЦСФнту 6,5 приймають 9,8 [1].
СереднСЦ значення Мот у поступивших в ремонт обСФктСЦв СЦ Мзат при збираннСЦ вСЦдремонтованих СЦ нових обСФктСЦв, характернСЦ для болтових зСФднань, приведенСЦ в табл. 2.1.
Таблиця 2.1. СереднСЦ значення моментСЦв вСЦдгвинчування для рСЦзних дСЦаметрСЦв рСЦзьби
ДСЦаметр рСЦзьби, мм68101214Момент вСЦдгвинчування (затягування), Нм15тАж20 (6тАж8)20тАж40 (14тАж17)40тАж80 (30тАж35)60тАж120 (55тАж65)100тАж150
(80тАж90)ДСЦаметр рСЦзьби, мм1618202427Момент вСЦдгвинчування (затягування), Нм150тАж200
(120150)180тАж300
(160190)200тАж350
(230270)300тАж450
(340360)350тАж500
(420480)
Параметр Мзат при посадцСЦ шпильок з натягом визначаСФться по формулСЦ М.П. НовСЦкова (для метричноi рСЦзьби):
Мзат =,
де Д ефективний (радСЦльний) натяг по середньому дСЦаметру рСЦзьби; мр коефСЦцСЦСФнт тертя в рСЦзьбСЦ; глибина загвинчування шпильки; dн зовнСЦшнСЦй дСЦаметр рСЦзьби; Е1 СЦ Е2 модулСЦ пружностСЦ 1-го СЦ 2-го роду.
При загвинчуваннСЦ стальних шпильок СЦз середнСЦм дСЦаметром рСЦзьби 10тАж30мм в стальну деталь Д = 0,02тАж0,06, в чавунну або алюмСЦнСЦСФву деталСЦ 0,04тАж0,12мм [1].
КоефСЦцСЦСФнт мр при використаннСЦ стальноi шпильки приймаСФться рСЦвним 0,1тАж 0,2 для стальноi деталСЦ; 0,07тАж0,15 для чавунноi; 0,04тАж0,1 для алюмСЦнСЦСФвоi або бронзовоi [1].
Значення модулСЦв пружностСЦ: для стали Е1= 2,1?105; Е2= =8,1?104 МПа; для алюмСЦнСЦю Е1= 0,7?105; Е2 = 2,7?104 МПа; для бронзи СЦ латунСЦ Е1 = 0,8?105; Е2 = 4,2?104 МПа [1].
Сила затягування Q знаходиться в залежностСЦ вСЦд схеми навантаження рСЦзьбових зСФднань, мСЦцностСЦ болта (шпильки, гвинта) СЦ умови нерозкриття стику:
Q=кР (1-а),
де к коефСЦцСЦСФнт збСЦльшення зовнСЦшнього навантаження (для постСЦйного навантаження к = 1,25тАж2; для перемСЦнного к =2,5тАж4,0; при необхСЦдностСЦ забезпечення герметичностСЦ зСФднання з плоскими металСЦчними прокладками к = 2,5тАж 3,5; те ж з мякими прокладками к = 1,25тАж2,5); Р зовнСЦшнСФ навантаження; а = 0,2тАж0,4 коефСЦцСЦСФнт основного навантаження, враховуючий податливСЦсть рСЦзьбових елементСЦв при затягуваннСЦ [1].
СлСЦд вСЦдмСЦтити, що до нашого часу вСЦдсутнСЦ надСЦйнСЦ методи прямого контролю зусиль затягування в виробничих умовах. Його фактичну величину оцСЦнюють лише по деяким показникам крутному моменту затягування; кутСЦ повороту гайки; видовженню болта СЦ СЦн.
Досить складною технологСЦчною проблемою являСФться затягування групових рСЦзьбових зСФднань (безпрокладочних СЦ особливо прокладочних). При складаннСЦ вСЦдповСЦдальних зСФднань важко забезпечити рСЦвномСЦрне затягування в кожному болтСЦ (шпильцСЦ). В звязку з цим проходить нерСЦвномСЦрний розподСЦл тиску по поверхнСЦ стику вузла, що складаСФться, з послабленням ранСЦше затянутих болтСЦв, що приводить до зниження надСЦйностСЦ вузла.
На практицСЦ затягування групових рСЦзьбових зСФднань проводять в два (рСЦдше в три-чотири) етапи. На першому етапСЦ виконують одночасне затягування всСЦх болтСЦв (шпильок) з допомогою багатошпиндельноi установки на зусилля Q1=(0,3тАж0,6) Q, що забезпечуСФ контактування стикСЦв (Q задана сила затягування). На другому етапСЦ завершують затягування шляхом послСЦдовного СЦндивСЦдуального догвинчування гайок (шпильок) до заданого крутного моменту Мзат по оптимальних схемах, наведених на рис.2.5.
Рис.2.5. ПослСЦдовнСЦсть затягування гайок (шпильок) в складальних одиницях: а при стиках прямокутноi форми; б при стиках круглоi форми (цифри означають почерговСЦсть СЦндивСЦдуальних затягувань)
2.5 АналСЦз робочого процесу СЦ параметри безударного рСЦзьбозгвинчуючого обладнання
Розглянемо метод визначення моменту затягування болтового зСФднання, який створюСФться робочим органом прямого приводу. Цей метод розробили проф. В.С.Корсаков СЦ В.РЖ. Чаннов.
Будь-яке РЗ маСФ свою СЦндивСЦдуальну характеристику, обумовлену його сумарною податливСЦстю СЦ силами тертя в рСЦзьбовСЦй парСЦ СЦ по торцю гайки. Такою характеристикою являСФться коефСЦцСЦСФнт кутовоi жорсткостСЦ РЗ: Кр=ДМ/Дц.
Цей коефСЦцСЦСФнт показуСФ, на яку величину змСЦнюСФться крутний момент, який прикладаСФться до гайки, при поворотСЦ ii на кут Дц.
Кут повороту гайки являСФться кутом гальмування шпинделя. Чим меньший кут гальмування (тобто бСЦльше значення Кр), тим значимСЦша складова моменту затягування, що створюСФться кСЦнетичною енергСЦСФю обертових мас приводу.
Друга складова моменту затягування залежить вСЦд статичного крутного моменту, який створюСФться пневмодвигуном. Ця с складова не являСФться постСЦйною величиною. РЗi максимальне значенння Мст досягаСФться при зупинцСЦ шпинделя (числова величина приводиться в технСЦчнСЦй характеристицСЦ двигуна).
В загальному випадку робота, щ