Geum.ru

Курсовой проект по предмету Педагогика

  • 81. Взаимосвязь стиля педагогической деятельности и проявления школьной дезадаптации школьников
    Курсовые работы Педагогика

    По области проявления, на наш взгляд, дезадаптацию можно подразделить на мировоззренческую, когда основные нарушения происходят в мировоззренческом или социально-идеологическом комплексах личностно-значимых взаимоотношений; дезадаптацию деятельностную, при которой нарушения отношений наблюдаются в процессе участия подростка в той или иной деятельности; дезадаптацию общения, возникающую при нарушении во внутрисоциумном и интимно-личностном комплексах отношений, то есть нарушения возникают в процессе взаимодействия подростка в семье, школе, со сверстниками, педагогами; субъектно-личностную, при которой дезадаптация возникает вследствие неудовлетворенности школьника собой, то есть происходит нарушение отношения к самому себе. Хотя внешне более ярко проявляется, как правило, дезадаптация общения, однако по последствиям, не всегда ближайшим по времени и предсказуемым, опаснее, как нам представляется, дезадаптация мировоззренческая. Этот вид дезадаптации характерен как раз для подросткового возраста, когда у подростка складывается система собственных убеждений, формируется «личностный стержень». Если процесс мировоззренческой дезадаптации протекает интенсивно, возникает социальный нонконформизм, наблюдаются асоциальные поведенческие реакции. Эти четыре вида дезадаптации очень тесно взаимосвязаны - мировоззренческая дезадаптация неизбежно влечет субъектно-личностную дезадаптацию и, как следствие, возникает дезадаптация общения, что вызывает деятельностную дезадаптацию. Может быть и наоборот: деятельностная дезадаптация влечет все остальные виды дезадаптации. По глубине охвата выделяем общую дезадаптацию, когда нарушениям подвергается подавляющее число комплексов личностно-значимых взаимоотношений, и частную, затрагивающую определенные виды комплексов. Чаще всего частной дезадаптации подвергается интимно-личностный комплекс. Некоторые подвиды дезадаптации выделены Т.Д. Молодцовой. Так, она подразделяет по характеру возникновения дезадаптацию первичную и вторичную. Первичная дезадаптация является источником вторичной, причем часто другого вида. В случае возникновения конфликта в семье (первичная дезадаптация) подросток может замкнуться в себе (вторичная дезадаптация), снизить успеваемость, из-за чего возникает конфликт в школе (вторичная дезадаптация), компенсируя возникшие психологические проблемы, подросток «раздражается» на младших школьниках, может совершить правонарушение. Поэтому очень важно определить, что послужило первопричиной дезадаптации, иначе процесс реадаптации будет очень затруднен, если вообще возможен. Согласны мы с выделением А.С. Беличевой, а позднее - с изменениями Т.Д. Молодцовой, таких подвидов дезадаптации как устойчивой, временной, ситуативной, дифференцированных по времени ее протекания. В случае кратковременной дезадаптации, связанной с какой-либо конфликтной ситуацией и прекращающейся по завершении конфликта, речь будет идти о ситуативной дезадаптации. Если дезадаптация периодически проявляется в сходных ситуациях, но еще не приобрела устойчивого характера, такой подвид дезадаптации относится к временной. Устойчивая дезадаптация характеризуется регулярным, длительным действием, слабо поддается реадаптации и, как правило, захватывает значительное число комплексов взаимоотношений. Конечно, приведенные классификации довольно условны, в реальной действительности дезадаптация чаще всего является комплексным образованием, обусловленным различными факторами.

  • 82. Взаимосвязь физического воспитания с другими сторонами воспитания
    Курсовые работы Педагогика

    Специфическим фактором воспитания волевых качеств является преодоление трудностей, связанных с мобилизацией воли. То, что воля воспитывается через преодоление трудностей, в борьбе с ними, давно уже стало аксиомой. Однако она справедлива лишь при определенных условиях: если трудности преодолеваются систематически, а не от случая к случаю; если они не остаются неизменными, а возрастают; если мера возрастания трудностей не исключает возможности преодоления их. Того же требуют и закономерности физического воспитания, которые отражены в принципа систематичности, непрерывности и постепенного увеличения нагрузок. Это означает, что логика процесса физического воспитания и логика воспитания воли в данном отношении совпадают. Однако по ходу реализации задам физического воспитания создается отнюдь не все, что необходимо для воспитания воли, - требуются еще и дополнительные, специально направленные воздействия. Надо, поэтому целесообразно сочетать две основные методические линии воспитания воли в процессе физического воспитания, одна из которых имеет своей основой регулярную мобилизацию на безусловное выполнение заданий и установок, непосредственно вытекающих из логики планомерных занятий по физическому воспитанию, другая - системное использование специальных, мобилизирующих волю заданий и установок, преодоление возникающих в связи с этим дополнительных трудностей.

