Освiтнi технологii пiдготовки спецiалiста на iнженерно-педагогiчних (iндустрiально-педагогiчних) факультетах
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?оду.
Найбiльше гостро кризовий стан розвитку проявився в падiннi престижу знань, мiльярдних втратах державних засобiв на пiдготовку фахiвцiв, що не працюють за отриманою спецiальнiстю. Невiдповiднiсть мiж розвитком народного розвитку й економiки виразилося в тiм, що галузi матерiального виробництва вiдчувають потребу у фахiвцях з новiтнiх напрямкiв розвитку виробництва, а навчальнi заклади готують головним чином фахiвцiв iз застарiлих професiй.
Пiд впливом науково-технiчноi революцii йде посилена iнформатизацiя суспiльства i iери розвитку, на змiну традицiйним видам ресурсiв приходить новий вид iнформацiя, що з кожним роком багаторазово збiльшуiться.
Разом з тим науково-технiчна революцiя загострила ряд загальнолюдських проблем: ядерноi вiйни, екологiчноi, генетичноi загрози, проблему виживання людства, спiввiдношення технiчноi могутностi людини з його соцiальним розумом, моральнiстю, турботою про рiд людський. Тому настiльки важливо розвивати планетарне мислення вчителiв, iхня вiдповiдальнiсть за формування нового мислення пiдростаючих поколiнь, нових норм iхнього поводження з облiком не тiльки нацiональних, регiональних, але i глобальних задач, що стоять перед людством.
Взаiмозумовленiсть економiки й розвитку очевидна. Динамiчна економiка викликаi необхiднiсть постiйного удосконалювання розвитку, у свою чергу випереджальний розвиток впливаi на прискорення соцiально-економiчного прогресу.
Взаiмозвязок економiки й розвитку виражаiться в зовнiшнiх i внутрiшнiх процесах взаiмного розвитку. Зовнiшнi процеси розвитку визначаються величиною нацiонального доходу, що видiляiться суспiльством на потреби розвитку за участю промислових пiдприiмств у створеннi технiчних засобiв навчання, у розвитку матерiальноi бази. Внутрiшнi процеси, повязанi з iнтелектуалiзацiiю виробництва, високим попитом економiки на фахiвцiв не тiльки нових професiй, але i на всебiчно розвинутих працiвникiв, що володiють почуттям нового, творчо мислячих, вiдповiдальних i диiиплiнованих.
В умовах науково-технiчноi революцii розвиток i основою для подальшого професiйного росту, для адаптацii до мiнливих, умов виробництва. Рiст розвитку дозволяi пiдняти економiку краiни на якiсно новий рiвень розвитку, освоiти в короткий термiн нову технологiю i випускати продукцiю, що вiдповiдаi останнiм досягненням науки i технiки.
Система розвитку сприяi вирiвнюванню загального рiвня культури рiзних соцiальних груп, веде до росту рядiв iнтелiгенцii за рахунок робiтникiв i селян, створюi умови для бiльш тiсного спiлкування мiж класами i соцiальними групами. Розвиток не тiльки готуi особистiсть до виконання економiчних функцiй, але i формуi ii соцiальнi i духовнi якостi. Воно допомагаi кожнiй особистостi освоiти навколишню дiйснiсть, знайти в нiй своi мiiе, активно включитися в громадське життя, не поступаючись при цьому своiю iндивiдуальнiстю.
Розвиток тiньовоi економiки призвiв до перекосiв не тiльки в розвитку суспiльного виробництва, але й у соцiальнiй iерi, духовному настроi суспiльства. Тому що порушення органiчного звязку мiж мiрою працi i мiрою споживання деформуi вiдношення до працi, стримуi рiст його продуктивностi, розмиваi такi моральнi цiнностi, як трудовий ентузiазм, iдейна переконанiсть, громадянський обовязок, руйнуi iндивiдуальнiсть.
Одним iз проявiв зрiвнялiвки в загальноосвiтнiй школi стаi вимога iдиного для всiх рiвня знань, умiнь i навичок, установлення iдиного набору навчальних предметiв, однакового рiвня оплати вчителiв без облiку якостi iхньоi працi, обовязкове середнi розвитку незалежне вiд здiбностей i iнтересiв молодоi людини, початок i закiнчення навчальних занять у всiх школах краiни без облiку природноклiматичних особливостей i навiть установлення iдиноi шкiльноi форми для учнiв незалежно вiд вiку, iндивiдуальностi, традицiй i звичаiв.
Зрiвнялiвка, безвiдповiдальнiсть, вiдсутнiсть змагальностi в матерiальному виробництвi проявилися в школах i вузах поганою якiстю навчання, соцiальною апатiiю молодих людей.
Особливу тривогу викликаi стан здоровя школярiв i студентiв. Здоровя це не тiльки вiдсутнiсть хвороб i фiзичних дефектiв, але i гармонiя фiзичних i духовних сил, витривалiсть, урiвноваженiсть, здатнiсть протистояти шкiдливим факторам навколишнього середовища, успiшне освоiння навчальноi програми, активна участь у суспiльному життi, готовнiсть до працi на благо суспiльства.
Стара система планування почала суперечити завданням й умовам розвитку народного господарства на сучасному етапi, послабилися науковi основи розробки плану, посилився субiктивiстський пiдхiд до вирiшення великих народногосподарських проблем, став пiдриватися основний принцип планування збалансованiсть i пропорцiйнiсть розвитку, процеси виробничого i соцiального розвитку були не узгодженi з планом. Цi недолiки планування властивi i системi народного розвитку, тому що сьогоднi немаi належноi збалансованостi i пропорцiйностi в розвитку дошкiльного i шкiльного, професiйно-технiчного i вищого розвитку, вiдстаi в розвитку й учбово-матерiальна база. Концепцiя загального середнього розвитку, перебудова вищого розвитку не визначають його прiоритетiв, слабко повязанi з потребами економiчного i соцiального прогресу, не пiдкрiпленi iнвестицiйними вкладеннями. У системi розвитку недостатньо вирiшенi питання соцiального розвитку i задоволення потреб його працiвникiв.
Як