Geum.ru

Курсовой проект

  • 30161. Технологія виготовлення керамичної черепиці
    Строительство

    Найбільш натуральним кольором керамічної черепиці являється тон обпаленої червоної глини. Найпоширеніші відтінки - це цегляний, мідний і каштановий. Колір залежить від місцевості видобутку глини і рецептури підготовки маси для виготовлення черепиці, тому окремі підприємства можуть похвалитися власним, характерним лише для їхньої продукції відтінком. Однак це зовсім не означає, що вся черепиця, виготовлена одним виробником, є ідентичною: невеликі відмінності в кольорі - це нормальне явище, пов'язане з природним походженням сировини. Керамічна черепиця може мати різні кольори. Крім червоного, найбільшою популярністю користуються темні тони: коричневий, антрацитовий або сірий. Черепиця може бути окрашена в масі шляхом додавання відповідних пігментів у глину, з якої вона формується. Популярним способом отримання кольоровий черепиці є покриття її перед термічною обробкою шаром ангоба - сумішшю благородних сортів глини, яка після випалення набуває заданий колір. Але при цьому у випадку різання черепиці або відколювання шматків може проявлятися червона структурована. Ангобірована черепиця існує у багатьох кольорах, перш за все, у натуральних: каштановому, коричневому, сірому, антрацитовому. Ціна може залежати від кольору: оскільки темні ангоби отримати складніше, чорна черепиця, як правило, найдорожча. Кольори хімічного походження - блакитний, зелений, жовтий, вишневий - потребують додаткового захисту шаром глазурі. Тому черепиця цих нестандартних кольорів значно дорожче ангобірованої.

  • 30162. Технологія виготовлення паперу
    Производство и Промышленность
  • 30163. Технологія виготовлення сиру
    Разное

    При недостатній кількості молока для виготовлення сиру його резервують. Молоко охолоджують до 5°С і при цій температурі зберігають до наступного дня. Якщо на завод поступило парне чи охолоджене, але свіжовидоєне молоко його не можна переробляти на сир. Свіжовидоєне молоко погано згортується штучним ферментом і являє собою непідходяще джерело для розвитку молочнокислих бактерій. З такого молока отримують поганий згусток, який погано виділятиме сироватку, процес молочнокислого бродіння протікає повільно. Тому свіжовидоєне молоко підлягає дозріванню при 8-12°С протягом 10-14 годин. Під час дозрівання молока в результаті розвитку мікрофлори змінюються його фізично-хімічні якості. При цьому збільшуються міцели козеїну знижується кислотно-відновлюючий потенціал, на 1-2°С збільшується кислотність, частина кальцієвих солей переходить в розчинений стан, збільшується кількість поліпептидів. Ці зміни в складі молока прискорюють його сичужну згортуваність, забезпечують кращий розвиток бактерій молочнокислої закваски і отримання сиру більш високої якості.

  • 30164. Технологія виконання журнального столика
    Производство и Промышленность
  • 30165. Технологія використання психолого-педагогічної діагностики в соціально-педагогічній роботі
    Педагогика

     

