Технології створення іміджу
Курсовой проект - Маркетинг
Другие курсовые по предмету Маркетинг
ЗМІСТ
Вступ
1. Поняття іміджу та його історичні витоки
2. Психотехнології створення ефективного іміджу
Висновки
Список використаних джерел
ВСТУП
Актуальність теми роботи. В даний час дуже важливо мати грамотно створений сприятливий імідж. Як при побудові міжособистісних відносин, так і при просуванні по карєрних сходах. Крім того, сприятливий імідж - запорука розвитку і процвітання організації, і її успіху в конкурентній боротьбі. Поняття імідж має безліч визначень, воно використовується вже не одну сотню років. У науці дуже давно виділився напрямок з вивчення даного поняття, яке отримало свою назву і було оформлено як наукова дисципліна в 90-х роках минулого століття. Даний напрямок було названо іміджелогії та визначено як наука подобатися людям.
Сьогодні імідж - дуже багатогранне поняття, яке виконує різні функції, що має свої характерні особливості. Дані підходи обумовлені рамками таких наукових дисциплін як реклама, звязки з громадськістю тощо.
Без грамотного іміджу важко уявити як успіх окремого індивіда, так і всесвітньо відомих корпорацій.
Саме тому дана робота присвячена вивченню поняття іміджу, вивчення коренів його виникнення та використання, а також існуючих типологій іміджу, що створює актуальність теми роботи.
Метою є розкриття аспектів роботи у створенні власного іміджу.
Визначення мети роботи передбачає огляд таких завдань:
- визначення поняття іміджу та його історичних витоків;
- встановлення психотехнологій у створенні ефективного іміджу;
- розкриття типологій іміджу.
1. ПОНЯТТЯ ІМІДЖУ ТА ЙОГО ІСТОРИЧНІ ВИТОКИ
Поняття імідж давно на слуху. Як це не здасться несподіваним, але першими активно почали працювати з ним економісти, які займаються підприємництвом. Відомий такий факт, коли американський економіст Болдуінг в 60-х роках XX століття ввів у діловий обіг поняття імідж і обґрунтував його корисність для ділового успіху.
Потім імідж, як специфічний феномен, був узятий на озброєння народжуваної політологією, фахівці побачили в ньому важливий напрям своєї роботи. Політологам відомі роботи Нікколо Макіавеллі Государ і Г. Лебона Психологія соціалізму, в яких дано науково-прикладне обґрунтування практичної цінності цього феномена. Макіавеллі переконливо показав, яке значення для державної особи має володіння відповідної личиною (маскою), а Лебон інтерпретував сенс іміджування як засіб досягти політичного успіху завдяки ефекту особистої чарівності.
Психологічне обґрунтування іміджування стало обєктом і предметом дослідження соціальних і політичних психологів. Володіючи знаннями законів процесу соціального сприйняття і субєктного усвідомлення зовнішнього образу, вони надали цій проблемі теоретико-прикладне обґрунтування.
У царювання Єлизавети Петрівни існувала цензура на портрети імператриці. Найвищим указом було затверджено зразок її зображення живописцями. У 1886 році в Росії вийшла книга П. Мантегацца Обличчя і вираз почуттів. У 1925 році в нашій країні була видана книга Б. Хатунцева Про природу влади. Досвід дослідження соціально-психологічних основ влади , в якій особиста чарівність розглядалося як субєктивне засіб створення навколо себе ореолу, що сприяє тому, щоб підкоряти людей і купувати їх визнання.
У 70-х роках імідж став зявлятися в СРСР у журнальних і рідше в газетних публікаціях як категорія негативна. Його розглядали в основному як маніпулятивний прийом буржуазної політики та засобів масової інформації, який використовується з метою ідеологічної обробки масової свідомості людей. Подібне ставлення до іміджу не сприяло обєктивному інтересу до нього з боку радянських вчених. Однією із спроб подолати таке ставлення до іміджу були в ті роки статті у журналі Питання філософії талановитого вченого професора О. Феофанова [8, с. 20].
У наш час імідж став ходовим товаром у всіх, хто займається підприємництвом і особливо політичною діяльністю. На його придбання при проведенні виборчих заходів у країні витрачаються величезні кошти, які обчислюються десятками тисяч доларів. Підвищеним попитом імідж користується в естраді і театрі. Завдяки іміджу однієї з розвинених сервісних індустрій стала політична і торгова реклама. Зростаючий попит на імідж породив нову професію - іміджмейкер. Це фахівець з конструювання іміджу особистості, ділових і політичних структур (наприклад, політичної партії чи громадської організації).
Імідж можна розглядати як індивідуальний вигляд або ореол, створюваний засобами масової інформації, соціальною групою або власними зусиллями особистості з метою залучення до себе уваги [8, стор 35].
Деякі вчені розглядають поняття імідж тільки стосовно організації. Наприклад, маркетолог Ф. Котлер визначає імідж як сприйняття компанії чи її товарів суспільством [3, стор 277-278].
При конструюванні визначення поняття імідж, зокрема імідж організації можна враховувати наступні взаємно протилежні категорії:
1. обєктивне - субєктивне. Імідж може розумітися не тільки як певний зміст масового або індивідуального свідомості, але і як набір атрибутів підприємства, його товарів і послуг, його рекламної продукції тощо (Наприклад, логотип, слоган, відмінні риси ділової етики). При розробці поняття іміджу організації має бути вирішено питання про розрізнення цих