Освiтнi технологii пiдготовки спецiалiста на iнженерно-педагогiчних (iндустрiально-педагогiчних) факультетах
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
глядати як модель у пiдсистемi загальноi системи освiти, що вiдповiдаi певнiй освiтнiй концепцii, посiдаi в нiй вiдповiдне мiiе, виконуi чинний закон про освiту. Така модель включаi сукупнiсть змiсту, форм засобiв (управлiнських, дидактичних, розвиваючих, матерiально-технiчних, iнформацiйних), адекватних впроваджуванiй педагогiчнiй парадигмi.
Оптимальними для розвязання сучасних освiтнiх завдань вченi вважають парадигми педагогiки та iнформацiйно-компютерну технологiю. Вони потребують спецiальноi структуризацii змiсту, а до змiсту добору форм, засобiв його реалiзацii. Завдання особистiсно-орiiнтованоi освiти будуть вирiшуватися за умови, коли управлiння навчальним закладом, а також весь навчально-виховний процес здiйснюватимуться на однакових засадах особитiсно-орiiнтованого пiдходу. Якщо парадигма моделi навчально-виховного процесу не збiгаiться з парадигмою управлiнськоi моделi, то порушуiться iднiсть змiсту, форм, засобiв системноi роботи закладу освiти. Це означаi, що освiтнi завдання не виконуватиметься повною мiрою.
Отже, можна зробити висновок, що педагогiчна технологiя вiдображаi модель навчально-виховного i управлiнського процесiв освiтнього закладу та обiднуi в собi змiст, форми i засоби кожного з них.
Педагогiчнi технологii мають змiстову (мета, змiст навчання, виховання, управлiння) i процесуальну (засоби, способи, дii досягнення педагогiчноi мети) частини. Процесуальна може включати в себе допомiжнi технологii:
- органiзацiйнi технологii, тобто форми навчання (iндивiдуальнi, груповi, колективнi, масовi);
- методи навчання i виховання;
- iнформацiйнi технологii;
- виробничi технологii (iндустрiальнi);
- полiграфiчнi та iншi.
Навчальна технологiя поняття близьке, але не тотожне поняттю педагогiчна технологiя. Вiдбиваi шлях освоiння конкретного навчального матерiалу (поняття) в межах вiдповiдного навчального предмету, теми, питання. Потребуi спецiальноi органiзацii навчального змiсту, адекватних йому форм i методiв навчання. Але можливi й такi варiанти: до форм навчання добираються змiст i методи навчання або до методiв форми i структуруiться змiст навчання. Наприклад, це можуть бути предметне навчання, iгрова технологiя, технологiя проблемного навчання (на рiвнi методу), iнформацiйнi технологii, технологiя використання опорних схем, конспектiв, класичне лекцiйне навчання, навчання за допомогою аудiовiзуальних методiв навчання, технiчних засобiв чи книжки, система "консультант", система "репетитор" (iндивiдуальне), дистанцiйне навчання, компютерне навчання та iн.
Отже, зрозумiло, що, по-перше, поняття навчальна технологiя включаi змiст, форми, методи навчання. По-друге, воно адекватне поняттю методика навчання. У свою чергу технологii виховання або управлiння також мають своi змiст, форми i методи. Слiд зазначити, що технологii навчання, виховання або управлiння повязанi з педагогiчними технологiями, освiтнiми технологiями, загальною iдеiю вiдповiдноi освiтньоi концепцii, педагогiчними парадигмами, змiстовим наповненням функцiй. Але було б не правильно стверджувати, що це завершена структура понять. Педагогiчна технiка вiдбиваi рiвень майстерностi педагога. Вiд того, як i якими прийомами навчання i виховання вiн володii, залежить ступiнь розвитку субiктiв навчання (виховання).
Отже, можна зробити висновок, що всi рiвнi педагогiчнi технологii тотожнi певнiй освiтнiй концепцii. Крiм того, iм властивi змiстовий (цiлi навчання, управлiння, змiст навчального матерiалу, змiст управлiння) i процесуальний компоненти (форми, засоби, методи навчання, органiзацiя i управлiння навчально-виховним процесом).
Педагогiка, ii теорiя i практика i невiдiмною складовою суспiльного розвитку. Оновлення освiти все складнiше здiйснювати традицiйними педагогiчними технологiями. Виникаi обiктивна потреба у адекватних часу, тобто iнновацiйних технологiях.
Якщо конкретизувати, то можна сказати так: у сучасних умовах розвитку освiти постiйно оновлюiться змiст навчання: зявляються новi предмети, iнтегрованi курси i таке iнше. Ця обставина зумовлюi пошуки нових форм передачi знань, впровадження нових навчальних засобiв, отже, розробку нових педагогiчних технологiй, що вiдповiдали б навчальним потребам освiти.
а) Освiтнi теорii в сучасностi.
Говорячи про умови, що породили кризову ситуацiю в нашiй освiтi, хотiлося б зупинитися ще на двох передумовах. Перша стосуiться недостатньоi теоретичноi пропрацьованностi проблем освiти; друга звязана з деякими специфiчними умовами, у полi зору яких варто осмислювати змiни, що нинi вiдбуваються у вищих навчальних закладах.
Але спочатку кiлька слiв про теорiю. Специфiка нинiшнього етапу розвитку вищоi освiти полягаi в тому, що його функцiонування нерозривно повязане з постiйним пошуком шляхiв удосконалювання його системи. Це означаi, що дiяльнiсть сучасного навчального закладу обовязково повинна включати як компоненти, безпосередньо звязанi з навчально-виховним i науково-дослiдним процесом, так i компоненти, що вивчають цей процес, що впроваджують отриманi в ходi дослiдження результати в практику. Саме недостатнiм усвiдомленням необхiдностi зiднання практики i дослiдження i можна пояснити те, що сьогоднi, коли у всьому нашому життi винятково важливу роль грають науковi знання, коли наука в багатьох областях соцiальноi практики виступаi в якостi безпосередньоi продуктивноi сили, - тiльки система