Geum.ru

Курсовой проект

  • 30141. Технология управления фирмой
    Менеджмент

    Межуровневые коммуникации в ООО «Сатурн»: информация перемещается внутри организации с уровня на уровень в рамках вертикальных коммуникации. Она может передаваться по нисходящей, т.е. с высших уровней на низшие. Таким путем, подчиненным уровням управления сообщается о текущих задачах, изменении приоритетов, конкретных заданиях, рекомендуемых процедурах. Например, генеральный директор предприятия может сообщать зам директору о предстоящих изменениях в производстве. В свою очередь, зам директор должен проинформировать подчиненных об особенностях готовящихся изменений. Помимо обмена по нисходящей, ООО «Сатурн» нуждается в коммуникациях по восходящей. Передача информации с низших уровней на высшие может заметно влиять на производительность. Если главный бухгалтер решил поддержать предложения ряд бухгалтеров, она сообщит о нем на следующий, боле высокий уровень управления. Изменение требует одобрения со стороны зам директора и на более высоком уровне. Налицо ситуация, в которой нечто, возникшее на низшем уровне организации, должно подняться на самый верх, последовательно пройдя все промежуточные уровни управления. Этот пример иллюстрирует обмен информацией, происходящий ради повышения конкурентоспособности организации.

  • 30142. Технология хранения и переработки томатов
    Сельское хозяйство

    Разгрузка томатов производится на эстакаде 1 при помощи гидромониторов 2. Томаты смываются струей воды по гидрожелобу первого контура 3, скорость истечения которой составляет 10-13 м/с. Плоды по решеткам попадают в гидрожелоб 5, а грязная вода отделяется на решетках и попадает в гидрожелоб 3. Трубопровод с системой гидромониторов, гидрожелоб 3 и емкости для очистки воды образуют первый контур замкнутого многократного использования воды для мойки томатов. В очистных емкостях из воды осаждается твердая фаза, очищенная вода насосом вновь направляется на гидромониторы. Второй контур замкнутого оборотного использования воды образуют гидрожелоб 5 с емкостью и рециркуляционный насос 7. Степень загрязнения воды во втором контуре значительно меньше, чем в первом. Томаты подвергаются мойке в гидрожелобе 5 и элеватором подаются во флотационный гидрожелоб 8 третьего контура. Во флотационном гидрожелобе одновременно с мойкой томаты распределяются в два слоя. Спелые томаты с большей плотностью попадают в основном в нижний слой. По гидрожелобу они поступают на роликовый транспортер на инспекцию и окончательную ручную досортировку. Верхний слой томатов, в котором содержатся красные, бурые и зеленые плоды, поступает через водоотделительные решетки на два фотоэлектронных сортирователя. Красные плоды отделяются и направляются на роликовые инспекционные транспортеры.

  • 30143. Технология хранения партий фуражного зерна
    Разное

    В зависимости от целевого назначения принято деление зерна на мукомольное, крупяное, фуражное, техническое и полевое. Первое место среди зерновых хлебов занимает пшеница. Полезность ее определяется высокими качествами пшеничного хлеба. Значительная часть пшеницы, в основном из-за недостаточного количества и низкого качества клейковины используется на выработку комбикормов. Отходы от подработки пшеницы мукомольного и крупяного производства, фуражное, техническое и посевное. Первое место среди зерновых хлебов занимает пшеница. Полезность ее определяется высокими качествами пшеничного хлеба. Значительная часть пшеницы, в основном из-за недостаточного количества и низкого качества клейковины используется на выработку комбикормов. Отходы от переработки пшеницы мукомольного и крупяного производства, солома и нолова используются на корм животных и птицы. Пшеница - основная хлебная культура большинства стран мира, широко возделывается от северных полярных районов до южных пределов Африки и Америки. В северном полушарии пшеница главная зерновая культура, особенно в степных и лесостепных районах с умеренным климатом с годовым количеством осадков до 600мм. Бывшему Советскому союзу принадлежало первое место в мире по размерам посевных площадей и валовому производству зерна пшеницы (до 100 млн.т). В зарубежных странах наибольшие площади под пшеницей в 1973г были: в США-21,8 млн. га, Индии-19,5 млн. га, Аргентине - 4 млн. га, Франции-3,9 млн. га и Италии-3,6 млн.га. В отличие от ряда стран у нас в России благоприятных мест для производства зерна не так много; две трети зерновых высевались раньше и высеваются теперь в районах, которые специалисты - аграрии называют зонами рискованного земледелия, где хороший или удовлетворительный урожай зерна бывает раз в 4-6 лет.

