Освiтнi технологii пiдготовки спецiалiста на iнженерно-педагогiчних (iндустрiально-педагогiчних) факультетах
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
ьностi iнженера усе бiльше властивий науковий характер. Складаiться нова модель його пiдготовки, орiiнтована на формування варiативноi системи наукових знань. Ведучою формою в навчальнiй дiяльностi стаi лекцiя, що пiдкрiплюiться практичними заняттями. Головним стаi знання, умiння його використовувати.
Третiй варiант - час життя технологii порiвняно з часом життя фахiвця. Технологiчна перебудова виробництва маi на увазi умiння перебудовувати систему дiяльностi фахiвця, необхiднiсть постiйного поповнення i вiдновлення своiх знань. Адаптацiя до мiнливих умов професiйноi дiяльностi стаi найважливiшою передумовою успiшноi працi iнженера. Рiшення цiii задачi йде двома шляхами. Перший шлях традицiйний орiiнтований на постiйне поповнення знань в умовах дii системи пiдвищення квалiфiкацii. Другий шлях поки використовуiться рiдше. Вiн звязаний зi змiною мети пiдготовки, якийсь стаi формування системи дiяльностi. У цьому випадку на перший план у процесi навчання висуваiться логiка розвитку i розгортання системи професiйноi дiяльностi. Ведучими формами навчальноi дiяльностi стають активнi методи навчання, зокрема дiловi iгри, разом з пiдкрiплювальними iх формами традицiйноi роботи: лекцiями, практичними i семiнарськими заняттями. Дана модель пiдготовки фахiвцiв вiдповiдаi галузям, що знаходяться на етапi науково-технiчноi революцii.
Нарештi, четвертий варiант звязаний з випадком, коли час життя технологii менше часу життя фахiвця. Професiйнi iнтереси останнього насамперед орiiнтованi на рiзноманiтне проектування технологiй. Умовою професiйноi дiяльностi стаi умiння перебудовувати систему своii професiйноi дiяльностi з облiком соцiально значимих цiлей i обмежень. РЖ тут ведучою формою пiдготовки i активнi форми навчання. Але якщо в попередньому випадку в якостi таких могли використовуватися професiйно-дiяльнiснi iгри, то в останньому варiантi в цiй якостi можуть виступити органiзацiйно-дiяльнiснi iгри. Цiль включаi не тiльки формування методологiчних навичок, але i формування деяких особистiсних характеристик майбутнiх iнженерiв.
У рамках першого етапу навчання, оволодiння знаннями рецептурного характеру вiдбуваiться безпосередньо на виробництвi, а основною формою i повторення, наслiдування на практицi реалiзованоi майстром системи дiяльностi. Ця виробнича дiяльнiсть у буквальному значеннi i практичною - вона прототип наших практичних занять або лабораторних робiт. На другому етапi створюються передумови переносу процесу навчання в особливi навчальнi заклади. Тому що основною задачею пiдготовки при цьому залишаiться передача знань i в цьому змiстi знання збiгаються з iнформацiiю, ведучим засобом навчання стаi слово, лекцiя: викладач читаi учень запамятовуi. Лекцiя зринула з практики середньовiчного унiверситету, у якому вона була добре "обкачана" i i основною формою навчальноi роботи. Лекцiя стаi ведучою формою навчальноi дiяльностi i в iнженерних навчальних закладах, а лабораторнi i практичнi заняття ii пiдкрiплюють. Важливо звернути увагу на те, що стосовно новоi i ведучоi форми навчальноi дiяльностi попереднi види навчальноi дiяльностi не зникають: мiняються iхнi функцii, з основних вони стають допомiжними стосовно нового системоутворюючому факторовi. Наукова праця в навчальних закладах можлива, але насамперед вона розглядаiться як умова професiйного росту викладачiв i пiдготовки найбiльш здатних студентiв до дослiдницькоi роботи, але на другому рiвнi вона не робить iстотного впливу на змiст навчального процесу. У втузах формуються як би двi незалежнi лiнii: навчальна i наукова праця. Створюються передумови для появи людей, що спецiалiзуються тiльки на науковiй працi або тiльки на викладаннi - "учителiв". Вiдносини зi споживачами фахiвцiв формальнi, бiльш активнi вони по лiнii науковоi працi.
Третiй етап, що вiдповiдаi науково-технiчноi революцii, висуваi на перший план задачу формування системи професiйноi дiяльностi, що стаi багато в чому дiяльнiстю науково-професiйноi: у ходi створення того або iншого технiчного обiкта iнженер уже не просто використовуi наявнi знання, але й одержуi новi. Ведучими стають такi форми дiяльностi, цiль як - система дiяльностi як цiлiснiсть, а сюди входить i оволодiння системами нормативного знання даного професiйного спiвтовариства, i здатнiсть до побудови iдеалiзованих моделей дослiджуваних обiктiв. Очевидно, у число таких ведучих, системоутворюваних форм навчальноi роботи попадають рiзнi види дiлових iгор, науково-дослiдна робота студентiв. Усi попереднi види навчальноi дiяльностi переструктуризовуються стосовно них. Сказане означаi необхiднiсть перегляду всього змiсту традицiйних курсiв лекцiй, практичних i лабораторних робiт при переходi вiд однiii дидактичноi моделi до iншоi. Цей перегляд необхiдний тому, що значну частину iнформацii, що ранiше повiдомлялася на лекцii, тепер студент одержуi, наприклад, у ходi науково-дослiдноi роботи. Вiдмiнною рисою дидактичноi моделi на даному етапi, iмовiрнiше усього, i те, що цiль виступаi у тiсному звязку з визначеною системою дiяльностi, яку потрiбно iормувати.
Нарештi, останнiй, четвертий крок-модель iнженерноi освiти, що вiдповiдаi етаповi науково-технологiчноi революцii. Його вiдмiнна риса полягаi в соцiальнiй детермiнацii цiльових настанов. РЖнженерна дiяльнiсть усе бiльше перетворюiться в дiяльнiсть соцiально-iнженерну ця соцiальнiсть виявляiться насамперед у соцiальнiй випра?/p>