ПедагогСЦчнСЦ основи використання самостСЦйних робСЦт у малокомплектнСЦй початковСЦй школСЦ
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
В»огСЦчного СЦ фонетичного розбору тощо), варто оформити iх у виглядСЦ памятки (настСЦнноi таблицСЦ), яку вивСЦшують на дошцСЦ [41].
НайчастСЦше молодшим школярам потрСЦбне керСЦвництво вчителя, коли вони опановують новий вид роботи. У цьому разСЦ корисно записати рекомендований план мСЦркування в СЦндивСЦдуальних картках чи на дошцСЦ.
Плануючи завдання для самостСЦйноi роботи, вчитель враховуСФ можливостСЦ кожного виду роботи СЦ його вСЦдповСЦднСЦсть метСЦ уроку. Так, коли самостСЦйно виконуються тренувальнСЦ вправи, доцСЦльно використати пСЦдручник чи картки з диференцСЦйованими завданнями; а коли йдеться про пСЦдготовку до сприймання нового матерСЦалу з читання, в пригодСЦ стануть розповСЦдь-бесСЦда, вправи з дошки тощо. Неправильне визначення часу на самостСЦйну роботу може спричинити перебудову намСЦченого вчителем плану уроку.
ДСЦючСЦ пСЦдручники розрахованСЦ на роботу вчителя з одним класом. Тому iх змСЦст, що подаСФться здебСЦльшого поурочно, не розрахований на те, що бСЦльшСЦсть матерСЦалу дСЦти мають засвоювати самостСЦйно. Якщо в звичайному класСЦ самостСЦйна робота проводиться пСЦд наглядом учителя, то в умовах малокомплектноi школи дСЦти лишаються сам на сам СЦз пСЦдручником. Отже, вчитель маСФ спершу проаналСЦзувати для кожного класу окремо змСЦст параграфСЦв, усвСЦдомити логСЦку iх побудови, зСЦставити предмети, що поСФднуються, й лише потСЦм вирСЦшити, якСЦ види запропонованих у пСЦдручниках завдань доцСЦльно дати дСЦтям для самостСЦйноi роботи.
Щоб полегшити роботу з пСЦдручником, буваСФ доцСЦльним [55, с.49]:
- змСЦнити послСЦдовнСЦсть дСЦй, якСЦ пропонуються в пСЦдручниках (якщо в цьому СФ потреба);
- внести лаконСЦчнСЦ доповнення в СЦнструкцСЦю пСЦдручника, якСЦ уточнюють спосСЦб СЦ форму виконання вправи;
- поСФднати СЦнструкцСЦю з алгоритмСЦчними приписами або супроводжувати ii знаком типу: Записуй так, Працюй так.
РЖнструкцСЦi мають бути гранично чСЦткими й лаконСЦчними. Наприклад, для розрСЦзнення дСЦСФслСЦв стане в пригодСЦ така СЦнструкцСЦя. Роби так [див. 61]:
1. Усно постав питання до слова.
2. Вибери слова, якСЦ вСЦдповСЦдають на питання.
3. Що цСЦ слова означають?
4. Випиши iх.
ТривалСЦсть самостСЦйноi роботи зумовлюСФться рядом чинникСЦв. Один з найважливСЦших складнСЦсть та обсяг завдання. Воно може бути невеликим, якщо учнСЦ тСЦльки-но почали засвоювати матерСЦал, СЦ, отже, технСЦка виконання вправ у них опрацьована ще недостатньо. У такому разСЦ на самостСЦйну роботу слСЦд вСЦдводити бСЦльше часу, нСЦж на етапСЦ повторення матерСЦалу [12].
Для пСЦдтримання уваги, розширення ii обсягу молодшим школярам слСЦд пропонувати такСЦ самостСЦйнСЦ завдання, виконання яких потребуСФ поСФднання розумових дСЦй з практичними. Наприклад, не тСЦльки прочитати, а й подСЦлити текст на частини; не тСЦльки пригадати правило, а й записати в зошит власнСЦ приклади тощо.