  • 30144. Технология хранения свеклы в буртах
    Сельское хозяйство

    Свекла более засухоустойчивая культура, чем морковь и особенно капустные растения. Но для получения высокого урожая необходимо достаточное снабжение растений влагой. На формирование урожая свеклы на уровне 40 т/га расходуется около 3-4 тысяч м3 воды. Свекла наиболее чувствительна к недостатку влаги во время прорастания семян, ускорения всходов и при развитии наибольшей листовой поверхности. В период нарастания листьев ее растения легче переносят временную засуху. А также это растение длинного дня, которое ускоряет цветение и плодоношение, способствует образованию цветущих растений, особенно при сочетании с низкой температурой. При коротком же дне с повышенной температурой у семенных растений задерживается образование цветоносов, они не плодоносят. При недостаточном освещении у свеклы резко снижается урожайность и ухудшается качество корнеплодов.

  • 30145. Технология художественной обработки древесины на уроках труда
    Педагогика

     

    1. Абросимова, А., Каплан, Н., Митлянская, Т. Художественная резьба по дереву, кости, рогу. 2-е изд. М., Высшая школа, 1984. - 210 с.
    2. Барадулин, В.А. Основы художественного ремесла. М.: Просвещение, 1979. - 148 с.
    3. Борисов И. Б. Обработка дерева. - М.: Феникс, 2000.- 195 с.
    4. Домовая и художественная резьба по дереву /сост. Кирюхин, А.В., М., «пектр, 1996. - 184 с.
    5. Занятия по трудовому обучению: 6-7 кл.: Пособие для учителя / Волошин, Г.Б. и др.; Под ред. Тхоржевского, Д.А.. - М., 2000. - 127с.
    6. Кочетов А.И. Трудовое воспитание школьников. - Минск, 1991.- 263 с.
    7. Кругликов Г.И. Методика преподавания технологии с практикумом: учеб. пособие. - 2-е изд., стер. - М.: Академия, 2004. - 480 с.
    8. Кругликов Г.И. Методика преподавания технологии с практикумом: учеб. пособие. - 3-е изд., стер. - М.: Академия, 2007. - 480 с.
    9. Матвеева Т.А. Мозаика и резьба по дереву. М., 1989.-155 с.
    10. Полная энциклопедия художественных работ по дереву / сост. В.И. Рыженко. - М.: Оникс, 2008. - 704 с.: ил.
    11. Рыженко В. И. Работы по дереву: От резьбы до паркета. Практическое руководство. - М., 2003.
    12. Сафроненко В. М. Секреты древесины. - М., 2004.
    13. Соколова М.С. Художественная роспись по дереву: учеб. пособие. - М.: ВЛАДОС, 2002. - 304 с.
    14. Степанов Б.А. Материаловедение для профессий, связанных с обработкой дерева: учебник. - М.: Академия, 2000. - 328 с.
    15. Семенцов А.Ю. Резьба по дереву. Минск, Современное слово, 1998.- 95 с.
    16. Технология: 6 класс / под ред. Симоненко В.Д. - Брянск, 2002.- 258 с.
    17. Технология: 6 класс / под ред. Ю.Л. Хотунцева, Е.С. Глозман. М.: Мнемозина, 2008. - 176 с.
  • 30146. Технология художественной обработки материала: гобелен
    Производство и Промышленность
  • 30147. Технология электроконтактного нагрева заготовок
    Физика

    Ðàñ÷åò è ïðîåêòèðîâàíèå ýëåêòðîêîíòàêòíîé óñòàíîâêè ïðîèçâîäèòñÿ íà îñíîâàíèè îïðåäåëåííîãî òåõíîëîãè÷åñêîãî çàäàíèÿ, â êîòîðîì äîëæíû ñîäåðæàòüñÿ ïåðå÷èñëåííûå íèæå èñõîäíûå òåõíîëîãè÷åñêèå, òåõíè÷åñêèå è ýêñïëóàòàöèîííûå äàííûå.