  • 83. Взаимосвязь ценностных ориентаций и профессионального самоопределения старшеклассников
    Курсовые работы Педагогика

    Совершающееся в ранней юности открытие внутреннего мира сопряжено с переживанием его как ценности. Открытие себя как неповторимо уникальной личности неразрывно связано с открытием социального мира, в котором этой личности предстоит жить. Юношеская рефлексия есть, с одной стороны, осознание собственного я ( Кто я?, Какой я? Каковы мои способности?, За что я могу себя уважать?) , а с другой - осознание своего положения в мире ( Каков мой жизненный идеал? ,Кто мои друзья и враги?, Кем я хочу стать?, Что я должен сделать, чтобы и я сам, и окружающий мир стали лучше?). Первые, обращенные к себе вопросы ставит, не всегда сознавая это, уже подросток. Вторые, более общие, мировоззренческие вопросы ставит юноша, у которого самоанализ становится элементом социально-нравственного самоопределения. Трудность заключается в том, что ранняя юность, создавая внутренние условия, благоприятные для того, чтобы человек начал задумываться для чего он живет, не дает средств, достаточных для ее решения. Хорошо известно, что проблема смысла жизни не только мировоззренческая, но и вполне практическая. Ответ на нее содержится как внутри человека, так и вне его - в мире, где раскрываются его способности, в его деятельности, в чувстве социальной ответственности. А ведь это как раз и образует тот дефицит, который подчас весьма болезненно ощущается в юности. Таким образом, замыкаясь на самом себе, поиск смысла жизни как бы обречен на то, чтобы остаться лишь упражнением юношеского мышления, что создает реальную опасность устойчивого эгоцентризма и ухода в себя, особенно у юношей с чертами невротизма или предрасположенного к нему в связи с особенностями предшествующего развития. Однако, несмотря на все субъективные трудности, эти искания содержат в себе высокий позитивный потенциал: в поиске смысла жизни вырабатывается мировоззрение, расширяется система ценностей, формируется тот нравственный стержень, который помогает справиться с первыми житейскими неурядицами, юноша начинает лучше понимать окружающий мир и самого себя, становится в действительности самим собой. [20]

  • 84. Вивчення байок в початковій школі
    Курсовые работы Педагогика

     

