Органiзацiя технологii роботи вантажноi станцii
Дипломная работа - Транспорт, логистика
Другие дипломы по предмету Транспорт, логистика
ртувальних пристроiв. Гiрка малоi потужностi маi насувну та спускну частини.
Насувна частина дiлянка колii перед вершиною сортувального пристрою. Поздовжнiй профiль насувноi частини повинен забезпечити можливiсть вiд цепки вагонiв та здiйснення необхiдного режиму насува складу до вершини гiрки.
Спускна частина складаiться iз швидкiсноi дiлянки, на якiй швидкiсть руху вiдчепiв збiльшуiться за рахунок дii сили тяжiння, промiжноi дiлянки, стрiлочноi зони та дiлянки сортувальних колiй до розрахунковоi точки. Поздовжнiй профiль спускноi частини повинен забезпечити необхiдний режим швидкостi руху вiдчепiв до реалiзацii розрахунковоi швидкостi розпуску.
Колii сортувального парку, насувноi й спускноi частини сортувальноi гiрки станцii Д викладенi рейками Р50 з симетричними стрiлочними переводами 1/6, що вiдповiдаi встановленим вимогам.
На сортувальних гiрках малоi потужностi проектуються, як правило, одна колiя насуву й одна спускна колiя. При вiдсутностi передгiрочного парку, як правило, перед гiркою укладаiться витяжна колiя корисною довжиною, що дорiвнюi довжинi поiзда. У важких умовах допускаiться зменшення довжини витяжних колiй, але не менше половини довжини поiзду. Таким чином, витяжна колiя перед гiркою на станцii Д корисною довжиною 475 м вiдповiдаi нормальним умовам, тобто не менше половини довжини поiзда.
На гiрцi малоi потужностi, як правило, необхiдно встановлювати двi механiзованi тормознi позицii - одну на спускнiй частинi й одну на сортувальних колiях. Сортувальна гiрка станцii тАЬДтАЭ обладнана двома гальмiвними позицiями: ГП1 3-х РНЗ2, ПГП 2-х РНЗ2.
0.1.Визначення висоти сортувальноi гiрки.
Висотою гiрки (Нг) називаiться профiльна рiзниця рiвнiв вершини гiрки (ВГ) i розрахунковоi точки (РТ).
Висота гiрки повинна забезпечувати скочування вагонiв вiд вершини гiрки до розрахунковоi точки, тобто повинна вiдповiдати умовi:
(5.1)
де - сумарна питома робота усiх сил опору руху при скочуваннi вагона вiд вершини гiрки до розрахунковоi точки.
Враховуючи випадковий характер , мiнiмальну розрахункову висоту гiрки можливо визначити за формулою:
, м(5.2)
де kp - мiра вiдхилення розрахункового значення hw вiд його середньоi величини;
- середнi величини (математичнi очiкування) питомоi роботи вiдповiдних сил опору руху: основного, стрiлочних переводiв i кривих дiлянок, середовища i вiтру, м.е.в.;
hсн питома робота опору руху вiд снiгу та iнею, м.е.в.;
hо енергетична висота, що вiдповiдаi швидкостi розпуску, м.е.в.
Визначення середньоi величини основного питомого опору
Основним називають опiр руху вагонiв на прямiй горизонтальнiй колii, який виникаi в результатi: тертя мiж собою деталей буксових вузлiв, тертя коливання мiж колесами й рейками та т.i.
Основний опiр руху визначаiться за формулою:
(5.3)
де?0 математичне очiкування основного опору руху вагонiв з роликовими пiдшипниками в залежностi вiд ваговоi категорii вагону, кгс/т.
L - вiдстань вiд ВГ до РТ, м.
Визначення середньоi величини опору вiд стрiлок та кривих.
Опiр руху вiд кривих виникаi вiд тертя у шкворневих вузлiх вагонiв при входi та виходi з кривоi.
Опiр вiд стрiлочних переводiв виникаi при русi на переводнiй кривiй та внаслiдок ударiв, тертя колес вагона з вiстряками, хрестовиною та контррейками стрiлочного вузла.
Опiр вiд стрiлок та кривих визначаiться за формулою:
(5.4)
деn- кiлькiсть стрiлочних переводiв на дiльницi;
- сума кутiв поворотiв на дiлянцi, включаючи стрiлочнi;
- швидкiсть руху вагона на дiлянцi, м/с.
Визначення середньоi величини опору вiд середовища й вiтра.
Опiр вiд середовища й вiтра hсв залежить вiд типу вагона, швидкостi його руху, швидкостi та напрямок вiтру та визначаiться за формулою:
(5.5)
де?св питома величина опору середовища та вiтра;
Сх коефiцiент повiтряного опору вагона, що залежить вiд роду вагона та кута обдува вагона .
Vp результующа швидкiсть вiтру i вагона, м/с, що визначаiться за формулою;
(5.6)
деVваг швидкiсть вагона на дiлянцi, м/с.
Vветр средньовзважена швидкiсть вiтру серед зустрiчних вiтрiв, визначаiться за формулою:
(5.7)
де- повторюванiсть вiтра j-го румба;
- швидкiсть вiтра j-го румба, м/с;
Квс - приведений коефiцiент параметрiв вiдчепа та середовища, визначаiмо за формулою:
(5.8)
деS площа поперечного розрiзу вагона, м2.
Q- маса вагона, тс.
t температура навколишнього середовища, 0С.
Визначення середнього опору вiд снiгу та iнею.
Опiр вiд снiгу та iнею враховуiться для зимових умов в межах стрiлочноi зони та на сортувальних колiях та визначаiться за формулою:
(5.9)
де?си питомий опiр вiд снiгу та iнею, що визначаiться в залежностi вiд ваговоi категорii вагона та температури навколишнього повiтря, кгс/тс
L- вiдстань вiд кiнця другоi гальмiвноi позицii до РТ, м.
Визначення енергетичноi висоти, що залежить вiд швидкостi розпуску
Кiнетична енергiя вiдчепа, що вiд несоться на одиницю його маси, називаеться енергетичною висотою, що залежить вiд швидкостi розпуска, та визначаiться за формулою:
(5.10)
деVросп швидкiсть розпуска, м/с.
g- приведенi прискорення вiльного падiння, яке враховуi енергетичний вплив маси колiсних пар, що вращаються. Визначаiться за формулою:
(5.11)