    1. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психологической диагностике. - К.: Наукова думка, 1989. - 200с.
    2. Бурлачук Л.Ф., Савченко Е.П. Психодиагностика (психодиагностический инструментарий и его применение в условиях социальных служб). - К.: »А.Л.Д.», 1985.
    3. Войтко В. И., Гильбух Ю. З. Школьная психодиагностика: достижения и перспективы. Киев, 1980.
    4. Готовность детей к школе. Диагностика психического развития и коррекция его неблагоприятных вариантов: Методические разработки для школьного психолога / Е. А. Бугрименко, А. Л. Венгер, К. Н. Поливанова, Е. Ю. Сушкова. - М., 1989. 88 с.
    5. Гуткина Н. И. Психологическая готовность к школе. М.: Компенс-центр, 1993. 176с.
    6. Диагностическая и коррекционная работа школьного психолога / Под ред. Дубровиной И. В. - М.: изд. АПН СССР, 1987. - 178 с.
    7. Дружинин В. Н. Психодиагностика общих способностей. М.: «Академия», 1996. 224 с.
    8. Корольчук М.С., Осьодло В.І. Психодіагностика: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів \ За загальною редакцією М.С.Корольчука. К.: Ельга, Ніка-Центр, 2004. 400 с.
    9. Кулагин Б.В. Основы профессиональной психодиагностики. - Л.: Медицина, 1984. 216 с.
    10. Моляко В. А., Литвинова Н. И., Коваленко А. Б. Психологические проблемы творческой деятельности. К.: Знание, 1990. 16 с.
    11. Научно-методические основы использования в школьной психологической службе конкретных психодиагностических методик / Под ред. Дубровиной И.В. - М.: Изд. АПН СССР, 1988. - 166с.
    12. Немов Р.С. Психология. Кн. 3: Экспериментальная педагогическая психология и психодиагностика. - М.: Просвещение: ВЛАДОС, 1995. 512с.
    13. Непомнящая Н. И. Психодиагностика личности: Теория и практика: Учеб. Пособие для студ. высш. учеб. заведений. М.: ВЛАДОС, 2001. 192 с.
    14. Освітні технології: Навч.-метод. посіб./ О.М.Пєхота, А.З. Кіктенко, О.М.Любарська та ін.; За заг. Ред.. О.М.Пєхоти. К.: А.С.К., 2002. 255 с.
    15. Общая психодиагностика / Под ред. Бодалева А.А., Столина В.В. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1987. - 304с.
    16. Основы психодиагностики / Под общей ред. Шмелева А.Г. - Москва, Ростов-на-Дону: »Феникс», 1996. - 544с.
    17. Психодиагностика: теория и практика. Пер. с нем. / Общ. ред. Н. Ф. Талызиной. М.: Прогресс, 1986. 207 с.
    18. Психологическая диагностика: Проблемы и исследования / Под ред. К.М.Гуревича. - М.: Педагогика, 1981.-232с.
    19. Рабочая книга школьного психолога / Под ред. И. В. Дубровиной. - М.: Просвещение, 1991.-303с.
    20. Рибалка В. В. Психологія розвитку творчої особистості: Навч. Посібник. К., ІЗМН, 1996. 236 с.
    21. Рогов Е. И. Настольная книга практического психолога в образовании: Учебное пособие. - М.: ВЛАДОС, 1995. 529 с.
    22. Скребець В.О. Основи психодіагностики. Навчальний посібник. 3 вид., перекладене з рос., перероблене та доповнене. К.: Видавничий Дім «Слово». 2003. 192с.
    23. Собчик Л. Н. Психология индивидуальности. Теория и практика психодиагностики. СПб.: «Речь», 2003. 624 с.
    24. Соколова Е. Т. Проективные методы исследования личности. М., 1980. 176с.
    25. Сонин В. А. Психодиагностическое познание профессиональной деятельности: Учебн. Пособие. СПб.: «Речь», 2004. 408с.
    26. Фридман Л.М. и др. Изучение личности учащегося и ученических коллективов. - М.: Просвещение, 1988. - 207с.
    27. Шапарь В. Б., Тимченко А. В., Швыдченко В. Н. Практическая психология. Инструментарий. Ростов н/Д.: «Феникс», 2002. 688с.
    28. Шевандрин Н. И. Психодиагностика, коррекция и развитие личности. М.: ВЛАДОС, 1999. 512 с.
  • 30166. Технологія виробництва азотної кислоти
    Производство и Промышленность
  • 30167. Технологія виробництва кефіру 3,2% в кількості 4000кг/зм. на базі Філії Сумський молочний завод ДП "Аромат"
    Разное