    1. Державний стандарт початкової загальної освіти. К. 2002 .
    2. Бельтюкова Г. В. Методика преподавания русской литературs в начальных классах. М, Просвещение, 2004г., с. 120-125.
    3. Білецький Д. М. Дитяча література. К.: Рад. школа 1977р.
    4. Варзацька Л. Навчання мови та мовлення на основі тексту: Пос. для вчителів. К.: Рад. Школа, 1986. 105 с.
    5. Виноградов В.В. // Русский язык в школе. 1968. № 6.
    6. Волошина Н.Й. Вивчення української літератури в 5 класі // Посібник для вчителя. К.: Педагогічна думка, 1997.
    7. Выготский Л. С. Психология искусства М. Психология . 2002.
    8. Глазова О., Косян Т. Рідне слово в початковій школі : Пос. з розвитку звязного мовлення / Асоц. вчителів укр. мови. К.: Магістр-S, 1997. 71 с.
    9. Глібов Л. І. Твори у двох томах. К.: Наукова думка, 1974р.
    10. Глібов Л. І. Твори. К.: Дніпро, 1982р.
    11. Глобчак В. Особистістно орієнтоване навчання і виховання молодших школярів на уроках читаня у початковій ланці // Рідна школа, 2004. № 4. С. 19-20.
    12. Горбушина Л.А. Выразительное чтение и рассказывание. Учебн. пособие
    13. Грицай М.С., В.Г.Бойко, Л.Ф.Дунаєвська. Українська народнопоетична творчість. К., 1983. с.243
    14. Джежелей О.В. О новом курсе "Обучение грамоте в программе "Чтение и литература" // Начальная школа.-2000.- №8.- С.14 -19.
    15. для студентов пед. училищ. Изд. 3-е, перераб. М.: "Просвещение", 1975. 135 С.
    16. Ефпосинина Л. А.,Оморокова М. И. Программа "Литературное чтение" I - IV классы //Начальная школа, 2005г., N8, с. 20 -35.
    17. Ефпосинина Л. А.,Оморокова М.И. Программа "Литературное чтение" I - IV классы //Начальная школа. - 2000.- N"8. - C. 20 -35.
    18. Завадская Т.Ф. Методика родной речи М.: Просвещение, 1985.С. 57-59.
    19. Иваницкая Г. Уроки развития связной речи: Пос. для учит. К.: Рад. школа, 1984. 208 с.
    20. Камінчук О. Образний світ байки Олени Пчілки // Українська мова і література в школі. - 1993. - № 10. - с. 56 - 58.
    21. Карсалова Е.В. Изучение устного народного творчества призведений на уроках літературі - М.: Просвещение, 1991. С. 29-173.
    22. Киричук О. Волошина Г. Підготовка учнів до сприймання нового тексту, ПШ, 1992, № 9-10
    23. Коваль А.П., Коптілов В.В. Крилаті вислови в українській літературні мові. К.: Вища школа, 1975.
    24. Кононыкин Н.П., Щербакова Н.А. Методика изучения літературі в начльной школе . Л.: Учпедгиз, 1950. С. 356-518.
    25. Крекотень В. Байки в українській літературі ХVІІ-ХVІІІ ст. К., 1963. 253 с.
    26. Крекотень В. Байки в українській літературі ХVІІ-ХХ ст. К., 1963.
    27. Крекотень В.І. Байки в українській літературі XVII-XVIII ст. К., 1965. С.5-78.
    28. Лесин М.В., Пулинець О.С. Словник літературних термінів. К.: Рад. школа, 1965. 433 с.
    29. Лисовский А.М. Изучение басни в школе - Киев: Рад. шк., 1987. С. 123-190.
    30. Маслова О. Життя і літературна спадщина Людовіка Гвіччіярдіні. К., 1928.
    31. Пільчук І. І. Леонід Глібов. К.: Знання, 1977р.
    32. Подгаецкая И.М. Воспитание у учащихся интереса к изучению родной речи и литературы. - М. Прсвещение , 1985. - 78 с.
    33. Поліщук Ф. Український фольклор. К., 1991.
    34. Рамзаева Т.Г., Львов М.Р. Методика обучения русскому языку в начальных классах: Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов по спец. № 2121 "Педагогика и методика нач. обучения". М.: Просвещение, 1979. 431 с., ил.
    35. Скрипченко Н. Ф., Савченко О. Я. Читанка. 2-ий клас. К.: Освіта, 2002р.
    36. Скрипченко Н.Ф., Савченко О.Я. Читанка 3(2). К., 1997.
    37. Скрипченко Н.Ф., Савченко О.Я. Читанка 4(3). К., 1997.
    38. Тимофеев Л. И. Основы теории литературы: Учебное пособие для студентов пед. институтов. М., 1976.
    39. Троицкая Т.О. Литературное образование младших школьников// Начальная школа, - 2000.-№8.-С.46 - 54.
    40. Українські байки . Збірка. К. Просвіта. 2998.
    41. Шелехова Л., Організація творчої навчально-пізнавальної діяльності учнів// Рідна школа. 1997.-- №9. С.36-39.
  • 85. Вивчення історичного роману у віршах "Маруся Чурай" Ліни Костенко в 11 класі
    Курсовые работы Педагогика

    Донька Гордія та Горпини Кураїв увібрала в себе все краще, чим наділені були її батьки, увібрала у душу свою, у свій талант усе краще й від рідного народу. Ще змалечку дівчина була наділена, крім надзвичайної вроди, ще й величезним поетичним даром, бо могла, не стараючись і не напружуючись нітрохи, говорити віршами про звичайні, повсякденні, побутові речі. Вірші, за спогадами сучасників і очевидців, так і сипали з неї, рими добиралися легко й природно, маючи під собою багатюще народне джерело. Смерть батька стала очевидно, для дівчини тим поворотним моментом, коли дитячі словесні забавки вилилися у глибинну пісенність душі, у непереборну потребу творити, таку не сильну, як потреба живого дихати, чути, бачити мислити... А доля геніїв нашого народу, як правило, нелегка. Не раз людська підлота, заздрість, підступність, користолюбство трощили, нищили людські долі, топтали ніжний цвіт почуття. І через це пройшла Маруся: безвольний коханий Григорій Бобренко, що під впливом хижої й владолюбної матері залишає дівчину, в яку був закоханий іще з дитинства і з якою разом виріс, і бере собі за дружину Ганну (Галю) Вишняк, племінницю Полтавського полковника Мартина Пушкаря, доньку осавула Федора Вишняка.

