Аналiз основних правових положень перевезення пасажирiв та багажу
Дипломная работа - Транспорт, логистика
Другие дипломы по предмету Транспорт, логистика
?я, яка належить, як правило, до транспорту загального користування).
Вiдносно форми договору, то слiд зауважити, що допускаiться усна (при купiвлi квитка або шляхом здiйснення конклюдентних дiй, наприклад, шляхом подання мiського транспорту до зупинки, посадка пасажира в таксi, прохiд через турнiкети метро, сплата за проiзд жетоном тощо).
Предметом договору i надання послуг, повязаних iз перевезенням.
Щодо договору перевезення пасажира, то не допускаiться будь-яка домовленiсть мiж перевiзником i пасажирами про обмеження або виключення встановленоi законом вiдповiдальностi перевiзника. Однак таке правило не виключаi можливостi домовленостi про обмеження або виключення передбаченоi вiдповiдальностi пасажира, а також про пiдвищення вiдповiдальностi перевiзника, наприклад у разi повiтряного перевезення.
Вiдповiдно до ст. 922 ЦК за затримку у вiдправленнi транспортного засобу, що перевозить пасажира, або запiзнення у прибуттi такого транспортного засобу до пункту призначення перевiзник сплачуi пасажировi штраф у розмiрi, встановленому за домовленiстю сторiн транспортними кодексами (статутами). Перевiзник звiльняiться вiд вiдповiдальностi, якщо це сталося внаслiдок: непереборноi сили; усунення несправностi транспортного засобу, яка загрожувала життю або здоровю пасажира; iнших обставин, що не залежали вiд перевiзника.
Характерною рисою вiдповiдальностi за невиконання або неналежне виконання зобовязань за договором перевезення багажу i ii обмежений характер. Наприклад, вiдповiдно до ст. 68 Закону Украiни "Про автомобiльний транспорт", у разi втрати або нестачi багажу - в розмiрi вартостi багажу, який втрачено або якого бракуi; у разi пошкодження (псування) багажу в розмiрi суми, на яку зменшилася вартiсть багажу; у разi втрати багажу, зданого для перевезення з оголошенням його цiнностi, в розмiрi оголошеноi цiнностi багажу.
Згiдно зi ст. 928 ЦК, перевiзник несе вiдповiдальнiсть за шкоду, завдану калiцтвом, iншим ушкодженням здоровя або смертю пасажира за правилами глави 82 ЦК, якщо договором або законом не встановлено вiдповiдальнiсть перевiзника без вини. Можливiсть притягнення перевiзника до цивiльно-правовоi вiдповiдальностi за шкоду, завдану калiцтвом, iншим ушкодженням здоровя або смертю пасажира зумовлено тiiю обставиною, що законодавець розглядаi транспортний засiб як джерело пiдвищеноi небезпеки (ст. 1187 ЦК). А особа, яка здiйснюi дiяльнiсть, що i джерелом пiдвищеноi небезпеки, вiдповiдаi також за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслiдок непереборноi сили або умислу потерпiлого.
В ч. 2 ст. 924 ЦК передбачено, що перевiзник звiльняiться вiд вiдповiдальностi за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, багажу, пошти, якщо доведе вiдсутнiсть своi вини.
Обставини, якi звiльняють перевiзника вiд вiдповiдальностi, зазначенi у вiдповiдних транспортних кодексах i статутах.
Слiд вiдмiтити, що перевiзник звiльняiться вiд вiдповiдальностi за недостачу, пошкодження та псування вантажу у випадках, якщо: вантаж прибув у справному транспортному засобi з непорушеними пломбами вiдправника; вантаж супроводжував експедитор чи представник вантажовiдправника чи вантажоодержувача; недостача вантажу не перевищуi норм природних втрат; недостача вантажу не перевищуi допустимого розходження при визначеннi його маси (наприклад, якщо вагон iз зерном зважують на вагонних вагах); вологiсть вантажу перевищувала допустиму норму (на окремi види вантажу встановлена норма вологостi цукор, вугiлля, сiль, мука тощо); вантаж зiпсувався, оскiльки вiдправник завантажив вантаж у непiдготовлений, неочищений транспортний засiб, який сам же i розвантажував; вантаж був зданий до перевезення без зазначення його особливостей, якi вимагали особливих вимог перевезення ("з гiрки не спускати"); швидкопсувний вантаж зiпсувався, але перевiзник дотримувався режиму перевезення, а строк перевезення не перевищив допустимого та iн.
Транспортне законодавство залежно вiд виду транспорту встановлюi i додатковi пiдстави звiльнення перевiзника вiд вiдповiдальностi: виникнення небезпеки та випадковостей на морi та iнших судноплавних водах; рятування людей, суден, вантажу; дii або розпорядження властей; воiннi дii, терористичнi акти, народнi заворушення; страйки тощо (ст. 176 КТМ).
Досить значна роль при перевезеннi пасажирiв та багажу вiдводиться державi, основними завданнями якоi i формування ринку послуг транспорту, шляхом реалiзацii iдиноi економiчноi, iнвестицiйноi, науково-технiчноi та соцiальноi полiтики.
СПИСОК використаних джерел
- Конституцiя Украiни. № 254к/96-ВР вiд 28.06.1996. // Вiдомостi Верховноi Ради , 1996, N 30, ст. 141.
- Мiжнародна Конвенцiю по охранi людського життя на морi 1974 року.
- Конвенцiя Органiзацii Обiднаних Нацiй з морського права вiд 10.12.1982.
- Конвенцiя про мiжнароднi автомобiльнi перевезення пасажирiв i багажу, ратифiкована Законом Украiни N 581-XIV вiд 08.04.1999.
- Кодекс торговельного мореплавства Украiни № 176/95-ВР вiд 23.05.1995. // Вiдомостi Верховноi Ради, 1995, NN 47, 48, 49, 50, 51, 52, ст.349.
- Кодекс Украiни про адмiнiстративнi правопорушення. № 8073-X вiд 07.12.1984. // Вiдомостi Верховноi Ради Украiнськоi РСР 1984, додаток до N 51, ст.1122.
- Повiтряний кодекс Украiни № 3167-XII вiд 04.05.1993.// Вiдомостi Верховноi Ради 1993, N 25, ст.274.
- Цивiльний кодекс Украiни. № 435-IV вiд 16.01.2003.// Вiдомостi Верховноi Ради, 2003, NN 40-44, ст.356.
- Цивiльний процесуальни