    1. Ìàðêà ìàòåðèàëà è òèïîðàçìåðû çàãîòîâîê.
    2. Òåìï âûäà÷è íàãðåòûõ çàãîòîâîê èëè ïðîèçâîäèòåëüíîñòü íàãðåâàòåëüíîé óñòàíîâêè ñ ó÷åòîì âðåìåíè, ïîòðåáíîãî íà çàãðóçî÷íî-ðàçãðóçî÷íûå, òðàíñïîðòíûå è äðóãèå îïåðàöèè.
    3. Òåõíîëîãè÷åñêàÿ ðàçíîâèäíîñòü ýëåêòðîêîíòàêòíîãî íàãðåâà è íàçíà÷åíèå ýëåêòðîêîíòàêòíîé óñòàíîâêè.
    4. Òåìïåðàòóðà íàãðåâà, òî÷íîñòü ðåãóëèðîâàíèÿ è äîïóñòèìûå ïðåäåëû íåðàâíîìåðíîñòè ðàñïðåäåëåíèÿ åå ïî äëèíå è ñå÷åíèþ íàãðåâàåìîé çàãîòîâêè.
    5. Íàïðÿæåíèå äëÿ ïèòàíèÿ óñòàíîâêè, ò. å. íàïðÿæåíèå ñåòè, ê êîòîðîé îíà ïîäñîåäèíÿåòñÿ.
    6. Òåõíè÷åñêèå äàííûå î çàâîäñêîé ïíåâìîñèñòåìå è âîäîïðîâîäå, åñëè â ýëåêòðîêîíòàêòíîé óñòàíîâêå ïðåäóñìîòðåí ïíåâìàòè÷åñêèé ïðèâîä çàæèìíûõ ãîëîâîê è âîäîîõëàæäåíèå ýëåìåíòîâñèëîâîé öåïè ïðîòî÷íîé âîäîé.
    7. Ñïåöèàëüíûå òðåáîâàíèÿ, êàñàþùèåñÿ ìåõàíèçàöèè è àâòî ìàòèçàöèè çàãðóçêè è âûãðóçêè çàãîòîâîê, èëè óñëîâèÿ âñòðîéêè óñòàíîâêè â àâòîìàòè÷åñêèå ëèíèè èëè ïðèâÿçêè åå ê äðóãîìó îáîðóäîâàíèþ.
  • 30148. Технология электроосаждения цинкового покрытия
    Производство и Промышленность
  • 30149. Технология эфирных масел
    Медицина, физкультура, здравоохранение

    косметические изделия на водной основе, содержащие много воды и мало активных компонентов. Это тонизирующие лосьоны или легкие дневные кремы. Такие изделия обеспечивают легкий свободный выход запаха, наибольшую летучесть. Отдушки должны быть легкими, свежими, с морскими нотами. Для данного вида изделий больше всего подходят эфирные масла цитрусовых, лавандовое, розмариновое, чайного дерева, мятное, розовое; косметические изделия, содержащие наряду с большим количеством воды жировые компоненты и много активных веществ. Высокое содержание воды обеспечивает хорошую летучесть душистых веществ, легкий выход аромата. С другой стороны, значительное количество жировых компонентов в составе такого рода косметической продукции может создать появление неприятного запаха жировой основы. Поэтому в данном случае используются отдушки с более сильным ароматом. Эфирные масла в таких системах неустойчивы, особенно натуральные; косметические изделия, содержащие воду, значительное количество жировых компонентов и наибольшее количество активных компонентов. Это различные кремы интенсивного действия. Здесь необходимо уделить значительное внимание маскировке жировой основы. При парфюмировании таких изделий рекомендуются теплые цветочные ароматы: эфирные масла розы, нероли, бергамота, ириса, иланг-иланга, герани. Эфирные масла в таких системах также неустойчивы;

  • 30150. Технология, машины и оборудование машиностроительного производства
    Производство и Промышленность
  • 30151. Технології політичного менеджменту
    Политология
  • 30152. Технології приготування салатів і вінегретів
    Разное