  • 86. Вивчення макраме на уроках трудового навчання в 4 класі
    Курсовые работы Педагогика

    Археологи при розкопках неодноразово знаходили стародавні колісниці з упряжкою і, навіть, парусні кораблі з оснасткою, де на мотузках та пасках збереглися по декілька десятків різноманітних вузлів. Якщо спочатку вузли зав'язували по необхідності, то пізніше на їхній основі розвинулося декоративне плетіння. Існує цікава розповідь про ще одну дуже важливу роль яку відіграли вузли в історії людства. За допомогою вузлів запам'ятовувалася та передавалася інформація. В стародавній історії інків вузли застосовувалися не тільки для будівництва висячих мостів із волокон рослин магуей, але використовувалися замість писемності. Першим виявленим наукою видом запису в стародавньому Перу було вузликове письмо - кіпу. Форма, розмір, розташування та колір вузлів, а також їхнє розміщення мали велике значення. Подібне було знайдено і у північноамериканських індіанців. Стародавні китайці користувалися вузлом як пам'яткою. Та і сьогодні люди зав'язують вузлик «на пам'ять».

  • 87. Виготовлення флористичних робіт з використанням різноманітного природного матеріалу
    Курсовые работы Педагогика
  • 88. Види трудової діяльності молодших школярів
    Курсовые работы Педагогика

    Теорію діяльності розробляли вітчизняні та зарубіжні психологи. Відомий російський психолог Л.С. Виготський підготував ґрунт для формування психологічної теорії діяльності. Створення Л.С. Виготським культурно-історичної теорії вищих психічних функцій, а також його великий внесок у розроблення історичного підходу до розвитку людської психіки, у вивчення проблем свідомості, мислення і мови дали можливість іншим ученим підійти до витоків діяльності. Л.С. Виготський висунув ідею про вирішальну роль діяльності в психологічному розвитку дитини. На основі цієї ідеї О.М. Леонтьєвим була створена теорія діяльності, в якій він виходив з положення про те, що діяльність утілюється у своєму продукті. Відбувається начебто "опредметнювання" тих уявлень, які її спонукають і регулюють. Таким чином, у продукті діяльності ці уявлення набирають нової форми. На підставі цього положення він доходить висновку, що, діючи з % предметами реального світу, які створені людською культурою протягом її історії, індивід засвоює (привласнює) "опредметнену" психологічну реальність. Це й складає процес психічного розвитку [див. 7].

  • 89. Виды деятельности учащихся при изучении истории
    Курсовые работы Педагогика

    Творческой деятельностью называется такая деятельность, которая приводит к получению нового результата, нового продукта. Детское творчество - это форма активности и самостоятельной деятельности ребенка, в процессе которой он отступает от образца и стереотипа, экспериментирует, видоизменяет окружающий его мир, создает нечто новое для других и для себя. В младшем школьном возрасте к указанным видам деятельности присоединяется самостоятельная постановка ребенком познавательных и исследовательских задач, формулирование гипотез, самостоятельный поиск их решения. Творческая деятельность тесно связана с интеллектуальным и личностным развитием детей. Поэтому основными средствами развития творческой деятельности является стимуляция познавательной активности детей, их знакомство с различными сферами предметного и социального мира, формирование адекватной возрасту ведущей деятельности, устойчивых интересов, настойчивости, инициативности, самостоятельности [Болдырев, 1968, с. 97]. При изучении темы «Средневековая живопись. Искусство витража» можно предложить учащимся нарисовать эскиз витража для средневекового собора на один из библейских сюжетов. Выполнение этого вида задания требует технической подготовки учителя. Нужны краски, фломастеры, карандаши, кисточки, бумага. В ходе выполнения задания, у учащихся развивается воображение, творческие способности. Такие задания вызывают повышенный интерес учащихся.