    Кожна партіяЗ цистерниГост 3626-73Кислотність, оТ19Кожна партіяЗ цистерниГост 3624-92Температура, оС35-45Кожна партіяЗ нормалізатораГост 26754-85Сепарування молокаМасова частка жиру,%20Кожна партіяЗ сепаратораГОСТ 5867-90Кислотність, оТ19Кожна партіяЗ сепаратораГОСТ 362-92Молоко при нормалізаціїМасова частка жиру в вершках, %20Кожна партіяЗ резервуаруГост 5867-90Кислотність, оТ19Кожна партіяЗ резервуаруГОСТ 3624-92Густина, кг/м31028Кожна партіяЗ резервуаруГост 3625-84Нормалізована сумішКислотність, оТ19Кожна партіяЗ резервуаруГост 3624-92Температура підігріву, оС 35-40Кожна партіяЗ пастеризатораГост 26754-85Очищена нормалізована сумішТемпература, оС35-40Кожна партіяЗ пастеризатораГост 26754-85ГомогенізаціяТемпература, оС45-55Кожна партіяЗ гомогенізатораГОСТ 26754-82Тиск, атм175Кожна партіяЗ гомогенізатораманометрПастерізаціяТемпература оС85-90Кожна партіяЗ пастеризатораГост 26754-85Витримка, хв2Кожна партіяЗ пастеризаторагодинникОхолодження Температура, оС28-30Кожна партіяЗ охолоджувальної установкиГост 26754-82Заквашена сумішТемпература оС24-25Кожна партіяЗ резервуаруГост 26754-85Сквашування сумішіТривалість сквашування год.12Кожна партіяЗ резервуаруГодиниКислотність оТ 80-120Кожна партіяЗ резервуаруГост 3624-92Тривалість, хв..5-10Кожна партіяЗ резервуаруГодиниПеремішування згустку і охолодженняТемпература в оС 20-25Кожна партіяЗ резервуаруГост 26754-85Час перемішування, хв..3-5Кожна партіяЗ резервуаругодинникПродукт перед розливомТемпература оС 12-14Кожна партіяЗ резервуаруГост 2675485Масова частка жиру %3,2Кожна партіяЗ резервуаруГост 5867-90Кислотність оТ80-120Кожна партіяЗ резервуаруГост 3624-92Дозріва-нняТривалість годин24Кожна партія-ГодинТемпература во С14-16Кожна партіяЗ пакетуГост 26754-85Готовий продуктТемпература в оС8Кожна партіяЗ пакетуГост 26754-85Кислотність оТ 80-120Кожна партіяЗ пакетуГост 3624-92Масова частка жиру%3,2Кожна партіяЗ пакетуГост 5867-90Вязкість секунд20Кожна партіяЗ пакетуПрилад ВКМОбєм, дм3500Кожна партіяЗ пакетуВимірювання в мірних циліндрахМолоко коровяче не збиранеЗагальна кількість мікроорганізмів 500-3000Один раз в десять днівЗ цистерниГост 9225-84Кількість соматичних клітин, тис/см3600-800Один раз в десять днівЗ цистерниГОСТ 23453-90Пастеризована сумішБГКП в КУО/см30,1Один раз в десять днівЗ цистерниГост 9225-84Загальна кількість мікроорганізмів, тис.КУО/см3<10000Один раз в десять днівЗ пастеризатора Гост 9225-84Заквашена сумішБГКП, КУО/см30,1Один раз в 10 днівІз резервуаруГост 9225-84Готовий продукБГКП, см3відсутніОдин раз в 5 днівЗ пакетівГОСТ 9225-84Патогенні мікроорганізмиВ 25 г відсутніОдин раз у кварталЗ пакетівЗгідно НД

  • 30168. Технологія виробництва маринованих огірків
    Разное

    В нашій країні прийнято вважати, що для засолу придатні тільки черношипні сорти. Шкірка, тобто епідерміс, і зовнішній шар кіркової паренхіми у плодів цієї групи сортів більш ніжні, що сприяє швидкому проникненню розсолу при солінні. Це сприятливо позначається на процес переробки, а в результаті і на якості готового продукту. Епідерміс наших білошипних сортів і поверхневий шар паренхіми у них дуже грубий. Проникнення розсолу на початку процесу бродіння при солінні відбувається поволі, що порушує нормальний хід молочнокислого бродіння і сприяє виникненню порочних видів бродіння. В результаті виходить продукт низьких смакових якостей. Недавно виведений на кримській досвідчено-селекційній станції високоврожайний білошипний сорт Щедрий 118 йде в соління наряду консервних заводів, де дає цілком задовільний продукт. Білошипні сорти переважно тому, що не жовтіють при перезріванні і далі зберігають товарні властивості, що особливо важливе для разового механізованого збирання врожаю. Плоди вітчизняних засолювальних сортів (Ніжинський сортовий), як правило, мають ясно помітну бугорчастість. Горбики рідко розташовані, на вершині їх чорні шипики. Плоди мають щільну стуктуру мякоті і характеризуються сповільненим розростанням насінної камери. Ці властивості плоду відображені на ознаках поверхні плоду. Плоди мають ясну трикутність на поперечнику; на поверхні молодих плодів виступають подовжні ребра, над місцем проходження в мякоті плоду крупних судин. За ступенем вираженості цих зовнішніх морфологічних ознак можна майже безпомилково судити про густину мякоті плоду.

