ОцСЦнка фСЦнансового стану позичальника тАУ проблеми та шляхи розвитку (на базСЦ матерСЦалСЦв АКБ "Приватбанк")
Дипломная работа - Банковское дело
Другие дипломы по предмету Банковское дело
?итноi полСЦтики. У методицСЦ потрСЦбно сформувати грунтовнСЦ та технСЦчно виваженСЦ критерСЦi економСЦчноi оцСЦнки фСЦнансовоi дСЦяльностСЦ клСЦСФнтСЦв-позичальникСЦв СЦ методи проведення аналСЦзу. ВибСЦр системи показникСЦв СЦ методСЦв залежить передусСЦм вСЦд специфСЦки того сегмента ринку, який обслуговуСФ банк (галузевСЦ особливостСЦ, категорСЦя позичальникСЦв), а також вСЦд рСЦвня спецСЦалСЦзацСЦi банку (СЦпотечний, СЦнвестицСЦйний, торгСЦвельний), видСЦв кредитСЦв (короткостроковСЦ, довгостроковСЦ), стратегСЦi та полСЦтики банку (надСЦйнСЦсть, ризиковСЦсть, агресивнСЦсть), рСЦвня квалСЦфСЦкацСЦi кредитних працСЦвникСЦв, рСЦвня органСЦзацСЦi та технСЦчного забезпечення аналСЦтичноi роботи в банку.
У процесСЦ аналСЦзу кредитоспроможностСЦ потрСЦбно керуватися тим, що для кредитора прСЦоритетне значення маСФ спроможнСЦсть позичальника генерувати грошовСЦ потоки. РЖ саме з цих позицСЦй потрСЦбно аналСЦзувати фСЦнансовий стан позичальника. Наприклад, у мСЦжнароднСЦй банкСЦвськСЦй практицСЦ зафСЦксовано непоодинокСЦ випадки, коли банки охоче кредитують компанСЦi, якСЦ за фСЦнансовими звСЦтами СФ збитковими, але вони генерують потужний грошовий потСЦк.
Прикладом можуть бути авСЦацСЦйнСЦ компанСЦi США, якСЦ внаслСЦдок великих амортизацСЦйних вСЦдрахувань, повязаних СЦз високою вартСЦстю лСЦтакСЦв, мають фСЦнансовим результатом збитки. Водночас на рахунках цих компанСЦй завжди СФ кошти, що СЦ робить iх вигСЦдними СЦ надСЦйними позичальниками. У вСЦтчизнянСЦй практицСЦ частСЦше СЦснуСФ зворотна ситуацСЦя, коли прибуткове пСЦдприСФмство не може розрахуватися за кредитом, оскСЦльки його фСЦнансовий прибуток перебуваСФ у формСЦ прострочених СЦ сумнСЦвних до повернення боргСЦв. Однак у будь-якому разСЦ аналСЦз динамСЦки грошових потокСЦв позичальника даСФ банку цСЦнну СЦнформацСЦю щодо його спроможностСЦ своСФчасно повернути борг.
Методика оцСЦнювання фСЦнансового стану позичальника, перелСЦк аналСЦтичних показникСЦв, iхнСЦ нормативнСЦ значення та значущСЦсть (встановлюСФться за бальною системою з огляду на вагомСЦсть кожного показника серед СЦнших) визначаються окремо для кожноi групи позичальникСЦв. У загальному випадку виокремлюють такСЦ групи позичальникСЦв: юридична особа, банк, фСЦзична особа.
До укладання кредитного договору банк повинен ретельно проаналiзувати кредитоспроможнiсть позичальника, вивчити фактори, котрi можуть спричинити непогашення позики. Можливiсть повернення основноi суми боргу СФ одним з головних принципiв, який завжди повинен бути дотриманий при проведеннi банком кредитних операцiй. Тому оцiнка якостi потенцiйного позичальника та встановлення обгунтованостi позики СФ важливими етапами надання кредиту. Анi наявнiсть солiдного забезпечення, нi будь-якi iншi позитивнi фактори не зможуть запобiгти кризовiй ситуацii, якщо позика не була обгрунтована.
Аналiз кредитоспроможностi та фiнансового стану позичальника проводяться банком на пiдставi:
1) документiв та матерiалiв, отриманих безпосередньо вiд клiСФнта;
2) документiв та матерiалiв про клiСФнта у базах даних банку;
3) iнформацii з оточення клiСФнта.
Загальна уява про потенцiйного клСЦСФнта-позичальника, його характер визначаСФться репутацiСФю, ступенем вiдповiдальностi, готовнiстю та бажанням повертати борг. Банк повинен перш за все зясувати, як позичальник виконував попереднi зобовязання ранiше, чи були у нього затримки у погашеннi позик, який його статус у дiловому свiтi. Для отримання психологiчного портрета позичальника (а чи збираСФться клiСФнт повертати борг взагалi? наскiльки достовiрними можуть бути поданi ним матерiали та документацiя?) банк використовуСФ особисте знайомство з клiСФнтом, консультацii з iншими банками та фiрмами, дiловими партнерами та iншу доступну iнформацiю.
Фiнансовi можливостi позичальника, його здатнiсть до погашання кредиту та процентiв за позикою визначаються за допомогою ретельного аналiзу його доходiв та витрат i перспектив iх змiни.
У принципi, у позичальника iснують три джерела погашення боргу:
поточнi касовi надходження;
продаж активiв;
iншi джерела фiнансування (враховуючи запозичення на фiнансовому ринку).
Для здiйснення оцiнки фiнансового стану позичальника-юридичноi особи (крiм банкiв) банккредитор маСФ врахувати чiтко визначенi обСФктивнi показники його дiяльностi, такi як:
а) обсяг реалiзацii;
б) прибуток та збитки;
в) рентабельнiсть;
г) коефiцiСФнти лiквiдностi;
д) грошовi потоки (надходження коштiв на рахунки позичальника) для забезпечення повернення позики та сплати процентiв за нею;
е) склад та динамiку дебiторсько-кредиторськоi заборгованостi.
Також слiд розглядати фактори субСФктивного характеру [76]:
ефективнiсть управлiння позичальника;
макроекономiчна ситуацiя i стан розвитку галузi позичальника;
ринкова позицiя позичальника i його залежнiсть вiд циклiчних та структурних змiн в економiцi та галузi;
наявнiсть державних замовлень та державноi пiдтримки позичальника тощо;
погашення кредитноi заборгованостi позичальником в минулому.
Для здСЦйснення оцСЦнки фСЦнансового стану позичальника юридичноi особи банк маСФ враховувати такСЦ основнСЦ економСЦчнСЦ показники його дСЦяльностСЦ:
платоспроможнСЦсть (коефСЦцСЦСФнти миттСФвоi, поточноi та загальноi лСЦквСЦдностСЦ);
фСЦнансова стСЦйкСЦсть (коефСЦцСЦСФнти маневреностСЦ власних коштСЦв, спСЦввСЦдношення залучених СЦ власних коштСЦв);
обсяг реалСЦзацСЦi;
обороти за рахунками (спСЦввСЦдношення надходжень на рахунки позичальника СЦ суми кредиту, наявнСЦсть рахункСЦв в СЦнших банках; наявнСЦсть картотеки неплатежСЦв у динамСЦцСЦ);
склад та динамСЦка дебСЦторс