ОсобливостСЦ адаптацСЦi дСЦтей старшого дошкСЦльного вСЦку з порушеннями мовлення до навчання у школСЦ
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?ть вони знайти для групи предметСЦв спСЦльну ознаку СЦ обСФднати iх, якось назвавши.
Про достатнСЦй СЦнтелектуальний розвиток дитини свСЦдчить СЦ ii здатнСЦсть орСЦСФнтуватися в змСЦстСЦ доступного для ii вСЦку оповСЦдання, сюжетного малюнка, що виявляСФться в умСЦннСЦ пояснити дСЦi персонажСЦв, вСЦдповСЦдаючи на поставленСЦ запитання, або побудувавши самостСЦйну розповСЦдь з двох-трьох коротеньких речень. Тут-таки можна зробити висновок СЦ про розвиток мовлення у дитини: правильнСЦсть вимови, узгодження слСЦв у реченнСЦ, поширенСЦсть речень, вживання рСЦзних частин мови, словниковий запас. Якщо привертають увагу якСЦсь недолСЦки мовлення, то СФ пСЦдстави проконсультуватися з логопедом [21].
Дуже важливим для успСЦшного навчання показником загального розвитку дитини СФ рСЦвень сформованостСЦ ii сприймання. Цей психСЦчний процес СФ провСЦдним упродовж дошкСЦльного дитинства СЦ виступаСФ основою для формування наочно-образного мислення, а далСЦ й словесно-логСЦчного. У готовоi до шкСЦльного навчання дитини сприймання вже добре розвинене. Вона легко оперуСФ сенсорними еталонами: кольором, формою, величиною, що виявляСФться у вправному виконаннСЦ практичних завдань на розрСЦзнення та обСФднання предметСЦв за цими ознаками, складаннСЦ фСЦгурок СЦз частин вСЦдома зараз дидактична гра пазли. Саме завдяки добре розвиненому сприйманню створюються передумови для оволодСЦння читанням, адже, щоб навчитися читати, потрСЦбно, насамперед, добре розрСЦзняти зображення лСЦтер.
Не менш важливою для успСЦшного навчання в школСЦ СФ вправнСЦсть дрСЦбних рухСЦв руки дитини особливо у поСФднаннСЦ СЦз зоровим сприйманням, тобто зорово-моторна координацСЦя. Завдяки здатностСЦ вСЦдтворювати на письмСЦ побачене вона може навчитися писати, малювати. Ця функцСЦя посилено розвиваСФться впродовж усього дошкСЦльного дитинства у малюваннСЦ, починаючи з примСЦтивних черкань та каракулСЦв дво-трирСЦчноi дитини, а далСЦ бСЦльш охайного штрихування та розфарбовування контурних зображень, виконання малюнкСЦв за власним задумом. Про важливСЦсть зорово-моторноi координацСЦi як показника готовностСЦ дитини до навчання свСЦдчить те, що перевСЦрка цСЦСФi функцСЦi включаСФться майже в усСЦ методики дСЦагностики шкСЦльноi зрСЦлостСЦ [16].
Надзвичайно важливою складовою готовностСЦ дСЦтей до навчання СФ певний рСЦвень iхньоi емоцСЦйно-вольовоi та соцСЦальноi зрСЦлостСЦ, який виявляСФться у довСЦльностСЦ поведСЦнки. На вСЦдмСЦну вСЦд СЦмпульсивних дСЦй дСЦтей раннього вСЦку, якСЦ опосередковуються предметною ситуацСЦСФю, недостатньо усвСЦдомленим спонуканням, довСЦльна дСЦя це дСЦя, що керуСФться свСЦдомо прийнятою вимогою, правилом, або навпаки вСЦдмова вСЦд дСЦi теж вСЦдповСЦдно до певних обставин. Якщо зважити на те, що все шкСЦльне життя дитини СЦ, насамперед, процес навчання, СФ суцСЦльним пСЦдпорядкуванням правилам, то стане зрозумСЦлим, чому такСЦ видатнСЦ дитячСЦ психологи, як Л.А. Венгер, О.В.Запорожець, Л.РЖ. Божович вважали, що саме соцСЦальна зрСЦлСЦсть нарСЦжний камСЦнь готовностСЦ дитини до навчання. ДовСЦльнСЦсть позначаСФться СЦ на якостСЦ пСЦзнавальних процесСЦв, якСЦ стають усвСЦдомленими СЦ пСЦдпорядкованими поставленим цСЦлям. Наприклад, вивчити вСЦрш, уважно слухати педагога та ставити запитання, коли щось СФ незрозумСЦлим [3].