  • 30169. Технологія виробництва рублених котлет
    Разное

    Кулінарія, кухарське діло, звичаї столу найважливіша частина побуту. Страви виникли колись дуже давно, в залежності від образу життя і від особливості продуктів, пройшли крізь століття й дійшли до нас як стародавні рецепти. Подальший розвиток кухарського мистецтва дозволив ще більше розширити асортимент сучасних кулінарних рецептів. Історія розвитку української кухні має тісний зв'язок з кухнею інших слов'янських народів. Кожна народна кухня, використовує одну і ту ж сировину, яка додає стравам свій особливий смак. Це зумовлено такими факторами, як набір вхідних продуктів, спосіб обробки і подавання страви до столу. Кулінарні рецепти, створені народами, не випадкові і мають певне призначення. Так, більшість рецептів розраховано для звичайного, буденного харчування. Чимало рецептів для вишуканого пригощання, для святкового столу. З далекої давнини наші пращури їли м'ясо яловичини, баранини, свинини, а також птиці: курей, качок, гусей та дичини. Смажені страви з м'яса та птиці вважалися святковими. В їжу застосовувалися усі види риби: річкові, озерні, морські. Дуже давно наші пращури навчились готувати вишукану рибу солону, в'ялену і копчену. Від часів старовини збереглися звичаї лакомитися запеченою і смаженою рибою. Окрім смаження на сковороді застосувалися інші засоби теплової обробки продуктів. Насамперед треба відмітити смаження м'яса, птиці та риби на відкритому вогні на рожні та решітці. Це один з самих давніх видів продуктів над вогнем, відомий буквально у всіх народів. Українська кухня, звичайно, розвивалась не відокремлено. Частіше за все на неї впливали звичаї, традиції близьких по мові та культурі слов'янських народів. Так, таємниці приготування шпигованого м'яса, фаршированих страв із риби та овочів, рулети, галушки та другі стави прийшли від східних слов'ян (росіян та білорусів). Західні слов'яни (поляки, чехи, словаки та інші) збагатили українську кухню такими виробами, як ковбаски, зрази, калачі та інше. Такі страви, як кебаби, фаршировані овочі та гострі приправи були запозичені від південних слов'ян (болгарів, сербів, хорватів, македонців та інших). Запозичив страви та вироби, українська кулінарія та кулінари змінили технологію їх приготування, тому багато страв набули зовсім іншого, особливого смаку. А українська кухня у зараз лишається самобутньою і оригінальною. Значні підприємства громадського харчування існують і сьогодні. Але рівень їхньої оснащеності, якості готування їжі, культури обслуговування вступають в усе більш жорстку конкуренцію із «Макдональдсами», різноманітними кафе, закусочними та іншими підприємствами, що відчиняються у нас іноземними фірмами. Створення в Україні підприємств громадського харчування з високою якістю продуктів, рівнем обслуговування, максимально зручних для відвідувачів одна з найважливіших задач, що стоїть перед системою громадського харчування сьогодні.

  • 30170. Технологія вирощування кукурудзи на зерно урожайністю 60 ц/га на чорноземі вилугуваному глибокому малогумусному легкосуглинковому на лесі у СВК "Ружинський" Ружинського району Житомирської області
    Сельское хозяйство

     

