Освiтнi технологii пiдготовки спецiалiста на iнженерно-педагогiчних (iндустрiально-педагогiчних) факультетах
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
уже вiдзначалося, плани розвитку погано погодженi i з довгостроковими народногосподарськими програмами, соцiально-економiчними i науково-технiчними розробками мiнiстерств, вiдомств, а також науковими дослiдженнями i демографiчними прогнозами. Удосконалювання системи планування може бути основою для перебудови народного розвитку, тому що основнi принципи планування носять мiжгалузевий характер. Насамперед варто зупинитися на концептуальному пiдходi до розвитку з урахуванням перебудови суспiльства i радикальноi економiчноi реформи. Загальна концепцiя народного розвитку повинна виходити з новоi концепцii сучасного соцiалiзму, якiсних змiн у розвитку економiки, полiтики, iдеологii, культури i науково-технiчноi революцii.
Кожен учень повинен знати економiчну стратегiю держави на сучасному етапi, розумiти необхiднiсть перетворення ресурсозбереження у вирiшальне джерело задоволення приросту потреб народного господарства в паливi, енергii, сировинi. Рiзнобiчнi економiчнi знання, особливо про перехiд пiдприiмств на самофiнансування i самоврядування, допоможуть молодiй людинi зрозумiти своi мiiе в трудовому колективi, вiдчути вiдповiдальнiсть за виконання отриманого завдання, оцiнити роль i значення суспiльноi власностi, необхiднiсть дбайливого вiдношення до неi, рацiонального використання ресурсiв i робочого часу. Без достатнiх економiчних знань неможливий рiст iнiцiативи й активностi мас у керуваннi виробництвом, упровадженнi технiчних нововведень i рацiоналiзаторських пропозицiй. Одержання економiчних знань прискорюi процеiормування соцiальноi зрiлостi молодi, перетворення отриманих знань у переконання, в активну життiву позицiю. Кожний новий випуск школи повинен успiшно i безболiсно але включатися в новi економiчнi вiдносини, бачити стратегiчнi цiлi держави i боротися за iхнi втiлення в життя.
Крiм того, необхiдно знайти новi економiчнi важелi, що стимулюють творчий пошук професорсько-викладацького складу. Наприклад, поряд з окладом, що вiдбиваi ступiнь квалiфiкацii стаж роботи, доцiльно ввести доплати за розробку нових лекцiйних курсiв, практичних занять з урахуванням заявок студентiв i досягнень науки i технiки, за винахiд нових педагогiчних технологiй. З огляду на складнiсть визначення професiйно квалiфiкацiйних розходжень, а також те, що заробiтна плата i сильним стимулом подальшого пiдвищення якостi пiдготовки фахiвцiв, доцiльно провести експеримент у вузах рiзного профiлю з вироблення найбiльш оптимальних моделей оплати працi. Стосовно педагогiчних вузiв при проведеннi подiбного експерименту бажано установити такий порядок, при якому заробiтна плата старшого викладача була б не нижче зарплати старшого вчителя i вчителя-методиста, а зарплата народного вчителя при його переходi в педвуз не нижчою за мiнiмальний оклад доцента, що не маi вченого ступеня. При такому спiввiдношеннi будуть створенi необхiднi умови для залучення на роботу в педвуз народних учителiв, вчителiв-методистiв i старших учителiв.
При подальшому удосконалюваннi оплати працi вузiвських працiвникiв необхiдно перебороти зрiвнялiвку, забезпечити обТСрунтовану диференцiацiю в оплатi працi, поставити ii в залежнiсть вiд конкретного внеску кожного працiвника в кiнцевi результати працi. Для окремих вузiвських працiвникiв, що домоглися видатних результатiв, потрiбно встановлювати персональну оплату працi. Тут можна використовувати досвiд закордонних краiн, коли в окремих випадках не працiвника пiдбирають пiд оклад, як це практикуiться в нас при проведеннi конкурсу доцентiв i професорiв, а встановлюють оклад працiвниковi з облiком його iндивiдуальних здiбностей i досягнутих результатiв.
Науково-технiчна революцiя здiйснюiться на основi рiзнобiчного i повного використання потенцiйних можливостей людини, впровадження у виробництво новiтнiх технологiй. В основних напрямках економiчного i соцiального розвитку, намiчено принципово новi технологii електронно-променевi, iмпульснi, бiологiчнi, радiацiйнi, мембраннi, хiмiчнi й iн. Цi технологii, а також iндустрiальнi, iнтенсивнi технологii в рослинництвi i тваринництвi, використання методiв бiотехнологii i генноi iнженерii дадуть можливiсть у кiлька разiв пiдвищити продуктивнiсть працi. Пiд впливом науково-технiчноi революцii пiдвищуються вимоги до iнтелектуальних i психiчних якостей, до фiзичних можливостей людини в трудовому процесi, росте кiлькiсть iнформацii, що людина повинна сприйняти i переробити. Значно зростаi iнтенсивнiсть спiлкування людей, бiльш рiзноманiтними стають його форми. Найважливiшою ланкою прискорення суспiльного прогресу в нашiй краiнi визнана активiзацiя людського фактора. У суспiльствi склалося i змiцнилося розумiння того, що воно не може ефективно функцiонувати.
Поняття "людський фактор" включаi рiзноманiтнi функцii, властивi людини не тiльки в системi виробничого вiдношення, але i соцiальних, економiчних, науково-технiчних, органiзацiйно-управлiнських i iн. Людський фактор виступаi двигуном усiх змiн у матерiальному виробництвi. Використовуванi виробничi фонди вiдбивають минулий рiвень розвитку науки i технiки. Майбутнi якiснi змiни утримуються в поточних розробках, у проектах або визрiвають у свiдомостi людей. На думку економiстiв, у сучасних умовах, працiвник виступаi як носiй потреб, матерiалiзованих у попитi, i перспективах, що зявляються тiльки у виглядi невiдповiдностей, вузьких мiiь у виробництвi i споживаннi.
В