  • 90. Виды самостоятельных работ в обучении математике и методика их проведения
    Курсовые работы Педагогика

    Реконструктивно-вариативные самостоятельные работы заставляют обучающихся воспроизводить не только отдельные функциональные характеристики знаний, но и структуру этих знаний в целом. Тем самым знания углубляются, сфера их применения расширяется, они становятся более совершенными, а мышление, выражающееся в собственных дедуктивных выводах, достигает уровня продуктивной деятельности. Реконструктивно-вариативные самостоятельные работы подготавливают обучающихся к решению только части задач, подготавливают ученика к поиску способов применения усвоенных знаний. Это и составляет основу следующего типа самостоятельных работ - эвристических. В ходе выполнения этих работ познавательная деятельность учащихся направлена на разрешение проблемной ситуации, которую создает и организует учитель по ходу урока. В результате такой организации самостоятельной работы учащиеся приобретают опыт поисковой деятельности, овладевают элементами творчества.

  • 91. Виды туристической работы в средней школе с учетом географической направленности
    Курсовые работы Педагогика
  • 92. Викладення теми "Трикутники" по програмі курсу геометрії в 7 класі середньої школи
    Курсовые работы Педагогика
  • 93. Використання демонстраційного досліду як засобу вивчення функціонування рослинного організму в розділі "Рослини"
    Курсовые работы Педагогика

     

    1. Біологія. Програма для середньої загальноосвітньої школи. - К.: Перун, 2000.
    2. Верзілін М.М., Корсунська В.М. Загальна методика викладання біології. - К.: Вища шк.. Головне вид-во, 1980.
    3. Журнали Біологія і хімія в школі, Біологія в школі. - № 1 - 12. - 2000 - 2006 рр.
    4. Зверев И.Д., Мягкова А.Н. Общая методика преподавания биологии в средней школе. - М.: Просвещение, 1985.
    5. Зошити з біології. Для лабораторних і практичних робіт з біології для учнів 6-11 класів. - К.: Генеза, 2000.
    6. Калинова Г. С., Мягкова А.Н. Методика обучения биологии. - М.: Просвещение, 19§5.
    7. Книга для читання з ботаніки / Упоряд. А. М. Охрименко. - К.: Рад. шк., 1977.
    8. Конюшко В.С. Как подготовить урок биологии. - Минск: Нар. освита, 1988.
    9. Корнева И.Д., Шубкина Л.С. Хрестоматия по методике преподавания биологии. - М.: Просвещение, 1977.
    10. Корчагіна В. О. Біологія: Підруч. для 6-7 кл. середньої шк. - К.: Освіта, 1993.
    11. Кузнецова В.И. Уроки биологии. - М.: Просвещение, 1991.
    12. Максимова В.Н. Проблемный подход к обучению в школе. - Л.: Просвещение, 1973.
    13. Максимова В.Н., Груздева Н.В. Межпредметные связи. - М.: Просвещение, 1987.
    14. Максимова В.Н., Конева Т.Е., Гольнева Д.П. Современный урок биологии. - М.: Просвещение, 1985.
    15. Морозюк С.С. Біологія, 6 кл. - Харків: Торсінг, 2000.
    16. Муртазин Г.М. Активные формы и методы обучения биологии. - М.: Просвещение, 1989.
    17. Мягкова О.М., Комісаров Б.Д. Методика навчання загальної біології. - К.: Рад. шк., 1982.
    18. Поповська Е.М., Яцина Я.П. Методика лабораторних і демонстраційних дослідів з ботаніки. - К.: Рад. шк., 1965.
    19. Пугал НА; Розенштейн А.М. Кабинет биологии. - М.: Просвещение, 1983.
    20. Розенштейн А.М. Самостоятельные работы учащихся по ботанике. - М.: Просвещение, 1988.
    21. Трайшак Д.І. Кабінет біології. - К.: Рад. шк., 1980.
    22. Яковлева Э.В. Уроки біології: Методичний посібник для вчителів біології. - Запоріжжя: Просвіта, 1999.
  • 94. Використання дидактичних ігор та ігрових прийомів у роботі по збагаченню, уточненню та активізації словника у дітей старшого дошкільного віку з загальним недорозвитком мови ІІ рівня, обумовленим моторною алалією
    Курсовые работы Педагогика

     

