Аналiз основних правових положень перевезення пасажирiв та багажу
Дипломная работа - Транспорт, логистика
Другие дипломы по предмету Транспорт, логистика
езпечних вантажiв, оформлення на спецiальних бланках i видача у встановленому порядку дозволiв на дорожнi перевезення небезпечних вантажiв [36, с. 261].
Мiiевi державнi адмiнiстрацii та органи мiiевого самоврядування у межах своii компетенцii, визначеноi законодавством Украiни, у iерi перевезення небезпечних вантажiв здiйснюють: реалiзацiю загальнодержавних програм забезпечення перевезення небезпечних вантажiв, розробку та реалiзацiю мiiевих програм забезпечення перевезень небезпечних вантажiв; виконання iнших функцiй, встановлених законодавством з питань перевезення небезпечних вантажiв.
Роздiл РЖРЖРЖ
Вiдповiдальнiсть за порушення договору перевезення пасажирiв та багажу
3.1 Загальна характеристика цивiльно-правовоi вiдповiдальностi за порушення транспортних зобовязань
Необхiдно зазначити, що специфiчнi ознаки правових вiдносин у iерi транспортноi дiяльностi, iх складний характер та особливостi зобовязань субiктiв перевезень накладають вiдбиток i на умови iх вiдповiдальностi.
Основнi положення та умови вiдповiдальностi пiдприiмств транспорту встановлюються ст. 13 Закону Украiни Про транспорт, в якiй зазначаiться, що за невиконання або неналежне виконання зобовязань щодо перевезення пасажирiв i багажу вiдповiдальнiсть пiдприiмств транспорту визначаiться кодексами (статутами) окремих видiв транспорту та iншими законодавчими актами. За шкоду, заподiяну внаслiдок загибелi або ушкодження здоровя пасажира пiд час користування транспортом як джерелом пiдвищеноi небезпеки пiдприiмства транспорту несуть вiдповiдальнiсть у порядку встановленому чинним законодавством Украiни, тобто на загальних умовах. За втрату, нестачу, псування i пошкодження прийнятих для перевезення вантажу та багажу у розмiрi фактичноi шкоди, якщо перевiзник не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження сталися не з його вини.
Цi положення в повному обсязi кореспондують з вимогами, умовами i пiдставами цивiльно-правовоi вiдповiдальностi, передбаченоi кодексами, статутами, iншими нормативними актами окремих видiв транспорту, а в деяких випадках знайшли свiй подальший розвиток (наприклад, у Законi Украiни Про автомобiльний транспорт ст. 68, Статутi залiзниць Украiни статтi 111, 113 та iнших щодо припущення вини перевiзника).
Аналiз норм цивiльно-правовоi вiдповiдальностi за порушення транспортних зобовязань дозволяi видiлити такi загальнi риси:
1. Цивiльно-правова вiдповiдальнiсть i негативним для порушника (боржника) наслiдком i полягаi у застосуваннi до нього в iнтересах iншоi особи (кредитора) встановлених законом або договором санкцiй майнового характеру вiдшкодування збиткiв, виплату неустойки (штрафу, пенi). Пiдставою такоi вiдповiдальностi i наявнiсть вiдповiдних норм права та складу правопорушення. Вона настаi, якщо i: а) протиправна поведiнка особи; б) шкiдливий результат (шкода); в) причинний звязок мiж протиправною поведiнкою i настанням шкоди та г) вина особи, яка заподiяла шкоду.
Проте однiiю з особливостей цивiльно-правовоi вiдповiдальностi, взагалi, i у iерi транспортноi дiяльностi, зокрема, i те, що вона може наставати i без вини, досить довести, що поведiнка боржника була протиправною, а вина припускаiться. Наприклад, ст. 113 Статуту залiзниць Украiни передбачаi вiдповiдальнiсть залiзниць за незбереження вантажу, багажу, вантажобагажу, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних вiд них причин. Тобто вина припускаiться, а ii вiдсутнiсть треба довести. Аналогiчнi норми мiстяться в Законi Украiнi Про автомобiльний транспорт ст. 68, Повiтряному кодексi Украiни ст. 92 та iнших нормативних актах.
Вiдповiдальнiсть без вини може наставати i у випадках, якщо це передбачено законом або договором. Це стосуiться в основному виконання сторонами своiх планових зобовязань (ст. 106 Статуту залiзниць Украiни, ст. 128 Статуту автомобiльного транспорту).
На сьогоднiшнiй чаiахiвцi пiдкреслюють, що транспортним правовiдносинам притаманнi специфiчнi принципи вiдповiдальностi, хоча й цивiльно-правовоi.
2. Цивiльно-правова вiдповiдальнiсть у iерi транспортних правовiдносин носить компенсацiйний характер, оскiльки ii метою i вiдновлення порушених майнових прав учасникiв правовiдносин, а тому розмiр вiдшкодування не може перевищувати розмiру завданих збиткiв (ст. 114 Статуту залiзниць Украiни, ст. 179 КТМ, ст. 93 Повiтряного кодексу Украiни, ст. 68 Закону Украiни Про автомобiльний транспорт).
Таким чином можна зробити висновок, що встановлено особливий режим вiдповiдальностi за невиконання зобовязань по перевезенню i загальнi правила цивiльно-правовоi вiдповiдальностi застосовуються до перевезень у випадках, коли iнше не випливаi iз нормативних актiв, якi регламентують перевезення пасажирiв та iх багажу.
У разi невиконання сторонами зобовязань, якi випливають безпосередньо з договору, характер вiдповiдальностi може виступати як каральний (див., наприклад, ст. 106 Статуту залiзниць Украiни), як засiб спонукання добровiльно виконати свiй обовязок. Як зауважуi В. В. Луць, засоби спонукання, оперативного впливу не вiдновлюють початкового майнового стану потерпiлоi сторони, а спрямованi на запобiгання конкретним порушенням у майбутньому, виконують забезпечувальну функцiю, мають запобiжний характер i можуть застосовуватись в оперативному порядку односторонньо управомоченою ст