ОсобливостСЦ пСЦдвищення ефективностСЦ навчальноi дСЦяльностСЦ в спецСЦалСЦзованих класах з поглибленим вивченням хСЦмСЦi на уроках з теми "ЗалСЦзо та його сполуки"
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
о 6 тонн)
4. Хто розкрив таСФмницю булату?
(РосСЦйський металург Аносов).
5. Кому належать слова: тАЬЗалСЦзо не лише основа всього свСЦту, найголовнСЦший метал оточуючоi нас природи, але основа культури та промисловостСЦ, воно знаряддя працСЦ й вСЦйни. РЖ важко в усСЦй таблицСЦ МенделСФСФва знайти СЦнший такий елемент, який був би так тСЦсно повязаний з минулими, сучасними та майбутнСЦми долями людстватАЭ?
(АкадемСЦку А.РД.Ферсману)
IV. ПовСЦдомлення
Вальтер Скотт у своСФму романСЦ ТалСЦсман розповСЦдаСФ про змагання у спритностСЦ мСЦж султаном СаладСЦном та Ричардом Левове Серце. ПСЦд час змагання Ричард мечем розрубав на двСЦ частини спис одного з лицарСЦв. УсСЦ бачили величезну мСЦцнСЦсть сталСЦ та величезну силу вдарСЦв короля. У вСЦдповСЦдь СаладСЦн пСЦдкинув у повСЦтря тонке покривало та розсСЦк його шаблею чудовий доказ гостроти клинка та спритностСЦ воiна. Клинок султана був булатний. Це одна з багатьох легенд, що розповСЦдаСФ про чудеснСЦ властивостСЦ булату.
Булат знаменита сталь. ПершСЦ вСЦдомостСЦ про булат дСЦйшли до нас вСЦд учасникСЦв походу Олександра Македонського до РЖндСЦi за 2300 рокСЦв до нашоi ери.
РЖндСЦя була батькСЦвщиною булату. СхСЦднСЦ майстри ретельно оберСЦгали таСФмницю виробництва булату, передаючи ii з роду в рСЦд.ТаСФмницю булатноi сталСЦ розкрив росСЦйський металург Павло Петрович Анасов. ПСЦсля тривалих дослСЦдСЦв вСЦн виготовив у ЗлотоусСЦ перший булатний клинок. тАЬЛезо булату згиналося без найменших ушкоджень, видаючи чистий СЦ високий дзвСЦн. ВСЦдполСЦрований кСЦнець кришив найкращСЦ англСЦйськСЦ зубилатАЭ, - писав Аносов у тАЬГСЦрничому журналСЦтАЭ.
Так що ж таке булат, над таСФмницею якого так довго й завзято билося багато людей? тАЬЗалСЦзо й карбон СЦ нСЦчого бСЦльше, - вСЦдповСЦдав Аносов, - уся справа в чистотСЦ вихСЦдних матерСЦалСЦв, у методСЦ охолодження та кристалСЦзацСЦiтАЭ. А якщо ви хочете дСЦзнатися про десятки тисяч цСЦкавих властивостей залСЦза та його сплавСЦв, прочитайте книгу Н.А.МезенСЦна тАЬЦСЦкаво про залСЦзотАЭ.
ЗмСЦстовно-пошуковий модуль з використанням особистСЦсно-рольового пСЦдходу (модуль 1-й, 2 х 30 хв.)
ДидактичнСЦ цСЦлСЦ: ознайомити учнСЦв з основними властивостями залСЦза та його оксидСЦв СЦ гСЦдроксидСЦв на основСЦ будови атомСЦв та положення в перСЦодичнСЦй системСЦ.
РозвиваючСЦ цСЦлСЦ: розвивати почуття вСЦдповСЦдальностСЦ, хСЦмСЦчну мову, память, умСЦння виокремлювати СЦстотне в матерСЦалСЦ, що вивчаСФться, розширювати ерудицСЦю учнСЦв.
Обладнання: кристалСЦчнСЦ гратки, - та - залСЦзо, колекцСЦя тАЬМетали та сплавитАЭ, корозСЦйнСЦ цвяхи, залСЦзний дрСЦт, порошок залСЦза, розчин мСЦдного купоросу, сСЦрка, хлор, спиртСЦвка, ферум (РЖРЖ) сульфат, ферум (РЖРЖРЖ) сульфат, алюмСЦнСЦй роданСЦд, розчин лугу, Fe2O3, аппарат КСЦппа, пробСЦрки, цинк.