    Початково під салатом розуміли виключно рослинну страву: з сирих листкових овочів і огородніх трав. Салати , як страва, прийшли в міжнародну кухню ще з Давнього Риму. Тільки на початку 18ст вони потрапили у Францію початково, як вишукана страва, що подавалася до других страв. Характерною особливістю французьких салатів стала заправка, що складалася з перцю, солі, сухого вина або винного оцту, лимонного соку з додаванням прованського масла, а також з додаванням різноманітних духмяних і пряних приправ. Поступово в салати починають проникати бульбоплоди, що раніше вважалося неприпустимим, вводяться соуси, і в першу чергу майонез. Досить недавно салати стали демократичною стравою. Сьогодні для приготування салатів використовуються сирі, варені, консервовані, квашені, солоні і мариновані овочі, а також фрукти відварні, смажені, консервовані, мясні і рибні продукти, варена, смажена птиця, дичина, молочні продукти. Кожний, хто на сьогоднішній день підтримує своє здоровя має їсти якомога більше салатів. Салати смачні завжди - свіжі, хрумкі, пряні, зелені, овочеві, фруктові, грибні, з мясом, сиром, яйцями, рибою, гідробіонтами. Пропонуйте салати, як закуску перед гарячою стравою, замінити ним вечерю, насолоджуйтесь розмаїттям смаків.

  • 30153. Технології соціальної реабілітації дітей з обмеженими психофізичними можливостями
    Социология

     

    1. Акатов Л.И. Социальная реабилитация детей с ограниченными возможностями здоровья. Психологические основы: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений. - М.: Гу-манит. узд. центр ВЛАДОС, 2003. - 368 с.
    2. Антонов А. И., Медков В. М. Социология семьи. - М., 2000.
    3. Бойко М.Д. Право соціального забезпечення України: Навчальний посібник. Вид. 3-те, доп. та переробл. - К.: Атіка, 2006. - 380 с.
    4. Бондар В., Л. Одинченко, Є. Постовойтов. Благодійна діяльність як передумова розвитку суспільної допомоги дітям з психофізичними вадами. // Дефектологія. 1996. №4.
    5. Василькова Ю.В. Методика и опыт работы социального педагога. М., 2001.
    6. Власова Т.А., Певзнер M.C. О детях с отклонениями в развитии. - М. 1973.
    7. Дементьева Н.Ф., Багаева Г.Н., Исаева Т.Н. Социальная работа с семьей, имеющей ребенка с ограниченными в
    8. Дитинство в Україні: права, гарантії, захист; зб. док. - К.: "Столиця", 1998. - Ч. 1. 248 с
    9. Закон України «Про охорону дитинства» // Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 2001.- № 30. - С. 142
    10. Закон України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» // Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 2006. - № 2-3. - С. 36
    11. Закон України “Про соціальну роботу з дітьми та молоддю” від 21.06.2001 р. №2558-III // Відомості Верховної Ради, 2001. - №42. С.213
    12. Звєрєва І.Д., Іванова І.Б. Концептуальні основи соціального захисту людей з функціональними обмеженнями.// Інвалід і суспільство: проблеми інтеграції.- К., 1995, С. 4-10.
    13. Іванова І.Б. Організація соціально-педагогічної та психологічної допомоги інвалідам у системі соціальних служб для молоді. // Інвалід і суспільство: проблеми інтеграції.- К., 1995, с.28-32
    14. Капська А.Й. Соціальна робота: Навчальний посібник. - Київ: Центр навчальної літератури, 2005. - 328 с.
    15. Кизименко Л.Д., Бєдна Л.М. Словник-довідник соціального працівника (для студентив та соціальних працівників) - Міні - глосарій - Львів, ДЦ МОУ, 2000. - 67 с
    16. Концептуальні підходи до соціально-педагогічної підтримки осіб з фізичними вадами в Україні на основі експериментальних досліджень, надбань вітчизняного і зарубіжного досвіду // Обучение, воспитание, адаптация детей с ограниченными физическими или умственными возможностями: сборник научных трудов I научно-практической конференции (Феодосия, октябрь 1998 года.). К.: РУНЦ “ДИНИТ”, 1998. С. 5-9.
    17. Кузнецова Л.П. Основные технологии социальной работы: Учебное пособие.- Владивосток: Изд-во ДВГТУ, 2002.- 92 с.
    18. Лукашевич М.П., Мигович І.І. Теорія і методи соціальної роботи: Навч. посіб. - 2-ге вид., доп. і випр. - К.: МАУП, 2003. - 168 с
    19. Майдиков И.М. Основи соціології. - М., 1999.
    20. Мошняга В.Т. Технологии социальной реабилитации детей с ограниченными возможностями. - М.: Инфра-М, 2003.- 348
    21. Пальчевський С.С. Соціальна педагогіка: Навчальний посібник - К.: Кондор, 2005.-560 с.
    22. Про становище інвалідів України та основи державної політики щодо вирішення проблем громадян з особливими потребами. Державна доповідь. К. : Соцінформ, 2002. Ст. 160.
    23. Словник-довідник для соціальних педагогів та соціальних працівників /За заг. ред. А.Й. Капської, І.М. Мінчук, С.В. Толстоухової. - К., 2000. - 260 с.
    24. Соціальна педагогіка : мала енциклопедія / за заг. ред. проф. /.Д. Звєрєвої - К. : Центр учбової літератури, 2008. 336 с.
    25. Соціальна педагогіка. Навчальний посібник / За ред. А.Й. Папської. - К., 2000
    26. Соціально психологічна робота з дітьми та молоддю з обмеженими можливостями потребами К.: Держсоцслужба, 2005. 108с.
    27. Соціальна робота: Короткий енциклопедичний словник. К.: ДЦССМ, 2002. 536 с.
    28. Соціальна робота в Україні: навч. посібник за ред.. І.Д. Зверевої, Г.М. Лактіонова. - Київ, 2003. - 254 с.
    29. Соціальна робота: технологічний аспект: Навч. посіб. / За ред.. А.Й. Капської. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 352 с
    30. Соціальна реабілітація молоді з обмеженою дієздатністю // За загальною редакцією Толстоухової С.В., Пінчук І.М. К.: УДЦССМ, 2000. 184с.
    31. Соціально-педагогічна робота з дітьми та молоддю з обмеженими функціональними можливостями / За ред А.Й. Капської. - К.: ДЦССМ 2003. - 146 с.
    32. Социальная работа / Под общ. ред. В.И. Курбатова. - Ростов н\Д: Феникс, 2003. - 576 с.
    33. Теорії і методи соціальної роботи: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. Т.В. Семигіної, І.І. Миговича. - К.: Акедемвидав, 2005. - 328 с
    34. Технології роботи з різними категоріями клієнтів центрів соціальних служб для молоді: Методичний посібник / С.В. Толстоухова, О.О. Яременко, О.В. Вакуленко та ін. К.: ДЦССМ, Державний ін-т проблеми сімї та молоді, 2003. 88с
  • 30154. Технології створення іміджу
    Маркетинг