    1. Конспект лекційних та лабораторно-практичних занять з дисципліни “Рослинництво: традиційні, інтегровані та екологічні методи”, лектор: Новохацький М.Л.
    2. Рослинництво: Лаб.-практ. заняття: Навч. посіб. для вищ. агр. закл. освіти II-IV рівнів акредитації з напряму - "Агрономія"/ Д.М. Алімов, М.А. Білоножко МА. Бобро та ін.; За ред. МА. Бобро та ін. К.: Урожай, 2001. 392 с.
    3. Лихочвор В.В. Рослинництво. Технології вирощування сільськогосподарських культур. - Львів: НВФ "Українські технології, 2002. - 800 с.
    4. Ґрунтознавство: Лабораторний практикум / В.Г. Крикунов, Ю.С. Кравченко, В.В. Криворучко, О.В. Крикунова.- Біла Церква, 2004. - 216 с.
    5. Еколого-економічні проблеми довкілля Житомирщини. [Кол. моногр.) / В.І. Карпов, С.П. Сіренький, В.К. Данилко та ін.; Під заг. ред. П.П. Михайленка. - Житомир, 2001. - 320 ст.
    6. Геологія з основами мінералогії: Навч. Посібник / Д.Г. Тихоненко. та ін.; За ред. Проф. Д.Г. Тихоненка. К.: Вища школа, 2003. 287 с.: іл.
    7. Коренев Г.В., Подгорний П.И., Щербак С.Н. Растениеводство с основами селекции и семеноводства. - 3-е изд. перераб. и доп. - Москва: Агропромиздат, 1990. - 575с.
    8. Загальне землеробство / За ред. В.П. Гордієнка. - Київ: Вища школа, 1988. - 302с.
    9. Довідник з вирощування зернових та зернобобових культур / В.В. Лихочвор, М.І. Бомба, С.В. Дубковецький, Д.М. Оїшщук. - Львів: Українські технології, 1999. - 408с.
    10. Интенсивные технологии возделывания зерновых и технических культур / Под ред. А.И.Зинченко и И.М. Карасюка. - К.: Вища школа, 1988. - 327 с.
  • 30171. Технологія гарячого копчення риби
    Разное

    Але високий вміст води спричиняє особливо швидке псування риби. Найбільш важливе значення для людини мають білки риб, які належать до повноцінних. Жири риб, на відміну від жирів наземних тварин, при кімнатній температурі мають рідку консистенцію. Це пояснюється наявністю в їх складі великої кількості ненасичених жирних кислот. Багато жиру (50-70%) є у печінці деяких риб, особливо тріскових. У м'ясі риб мало вуглеводів (від 0,2 до 0,5%). Переважає полісахарид глікоген. Риби, особливо морські, багаті на мінеральні речовини. У прісноводних рибах міститься від 1,0 до 1,4% цих речовин, у морських (анчоус, сардина океанічна, камбала азово-чорноморська) - 1,6-2,3%. З мінеральних речовин переважають фосфор, кальцій, сірка та ін. М'ясо морських риб багате йодом, кобальтом і бромом. Кобальт входить у склад вітаміну B, g, йод - у склад гормонів щитовидної залози. У рибах є значна кількість жиророзчинних вітамінів A, D і Е. Особливо багато вітаміну А міститься у печінці тріскових та деяких інших риб. М'ясо риб містить також невелику кількість водорозчинних вітамінів. Риби багаті на ферменти. Ці речовини відіграють значну роль у посмертних змінах, що відбувається у м'ясі риб. Найважливіше значення мають протеолітичні ферменти, які сприяють гідролізу білків. Активність ферментів у м'ясі різних риб неоднакова. У соледозріваючих рибах (оселедцеві, лососеві, осетрові, анчоусові) вона надзвичайно велика. Тому для забезпечення довготривалого зберігання риби і підвищення її смакових властивостей застосовують різні методи коптіння.

  • 30172. Технологія діяльності туристського і формування нового туру «По давньоруським містам Правобережжя»
    Медицина, физкультура, здравоохранение