    1. Аркин Е.А. Вопросы советского дошкольного воспитания. - М., 1950
    2. Беккер К.П. Совак М. Логопедия. - М., 1981.
    3. Богуш А.М. Обучение правильной речи в детском саду.- К.: Радянська школа; 1990. - 216с.
    4. Воспитание и обучение детей с рассройствами речи. /под ред. Ляпидевского и Селивёрстова В.И. М.: Просвещение; 1968. - 247с.
    5. Горбачева В.А. К освоению правил поведения детьми дошкольного возраста. -«Известие АПН РСФСР», вып.1; 1945.
    6. Запорожец А.В. Изменение моторики ребёнка-дошкольника в зависимовти от мотивов и условий его деятельности. - «Известие АПН РСФСР», вып.14; 1948.
    7. Зееман М. Расстройства речи в детском возрасте. - М., 1962.
    8. Игры в логопедической работе с детьми /под ред. Селиверстова В.И. - М.:Просвещение; 1987 - 142с.
    9. Истомина З.М. Развитие произвольной памяти в дошкольном возрасте. «Известие АПН РСФСР», вып.81; 1956.
    10. Ковшиков В.А. Экспресивная алалия. - Л., 1994.
    11. Колечко В.В. Педагогические условия организации дидактических игр с детьми старшего дошкольного возраста. - М.: Просвещение; 1990 - 38с.
    12. Крупская Н.К. Педагогические сочинения, т.6. М., 1959.
    13. КузьминаН.И., Рожденственская В.И. Воспитание речи у детей с моторной алалией . - М.;1977.
    14. Логопедия. Учебник для студентов дефектологических факультетов пед. вузов. /под ред. Волковой Л.С. и Шаховской С.Н. - М.; Владос: 1998 . - 680с.
    15. Мануйленко З.В. Развитие произвольного поведения у детей дошкольного возраста. - «Известие АПН РСФСР», вып.14; 1948.
    16. Мастюкова Е.М. Онтогенетический подход к структуре дефекта при моторной алалии // Дефектология. - 1981. - №6.
    17. Нарушения речи у дошкольников. /Сост. Белова-Давид Р.А., Б.М. Гриншпун - М., 1969.
    18. Нарушение речи и голоса у детей. / Под ред. С.С. Ляпидевского и С.Н. Шаховской. - М., 1975.
    19. Неверович Я.З. Мотивы трудовой деятельности ребёнка дошкольного возраста.-« Известие АПН РСФСР», вып.64; 1965.
    20. Недоразвитие и утрата речи. / Под ред. Белякова Л.И. и др. - М., 1985.
    21. Обучение и воспитание детей с нарушениями речи. /под ред. Селивёрстова В.И. - М.;1982
    22. Основы теории и практики логопедии. /Под ред. Р.Е.Левиной. - М., 1968.
    23. Очерки по патологии речи и голоса. /Под ред. С.С. Ляпидевского. - М. 1967.
    24. Патология речи. /под ред. Ляпидевского С.С. - М., 1971.
    25. Преодоление речевых нарушений у детей и взрослых. / Под ред. Селивёрстова В.И., Шаховкой С.Н. - М., 1981.
    26. Развитие речи детей дошкольного возраста. / под ред. Сохина Ф.А.. - 3 изд-е. - М. Просвещение; 1984. - 223 с.
    27. Развитие мышления и речи у аномальныъ детей. Учёные записки ЛГПИ им. А.И.Герцена. - Л., 1963.
    28. Расстройства речи в детском возрасте. - Каргоиздат, 1940. - Т.IV
    29. Сорокина Е.К. Дидактические игры в детском саду. - М.: Просвещение; 1982.- 170с
    30. Хрестоматия по логопедии . В 2т./ под ред. Волковой Л.С., Селивёрстова В.И./ -М.: Владос; - 560с.
  • 95. Використання диференціаційного навчання при вивченні креслення на прикладі теми: "Нанесення розмірів" у 8 класі
    Курсовые работы Педагогика

    Диференційоване навчання у практичній діяльності вчителя може виражатися в тому, що всі учні отримують завдання однакової складності, але слабшим з них під час їх виконання надають індивідуальну допомогу, або слабшим учням дають окремі, посильні для них завдання. Інколи учням пропонують легкі завдання, згодом ускладнюють додатковим завданням, яке вони виконують відповідно до своїх можливостей. Загалом диференціювати завдання за змістом можна за кількістю завдань, за ступенем їх складності, за ступенем самостійності виконання. Складніший і ефективніший вид диференційованого навчання - його здійснення в умовах поділу класу на групи залежно від рівня навчальних можливостей учнів. У практиці такого поділу використовують методику Ю. Бабанського, який увів поняття реальних навчальних можливостей учнів, їх зміст визначають такі критерії: а) психологічні компоненти (здатність до аналізу, синтезу, порівняння, вміння виділити суттєве, робити узагальнення; раціональність, самостійність, гнучкість, темп мислення, спостережливість, логічність мовлення, пам'ять, увага); б) навички навчальної праці (самоконтроль, планування, темп обчислень, письма, читання, організованість у навчальній роботі, дотримання розпорядку дня; в) окремі компоненти вихованості (наполегливість у навчанні, старанність, свідома навчальна дисципліна, громадська активність, ставлення до навчання, учителів, однокласників); г) позашкільний вплив сім'ї, однолітків; ґ) біологічні компоненти (фізична працездатність, стан здоров'я, дефекти мовлення, слуху, зору).