    3. когнітивне - емоційне. В іміджі (як суб'єктивному освіту) можуть виділятися когнітивні елементи - вербальні поняття, слухові, зорові та ін. образи; і емоційні елементи - почуття, переживання, афекти і т.п. З цієї методологічної посилки випливає, що імідж є не тільки суб'єктивне, залежить виключно від індивідуального або групового свідомості, не тільки штучно створене (за допомогою іміджмейкерів, ЗМІ або реклами), не тільки емоційний, чуттєве (а саме так і треба з більшості визначень іміджу, що зустрічаються у вітчизняній літературі). Імідж формується, виходячи і з об'єктивних характеристик діяльності організації або окремої особи, він може складатися природним шляхом, у ході «еволюційного» розвитку організації або індивіда, і нести в собі значний обсяг раціонального. Звідси ясно, наскільки непросто дати задовольняє всім цим критеріям визначення. [5, стор 52-59]

  • 30155. Технологічний проект овочевого цеху дієтичної їдальні на 82 місця
    Разное

     

    1. Аграновский Е.Д., Дмитриев Б.В. Основы проектирования и интерьер предприятий общественного питания: - М.: Экономика, 1982. 144с.
    2. Аграновский Е.Д. и др. Организация производства в общественном питании. М.: Экономика, 1990. 254с.
    3. Баранова Т.А. Организация общественного питания. Справочник. М.:Росагропромиздат, 1988 368с.
    4. Збірник рецептур національних страв та кулінарних виробів: Для підприємств громад. Харчування всіх форм власності /О.В. Шалимінов, Т.П. Дяченко, Л.О. Кравченко та ін. К.:А.С.К., 2000.
    5. Карсекін В.І. Проектування підприємств громадського харчування. К.: Вища шк.., 1992.
    6. Кулинария: теоретические основы профессиональной деятельности (Текст): Учебное пособие: В 2-х ч. / О.М.Соловьева, Г.К.Миронова, А.П. Елепин. М.: Академкнига / Учебник, 2007. Ч.1: 205 с.: ил.
    7. Кулинария: теоретические основы профессиональной деятельности (Текст): Учебное пособие: В 2-х ч. / О.М.Соловьева, Г.К.Миронова, А.П. Елепин. М.: Академкнига / Учебник, 2007. Ч.2: 205 с.: ил.
    8. Кучер Л.С., Шкуратова Л.М. Органгизация обслуживания общественного питания: Учебник М.: Издательский дом «Деловая литература», 2002 544с.
    9. Никуленкова Т.Т., Лавриненко Ю.И., Ястина Г.М. Проектирование предприятий общественного питания. М.: «Колос», 2000. 215с.
    10. Організація виробництва та обслуговування у підприємствах громадського харчування: Навч. посібник. практикум. Житомир: Вид-во МАК, 2001
    11. Радченко Л.А. «Организация производства на предприятиях общественного питания». - М. «Феникс», 2008. - 373 с.
    12. СНиП ІІ-Л.8-71. Предприятия общественного питання. Нормы проектирования.
    13. Усов В.В. Организация производства и обслуживания общественного питания: Учеб. для нач. проф. Образования. М.: ПрофОбрИздат, 2002. 416с.
  • 30156. Технологічний процес виготовлення деталі "Втулка перехідна"
    Производство и Промышленность
  • 30157. Технологічний процес виготовлення деталі "Палець шнека"
    Производство и Промышленность
  • 30158. Технологічний процес відновлення трубопроводу
    Транспорт, логистика

