ОсобливостСЦ адаптацСЦi дСЦтей старшого дошкСЦльного вСЦку з порушеннями мовлення до навчання у школСЦ
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
> 0 балСЦв
Шкала оцСЦнювання до Блоку РЖРЖ. 2.6. завдання 1
В результатСЦ нам вдалося видСЦлити пункти шкали, що вСЦдповСЦдаСФ трьом видСЦленим субшкалам, що вСЦдповСЦдаСФ певним проблемам:
- Мовлення 1, 8, 9, 14, 15, 16, 19, 23;
- На спСЦлкування 2, 3, 4, 5, 10, 13, 18, 21;
- На впевненСЦсть 6, 7, 11, 12, 17, 20, 22, 24;
Знання цих характеристик дозволяСФ здСЦйснити направлену психотерапевтичну допомогу.
Обробленi й узагальненi данi констатувального дiагностування мали результати, поданi у Таблицi 2.1.
Таблиця 2.1.
Результати дСЦагностування адаптацСЦi до навчання у дСЦтей старшого дошкСЦльного вСЦку констатуючого етапу експериментального дослСЦдження за даними жовтня 2009 року
Експериментальна групаКонтрольна групаВисокийСереднСЦйНизькийВисокийСереднСЦйНизький%Д.%Д.%Д.%Д.%Д.%Д.1.1.2684012341020613468202.1.2063095015361126836112.2.34104313237237431334102.3.3092374614401243131652.41654012431310323768202.5.103268601830913456172.6.103002790100300000Можна зробити висновок, що дСЦти, якСЦ мають певнСЦ труднощСЦ частСЦше за все стикаються з такими проблемами:
- iм важко спСЦлкуватися з вчителем, дорослими;
- одна навСЦть думка iх лякаСФ, якщо треба говорити у суспСЦльному мСЦсцСЦ;
- через логопедичнСЦ вСЦковСЦ недолСЦки учням буваСФ важко вимовляти деякСЦ слова;
- не люблять знайомитися один з одним;
- дСЦтям важко говорити перед класом;
- iм не подобаСФться виступати;
- вони охоче спСЦлкуються лише з кСЦлькома товаришами;
- часто нервують, коли говорять;
- iм важко спСЦлкуватися при зустрСЦчСЦ з новими людьми;
- вони часто не можуть вСЦдповСЦсти, навСЦть коли знають вСЦдповСЦдь на питання, так як бояться заговорити.
ЗгСЦдно отриманих результатСЦв проведеного дослСЦдження можна зробити висновок, що переважна бСЦльшСЦсть дСЦтей потребують додаткових пСЦдготовчих занять на яких квалСЦфСЦкованСЦ логопеди, психологи та педагоги допоможуть позбутись тривоги, негативних переживань та порушень мовлення.
СпСЦлкування СФ однСЦСФю з найбСЦльш важливих сфер духовноi життСФдСЦяльностСЦ людини. ВищСЦ психСЦчнСЦ функцСЦi дитини, такСЦ як память, увага, мислення, формуються спочатку в спСЦлкуваннСЦ з дорослим СЦ лише потСЦм стають повнСЦстю довСЦльними. В процесСЦ спСЦлкування з дорослим СЦ однолСЦтками, дитина пСЦзнаСФ закони поведСЦнки, норми людських взаСФмин.
Правильно побудоване спСЦлкування це СЦ СФ процес виховання СЦ розвитку дитини. ТрадицСЦйно процес регуляцСЦi СЦ побудови спСЦлкування дитини з дорослими СЦ однолСЦтками вважаСФться прерогативою педагогСЦв. Дитина маСФ ряд специфСЦчних рис, якСЦ утрудняють процес його спСЦлкування з однолСЦтками СЦ дорослими СЦ результати цього спСЦлкування багато в чому визначають його подальший психологСЦчний розвиток.
СлСЦд вСЦдмСЦтити, що проблеми спСЦлкування може в тСЦй або СЦншСЦй формСЦ мати кожна дитина, оскСЦльки умСЦння спСЦлкуватися формуСФться прижиттСФво СЦ, як будь-яка психСЦчна функцСЦя, являСФться результатом досвСЦду людини. АналСЦз особливостей проблемних дСЦтей СЦ специфСЦчних дефектСЦв спСЦлкування з однолСЦтками дозволив видСЦлити основнСЦ напрями роботи:
Система корекцСЦйно-виховного процесу з дСЦтьми дошкСЦльного вСЦку СЦз порушеннями мовлення маСФ певнСЦ особливостСЦ, що вСЦдображенСЦ на першому етапСЦ на акцентуваннСЦ уваги на необхСЦдностСЦ добору мовного матерСЦалу СЦ уявлень про навколишнСЦй свСЦт, пСЦдвищення рСЦвня загального розвитку, навчання свСЦдомо читати, грамотно писати, звязно викладати своi думки в уснСЦй СЦ писемнСЦй формСЦ та надання знань СЦз граматики.
ЗмСЦст пСЦдготовки дСЦтей СЦз розладами мовлення включаСФ роботу над корекцСЦСФю звуковимови, збагаченням СЦ активСЦзацСЦСФю словникового запасу, формуванням граматичного ладу мовлення засобами заучування напамять невеликих вСЦршСЦв, забавлянок, скоромовок, дитячих пСЦсень, загадок, прислСЦвiв, розвиток дСЦалогСЦчного й монологСЦчного мовлення.
Робота також включаСФ наступнСЦ напрями: вимова (формування навичок звуковимови, розвиток фонематичного слуху; розвиток ритмСЦчноi та звуковоi структури мови; розвиток аналСЦзу СЦ синтезу звукового складу слова); букварний перСЦод навчання (формування навичок вимови та розвиток фонематичного сприймання, розвиток ритмСЦчноi та звукоскладовоi структури мови); навчання грамоти (пСЦдготовчий (добукварний) перСЦод: уточнення та розвиток зорового сприймання учнСЦв, розвиток дрСЦбних мязСЦв рук та СЦн.; робота над реченням: практичне ознайомлення з реченням, видСЦлення речень СЦз мовного потоку, знаходження його меж, членування на слова та СЦнше, формування початкових фонетичних уявлень; букварний перСЦод).
Розвиток мовлення у пСЦдготовчому класСЦ передбачаСФ роботу над словом, над реченням, та звязним мовленням. Робота над словом уключаСФ: збагачення словника, необхСЦдного для повноцСЦнного спСЦлкування на основСЦ ознайомлення дСЦтей СЦз довкСЦллям, СЦз деякими явищами суспСЦльного життя; розумСЦння значення слСЦв, назв предметСЦв, деталей, частин; розрСЦзнення подСЦбних предметСЦв за суттСФвими ознаками. Дитину вчать розумСЦти СЦ використовувати у мовленнСЦ слова з рСЦзними вСЦдтСЦнками у значеннСЦ, правильно вживати службовСЦ частини мови.
В основу пСЦдготовчих занять покладено корекцСЦйно-розвивальна лСЦнСЦя. Структура програми курсу мови складаСФться таких частин: усне навчання мови; початкове навчання читання СЦ письм розвиток мовлення правопис, розвиток мовлення читання, розвитСЦ мовлення.
Основними завданнями навчання при цьому визначено: розвива вмСЦння дСЦалогСЦчного мовлення; формувати вмСЦння, необхСЦднСЦ для побудо звязного висловлення, використовувати засоби звязку речень мСЦж собоi формувати етику мовленнСФвоi поведСЦнки; зб