Для виконання самостСЦйних вправ, що передбачають формування комплексних умСЦнь, доцСЦльно пропонувати СЦнструкцСЦi, якСЦ вказують на характер СЦ послСЦдовнСЦсть розумових СЦ практичних дСЦй. Вони мають бути гранично чСЦткими й лаконСЦчними.
Наприклад, СЦнструкцСЦя для розрСЦзнення СЦменникСЦв така [див. 49, с.166]:
Роби так:
1. Усно постав запитання до слова.
2. Вибери слова, якСЦ вСЦдповСЦдають на питання хто? що?
3. Що цСЦ слова означають? Якщо назви предметСЦв, подСЦй, почуттСЦв, явищ природи, це СЦменники.
4. Випиши СЦменники.
У процесСЦ ознайомлення молодших школярСЦв з новими правилами, поняттями важливо, щоб вСЦдбувалося одночасне засвоСФння СЦ способСЦв користування цими правилами. Тому на етапСЦ первинного закрСЦплення доцСЦльно дати дСЦтям зразок мСЦркування для виконання самостСЦйних вправ.
ПробнСЦ вправи, якСЦ виконуються на етапСЦ первинного закрСЦплення, потребують теоретичного випередження, що даСФ учневСЦ змогу до початку роботи над завданням ще раз повторити правила, якими вСЦн маСФ користуватися.
Визначаючи матерСЦал для самостСЦйноi роботи, вчитель маСФ бути впевнений, що попереднСЦ знання, на яких тСЦСФю чи СЦншою мСЦрою ТСрунтуСФться вивчення нового, добре засвоСФнСЦ дСЦтьми. Так само уважно слСЦд поставитися до способу подачСЦ завдання. РЖнструкцСЦя до нього маСФ бути лаконСЦчною, але достатньою СЦ точною, ii змСЦст повинен вСЦдображати послСЦдовний хСЦд мСЦркувань, практичних дСЦй, що приводять до засвоСФння нового поняття, обчислювального прийому тощо [37].
Доречно, скажСЦмо, в процесСЦ опанування прийому розвязування прикладСЦв з повним поясненням вивСЦсити на дошцСЦ таку СЦнструкцСЦю [24]:
1. Запиши зменшуване.
2. ЗамСЦни вСЦдСФмник сумою розрядних доданкСЦв.
3. Прочитай пошепки знайдений вираз (ВСЦд числатАж вСЦдняти сумутАж СЦтАж.).
4. Пригадай правило вСЦднСЦмання суми вСЦд числа.
5. Подумай, який спосСЦб розвязання тут найзручнСЦший.
6. Розвяжи приклад СЦ зроби перевСЦрку.
Важливою дидактичною умовою ефективностСЦ самостСЦйноi роботи СФ ii диференцСЦацСЦя. У теорСЦi СЦ практицСЦ початкового навчання проблема диференцСЦацСЦi самостСЦйних завдань розроблена досить детально. РСЦзноманСЦтнСЦ способи СЦ прийоми диференцСЦацСЦi можна звести до таких: диференцСЦацСЦя за ступенем складностСЦ завдань СЦ диференцСЦацСЦя за ступенем самостСЦйностСЦ учнСЦв.
ДиференцСЦацСЦя за ступенем складностСЦ це добСЦр рСЦзноманСЦтних завдань, якСЦ можна класифСЦкувати таким чином: завдання, що вимагають рСЦзноi глибини узагальнення СЦ висновкСЦв; завдання, розрахованСЦ на рСЦзний рСЦвень теоретичного обТСрунтування роботи, що виконуСФться; завдання репродуктивного СЦ творчого характеру.
ДиференцСЦацСЦя за ступенем складностСЦ використовуСФться не лише як засСЦб системати