    Галич. Вперше згадується під 1113 р. Деякі науковці бачать у цій назві память про кельтів-галів, інші повязують її з місцем видобутку солі (від кельтського "гал" сіль). Німецький мовознавець М. Фасмер виводить назву від слова «галка» невеликий чорний птах. Існує думка щодо походження топоніма від найменування словянського племені галичь, а також низка інших версій, легенд, переказів. У середині ХІІ ст. сформувалася галицька архітектурна школа, що має свої яскраво виражені художньо-образні риси. На великій території, яку обіймав давній Галич та його околиці, розкопками виявлено багато камяних споруд, різьблених архітектурних фрагментів, орнаментованих керамічних плиток тощо. На відміну від інших давньоруських земель, де, в основному, застосовувалась хрестово-купольна система, в Галичі, поряд з хрестовокупольними спорудами (такими, наприклад, були Успенський собор, зведений Ярославом Осмомислом 1152 р., чотиристовпний, оточений галереями, та невелика чотиристовпна церква Спаса), практикувалися споруди однонавні (церква Благовіщення), зокрема, з круглою в плані центральною частиною (Іллінська церква), ротондональні Борисоглібська ротонда в Побережжі), полігональні тощо. Під час розкопок знаходять численні фрагменти білокамяних оздоб, що ними були прикрашені фасади та інтерєри галицьких споруд. У прийомах різьби та само, як і в будівельній техніці, можна помітити близькість до романської архітектури сусідніх із Галичем країн, передусім, Угорщини, Польщі та Моравії. Дуже цікавою особливістю галицької архітектури був прийом обличкування стін споруд, передусім інтерєрів палаців і багатих будинків, керамічними рельєфними плитками з зображенням грифонів, орлів, воїнів, рослинного та геометричного орнаментів тощо.

  • 30173. Технологія діяльності туристського підприємства в процесі формування нового туру "Замки Поділля"
    Медицина, физкультура, здравоохранение

    Характеристика агентського договору (договору доручення). Сферою застосування агентських договорів є винятково господарська (підприємницька) діяльність. На це, насамперед, вказує те, що агентською діяльністю, за визначенням, є підприємницька діяльність, що, в свою чергу, обумовлює наявність певного статусу у суб'єктів, які надають відповідні послуги. Крім того, за тим же визначенням клієнти агента мають статус суб'єктів господарювання та здійснюють господарську діяльність, в процесі і з приводу якої користуються послугами агента. Комерційний агент надає суб'єкту, якого він представляє, послуги в укладенні угод чи сприяє їх укладенню. В цьому разі в обов'язки агента можуть входити як безпосереднє укладення угоди в інтересах довірителя на умовах, що вказані в агентському договорі, так і пошук можливих партнерів в широкому розумінні (організація промо-акцій та ін.), що охоплюється категорією "сприяння". Згідно з ч. 2 ст. 303 ГК України комерційний агент не гарантує суб'єкту, якого він представляє, виконання третіми особами зобов'язань за угодами, укладеними за його посередництва, якщо інше не передбачено агентським договором.

  • 30174. Технологія дугового зварювання
    Производство и Промышленность
  • 30175. Технологія і організація санітарно-технічних робіт житлового 18-ти квартирного будинку в м. Чернігів
    Строительство

    ПозиціяПозначенняНайменуванняКільк.МасаПриміткаОпалення1ГОСТ 3262-75Труби сталеві 15мм1,43Пм.2ГОСТ 3262-75Теж 20мм1,86Пм.3ГОСТ 3262-75Теж 25мм2,91Пм4ГОСТ 3262-75Теж 32мм3,78Пм.5ГОСТ 3262-75Теж 40мм4,34Пм.6ГОСТ 3262-75Теж 50мм6,16Пм.7Радіатори М140А 7,5Шт.8Повітряні крани0,1Шт.9Елеваторний вузол Шт.1115Б-3КЗасувки 50мм7,0Шт.12Теплова ізоляціяПм.Холодне і гаряче водопостачання1ГОСТ 3262-75Труби сталеві 15мм1,43Пм.2ГОСТ 3262-75Теж 20мм1,86Пм.3ГОСТ 3262-75Теж 25мм2,91Пм.4ГОСТ 3262-75Теж 32мм3,78Пм.5ГОСТ 3262-75Теж 40мм4,34Пм.6ГОСТ 3262-75Теж 50мм6,16Пм.7Установка лічил.5,0Шт.8ГОСТ 10832-64Установка зміш.Шт.9Водомірний вузолШт.10Водонагрівач Шт.1115Б-3КЗасувки 50мм7,0Шт.12Зароблення сальн.Шт.Каналізація1ГОСТ 342-80Чавунні труби 50мПм.2ГОСТ 342-80Теж 100ммПм.3ГОСТ 1154-52Установлення ванн110Шт.4ГОСТ 14360-69Уст. умивальників25Шт.5ГОСТ 9156-68Уст. унітазів35Шт.6Уст. мийок25Шт.7Зароблення сальн.Шт.Газопостачання1ГОСТ 3262-75Сталеві труби 20мм1,86Пм.2ГОСТ 3262-75Теж 25мм2,91Пм.3ГОСТ 3262-75Теж 32мм3,78Пм.4ГОСТ 3262-75Теж 40мм4,34Пм.5ГОСТ 2422-75Уст. кранів 25 мм 0,8Шт.6ГОСТ 2422-75Уст. кранів 40 мм7,0Шт.7Уст. газових плит60Шт.Список використаної літератури