  • 96. Використання засобів навчання на уроках природознавства у початковій школі
    Курсовые работы Педагогика

    Вибір засобів для конкретного уроку зумовлюється не тільки його навчальною метою, а й іншими чинниками. Зокрема, специфікою мікросередовища школи та попереднім рівнем готовності дітей, їхнім емоційним станом, віком, резервом навчального часу. Особливо важливим джерелом чуттєвого досвіду майже на всіх уроках є актуалізація емоційних спостережень дітей. Це положення глибоко розвинув у своїх працях В. О. Сухомлинський. «Природа мозку дитини, - писав він, - потребує, щоб її розум виховувався біля джерела думки - серед наочних образів, і насамперед - серед природи, щоб думка переключалася з наочного образу на «обробку» інформації про цей образ. Якщо ж ізолювати дітей від природи, якщо з перших днів навчання дитина сприймає тільки слово, то клітини мозку швидко стомлюються і не справляються з роботою, яку пропонує вчитель. А цим клітинам треба розвиватися, міцніти, набиратися сил. Ось де причина того явища, з яким часто зустрічаються вчителі в початкових класах: дитина тихо сидить, дивиться тобі в очі, немовби уважно слухає, але не розуміє жодного слова, з того що педагог розповідає і розповідає, тому що треба думати над правилами, розв'язувати задачі, приклади - все це абстракції, узагальнення, немає живих образів, мозок стомлюється…» [6, 10].

  • 97. Використання засобів народної педагогіки в естетичному вихованні дітей
    Курсовые работы Педагогика

    У народній практиці родинного виховання не допускається, щоб діти вживали грубі й лайливі слова. Засуджуються ті батьки, які лаються в присутності дітей, що породжує потворність у взаєминах («Як батько кричить, то син гарчить, а як батько лається, то син кусається»). У мовному спілкуванні красивим є тільки те, що вкладається в рамки пристойних людських відносин. А тому (негарно мовчати, коли треба говорити, і говорити, коли треба мовчати. Про мовчунів у народі кажуть: «Мовчить, як пень», «Мовчить, як води в рот набрав». Схвалюючи людей, які добре володіють мовою («За словом у кишеню не полізе»), народна педагогіка водночас засуджує порожню балаканину, виступає проти зайвих, фальшивих прикрас у мові («Красно говорить, а слухати нічого»). Та найбільше дістається тут базікам: «Язиком сяк і так, а ділом ніяк», «Базіка мовний каліка», «Бесіди багато, а розуму мало». Випробуваними засобами прилучення дітей до прекрасного, як і при здійсненні всіх інших напрямів родинного виховання, є природа і праця. Правильно роблять ті батьки, які розвивають у дітей любов до краси Радянської Батьківщини, її міст і сіл, перетворених й оновлених працею радянських людей. Завжди під час перебування з дітьми на лоні природи трапляється нагода хоча б побіжно привернути їх увагу до краси лісу і саду, до життєдайної сили сонця, всеоживляючого впливу дощику, помилуватися житами, що половіють, чи золотистою пшеницею на полі, невтомною працею бджілки на пасіці. Такі бесіди про прекрасне дуже корисні. Дитина стає спостережливою. Вона бачить, як змінюється вигляд поля і саду кожної пори року, водночас не залишається байдужою і до тих гарних змін, які тут відбулися завдяки праці. Мало того, вона сама теж охоче прилучається до праці й захоплюється її результатами разом з дорослими. Дитина переживає різні настрої, наприклад, навесні, коли оживає природа і перелітні птахи повертаються в рідні краї, і восени, коли в бездонній блакиті курликає ключ журавлиний. Для допитливого ока буде цікавим і миле ластів'ятко, яке виглядає з гнізда, і лелеки, які оселились недалеко й турботливо годують своїх малят, і котик, і собака, якщо вони є в дворі. Сім'я, особливо якщо вона живе в селі, повинна вирощувати свійських тварин. Відсутність тварин у господарстві вважається крайньою безгосподарністю («То такий двір, що й собака не держиться»). Як бачимо, вражень від природи й естетичних переживань, пов'язаних з її впливом, у дітей багато. Значення їх в естетичному вихованні немале. Особливо, якщо ці дитячі переживання доповнюються співпереживаннями дорослих, мають добру опору в домашній атмосфері й побуті.

