ОсобливостСЦ адаптацСЦi дСЦтей старшого дошкСЦльного вСЦку з порушеннями мовлення до навчання у школСЦ
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
ього в даний момент чи нСЦ [33].
Сучасна школа не починаСФ навчання з нуля. Вона розраховуСФ на те, що дСЦти приходять в 1 клас з достатнСЦм колом знань СЦ навикСЦв, а головне з розвиненим сприйняттям СЦ мисленням, що дозволяСФ систематично спостерСЦгати явища, що вивчаються, видСЦляти в них СЦстотнСЦ особливостСЦ, мСЦркувати СЦ робити висновки. Це предявляСФ певнСЦ вимоги до рСЦвня розумового розвитку дитини, яка повинна володСЦти планомСЦрним СЦ розчленованим сприйняттям, елементами теоретичного вСЦдношення до матерСЦалу, що вивчаСФться, узагальненими формами мислення СЦ основними логСЦчними операцСЦями, смисловим запамятовуванням. КрСЦм того, дитина повинна володСЦти початковими умСЦннями в областСЦ учбовоi дСЦяльностСЦ (увагою не до результату, а до самого способу виконання учбових завдань, самоконтролем СЦ т. д.).
Легко побачити, що адаптацСЦя до школи, яку б ii сторону ми не узяли, СФ пСЦдсумком всього передування психСЦчного та мовленнСФвого розвитку дитини, результатом всСЦСФi системи виховання СЦ навчання в сСЦмi СЦ дитячому садку. ЯкостСЦ, необхСЦднСЦ для успСЦшного навчання, виникають не вСЦдразу. Вони формуються поступово, починаючи буквально з моменту народження. ПотрСЦбно пСЦдкреслити значення, яке мають для формування цих якостей такСЦ дитячСЦ види дСЦяльностСЦ, як гра, малювання, конструювання та СЦн. Адже саме в них вперше виникають суспСЦльнСЦ мотиви поведСЦнки, складаСФться СЦСФрархСЦя мотивСЦв, формуються СЦ удосконалюються дСЦi сприйняття СЦ мислення, розвиваються взаСФмини мСЦж дСЦтьми. Звичайно, це вСЦдбуваСФться не само собою, а при постСЦйному керСЦвництвСЦ дСЦяльнСЦстю дСЦтей з боку дорослих, якСЦ передають пСЦдростаючому поколСЦнню досвСЦд суспСЦльноi поведСЦнки, повСЦдомляють необхСЦднСЦ знання СЦ виробляють навики [42].
КритерСЦСФм нормальноi адаптованостСЦ дитини до шкСЦльного навчання СФ ii позитивне ставлення до школи, розумСЦння пояснюваного вчителем навчального матерСЦалу, самостСЦйнСЦсть, здатнСЦсть зосереджувати увагу при виконаннСЦ завдань, охоче виконання громадських обовязкСЦв СЦ доброзичливе ставлення до однокласникСЦв. Усе це засвСЦдчуСФ належну ефективнСЦсть процесу адаптацСЦi до школи активного пристосування дитини до класу, вчителя, свого мСЦсця у школСЦ [15].
ПерСЦод соцСЦально-психологСЦчноi адаптацСЦi триваСФ вСЦд 1018 днСЦв до 13 мСЦсяцСЦв СЦ супроводжуСФться змСЦнами в емоцСЦйнСЦй сферСЦ дитини (зростання внутрСЦшньоi напруженостСЦ, рСЦвня тривожностСЦ, СЦмпульсивна взаСФмодСЦя з дорослими тощо). Низький рСЦвень адаптацСЦi проявляСФться у негативному ставленнСЦ до шкСЦльного навчання, переважаннСЦ негативного настрою, вСЦдсутностСЦ СЦнтересу до навчальних занять, недбалому виконаннСЦ завдань, небажаннСЦ самостСЦйно працювати. Це засвСЦдчуСФ факт шкСЦльноi дезадаптацСЦi дитини прояву психогенного формування особистостСЦ, що зумовлений особливостями ii обСФктивного СЦ субСФктивного статусу в школСЦ та сСЦмi СЦ може спричинити порушення навчальноi дСЦяльностСЦ в майбутньому [15].