  • 30176. Технологія конфіденційного діловодства
    Менеджмент

     

    1. ДСТУ 2732:2004. Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять / С… Кулешов (розроб.). Офіц. вид К.: Держспоживстандарт України, 2005. ІV, 32с.
    2. БеспянськаГ.В. Діловодство: навч. посібник для дистанційного навчання / Відкритий міжнародний ун-т розвитку людини «Україна». Інститут дистанційного навчання. К.: Університет «Україна», 2007. 480c.
    3. ГолованьС.М.Загальне діловодство та ведення документів, що містять конфіденційну інформацію з грифом «Для службового користування»: Навч.-метод. посібник / Національний авіаційний ун-т. К.: НАУ, 2003. 91с.
    4. Гордієнко К.Д. Діловодство в роботі секретаря: практичний посібник. 3-тє вид., змінене та доп. К.: КНТ, 2009. 304c.
    5. Діденко А.Н.Сучасне діловодство: Навч. посіб. для уч. проф.-техн. закл. освіти. 4.вид. К.: Либідь, 2004. 384с.
    6. Діловодство: зб. інструкцій / Є.К.Пашутинський (упоряд.). 2-ге вид., зм. К.: КНТ, 2009. 593с.
    7. Козоріз В.П., ЛапицькаН.І. Загальне і кадрове діловодство: Навч. посіб. / Міжрегіональна академія управління персоналом. К.: МАУП, 2002. 164с.
    8. КомоваМ.В. Діловодство: Навч. посіб. для студ. ВНЗ / Національний ун-т «Львівська політехніка». Л.: Тріада плюс, 2006. 217с.
    9. КузнецоваТ.В., Кунченко-ХарченкоВ. І. Документи і діловодство: Учбовий посібник. Черкаси, 2005. 118с.
    10. ЛозаО.В. Діловодство та документування управлінської діяльності: Навч. посібник / Українська академія держ. управління при Президентові України. Дніпропетровський філіал. К., 2003. 67с.
    11. Ломачинська І.М., ЛоскутоваС.А. Спеціальне діловодство: Навч. посіб. для дистанц. навч.:В 2ч. / Відкритий міжнародний ун-т розвитку людини «Україна». Інститут дистанційного навчання / Т.Г.Горбаченко (наук. ред.). К.: Університет «Україна», 2006. 415с.
    12. Пашутинський Є.К. Діловодство кадрової служби. К.: КНТ, 2004. 272с.
    13. ПогребнаЛ. Діловодство, яким воно повинно бути. 2-е вид., переробл. і доп. Х.: Фактор, 2008. 416c.
    14. РогожинМ.Ю.Документы делового общения. М.: Русская Деловая Литература, 1999. 204с.
    15. РуракК.П. Організація діловодства / Кіцманський держ. аграрний технікум. Чернівці, 2004. 367с.
    16. СверданМ.Р.Основи діловодства: Навч. посіб. / Буковинський держ. фінансово-економічний ін-т. Чернівці: Рута, 2004. 184с.
    17. СеверинЛ.І., Дудатьєва В.М., Пустовіт Т.М.Основи діловодства: навч. посіб. для студ. усіх спец., які отримують робочу кваліфікацію «Оператор комп'ютерного набору» / Вінницький національний технічний ун-т. Вінниця: ВНТУ, 2008. 122с.
    18. СобчукВ.С.Основи загального діловодства: навч. посібник / Волинський національний ун- т ім. Лесі Українки. Лабораторія науково-технічних експертиз та археологічних досліджень історії Волині; ТзОВ «Стир-агробуд». Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2008. 180с.
    19. Тітенко Л.А. Діловодство з використанням комп'ютерної техніки: Навч.-метод. посібник для самост. вивчення дисципліни / Київський національний економічний ун-т ім. Вадима Гетьмана К.: КНЕУ, 2006. 192с.
  • 30177. Технологія ліків як наука
    Медицина, физкультура, здравоохранение