  • 98. Використання ігор на уроках української мови в початкових класах
    Курсовые работы Педагогика

    Вивчення частин мови в початкових класах має на меті ознайомлення учнів з такими самостійними частинами мови, як іменник, прикметник, дієслово, особові займенники, числівники, прислівники і з службовою частиною мови прийменником, усвідомлення того, що кожне слово є назвою предмета, ознаки чи дії і відповідає на питання хто?, що?, яка?, який?, яке?, що робить?, застосування форми словозміни передбачених правилом, таких як правопис відмінкових закінчень іменників і прикметників, особових закінчень дієслів тощо, розвиток усного і письмового мовлення учнів шляхом збагачення їх словника новими іменниками, прикметниками чи дієсловами, уточнення змісту окремих слів, розвиток уміння добирати слова для передачі своїх думок, зясування синтаксичної функції того чи іншого слова (частини мови).

  • 99. Використання ідей "Вальдорфської педагогіки" у сучасних школах
    Курсовые работы Педагогика

    У вальдорфських школах вивчають предмети, нехарактерні для традиційної школи, що має на меті надати більшої естетичної та практичної спрямованості процесу навчання, забезпечити тісну взаємодію теоретичного навчання з художньо-прикладною діяльністю, інтеграцію різних галузей знань. Такою дисципліною передусім вважають евритмію (грец. прекрасний ритм, благозвучність, стрункість) - виконання віршів або музики за допомогою ритмічних рухів. В евритмії кожен звук постає як зримий образ, оскільки відповідає специфічному руху. У музиці, наприклад, через рух відкривається тональність, передаються інтервали, тобто весь світ стає зримим. До евритмії як мистецтва руху, "видимої мови", "видимої музики", за переконанням Р. Штейнера, не можна ставитися лише як до сценічного мистецтва, вона мусить бути невід'ємною частиною педагогічного процесу, оскільки здійснює гігієнічний, навіть терапевтичний вплив на дитину, сприяє виробленню її спритності, координації рухів, розвитку музичного слуху, образотворчих здібностей, уяви, фантазії. Особливе значення евритмія має для розвитку волі. За допомогою евритмічних вправ, підкреслював Штейнер, "може бути розвинута така воля, яка залишиться у людини на все життя, у той час як будь-який інший спосіб розвитку волі має ту особливість, що протягом життя вона стає слабшою внаслідок різних подій і випадків". Важливу роль відіграє евритмія й у вихованні соціальної поведінки дітей, адже гармонійності в ній можна досягти лише за взаємної уваги та поваги.

  • 100. Використання інтерактивних методів на уроках біології під час вивчення теми: "Молюски"
    Курсовые работы Педагогика

    Етап уроку.Час, хв.Форми і методи діяльності вчителя. Результат.Розминка. 2.Актуалізація опорних знань і досвіду учнів. 3.Мотивація навчальної діяльності учнів. Повідомлення теми уроку. 4.Вивчення нового матеріалу. 5.Рефлексія. 6.Підсумки і узагальнення. 7.Оцінювання 8.Повідомлення домашнього завдання 2. 6. 3. 15 15. 3. 1 1Інтерактивна вправа «Впізнай себе». Інтерактивна вправа «Вірю - не вірю». Інтерактивний прийом «Зацікав». Пояснення вчителя, робота в парах, робота з підручником і з зошитом. Складання опорного конспекту. Виконання лабораторної роботи. Інтерактивний метод «Прес» Оцінювання і само оцінювання учнів. Мотивація оцінювання Диференційоване домашнє завданняСтворення сприятливого психологічного клімату на уроці. Повторення раніше вивченого матеріалу, налаштування на активну роботу на уроці. Зацікавлення учнів у вивченні нової теми. Ефективне засвоєння нового матеріалу, розвиток вміння аналізувати і робити висновки, розвиток пізнавального інтересу. Виховання активності, працелюбності, любові до природи. Закріплення вивченого матеріалу на уроці. Розвиток вміння узагальнювати і робити висновки, виховувати активність розвивати вміння учнів висловлювати власну думку. Усвідомлення учнями власного рівня знань. Мотивація учнів для навчальної діяльності. Краще засвоєння учнями з різним рівнем навчальних можливостей знань, розвиток пізнавального інтересу в учнів.