ТруднощСЦ адаптацСЦi дитини до шкСЦльного навчання зумовленСЦ нерСЦвномСЦрностю розвитку пСЦзнавальноi сфери та довСЦльноi регуляцСЦi поведСЦнки. ДСЦти, якСЦ не встигають за шкСЦльним ритмом, потребують особливоi уваги, СЦндивСЦдуальноi роботи вчителя. Складно адаптуються також дСЦти з недорозвиненою дрСЦбною моторикою. НерСЦдко вони вСЦдзначаються достатнСЦм, навСЦть високим рСЦвнем мовленнСФво-мисленневих операцСЦй, тому дорослСЦ не вСЦдразу звертають увагу на iх труднощСЦ в оволодСЦннСЦ письмом (С. ЛадивСЦр). Особливо важко першокласникам, якСЦ мають проблеми розвитку мовлення, когнСЦтивних операцСЦй (порСЦвняння, узагальнення, аналСЦз, синтез, умовисновки, розмСЦрковування).
З огляду на це в роботСЦ зСЦ старшими дошкСЦльниками вихователСЦ повиннСЦ уважно аналСЦзувати особливостСЦ розвитку, прогнозувати СЦмовСЦрнСЦ проблеми в школСЦ, спрямовувати зусилля на розвиток iхнСЦх знань, умСЦнь СЦ навичок, що максимально полегшило б адаптацСЦю в шкСЦльному середовищСЦ [21].
За якими показниками визначаСФться адаптованСЦсть дитини до навчання? Звичайно, це не шкСЦльнСЦ навички: читання, письмо, математичнСЦ дСЦi, а тСЦ передумови, завдяки яким цСЦ навички успСЦшно формуватимуться у процесСЦ навчання. Такими передумовами СФ загальний психСЦчний розвиток дитини, що вСЦдповСЦдаСФ певнСЦй вСЦковСЦй нормСЦ. ВСЦн виявляСФться в загальнСЦй обСЦзнаностСЦ, тобто певному запасСЦ знань СЦ уявлень про навколишнСЦй свСЦт, у сформованостСЦ пСЦзнавальних процесСЦв, у емоцСЦйно-вольовому розвитку СЦ соцСЦально-комунСЦкативних навичках. УсСЦ цСЦ сторони загального психСЦчного розвитку досить тСЦсно повязанСЦ СЦ впливають одна на одну пСЦд час свого становлення [36]. Наприклад, у дитячому вСЦцСЦ, коли бурхливо йде процес СЦнтелектуального розвитку, загальна обСЦзнанСЦсть СЦ формування пСЦзнавальних функцСЦй, таких як увага, память, сприймання, мислення, мовлення, уява, перебувають у прямСЦй залежностСЦ, бо, з одного боку, всСЦ цСЦ функцСЦi розвиваються завдяки нагромадженню досвСЦду дитиною, ii ознайомленням з властивостями предметСЦв СЦ явищ навколишнього свСЦту, а з СЦншого чим бСЦльше розвиненСЦ пСЦзнавальнСЦ функцСЦi, тим систематизованСЦше СЦ продуктивнСЦше нагромаджуСФться досвСЦд [27].
Для оцСЦнки рСЦвня загального психСЦчного розвитку дитини не такСЦ вже й важливСЦ якСЦсь конкретнСЦ знання. Набагато важливСЦше, як вона оперуСФ тими знаннями, що маСФ. Так, дСЦти, якСЦ виховувалися в селСЦ, можуть знати багато чого такого, чого не знають мСЦськСЦ дСЦти, СЦ навпаки. Але про iхню СЦнтелектуальну готовнСЦсть та адаптованСЦсть до навчання в школСЦ будемо судити з того, як вони вмСЦють порСЦвнювати вСЦдомСЦ iм предмети, бачити в них схожСЦсть СЦ вСЦдмСЦннСЦсть, чи мож?/p>