ОсобливостСЦ пСЦдвищення ефективностСЦ навчальноi дСЦяльностСЦ в спецСЦалСЦзованих класах з поглибленим вивченням хСЦмСЦi на уроках з теми "ЗалСЦзо та його сполуки"
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
у з чавуну, металобрухту).
ЕлектрометалургСЦя (виробництво феросплавСЦв, електросталей).
Для чорноi металургСЦi характернСЦ комбСЦнування та концентрацСЦя виробництва на великих пСЦдприСФмствах. Коли на пСЦдприСФмствСЦ органСЦзовано виробництво повного циклу, тобто вСЦд чавуну до прокату, такСЦ пСЦдприСФмства називаються комбСЦнатами.
Практична робота.
Учитель хСЦмСЦi. Складайте схему комбСЦнату чорноi металургСЦi.
Учитель хСЦмСЦi. Що СФ сировиною у виробництвСЦ чавуну та сталСЦ?
Сировиною у виробництвСЦ чавуну СФ залСЦзна руда, що мСЦстить також порожню породу, до складу якоi входять сполуки СилСЦцСЦю (SiО2), Мангану (МnО2), АлюмСЦнСЦю (А12О3), Фосфору (Са3(РО4)3), Сульфуру (FeS2, СаSО4) та СЦн. Перед плавкою руду збагачують видСЦляють з неi певну частину порожньоi породи, великСЦ шматки руди подрСЦбнюють, а пилоподСЦбну руду спСЦкають СЦз вугСЦллям пСЦддають агломерацСЦi.
(Умовний знак 1. ЗалСЦзна руда. Аглофабрика).
Сировиною у виробництвСЦ сталСЦ СФ чавун переробний, кисень, флюси, руда (частково), металобрухт (частково).
Яка рСЦзниця мСЦж чавуном СЦ сталлю? Чавун СЦ сталь сплави на основСЦ залСЦза. Основна рСЦзниця мСЦж ними вмСЦст вуглецю. Якщо вмСЦст вуглецю перевищуСФ 4%, то сплав називають чавуном. Якщо ж умСЦст вуглецю пе-ребуваСФ в межах 0,52 %, то сплав називають сталлю. Чавун СФ твердим СЦ крихким, сталь бСЦльш мякий СЦ СЦ пластичний сплав. Додавання до сталСЦ мангану пСЦдвищуСФ стСЦйкСЦсть до опрацювання, що дозволяСФ, використовувати ii для виготовлення залСЦзничних рейок. Додавання хрому збСЦльшуСФ стСЦйкСЦсть до корозСЦi, таку сталь називають неСЦржавСЦючою СЦ (13%Сr).
(Умовний знак 2. КоксСЦвне вугСЦлля, коксовий завод)
Для одержання залСЦза потрСЦбен вСЦдновник. ЯкСЦ речовини можуть вСЦдновлювати залСЦзо з його оксидСЦв? (Водень, алюмСЦнСЦй, чадний газ, вуглець)
БСЦльш доцСЦльним СФ використання |вуглецю. Таким чином, для виплавки чавуну потрСЦбно камяне вугСЦлля. Отже, воно мСЦстить лише 66 % вуглецю, тому використовують вСЦдновний кокс твердий залишок, що одержують пСЦд час коксування, тобто нагрСЦвання вугСЦлля до температури 1 000 С без доступу повСЦтря протягом 14 годин. Кокс мСЦстить 90-98 % Карбону.
(Умовний знак 3. Доменний цех)
Процес вСЦдновлення залСЦза вСЦдбуваСФться у доменнСЦй печСЦ, де протСЦкаСФ велика кСЦлькСЦсть реакцСЦй, якСЦ можна подСЦлити на групи.
1-а група. ГорСЦння коксу й утворення вСЦдновника карбон(РЖРЖ) оксиду з коксу та вуглекислого газу.