    В процесі експлуатації автомобіля його надійність та інші влостивості поступово знижується внаслідок спрацювання деталей, а також корозії і втомленості матеріалу, з якого вони виготовлені. Але якщо автомобіль буде непрацездатним він не зможе виконувати свої функції,а точніше задовольняти потреби населення у перевезення.. Щоб цього уникнути, автомобілі на автотранспортних підприємствах (АТП) проходять періодичне технічне обслуговування (ТО) та при необхідності поточний ремонт (ПР), який виконується за рахунок заміни окремих деталей і агрегатів, відмовивши в роботі. Однак при тривалій експлуатації автомобілі досягають критичного стану, коли затрати засобів і праці, звязані з підтримкою їх в працездатному в умовах АТП, становлять більше прибутку який вони приносять в експлуатації. Такий стан автомобіля вважається критичним , і вони направляються в капітальний ремонт (КР) на авторемонтне виробництво (АРВ). АРВ є ідеальним місцем для виконання КР. Всі АРВ мають велику базу для виконання специфічних робіт і навіть для виготовлення нових деталей. Але через певні проміжки часу деяке обладнання та технології ремонту старіють. Щоб запобігти старінню АРВ, необхідно активно розширювати звязки з наукою, вводити автоматизацію ремонту і виробництва, а також упровадити нові технології ремонту, які можуть підвищувати повну реалізацію довговічності деталей, краще використання повторної сировини та багато іншого. Також не мале значення має розширення і подальший розвиток фірмового ремонту, тобто ремонту, здійсненого заводом-виробником за розроблювальними ними, нормативно-технологічними документами та при їх участі в діяльності АРВ.

  • 30159. Технологічні особливості систем мобільного зв'язку для вчинення злочинів
    Компьютеры, программирование

