Права СЦ обов'язки сторСЦн, що беруть участь в цивСЦльному процесСЦ
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
про визнання неправильним запису батькСЦвства органами РАГСу паралСЦзуСФ вимогу первСЦсного позову про стягнення алиментСЦв на утримання дитини. ТакСЦ характернСЦ види звязку мСЦж первСЦсним СЦ зустрСЦчним позовом.
ЗустрСЦчний позов може бути прийнятий судом до спСЦльного розгляду СЦ тодСЦ, коли вСЦн спрямований до зарахування первСЦсноi вимоги Для здСЦйснення зарахування матерСЦально- правова вимога вСЦдповСЦдача до позивача повинна вСЦдповСЦдати умовам, вказам в ст. 217 ЦК Украiни.
Однак СЦ за наявностСЦ цих умов не будь-яка вимога вСЦдповСЦдача може бути предявлена до зарахування. Так, наприклад, зарахування не припускаСФться для погашення вимог за позовами про стягнення алСЦментСЦв. ЦивСЦльнСЦ процесуальнСЦ кодекси союзних республСЦк до прийняття нового процесуального законодавства по-рСЦзному розглядали зустрСЦчний позоз як засСЦб зарахування.
Так, у цивСЦльних процесуальних кодексах Украiни, Азербайджану , ГрузСЦi , ТуркменСЦi було прямо вказано, що для здСЦйснення зарахування необхСЦдно предявлення зустрСЦчного позову. ЦивСЦльний процесуальний кодекс РосСЦi та СЦнших республСЦк для здСЦйснення зарахування не вимагали предявлення зустрСЦчного позову. Тут зарахування може бути здСЦйснено шляхом заперечення проти позову, якщо предявлення зарахування вимога була меншою або рСЦвнозначною первСЦсному позову. Коли ж зараховувана сума була бСЦльше цСЦни первСЦсного позову, то зустрСЦчний позов маСФ бути предявлений на суму, яка перевищуСФ цСЦну первСЦсного позову.
За дСЦючим процесуальним законодавством для здСЦйснення зарахування обовязкове предявлення зустрСЦчного позову. Зарахування , як вСЦдомо, не настаСФ автоматично. Для припинення зобовязання шляхом зарахування необхСЦдна заява про це хоча б одного учасника спСЦрного правовСЦдношення. Згода СЦншоi сторони не потрСЦбна, бо зарахування- це одностороння угода. В той же час зарахування не виключаСФ СЦ взаСФмноi згоди сторСЦн СЦ зобовязань з цього приводу.
У судовСЦй практицСЦ зарахування зустрСЦчних вимог вСЦдбуваСФться таким шляхом: менша за сумою вимога погашаСФться повнСЦстю, а бСЦльша припиняСФться в частинСЦ, рСЦвнСЦй меншСЦй вимозСЦ. Предявлення зустрСЦчного позову вСЦдбуваСФться за загальними правилами позовного судочинства. У зустрСЦчнСЦй позовнСЦй заявСЦ повиннСЦ бути вимоги про реквСЦзити позовноi заяви (ст.137 ЦПК Украiни) загальними правилами зустрСЦчноi позовноi заяви. Велике практичне значення маСФ строк предявлення зустрСЦчного позову. НеобхСЦднСЦсть встановлення строку для предявлення зустрСЦчного позову диктуСФться СЦнтересами судовоi практики.. ст. 140 ЦПК Украiни встановлюСФ загальне правило про те, що зустрСЦчний позов може бути предявлений не пСЦзнСЦше 3-х днСЦв до судового засСЦдання по справСЦ. ВказанСЦ в законСЦ строки забезпечують можливСЦсть для вСЦдповСЦдача своСФчасно подати зустрСЦчний позов, попереджують необхСЦднСЦсть вСЦдкладання слухання справи, бо позивач може пСЦдготуватись до захисту за зустрСЦчним позовом. Припинення зустрСЦчного позову пСЦсля вказаного строку залежить вСЦд розсуду суддСЦ або суду.
Отже: прийняття зустрСЦчного позову за три днСЦ до судового засСЦданняя (при наявностСЦ необхСЦдних умов)- це обовязок суддСЦ. Прийняття зустрСЦчного позову пСЦзнСЦше- це вже не обовязок суддСЦ, а право. КСЦнцевим строком предявлення зустрСЦчного позову буде, природно вихСЦд суду до нарадчоi кСЦмнати.
Висновки.
В руслСЦ поступового розвитку всього права успСЦшне розвязання завдань подальшого удосконалення норм цивСЦльного процесу нероздСЦльно повязано з дослСЦдженням важливих проблем науки цивСЦльно-процесуального права, до числа яких належить СЦ проблема захисту вСЦдповСЦдача проти позову в цивСЦльному судовому провадженнСЦ. Глибше СЦ всестороннСФ дослСЦдження питання захисту цивСЦльних прав стало особливо актуальним з прийняттям КонституцСЦi Украiни 28 червня 1996 року де закрСЦплено право громадян на звернення за захистом (ст.51).РозмежовуСФться право на звернення за захистом СЦ право на судовий захист вСЦд посягань на честь СЦ гСЦдностСЦ, життя СЦ здоровя та дСЦловоi репутацСЦi, на особисту свободу та майно.
В науцСЦ цивСЦльного процесуального права питанню судовоi цивСЦльно-правового захисту придСЦлено велику увагу ( М.А. Гурвич, А.А. Добровольський, Р.Е. Гукасян, П.Ф. ЕлСЦсейкСЦн, А.Ф. Козлов, С.В. Курильов, А.А. Мельников, В.М. Семенов, Н.А. Чечина, Д.М. Чечот, М.С. Шаканян, В.М. Щеглов, К.С. Юдельсон та СЦнш.). Однак потреба в подальшСЦй розробцСЦ питання захисту цивСЦльних прав не тСЦльки зберСЦгаСФться, а й стаСФ бСЦльш актуальною. Теоретична розробка проблеми захисту проти позову вСЦдстаСФ вСЦд рСЦвня дослСЦдження позову, права на позов. Правове забезпечення функцСЦi захисту вСЦдповСЦдача проти позову значно слабшСЦ правового забезпечення фукцСЦi пСЦдтримки позову, що проводиться позивачем. Вивчення практики показуСФ, що судовСЦ органи мають потребу у вирСЦшеннСЦ цСЦлого ряду питань, повязаних СЦз здСЦйсненням права вСЦдповСЦдача на захиснСЦ дСЦi проти позову.
Все вищевикладене СЦ привело мене до до вибору цСЦСФi теми моСФi дипломоi роботи. Проблема захисту вСЦдповСЦдача проти позову достатньо широка, якщо вирСЦшити ii стосовно до всСЦх стадСЦй процесу, до всСЦх юридичних органСЦв. СвоСФ завдання я обмежив дослСЦдженням захисту вСЦдповСЦдача в цивСЦльному судовому провадженнСЦ. Правосуддя по цивСЦльним справам являСФться основною, найбСЦльш досконалою формою захисту порушених як прав якСЦ оспорюСФться так СЦ прав, що охороняСФться законом СЦнтересСЦв громадян СЦ органСЦзацСЦй.
Метою дослСЦдження являСФться удосконалення теор