Тип уроку: виклад нового матерСЦалу за допомогою особистСЦсно-рольового пСЦдходу.
ОрганСЦзатор групи. СьогоднСЦ ми розглянемо залСЦзо та його сполуки за таким планом:
1. Положення Феруму в перСЦодичнСЦй системСЦ та будова його атома. Тип кристалСЦчноi гратки.
2. ЗалСЦзо в природСЦ. Способи одержання залСЦза.
3. ХСЦмСЦчнСЦ властивостСЦ залСЦза як простоi речовини.
4. "астивостСЦ оксидСЦв СЦ гСЦдроксидСЦв феруму (РЖРЖ) СЦ (РЖРЖРЖ). ЯкСЦснСЦ реакцСЦi на йони Fe2+ та Fe3+
1-й доповСЦдач. Ферум знаходиться в побСЦчнСЦй групСЦ VIII групи. На зовнСЦшньому енергетичному рСЦвнСЦ в нього мСЦститься два електрони, а на передостанньому 14. (ПоказуСФ будову атома Феруму за допомогою динамСЦнного посСЦбника.) Коли в утвореннСЦ хСЦмСЦчних звязкСЦв беруть участь два електрони зовнСЦшнього рСЦвня, Ферум виявляСФ ступСЦнь окиснення +2; а СЦнодСЦ й один d-електрон передостаннього рСЦвня бере участь в утвореннСЦ звязкСЦв, тодСЦ Ферум виявляСФ ступСЦнь оксиснення +3. ЗалСЦзо СЦснуСФ в природСЦ в кСЦлькох алотропних модифСЦкацСЦях: ?-залСЦзо кубСЦчна обСФмноцентрована гратка (демонстру СФ гратку); -залСЦзо кубСЦчна гранецентрована ТСратка, що маСФ бСЦльшу густину упаковки та менший обСФм. (ДемонструСФ гратку.)
1-й опонент. ДоповСЦдач правильно й докладно висвСЦтлив положення залСЦза в перСЦодичнСЦй системСЦ, будову атома та можливСЦ ступенСЦ окиснення: +2 та +3. Сказано було й про те, що залСЦзо маСФ обСФмноцентровану та гранецентровану кристалСЦчну ТСратку. Я хочу задати питання: як нагрСЦвання впливаСФ на властивостСЦ залСЦза та його кристалСЦчну ТСратку?
1-й доповСЦдач. Свою вСЦдповСЦдь я хочу почати з невеликого коригування СЦ запитання: як нагрСЦвання впливаСФ на кристалСЦчну ТСратку, а потСЦм уже на властивостСЦ як наслСЦдок.
При 910 С -залСЦзо переходить у - залСЦзо, а вже при 710 С залСЦзо втрачаСФ своi магнСЦтнСЦ властивостСЦ, тому -залСЦзо немагнСЦтне. (ДемонструСФ кристалСЦчну гратку -залСЦза.)
2-й доповСЦдач. ЗалСЦзо в природСЦ.Способи одержання залСЦза. ПервСЦсна людина почала використовувати залСЦзнСЦ знаряддя за кСЦлька тисячолСЦть до н. СФ. ТодСЦ СФдиним джерелом цього металу були метеорити, що впали на землю. В серединСЦ II тисячолСЦття в РДгиптСЦ було освоСФно металургСЦю одержання залСЦза з його залСЦзних руд. Це стало початком залСЦзного вСЦку в СЦсторСЦi людства. На територСЦi нашоi краiни початок залСЦзного вСЦку вСЦдносять до рубежу II та РЖ тисячолСЦттСЦ до н.е.
ЗалСЦзо один з найпоширенСЦших у природСЦ елементСЦв. У земнСЦй корСЦ СЦ його масова частка становить 5,1%, СЦ воно поступаСФться лише кисню, силСЦцСЦю та алюмСЦнСЦю. ЗалСЦзо мСЦститься й у небесних тСЦлах, що встановлено методом спектрального аналСЦзу. У зразках мСЦсячного ТСрунту, якСЦ було доставлено радянською автоматичною станцСЦСФю Луна, пСЦдтверджено наявнСЦсть залСЦза.
Для одержання залСЦза використовують руди з вмСЦстом залСЦза 30-70 %. Основними залСЦзними рудами СФ магнСЦтний, ?/p>