ЗдатнСЦсть до свСЦдомоi регуляцСЦi поведСЦнки формуСФться разом СЦз розвитком особистостСЦ дитини протягом усього ii дошкСЦльного життя. Досягненням на цьому шляху напередоднСЦ вступу до школи СФ виникнення у неi почуття дорослостСЦ та позитивноi шкСЦльноi мотивацСЦi такоi як бажання виконувати серйознСЦ СЦ важливСЦ справи вчитися.
ПСЦд час знайомства з дитиною про достатнСЦсть ii соцСЦальноi зрСЦлостСЦ та сформованСЦсть довСЦльностСЦ свСЦдчить уся ii поведСЦнка: стриманСЦсть, почуття дистанцСЦi щодо дорослих, з якими довелося щойно познайомитися, СЦ водночас, готовнСЦсть уважно слухати, вСЦдповСЦдати на запитання. Про ii здатнСЦсть невдовзСЦ приймати навчальнСЦ завдання свСЦдчить те, як вона виконуСФ пСЦд час дСЦагностичного обстеження СЦгровСЦ завдання, адже в них теж СФ правила. Якщо дитина вислуховуСФ СЦнструкцСЦю, на якусь хвилинку робить паузу для роздумСЦв, а потСЦм послСЦдовно виконуСФ вСЦдповСЦднСЦ дСЦi або звертаСФться СЦз запитанням, щоб уточнити незрозумСЦле, це добрий знак, який свСЦдчить, що вона вмСЦСФ спСЦвпрацювати з дорослим. А саме це СЦ потрСЦбно у навчаннСЦ [9].
Навпаки, СЦнфантильнСЦ, тобто недостатньо соцСЦально розвиненСЦ дСЦти, потрапивши в незвичне середовище, виявляють надмСЦрну боязкСЦсть чи СЦмпульсивнСЦсть, вСЦдсутнСЦсть почуття дистанцСЦi: звертаються з недоречними запитаннями, намагаються щось розповСЦдати, тодСЦ як треба слухати дорослого СЦ виконувати його розпорядження. Для СЦнфантильних дСЦтей часто правила гри чи виконання якогось завдання бувають недостатньо значущими, а тому вони не утримують iх у свСЦдомостСЦ. Цей недолСЦк у розвитку дитини може створити дуже серйознСЦ проблеми в ii навчаннСЦ.
Отже, адаптованСЦсть дитини до шкСЦльного навчання складаються з багатьох компонентСЦв, Недостатня сформованСЦсть якогось СЦз них не може не позначатися на ii адаптацСЦi до школи. Ще складнСЦше, якщо неготовнСЦсть виявляСФться за багатьма показниками.
Висновок до РоздСЦлу РЖ
Отже, адаптацСЦя до шкСЦльного навчання цСЦлСЦсне утворення, яке включаСФ в себе достатньо високий рСЦвень розвитку мотивацСЦйноi, СЦнтелектуальноi сфер СЦ сфери довСЦльностСЦ. ВСЦдставання в розвитку однСЦСФi з них веде за собою вСЦдставання розвитку СЦнших.
За даними психолого-педагогСЦчноi науки, успСЦшне навчання у школСЦ можливе лише за умови, що на момент вступу до неi дитина з порушеннями