ОцСЦнка фСЦнансового стану позичальника тАУ проблеми та шляхи розвитку (на базСЦ матерСЦалСЦв АКБ "Приватбанк")

Дипломная работа - Банковское дело

Другие дипломы по предмету Банковское дело



(сплаченими) банком, за якими клСЦСФнт не виконав своiх зобовязань СЦз строком бСЦльше нСЦж 90 днСЦв пСЦсля настання строку платежу, передбаченого договСЦрними умовами (векселем).

Серед найтиповiших помилок, якi ведуть до втрат банкiв на етапi визначення та регулювання кредитних ризикiв, появи або збiльшення питомоi ваги проблемних позик у кредитному портфелi банку зазначають:

агресивнiсть кредитноi полiтики;

вiдсутнiсть диверсифiкацii кредитних операцiй банку;

наявнiсть прихованоi простроченоi заборгованостi (факти неправомiрноi пролонгацii позичок);

значний процент банкiвських кредитiв у загальному iх обсязi;

застосування неефективних методiв забезпечення повернення позичок;

нерозробленiсть методiв класифiкування кредитiв за iх ризиковiстю;

вiдсутнiсть джерел для списання втрачених кредитiв;

iстотний обсяг кредитних угод з iнсайдерами;

недосконалiсть полiтики банку у сферi застосування методiв регулювання кредитних ризикiв для iх мiнiмiзацii тощо.

Природньо, що, визначивши джерела та причини можливих загроз у кредитнiй дiяльностi, банк як бiзнесова особа прагнутиме захистити себе вiд ймовiрних збиткiв та потрясiнь. Тому основна тема, наголос у кредитнiй полiтицi банку ставиться на досягненнi безпеки, зниженнi ризиковостi кредитних вкладень якомога ширшими методами, запобiганнi втрат активiв та банкiвського капiталу.

З метою захисту своiх iнтересiв, зменшення рiвнiв кредитних ризикiв у процесi активноi дiяльностi комерцiйний банк керуСФться як нормативними положеннями, показниками ризику, встановленими iнструктивними документами, так i власними критерiями оцiнки ймовiрних ризикiв, методами та заходами щодо iх зниження, котрi вiдображаються у кредитнiй полiтицi банкiв.

Найпростiшим методом захисту вiд ризику неповернення кредитiв СФ елементарне нСЦвелювання ризику, якого може дотримуватись банк, надаючи позики надiйним та перевiреним позичальникам. Але повнiстю уникнути ризику у кредитнiй справi, виключити ймовiрну появу втрат практично неможливо. Головною метою постаСФ мiнiмiзацiя ризику, банк не повинен iгнорувати ринок кредитних вкладень з вiдносно високим ступенем ризику, рацiонально та виважено оперуючи капiталом у даному секторi активноi дiяльностi. Це дозволить банку не звужувати сферу своСФi дiяльностi та бути гiдним конкурентом у системi фiнансових посередникiв.

Розгляд методiв зниження ризику при кредитуваннi, тобто заходiв, спрямованих на зменшення ймовiрностi та обсягу втрат i збиткiв для кожноi кредитноi операцii внаслiдок неповернення позичальником заборгованостi, почнемо з лiмiтування кредитiв нормативно визначених показникiв максимального ризику.

Лiмiтування кредитiв це спосiб встановлення сум граничноi заборгованостi за позиками конкретному позичальнику. Воно здiйснюСФться шляхом визначення лiмiтiв надання позик, якi уособлюють граничну суму кредиту, котру позичальник маСФ право отримати в банку. Акцiонернi комерцiйнi банки використовують одну з таких форм лiмiтування кредитiв, як вiдкриття кредитноi лiнii, котра СФ юридично оформленим зобовязанням банку перед позичальником надавати йому протягом обумовленого термiну кредити в межах встановленого лiмiту. При цьому банк, надаючи позику, повинен контролювати дотримання обовязкових економiчних нормативiв регулювання дiяльностi комерцiйних банкiв, визначених нормативами кредитного ризику в тАЬРЖнструкцСЦi про порядок регулювання дСЦяльностСЦ банкСЦв в УкраiнСЦ" [17]:

максимального розмСЦру кредитного ризику на одного контрагента (Н7),

великих кредитних ризикСЦв (Н8),

максимального розмСЦру кредитСЦв, гарантСЦй та поручительств, наданих одному СЦнсайдеру (Н9),

максимального сукупного розмСЦру кредитСЦв, гарантСЦй та поручительств, наданих СЦнсайдерам (Н10);

Надання кредитСЦв у значних обсягах одному контрагенту або групСЦ контрагентСЦв призводить до концентрацСЦi кредитного ризику, тому банки зобовязанСЦ дотримуватися таких вимог:

а) пСЦд час надання кредитСЦв, гарантСЦй СЦ поручительств, проведення СЦнших кредитних операцСЦй з установами, що вважаються асоцСЦйованими особами чи дочСЦрнСЦми установами банку, або належать до акцСЦонерСЦв (учасникСЦв) банку, персоналу та керСЦвникСЦв банку чи СЦншого банку, що належить до тСЦСФi самоi банкСЦвськоi групи або материнськоi компанСЦi, банки не повиннСЦ застосовувати бСЦльш пСЦльговСЦ умови, нСЦж тСЦ, що застосовуються при кредитуваннСЦ СЦнших клСЦСФнтСЦв банку, зокрема не встановлювати бСЦльш пСЦльговСЦ процентнСЦ ставки (комСЦсСЦйнСЦ);

б) загальна сума кредитСЦв, позик, авансСЦв готСЦвкою, гарантСЦй, порук та СЦндосаментСЦв, наданих першим керСЦвникам банку та СЦншому управлСЦнському персоналу, не повинна бути бСЦльшою за 10 вСЦдсоткСЦв основного капСЦталу банку, а в кооперативних банках вона не повинна бути бСЦльшою 25 вСЦдсоткСЦв основного капСЦталу.

З метою обмеження кредитного ризику за операцСЦями з повязаними особами надання банком кредиту, позики, гарантСЦi чи поручительства здСЦйснюСФться за таких умов:

а) особСЦ, яка належить до перших керСЦвникСЦв банку, якщо загальна сума кредиту (позики, гарантСЦi чи поручительств) цСЦй особСЦ перевищуСФ еквСЦвалент 5000 СФвро в гривнях за курсом, установленим НацСЦональним банком, за спСЦльним письмовим рСЦшенням правлСЦння та ради банку, шляхом таСФмного голосування бСЦльшСЦстю у 2/3 голосСЦв за присутностСЦ щонайменше половини членСЦв обох органСЦв без участСЦ зацСЦкавленоi особи (чи загальними зборами акцСЦонерСЦв);

б) особСЦ, яка належить до перших керСЦвникСЦв банку, якщо загальна сума кредиту (позики, гарантСЦi чи поручител