    постійне зниження ціни 1 Мб трафіка, обумовлене переходом операторів до більш сучасних і ефективних технологій. HSDPA (англ. High-Speed Downlink Packet Access високошвидкісна пакетна передача даних від базової станції до мобільного телефону) стандарт мобільного звязку, розглядається спеціалістами як один з перехідних етапів міграції до технологій мобільного звязку четвертого покоління (4G). Максимальна теоретична швидкість передачі даних по стандарту складає 14,4 Мбіт/сек, практично ж швидкість, що досягається в існуючих мережах зазвичай не перевищує 6 Мбіт/сек. До технологій, які претендують на роль 4G відносяться: WiMAX (англ. Worldwide Interoperability for Microwave Access) телекомунікаційна технологія, розроблена з метою надання універсального бездротового звязку на великих відстанях для широкого спектру пристроїв (від робочих станцій і портативних компютерів до мобільних телефонів). Заснована на стандарті IEEE 802.16, який також називають Wireless MAN. Назва «WiMAX» була створена WiMAX Forum організацією, що була заснована в червні 2001 року з метою розвитку технології WiMAX. Форум описує WiMAX як «засновану на стандарті технологію, що надає високошвидкісний бездротовий доступ до мережі, альтернативний виділеним лініям і DSL». В загальному вигляді WiMAX мережі складаються з наступних основних частин: базових і абонентських станцій, а також обладнання, що звязує базові станції між собою, з поставником сервісів і з Інтернетом. Для зєднання базової станції з абонентською використовується високочастотний діапазон радіохвиль від 1,5 до 11 ГГц. В ідеальних умовах швидкість може досягати 70 Мбіт/с, при цьому не потребується забезпечення прямої видимості між базовою станцією і прийомником. WiMAX застосовується як для вирішення проблеми «останньої милі», так і для надання доступу в мережу офісним і районним мережам. Між базовими станціями встановлюються зєднання (прямої видимості), які використовують діапазон частот від 10 до 66 ГГц, швидкість обміну даними може досягати120 Мбіт/c. При цьому, принаймні одна базова станція підключається до мережі провайдера з використанням класичних дротових зєднань. Однак, чим більша кількість БС підключена до мереж провайдера, тим вища швидкість передачі даних і надійність мережі в цілому. Wi-Fi (англ. Wireless Fidelity «беспроводная точность») стандарт на обладнання Wireless LAN. Розроблений консорціумом Wi-Fi Alliance на базі стандартів IEEE 802.11, «Wi-Fi» торгова марка «Wi-Fi Alliance». Технологію назвали Wireless-Fidelity (дослівно «бездротова точність») за аналогією Hi-Fi. На сьогодні у багатьох організаціях використовується Wi-Fi, так як при певних умовах швидкість роботи мережі уже перевищує 100 Мбіт/сек. Користувачі можуть переміщуватися між точками доступу по території покриття мережі Wi-Fi. Мобільні пристрої (КПК, смартфони, PSP і ноутбуки), обладнані клієнтськими Wi-Fi прийомно-передаючими приладами, можуть підключатися до локальної мережі і отримувати доступ в Інтернет через точки доступу або хот-споти. Зазвичай схема Wi-Fi мережі містить не менше однієї точки доступу і не менше одного клієнта. Також можливе підключення двох клієнтів у режимі точка-точка, коли точка доступу не використовується, а клієнти зєднуються шляхом мережевих адаптерів «напряму». Точка доступу передає свій ідентифікатор мережі (SSID) за допомогою спеціальних сигнальних покатів на швидкості 0.1 Мбіт/с кожні 100 мс. Тому 0.1 Мбіт/с найменша швидкість передачі даних Wi-Fi. Знаючи SSID мережі, клієнт може вияснити, чи можливе підключення до даної точки доступу. При потрапляння в зону дії двох точок доступу з ідентичними SSID, приймач може обирати між ними на основі даних про рівень сигналу. Стандарт Wi-Fi дає клієнту повну свободу при виборі критеріїв для зєднання. Також до стандартів четвертого покоління відносять LTE, TD-LTE,UMB. На сьогодні запущені лише WiMAX, Wi-Fi та LTE.

  • 30160. Технологія Frame Relay
    Компьютеры, программирование

    Ось як це все проходить:

    1. Мережеве обладнання користувача відправляє деякий кадр в локальну мережу. В заголовку цього кадру вказується апаратний адрес маршрутизатора (шлюз по замовчуванню).
    2. Маршрутизатор отримує цей кадр, вилучає з нього пакет після чого відкидає кадр. Після відкидання кадру він знаходить IP-адрес отримувача, який знаходиться в середині пакету і по таблиці маршрутизації намагається визначити, яким чином можна добратися до мережі отримувача.
    3. Потім маршрутизатор відправляє данні через інтерфейс, який як йому здається дозволить знайти видалену мережу. Якщо ж маршрутизатор не в змозі знайти потрібну йому мережу в своїй таблиці маршрутизації, то він відкидає весь пакет. По скільки в даному випадку це буде послідовний інтерфейс, інкапсульований для Frame Relay, то маршрутизатор відправить пакет в адрес мережі Frame Relay у вигляді інкапсульованого кадра для Frame Relay. Він добавить в нього DLCI-номер, який відповідає даному послідовному інтерфейсу. DLCI визначає номер віртуального каналу PVC або SVC, який веде до маршрутизатора і комутатора, який входить в склад мережі Frame Relay.
    4. Пристрій обслуговування каналу - (Channel Service Unit, CSU) та пристрій обслуговування даних - (Data Service Unit, DSU) отримують цифровий сигнал і перетворюють його в ту систему цифрових сигналів, яка буде зрозуміла комутатору PSE (Packet Switching Exchange обмін комутуючих пакетів). PSE отримує цифровий сигнал і витягує отримані по лінії звязку одиниці і нулі.