Аналiз сучасноi системи мотивацii працi в органiзацii
Дипломная работа - Менеджмент
Другие дипломы по предмету Менеджмент
стему.
В економiчнiй системi, що ТСрунтуiться на рiзноманiтних формах власностi й господарювання, органiзацiя заробiтноi плати, як свiдчить свiтовий досвiд, здiйснюiться з поiднанням:
А) державного регулювання;
Б) договiрного регулювання через укладення генеральноi, галузевих, регiональних (регiонально-галузевих) угод i колективних договорiв на рiвнi пiдприiмств, трудових договорiв iз найманими працiвниками;
В) механiзму визначення iндивiдуальноi заробiтноi плати безпосередньо на пiдприiмствi (в структурному пiдроздiлi) з використанням таких елементiв, як заводська тарифна система, нормування працi, форми та системи оплати працi.
Глибокi змiни, що вiдбуваються в Украiнi в економiчнiй, полiтичнiй, соцiальних iерах, спрямованi на становлення новоi економiчноi системи, основаноi на ринкових вiдносинах.
Уже нинi в Украiнi i реальнiстю багатоманiтнiсть форм власностi й господарювання. Держава перестала бути моновласником, значним i прошарок недержавних пiдприiмств, на нових принципах будуiться функцiонування пiдприiмств, якi заснованi на державнiй власностi. Якщо зазначене i реальнiстю, то такою ж реальнiстю маi бути й органiзацiя заробiтноi плати, що будуiться на поiднаннi саме тих елементiв, якi властивi економiцi перехiдного типу.
Мистецтво управлiння ринковою економiкою, на мою думку, полягаi передусiм у вiднайденнi оптимального варiанта поiднання ринкових i державних важелiв. Ринок повинен працювати, створювати сильнi мотиви, мобiльнiсть, ефективнiсть виробництва, а держава-йому активно допомагати, створювати тАЬправила гритАЭ, регулювати економiку на макрорiвнi, всiляко сприяти соцiальному миру в суспiльствi. Що ж до органiзацii оплати працi, то тут украй важливо вирiшити завдання-вiднайти оптимум мiж державним та договiрним регулюванням заробiтноi плати.
Принципи розмежування державного та договiрного регулювання заробiтноi плати та визначення iх iери i змiсту закрiплено в Законi Украiни тАЬПро оплату працiтАЭ. Вiдповiдно до статтi 5 цього закону органiзацiя оплати працi здiйснюiться на пiдставi: законодавчих та iнших нормативних актiв; генеральноi угоди на державному рiвнi; галузевих, регiональних угод; колективних договорiв; трудових договорiв. Даний закон детальнiше буде розглянуто в другому роздiлi даноi роботи.
Суб`iктами органiзацii оплати працi i органи державноi влади та мiiевого самоврядування; власники, об`iднання власникiв або iх представницькi органи; професiйнi спiлки, об`iднання професiйних спiлок або iх представницькi органи; працiвники.
За умов ринковоi системи господарювання фонд оплати працi складаiться з iндивiдуальних заробiтних плат i визначаiться елементами органiзацii оплати працi (тарифна система, нормування, форми i системи заробiтноi плати), а також сукупнiстю результатiв роботи кожного працiвника. Фонд оплати працi вiдображаi сумарнi витрати пiдприiмства на оплату працi персоналу. "асник пiдприiмства або його представницький орган вирiшуi, якi витрати на оплату працi вiн може зробити, зважаючи на вартiсть робочоi сили на ринку працi, кон`юктуру ринку, необхiднiсть забезпечити конкурентоспроможнiсть продукцii на ринку товарiв (послуг), рiвень iнфляцii, державнi, галузевi (регiональнi) гарантii щодо оплати працi та iншi чинники.
Варто ще раз пiдкреслити, що за ринковоi економiки первиннi елементи оплати працi-це система ставок, окладiв, норм трудових затрат, форм i систем заробiтноi плати. Саме вони в сукупностi визначають витрати роботодавця на оплату працi. Отже, фонд заробiтноi плати, фонд заохочення або будь-який iнший фонд саме як елемент органiзацii заробiтноi плати стаi непотрiбним.
Значне розширення прав пiдприiмств у iерi органiзацii оплати працi за сучасних умов не означаi, що кожне пiдприiмство на свiй розсуд визначатиме умови оплати працi, не дотримуючись певних тАЬправил гритАЭ, тобто умов якi встановлюi держава в об`iктi законiв та iнших нормативно-правових актiв.
1.3.1 Основна, додаткова заробiтна плата та iх нарахування
Основна зарплата маi двi форми вiдрядна та почасова. За вiдрядноi форми оплата працi проводиться за нормами та розцiнками встановленими на пiдставi розряду працiвника. Тарифний розряд працiвника передбачаi виконання роботи вiдповiдноi складностi.
Основними умовами застосування вiдрядноi оплати працi i наявнiсть кiлькiсних показникiв роботи, що залежить вiд конкретного працiвника i пiддаiться точному облiку, а також необхiднiсть стимулювання зростання випуску продукцii. Використання цiii форми оплати працi потребуi встановлення обТСрунтованих норм виробiтку, чiткого облiку iхнього виконання i не повинно приводити до погiршення якостi, порушень технологiчних режимiв, технiчноi безпеки, а також до перевитрачання сировини, матерiалiв, енергii.
За почасовоi форми оплата працi здiйснюiться за годинними (денними) тарифними ставками з урахуванням вiдпрацьованого часу та рiвня квалiфiкацii, що визначаiться тарифним розрядом. Почасова форма застосовуiться тодi, коли недоцiльно нормувати роботи, або коли роботи не пiддаються нормуванню. Почасова оплата працi керiвникiв, спецiалiстiв та службовцiв здiйснюiться за мiсячними посадовими окладами.
Кожна з названих форм охоплюi кiлька систем оплати працi для рiзних умов виробництва.
Вiдрядна дiлиться на такi системи:
1.пряма вiдрядна
2.непряма вiдрядна
3.вiдрядно-премiальна
4.вiдрядно-прогресивна
5.акордна
Почасова