ОцСЦнка фСЦнансового стану позичальника тАУ проблеми та шляхи розвитку (на базСЦ матерСЦалСЦв АКБ "Приватбанк")
Дипломная работа - Банковское дело
Другие дипломы по предмету Банковское дело
ою сумою всСЦх позик, класифСЦкованих за ступенем ризику та зважених на вСЦдповСЦдний кожнСЦй групСЦ кредитСЦв коефСЦцСЦСФнт ризику.
Нормативними документами класифСЦковано наступнСЦ абсолютнСЦ величини розмСЦру ризику (табл.1.3) [13]:
Таблиця 1.3
КатегорСЦя кредитноi операцСЦi КоефСЦцСЦСФнт резервування
(за ступенем ризику) КоефСЦцСЦСФнт резервування за кредитними операцСЦями в СЦноземнСЦй валютСЦ з позичальниками, у яких немаСФ джерел надходження валютноi виручки "Стандартна" 1% 2% "ПСЦд контролем" 5% 7% "Субстандартна" 20% 25% "СумнСЦвна" 50% 60% "БезнадСЦйна" 100% 100%
ПСЦд час розрахунку резерву за кредитними операцСЦями в СЦноземнСЦй валютСЦ достатнСЦми вважаються надходження валютноi виручки, якСЦ перевищують суму основного боргу та вСЦдсоткСЦв за ним. Розрахунок достатностСЦ надходжень валютноi виручки здСЦйснюСФться за перСЦод, що вСЦдповСЦдаСФ строку дСЦi укладеного кредитного договору.
Розрахунковий резерв дорСЦвнюСФ сумСЦ добуткСЦв "чиста заборгованСЦсть, на яку нараховуСФться резерв * коефСЦцСЦСФнт ризику" всСЦх груп кредитСЦв. Банк формуСФ страховий резерв з двох складових: резерву загального та резерву спецСЦального. Загальний резерв створюСФться шляхом вСЦдрахувань на стандартнСЦ позики, спецСЦальний на решту позик за рахунок валових витрат банку (до 40% суми сукупноi заборгованостСЦ за кредитами) та, за необхСЦдностСЦ, вСЦдрахувань з прибутку. БезнадСЦйна заборгованСЦсть позичальника, визнаного банкрутом, або яка виникла внаслСЦдок його неспроможностСЦ погасити кредит у звязку з дСЦСФю непереборноi сили (форс-мажору), списуСФться зСЦ спецСЦального резерву. Звичайно, що кошти резерву використовуються тСЦльки у тому випадку, коли банк упевниться, що кредити нСЦколи не будуть погашенСЦ, СЦ вСЦднесе iх у збитки (погашення безнадСЦйноi позики не вСЦдбулось протягом трьох рокСЦв).
Але найголовнiшим методом захисту вiд кредитних ризикiв, визначення необхiдного обсягу позики та можливих шляхiв повернення заборгованостi банку СФ аналiз та оцiнка кредитоспроможностi клiСФнта, його фiнансового стану, прогнозування ризику неповернення кредиту.
ПСЦд кредитоспроможнСЦстю позичальника розумСЦють спроможнСЦсть юридичноi чи фСЦзичноi особи повнСЦстю СЦ в зазначенСЦ термСЦни виконати всСЦ умови кредитноi угоди. У свСЦтовСЦй банкСЦвськСЦй практицСЦ кредитоспроможнСЦсть клСЦСФнта завжди була СЦ лишаСФться одним з основних критерСЦiв пСЦд час визначення доцСЦльностСЦ встановлення кредитних стосункСЦв. КредитоспроможнСЦсть тлумачиться не лише як можливСЦсть повернути основну суму боргу СЦ вСЦдсотки за ним, а СЦ як бажання клСЦСФнта виконати своi зобовязання. Тому спроможнСЦсть до повернення кредиту повязуСФться з моральними якостями клСЦСФнта, його репутацСЦСФю, майстернСЦстю СЦ сферою дСЦяльностСЦ, ступенем вкладання капСЦталу в нерухоме майно, можливСЦстю генерувати грошовСЦ потоки у процесСЦ виробництва та обСЦгу.
