ОцСЦнка фСЦнансового стану позичальника тАУ проблеми та шляхи розвитку (на базСЦ матерСЦалСЦв АКБ "Приватбанк")
Дипломная работа - Банковское дело
Другие дипломы по предмету Банковское дело
В° можливу реалiзацiю застави.
Предметом застави можуть бути майно та майновi права. В залежностi вiд обСФкта застави розрiзняють декiлька видiв застави:
1) застава товарно-матерiальних цiнностей: при застосуваннi цiСФi форми в якостi предмета застави виступають партii сировини, матерiалiв, готовоi продукцii. Перевагу надають товарам, торгiвля котрими проводиться на бiржi, тобто таким, на якi легко визначити ринкову цiну. Прийнятнiсть товарно-матерiальних цiнностей для застави зумовлюСФться якiстю цiнностей та доступнiстю кредитора до здiйснення контролю за iх збереженням. Критерiями якостi товарно-матерiальних цiнностей вважають вищенаведенi характеристики предметiв застави. Також умовою використання товарних запасiв у виглядi застави СФ можливiсть iх страхування.
2) застава дебiторських рахункiв: прийнятнiсть даного виду застави визначаСФться такими критерiями, як якiсть товарiв та послуг, що реалiзуються, та фiнансова стiйкiсть покупця. У звязку з цим банки аналiзують динамiку покупця, що характеризуСФ повернення окремих цiнностей, а також динамiку, структуру та тривалiсть дебiторськоi заборгованостi стосовно кожного платника.
3) застава цiнних паперiв: в заставу приймають державнi цiннi папери та папери пiдприСФмств та фiрм. Обовязковою умовою тут постаСФ висока лiквiднiсть цiнних паперiв. Якщо за предмет застави використовують, наприклад, акцii фiрм, то у даному випадку мова не йде про акцii, емiтованi пСЦдприСФмством-позичальником, а про тi акцii, котрi вiн придбав на ринку цiнних паперiв, позаяк вкладення капiталу у цiннi папери СФ його реальним майном.
4) застава векселiв: можливе широке застосування даного виду застави з розвитком комерцiйного кредитування та вексельного обiгу в УкраiнСЦ. Головна вимога до векселя як до предмета застави полягаСФ в обовязковостi вiдображення реальноi товарноi угоди. Слiд враховувати також строк платежу за векселем, якiсть та асортимент товарiв, що продаються в кредит.
5) застава депозитiв, що знаходяться у тому ж банку: найбiльш зручний i найбiльш привабливий для банку вид застави, оскiльки застава пропонуСФться одразу у грошовiй формi, банк маСФ пряму змогу контролювати стан предмета застави, а у разi невиконання позичальником своiх вимог заставлений депозит просто використовуСФться банком для погашення боргу.
6) застава нерухомостi (iпотека): зазвичай використовуСФться при наданнi великих довгострокових кредитiв, так званих iпотечних позик. Iпотекою визнаСФться застава землi, нерухомого майна, при якiй земля та (або) майно, що становить предмет застави, залишаСФться у заставодавця або третьоi особи. Предметом iпотеки може бути майно, повязане iз землею будiвля, споруда, квартира, пiдприСФмство (його структурнi пiдроздiли) як цiлiсний майновий комплекс, а також iнше майно, вiднесене законодавством до нерухомого.
7) застава дорогоцiнних металiв: в якостi предмета застави приймають монети, зливки, вироби iз золота, срiбла, платини, дорогоцiннi каменi, коштовностi тощо. Цей вид застави у даний час застосовуСФться дуже рiдко.
8) застава рухомого майна: обладнання, машини, механiзми, iнвентар, транспортнi засоби, худоба та iнше для промислових, комерцiйних та iнших фiрм, фермерських господарств; предмети довготривалого вжитку (в т. ч. особистi транспортнi засоби) для iндивiдуальних позичальникiв.
Якщо розглядати заставу майна бiльш широко, то банк в якостi застави може приймати i права позичальника на володiння заставленим майном.
Предмет застави може залишатися у володiннi як заставодавця (позичальника), так i заставодержателя (банку-кредитора). Природньо, що кращим випадком для банку щодо контролю та впевпеностi у збереженнi предмета застави СФ передання останнього на зберiгання заставодержателю. У даному разi рухоме майно, заставлене пiд забезпечення отримуваноi позики, передане у володiння заставодержателевi, СФ закладом. У випадку залишення предмета застави у заставодавця пiд замком та печаткою заставодержателя таку заставу називають твердою.
При оцiнцi предмета застави банку слiд мати на увазi, що реальна вартiсть заставленого майна повинна бути не меншою суми кредиту та витрат щодо виконання кредитного договору та договору застави. Як правило, загальна заборгованiсть за кредитом з метою зниження ризику кредитування не повинна перевищувати 7075% вартостi заставленого предмета тодi кредит вважаСФться забезпеченим.
Банку слiд також перевiрити, чи пропоноване в заставу майно не СФ вже ранiше заставленим, тобто у жодному разi не припускати можливого перезаставлення, оскiльки у разi неповернення суми боргу позичальником звернення стягнення на заставлене майно може бути не задоволене, i кредитний ризик таким чином значно зросте.
Гарантiя це форма забезпечення надаваноi позики у виглядi договору, котрий укладаСФться мiж банком-кредитором та третьою особою гарантом про вiдповiдальнiсть за повернення позичкового боргу клiСФнта шляхом надiслання у банк гарантiйного листа та прийняття цього листа банком до виконання. Можна також вважати встановленими договiрнi стосунки в частинi гарантii, якщо у договорi мiж банком та отримувачем кредиту СФ посилання на наданий банку гарантiйний лист. Гарантами можуть виступати будь-якi фiнансово стiйкi органiзацii або банки. Вважаються найменш ризикованими позики, наданi пiд гарантii уряду або iнших банкiв. Строк дii гарантii передбачають зазвичай на 1015 днiв довшим вiд термiну повернення боргу. Гарант несе субсидарну вiдповiдальнiсть, тобто кредитор маСФ право вимагати задоволення заборгованостi у повному обсязi або окремiй i?/p>