Аналiз основних правових положень перевезення пасажирiв та багажу
Дипломная работа - Транспорт, логистика
Другие дипломы по предмету Транспорт, логистика
? з мiiь позбавлення волi тощо).
Пасажир маi право вiдмовитися вiд польоту в аеропорту вiдправлення або в iншому аеропорту на шляху його прямування i одержати назад сплачену суму за перевезення чи ii певну частину.
Кожний пасажир при здiйсненнi повiтряного перевезення пiдлягаi обовязковому страхуванню вiд нещасного випадку. Вiн вважаiться застрахованим з моменту обявлення посадки у повiтряне судно i до моменту залишення аеропорту призначення.
Речi пасажира при здiйсненнi повiтряного перевезення перевозяться як багаж 1) зареiстрований чи 2) незареiстрований (ручна поклажа).
Багаж, як правило, перевозиться на тому ж повiтряному суднi, що й пасажир. Приймання багажу до перевезення засвiдчуiться виданням пасажиру багажноi квитанцii. Прийнятий до перевезення багаж маркуiться багажною бiркою, корiнець вiд якоi видаiться пасажировi. Такий багаж вважаiться зареiстрованим. Багаж приймаiться до перевезення в аеропортах (мiських вокзалах) вiдправлення пасажира. Як багаж можна перевозити речi загальною масою: для зареiстрованого багажу 30 кг, а для ручноi поклажi 5 кг.
Заборонено перевозити:
1) вогнепальну зброю; 2) вибуховi речовини та предмети, ними наповненi, вибуховi пристроi; 3) стисненi та розрiдженi гази; 4) легкозаймистi речовини; 5) отруту та отруйнi речовини; 6) iдкi та корозiйнi речовини тощо.
Видаiться багаж в аеропорту призначення, до якого багаж був прийнятий до перевезення, при предявленнi вiдривного талона до багажноi бiрки. У разi коли i пошкодження багажу чи вiдсутностi його частини складаiться комерцiйний акт за встановленою формою, один iз примiрникiв якого видаiться пасажиру для висунення до перевiзника претензii [31, с. 315].
Комерцiйний акт i основою для:
а) розшуку вантажу, багажу та iх власника; б) розслiдування причин i встановлення винних осiб; в) задоволення чи вiдмовi у претензii пасажирам, вiдправникiв i отримувачiв; г) розроблення та проведення заходiв щодо усунення причин, якi тягнуть за собою втрату, пошкодження вантажiв.
Комерцiйний акт складають одразу пiсля виявлення обставин, що потребують iхнього задоволення посадовими особами, спецiально уповноваженими для цього.
Необхiдно зазначити, що виходячи iз складностi умов здiйснення перевезень пасажирiв авiацiйним транспортом та широкого кола повноважень i обовязкiв сторiн при укладеннi вiдповiдних договорiв, важливе значення вiдiграi iнститут юридичноi вiдповiдальностi всiх учасникiв таких вiдносин.
2.5 Особливостi перевезення небезпечних вантажiв
Правовi, органiзацiйнi, соцiальнi та економiчнi засади дiяльностi, повязаноi з перевезенням небезпечних вантажiв залiзничним, морським, рiчковим, автомобiльним та авiацiйним транспортом визначаi Закон Украiни тАЬПро перевезення небезпечних вантажiвтАЭ вiд 6 квiтня 2000 року.
Пiд небезпечними вантажами розумiють речовини, матерiали, вироби, вiдходи виробничоi та iншоi дiяльностi, якi внаслiдок притаманних iм властивостей за наявностi певних факторiв можуть пiд час перевезення спричинити вибух, пожежу, пошкодження технiчних засобiв, пристроiв, споруд та iнших обiктiв, заподiяти матерiальнi збитки та шкоду довкiллю, а також призвести до загибелi, травмування, отруiння людей, тварин i якi за мiжнародними договорами, згода на обовязковiсть яких надана Верховною Радою Украiни, або за результатами випробувань в установленому порядку залежно вiд ступеня iх впливу на довкiлля або людину вiднесено до одного з класiв небезпечних речовин [35, с. 71].
Перевезення небезпечних вантажiв це дiяльнiсть, повязана з перемiщенням небезпечних вантажiв вiд мiiя iх виготовлення чи зберiгання до мiiя призначення з пiдготовкою вантажу, тари, транспортних засобiв та екiпажу, прийманням вантажу, здiйсненням вантажних операцiй та короткостроковим зберiганням вантажiв на всiх етапах перемiщення.
Основними напрямами державноi полiтики у iерi перевезення небезпечних вантажiв i: виконання вимог екологiчноi, радiацiйноi i пожежноi безпеки, фiзичного захисту, захисту здоровя людей, охорони працi, санiтарно-епiдемiчного благополуччя населення та безпеки руху; визначення особливостей регулювання пiдприiмницькоi дiяльностi з перевезення небезпечних вантажiв, установлення критерiiв, норм, правил, вимог до робiт та послуг щодо перевезення небезпечних вантажiв, контроль за додержанням умов перевезення, а також створення системи страхування вiдповiдальностi за шкоду, яка може бути заподiяна пiд час перевезення небезпечних вантажiв; забезпечення соцiального захисту працiвникiв, зайнятих перевезенням небезпечних вантажiв, та осiб, якi постраждали вiд аварiй пiд час перевезення небезпечних вантажiв [23, с. 53].
Права та обовязки вiдправника та перевiзника у iерi перевезення небезпечних вантажiв передбаченi ст. 7, 8 вказаного вище Закону.
Так, вiдправник небезпечних вантажiв маi право на:
одержання у встановленому порядку достовiрноi iнформацii про продукцiю або вiдходи, якi належать до небезпечних вантажiв i подаються ним до перевезення; передачу небезпечного вантажу перевiзнику для перевезення його вiдповiдно до встановленого порядку; перевезення небезпечного вантажу, поданого для перевезення, у визначений договором (нормативним актом) строк;
вiдшкодування збиткiв, що виникли внаслiдок втрати чи пошкодження небезпечного вантажу або безпiдставноi вiдмови перевiзника вiд прийняття небезпечного вантажу до перевезення.
Вiдправни