ОсобливостСЦ адаптацСЦi дСЦтей старшого дошкСЦльного вСЦку з порушеннями мовлення до навчання у школСЦ
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
програму початковоi школи спрощувати не можна було, бо результати навчання в молодших класах СЦ так не задовольняли вимогам, якСЦ предявлялися до учнСЦв в середнСЦй ланцСЦ, то було вирСЦшено знову продовжити термСЦн навчання початковоi школи до 4 рокСЦв, але тепер уже за рахунок ранСЦшого початку навчання в школСЦ. При цьому були проСЦгнорованСЦ данСЦ дитячоi психологСЦi про вСЦковСЦ особливостСЦ дСЦтей шестирСЦчного вСЦку, що не дозволяють iм вписатися в систему шкСЦльноi освСЦти. В результатСЦ численнСЦ проблеми, повязанСЦ з навчанням дСЦтей старшого шкСЦльного вСЦку.
З СЦншого боку, спостереження за учнями, що навчаються за програмою 1 3 рокСЦв, тобто з семи рокСЦв, показуСФ, що дСЦти, пСЦдготовленСЦ до школи, нормально справляються з цСЦСФю програмою. Значить, справа не в тому, щоб механСЦчно розтягнути обСФм матерСЦалу, що викладаСФться, а в тому, щоб учень мСЦг ефективно засвоiти пропонованСЦ йому знання. Як показуСФ практика, навСЦть додатковий рСЦк навчання з 6 до 7 рокСЦв мало що даСФ учневСЦ, якщо вСЦн не готовий до шкСЦльного навчання. РЖ тут постаСФ проблема психологСЦчноi готовностСЦ до школи. Для психологСЦi СЦ педагогСЦцСЦ ця проблема не нова. У зарубСЦжних дослСЦдженнях вона вСЦдображена в роботах, що вивчають шкСЦльну зрСЦлСЦсть дСЦтей (Р. Гетцер, А. Керн, С. Штребель, Я. ЙСЦрасек СЦ СЦн.) [12].
АмериканськСЦ дослСЦдники цСЦСФi проблеми цСЦкавляться СЦнтелектуальними можливостями дСЦтей в найширшому сенсСЦ. Це знаходить вСЦддзеркалення у вживаних ними батарейних тестах, що показують розвиток дитини в областСЦ мислення, памятСЦ, сприйняття СЦ СЦнших психСЦчних функцСЦй [23].
У психологСЦi детальне опрацьовування проблеми адаптованостСЦ до шкСЦльного навчання, своiм корСЦнням йде з праць Л.С. Виготського, мСЦститься в роботах Л.РЖ. Божович, Д.Б. ЕльконСЦна; Н.Г.СалмСЦноi; О.РД.Кравцовоi.
У роботах Л.РЖ. Божович видСЦляються декСЦлька параметрСЦв психСЦчного розвитку дитини, що найСЦстотнСЦше впливають на успСЦшнСЦсть навчання в школСЦ. Серед них певний рСЦвень мотивацСЦйного розвитку дитини, що включаСФ пСЦзнавальнСЦ СЦ соцСЦальнСЦ мотиви учСЦння, достатнСЦй розвиток довСЦльноi поведСЦнки й СЦнтелектуальноi сфери. Основним критерСЦСФм адаптованостСЦ до школи в працях Л.РЖ. Божович виступаСФ новоутворення внутрСЦшня позицСЦя школяра, що являСФ собою сплав пСЦзнавальноi потреби СЦ потреби в спСЦлкуваннСЦ на новому рСЦвнСЦ [6].
Д.Б. ЕльконСЦн, обговорюючи проблему адаптованостСЦ до школи, на перше мСЦсце ставив сформованСЦсть передумов до учбовоi дСЦяльностСЦ. До найбСЦльш важливих передумов вСЦн вСЦдносив умСЦння дитини орСЦСФнтуватися на систему правил в роботСЦ, умСЦння слухати СЦ виконувати СЦнструкцСЦi дорослого, умСЦння працювати за зразком СЦ деякСЦ СЦншСЦ. ВсСЦ цСЦ передумови витСЦкають з особливостей психСЦчного розвитку дСЦтей в перехСЦдний перСЦод вСЦд дошкСЦльного до молодшого шкСЦльного вСЦку, а саме: втрата безпосередностСЦ в соцСЦальних вСЦдносинах, узагальнення переживань, повязаних з оцСЦнкою, особливостСЦ самоконтролю [33.