ОцСЦнюючи кредитоспроможнСЦсть клСЦСФнта, банкСЦвська установа фактично визначаСФ рСЦвень кредитного ризику, який вона вСЦзьме на себе, встановлюючи кредитнСЦ стосунки з цим клСЦСФнтом.
1.2 ДосвСЦд застосування методСЦв оцСЦнки фСЦнансового стану позичальника у практицСЦ закордонних банкСЦв
У процесСЦ аналСЦзу кредитоспроможностСЦ клСЦСФнта в зарубСЦжних банках використовують такСЦ методи аналСЦзу: метод коефСЦцСЦСФнтСЦв, метод групувань, метод порСЦвнянь, рейтинговСЦ системи оцСЦнки [56]. ВибСЦр методу залежить вСЦд низки чинникСЦв: типу економСЦчноi системи, ступеня розвиненостСЦ ринкових вСЦдносин, особливостей побудови балансу та СЦнших форм звСЦтностСЦ клСЦСФнта, галузевих особливостей, виду дСЦяльностСЦ, характеру позичальника (пСЦдприСФмство, фСЦзична особа), форми власностСЦ. Методи аналСЦзу можуть використовуватися паралельно, а також частково, доповнюючи один одного. Так, кСЦлькСЦснСЦ методи аналСЦзу не враховують такоi характеристики клСЦСФнта, як репутацСЦя, тодСЦ як рейтинговСЦ системи оцСЦнки орСЦСФнтованСЦ на врахування чинникСЦв субСФктивного характеру.
Широкого застосування СЦ у вСЦтчизнянСЦй, СЦ в закордоннСЦй практицСЦ набув метод коефСЦцСЦСФнтСЦв, який даСФ змогу отримувати важливСЦ показники дСЦяльностСЦ клСЦСФнта. Метод коефСЦцСЦСФнтСЦв зводиться до розрахунку спСЦввСЦдношень мСЦж окремими показниками чи групами показникСЦв (статей балансу), якСЦ характеризують фСЦнансовий стан пСЦдприСФмства, СЦ порСЦвняння результатСЦв з нормативними чи середнСЦми значеннями. ЦСЦ значення показникСЦв розглядаються як середнСЦ для будь-яких пСЦдприСФмств незалежно вСЦд розмСЦрСЦв, галузСЦ та специфСЦки дСЦяльностСЦ, СЦ це знижуСФ ефективнСЦсть застосування методу коефСЦцСЦСФнтСЦв.
Для отримання точнСЦшоi картини необхСЦдно використовувати галузевСЦ значення коефСЦцСЦСФнтСЦв, якСЦ б враховували особливостСЦ технологСЦчних процесСЦв СЦ тривалСЦсть дСЦлового циклу пСЦдприСФмств. Розрахунок середньогалузевих коефСЦцСЦСФнтСЦв потребуСФ обробки значноi кСЦлькостСЦ статистичних даних, а тому для кожного окремого банку становить чималСЦ труднощСЦ. У розвинених краiнах такСЦ розрахунки здСЦйснюють централСЦзовано на рСЦвнСЦ держави або великих спецСЦалСЦзованих статистичних агенцСЦй. В УкраiнСЦ система сереньогалузевих коефСЦцСЦСФнтСЦв вСЦдсутня, тому можна рекомендувати банкам порСЦвнювати два чи бСЦльше пСЦдприСФмств, якСЦ працюють в однСЦй СЦ тСЦй самСЦй галузСЦ. НавСЦть порСЦвняльний аналСЦз двох клСЦСФнтСЦв дасть змогу вибрати надСЦйнСЦшого позичальника.
Банкам треба працювати над створенням власноi бази фСЦнансових коефСЦцСЦСФнтСЦв не лише реальних, а й потенцСЦйних клСЦСФнтСЦв, якСЦ подали кредитнСЦ заявки. РЖ навСЦть якщо iх було вСЦдхилено, такСЦ особи можуть отримати позичку в майбутнь?/p>