С + О2=СО2+Q; СО2+С = 2СО
2-а група. ВСЦдновлення ферум(Ш) оксиду карбон(РЖРЖ) оксидом. Процес протСЦкаСФ упродовж трьох послСЦдовних стадСЦй за схемою:
Fе2О3 ---> Fе3О4 ---> FеО ---> F;w(Fе)70% 72% 76%
3-я група. ВСЦдновлення домСЦшок. Завдяки цим реакцСЦям багато елементСЦв порожньоi породи переходять у чавун.
4-а група. Утворення чавуну.
ЗалСЦзо утворюСФться у твердому станСЦ. ГубчастСЦ грудочки його легко вбирають Карбон та СЦншСЦ елементи й перетворюються на чавун.
ЗFе + С = Fе3С;ЗFе + 2СО = Fе3С + СО2
5-а група. Утворення шлаку.
У доменну пСЦч разом з рудою потрапляСФ також порожня порола, що мСЦстить SСЦО2 та СЦншСЦ речовини, що СФ дуже тугоплавкими й можуть закупорити пСЦч. iх переводять у легкоплавкСЦ сполуки СЦ шлак за допомогою флюсСЦв.
СаСО3=СаO+СO2
СаО + SСЦО2=СаSСЦО3
Робота з пСЦдручником СЦ таблицею Будова доменноi печСЦ
ПроблемнСЦ питання
- Чому домна маСФ вигляд башти?
- Чому шихта доменноi печСЦ маСФ форму зрСЦзаного конуса з великою основою внизу?
3. Чим пояснити збСЦльшення товщини стСЦн домни в ii нижнСЦй частинСЦ? 4. Чому заплечики домни мають форму зрСЦзаного конусу з меншою основою внизу?
5. Габарити сучасноi доменноi печСЦ ii продуктСЦв.
(Умовний знак 4. Цех сталеварСЦння)
БСЦльшСЦсть реакцСЦй, як СЦ доменному процесСЦ, СФ окисно-вСЦдновними.
1-а група реакцСЦй окиснення залСЦза.
2Fe+O2=2FeO+Q
Окисник повСЦтря, водяна пара.
РЖз залСЦзноi руди, металобрухту утворюються:
Fе + Fе3О4--->4FеО
2-а група реакцСЦй окиснення домСЦшок (SСЦ, Мn, Р) ферум(РЖРЖ) оксидом протСЦкаСФ за типом замСЦщення.
3-я група реакцСЦй усунення сполук Сульфуру та Фосфору негашеним СЦ вапном СаО (утворення шлакСЦв):
ЗСаО + Р2О5=Са3(РО4)2
СаО + SСЦО2--->СаSiO3
Шлак спливаСФ на поверхню, а ферум(РЖРЖ) оксид залишаСФться в розплавСЦ сталСЦ.
Усунення оксиду FеО називають розкисненням сталСЦ. (ВСЦдновник А1, Мn.)
Позадоменне виробництво сталСЦ:
киснево-конвертерний спосСЦб;
електрометалургСЦйний спосСЦб;
порошкова металургСЦя.
Киснево-конвертерний спосСЦб виплавки сталСЦ використовуСФться з 1956 року. ВСЦн значно економнСЦший, дозволяСФ переплавляти металобрухт, даСФ можливСЦсть контролювати кСЦлькСЦсть та якСЦсть сталСЦ. Не потребуСФ додаткового палива у виглядСЦ природного газу. Процес виплавки триваСФ до 50 хвилин (мартенСЦвська плавка триваСФ 612 годин)
ЕлектрометалургСЦя виробляСФ найякСЦснСЦшу сталь за умов низького забруднення навколишнього середовища. За технологСЦСФю виплавки в дугових та СЦндуктивних печах, крСЦм рудного агломерату, використовують металобрухт.
Завдяки запровадженню електричних та конвертерних печей виникла порошкова металургСЦя, яка дозволяСФ використовувати порошки металСЦв, виробляти сплави з рСЦзними властивостями, що за звичайних умов виробити неможливо.
Учитель хСЦмСЦi. ЗалСЦзо та його сплави СФ основними технСЦчними матерСЦалами. Без них не обходиться жодна галузь. З них виготовляють верстати й автомобСЦлСЦ, кораблСЦ й мости, арматуру-для залСЦзобет?/p>