Н. Г. СалмСЦна, як прояви психологСЦчноi готовностСЦ до школи видСЦляСФ:
1) довСЦльнСЦсть як одну з передумов учбовоi дСЦяльностСЦ;
2) рСЦвень сформованостСЦ семСЦотичноi функцСЦi;
3) особистСЦснСЦ характеристики, що включають особливостСЦ спСЦлкування (умСЦння сумСЦсно дСЦяти для вирСЦшення поставлених завдань), розвиток емоцСЦйноi сфери СЦ СЦн. [17].
Окремою особливСЦстю цього пСЦдходу СФ розгляд семСЦотичноi функцСЦi як показника адаптованостСЦ дСЦтей до школи, причому ступСЦнь розвитку даноi функцСЦi характеризуСФ СЦнтелектуальний розвиток дитини.
ЗарубСЦжнСЦ дослСЦдження шкСЦльноi зрСЦлостСЦ в основному направленСЦ на створення вСЦдповСЦдних тестСЦв, в роботах же радянських психологСЦв Л.РЖ.Божович СЦ Д.Б. ЕльконСЦна мСЦститься глибоке теоретичне опрацьовування питань психологСЦчноi готовностСЦ до школи з погляду змСЦстовного обТСрунтування необхСЦдного СЦ достатнього нижчого рСЦвня актуального розвитку першокласника.
У роботах О.РД. Кравцовоi при характеристицСЦ психологСЦчноi готовностСЦ та адаптацСЦi дСЦтей до школи основний акцент робиться на роль спСЦлкування в розвитку дитини. ВидСЦляються три сфери вСЦдношення до дорослого, до однолСЦткСЦв СЦ до самого себе, рСЦвень розвитку яких визначаСФ ступСЦнь готовностСЦ до школи СЦ певним чином спСЦввСЦдноситься з основними структурними компонентами учбовоi дСЦяльностСЦ [38].
У всСЦх дослСЦдженнях, не дивлячись на вСЦдмСЦннСЦсть пСЦдходСЦв, признаСФться факт, що ефективним шкСЦльне навчання буде тСЦльки в тому випадку, якщо першокласник володСЦСФ необхСЦдними СЦ достатнСЦми для початкового етапу навчання якостями, якСЦ потСЦм в учбовому процесСЦ розвиваються й удосконалюються.
Можна сказати, що за основу готовностСЦ до шкСЦльного навчання береться якийсь базис розвитку, без якого дитина не може успСЦшно вчитися в школСЦ. Фактично, роботи присвяченСЦ проявам адаптацСЦi до школи СЦ спираються на положення, що навчання йде услСЦд за розвитком, оскСЦльки вСЦдомо, що не можна починати навчання в школСЦ, якщо не досягнуто певного рСЦвня мовного СЦ психСЦчного розвитку. Але разом з тим, в роботах Л. РЖ. Божович, Д.Б.ЕльконСЦна СЦ СЦнших представникСЦв школи Л.С. Виготського показано, що навчання стимулюСФ розвиток, тобто пСЦдтверджуСФться СЦдея Л.С. Виготського, що навчання йде попереду розвитку СЦ веде його за собою, при цьому мСЦж навчанням СЦ розвитком немаСФ однозначноi вСЦдповСЦдностСЦ один крок в навчаннСЦ може означати сто крокСЦв в розвитку, навчання може дати розвитку бСЦльше, нСЦж те, що мСЦститься в його безпосереднСЦх результатах.
1.2 ЗакономСЦрностСЦ розвитку дитини з мовленнСФвими порушеннями
Уся нескСЦнченна рСЦзноманСЦтнСЦсть ?/p>