Geum.ru


Органiзацiя технологii роботи вантажноi станцii

Дипломная работа - Транспорт, логистика

Другие дипломы по предмету Транспорт, логистика



?о характеризуi втрати енергетичних висот на кожнiй дiлянцi.

Побудова кривих втрат енергетичних висот при частковому гальмуваннi.

Аналiз кривоi показуi, що остаточна енергетична висота в розрахунковiй точцi для Х бiгуна, який скочуiться при несприятливих умовах без гальмування, перевищуi допустиме значення та не забезпечуi безпеки розпуска. Тому Х бiгун повинен пiдгальмовуватися для пiдводу до РТ з остаточною енергетичною висотою не бiльше:

(5.13)

где - допустима швидкiсть спiвудару вагонiв (швидкiсть входу вiдчепа в РТ). Приймаю =1,2 м/с2

м.е.в.

Для побудови кривоi енергетичних висот з частковим гальмуваннямвизначимо межу зони гальмування. Для цього вiд начала та вiд кiнця ТП вiдкладаiмо величину 5,25 м, що дорiвнюi половинi довжинi колiсноi бази Х бiгуна.

0.2. Аналiз поздовжнього профiлю iснуючоi сортувальноi гiрки

Поздовжнiй профiль станцii Д складаiться з наступних елементiв: швидкiсноi дiльницi lск вiд умовноi вершини гiрки до гальмiвноi позицii; дiльницi гальмiвноi позицii lт; дiльницi стрiлочноi зони lз вiд першоi гальмiвноi позицii до граничного стовпчика останьоi стрiлки; дiльницi сортувальних колiй lрт вiд граничного стовпчика до розрахунковоi точки. Величини ухилiв окремих елементiв профiлю залежать вiд висоти гiрки, швидкостi розпуска, типу та потужностi гальмiвних засобiв.

У вiдповiдностi до [11] ухил швидкiсноi дiльницi горок малоi потужностi повинен бути не менш нiж 25тА°. Дiлянку гальмiвноi позицii слiд розмiщати на ухилi не менш 7тА°. Ухил стрiлочноi зони може бути в межах 1,5 2тА°, а ухил сортувальних колii 0,5 1тА°.

Параметри спускноi частини гiрки станцii Д приведенi в табл. 5.9.

Таблиця 5.9 Параметри спускноi частини горки

Назва елементаДовжина елемента, мУхил елемента, тА°?h??hШвидкiсна дiлянка26,87330,890,89Дiлянка гальмiвноi позицii37,14100,371,26Дiлянка стрiлочноi зони158,041,50,241,5Колii сортувального парка46,50,60,031,53

Розрахунок та побудова графiкiв швидкостi та часу скочування вiдчепiв.

Розрахунок швидкостi та часу скочування вiдчепiв.

Графiки швидкостi будуються для П бiгуна, що скочуiться на тяжку колiю та Х бiгуна, що скочуiться на колiю, сумiжну з тяжкою при несприятливих умовах.

Для побудови кривих швидкостi та часу скочування вiдчепiв розрахункова колiя на всьому шляху, починая вiд УВГ до РТ, подiляiться на дiлянки, межами яких призначаються:

  1. в точках, що вiдповiдають положенню УВГ та РТ;
  2. на вiдстанi половини бази вагона вiд границь стрiлочних iзольованих дiлянках;
  3. на вiдстанi половини бази вагона вiд iзостикiв ТП;
  4. на границях зон гальмування.

З цiiю метою розрахованi координати початка та кiнця елементiв розгортки тяжкоi колii. Координата УВГ прийнята 0,00 м, а положення наступних точок вiдносно УВГ визначаiться як сума довжин елементiв, що передують.

Положення iзостикiв на входi в роздiлювальнi елементи визначаiться за формулами:

  1. для стрiлочних переводiв

  2. для уповiльнювачiв

    3. де

    , - координати iзостикiв на входi в роздiлювальний елемент, вiдповiдно для стрiлочного перевода та уповiльнювача;

    - положення початку стрiлочного переводу вiдносно УВГ, м;

- вiдстань вiд УВГ до балок уповiльнювача, м;

- довжина передстрiлочноi дiлянки, прийнято 5,26 м.

0,50- вiдстань вiд iзостика до балок уповiльнювача, м.

Координати iзостикiв роздiлювальних елементiв на виходi визначаються за формулою:

(5.14)

де - координата iзостика на входе на роздiлювальний елемент, м.

lиз- довжина iзольованоi дiльницi, lиз дорiвнюi:

  1. для стрiлочних переводiв 11,38 м.
  2. для уповiльнювачiв РНЗ-2 6,25 м.

Координати положень вiдчепiв в моменти входу на роздiлювальнi елементи та виходу з них визначаються за формулами.

При входi на роздiлювальний елемент:

При виходi з нього:

деb - довжина колiсноi бази вiдчепа, дорiвнюi 10,50 м.

Координати положення вiдчепiв при роздiленнi у останьоi стрiлки визначаiмо за формулами:

  1. першого вiдчепа:

  2. другого вiдчепа

де- координата граничного стовпчика вiдносно УВГ, м.

l1- довжина першого вiдчепа, l1=13,92 м

l2- довжина другого вiдчепа, l2=13,92 м.

Межi зон гальмування вiдповiдають положенням центра тяжiння вiдчепа в моменти входу на ГП та виходу з неi, тому iх призначають на вiдстанi половини бази вiдчепа вiд початку та кiнця балок уповiльнювачiв, що уложенi в гальмiвнiй позицii.

Максимальна довжина елементiв 15 м, тому елементы довжиною бiльше 15 м розбиваються на ряд дiльниць промiжними точками.

Швидкiсть бiгуна в точцi визначаiться за формулою:

(5.15)

де hi - остаточна енергетична висота в даннiй точцi, м.е.в.

Остаточна енергетична висота, що характеризуi кiнетичну енергию вiдчепiв, визначаiться як рiзниця ординат вiдповiдноi сумарноi кривоi втрат енергетичних висот та лiнiiю профiлю.

Час ходу вiдчепа мiж двумя сусiднiми точками визначаiться за формулою:

(5.16)

де?S - довжина дiльницi, на якiй визначаiться час ходу, м

Vi, Vi+1 - швидкостi бiгуна вiдповiдно в початку та кiнцi дiльницi, м/с.

Сумарний час хода бiгунiв до i й точки визначаiться за формулою:

(5.17)

Значення Т визначаiться окремо для Х та П бiгунiв.

Результати розрахункiв зведенi в табл. 5.10.

Таблиця 5.10 Розрахунок швидкостi та часу ходу бiгунiв

Побудова кривих швидкостi та часу скочування вiдче?/p>