     

    1. Ажгихин И.С. Технология лекарств. Москва: “Медицина" - 1980, 440 с.
    2. Государственная фармакопея СССР, Х издание - под. ред. Машковского М.Д. Москва: “Медицина" - 1968, 1078 с.
    3. Дмитриєвський Д.І. Промислова технологія ліків. Вінниця: “Нова книга" - 2008, 277 с.
    4. Державна фармакопея України, перше видання - під. ред. Георгієвського В.П. Харків: “РІРЕГ” - 2001, 531 с.
    5. Державна фармакопея України, перше видання, доповнення 1. - під. ред. Георгієвського В.П. Харків: “РІРЕГ” - 2004, 492 с.
    6. Державна фармакопея України, перше видання, доповнення 2. - під. ред. Гризодуба О.І. Харків: “РІРЕГ” - 2008, 617 с.
    7. Кондратьева Т.С., Иванова Л.А. Технология лекарственных форм т.1,2. Москва: “Медицина" - 1991, 1038 с.
    8. Краснюк И.И. Технология лекарственных форм. Москва: “Академия" - 2004, 455 с.
    9. Милованова Л.Н. Технология изготовления лекарственных форм. Ростов-на-Дону: “Феникс" - 2002, 447 с.
    10. Муравьев И.А. Технология лекарств т.1,2. Москва: “Медицина" - 1980, 704 с.
    11. Синев Д.Н., Гуревич И.Я. Технология и анализ лекарств. Ленинград: “Медицина" - 1989, 367 с.
    12. Тихонов А.И. Биофармация. Харків: “НФАУ" - 2003, 238 с.
    13. Чуешов В.И. Промышленная технология лекарств, т. 1,2. Харьков: “НФАУ" - 2002, 1272 с.
    14. Чуєшов В.І. Технологія ліків. Харків: “Золоті сторінки” - 2003, 719 с.
  • 30178. Технологія монтажу та ремонту машин постійного струму
    Физика

    Принцип дії електродвигунів ґрунтується на взаємодії магнітного поля статора Ф із струмом якоря Ія. Електромагнітний момент, який виникає при цьому, приводить якір в обертовий рух. Наявність колектора в двигунах постійного струму забезпечує зміну напруги струму в обмотках якоря при переході секцій через геометричну нейтраль. Завдяки цьому обертальний момент залишається сталим за напрямом і величиною. Якщо підвести до якоря двигуна постійну напругу U, то виникає обертальний електромагнітний момент. Під впливом цього моменту якір двигуна почне обертатися з певним числом обертів. При обертанні якоря його провідники перетинатимуть силові лінії магнітного поля статора, в них індукуватиметься ЕРС, спрямована (за правилом правої руки) назустріч струму, тобто назустріч підведеній напрузі. На цій підставі індуковану ЕРС називають зворотною, або проти-ЕРС. Якщо в якийсь момент струм якоря становить Ія, магнітний потік полюсів Ф і число обертів n не змінюється за величиною, то рівняння ЕРС для двигуна буде таке:

  • 30179. Технологія монтажу, ремонту та правила технічного обслуговування синхронних двигунів
    Производство и Промышленность
  • 30180. Технологія намотування гвинтових обмоток силових трансформаторів
    Физика

    Якщо одноходова обмотка виконується з транспозиціями Бюда, то розкладка проводів перед намотуванням обмотки й транспозиціями виконується по-іншому. Намотування обмотки проводиться так, як описано раніше, чергуючи намотування витків з установленням дистанційних прокладок. При виконанні групової транспозиції останній намотаний виток закріплюється затискачем, всі рівнобіжні проводи витка поділяються на чотири групи і кожна група змінюється місцями. Перекладення кожної групи проводів виконується через поле, тому вся групова транспозиція займає сім полів. У першому полі проводи першої групи згинаються у виді переходу й укладаються поруч з витком. Таким чином, виток як би розділяється на два, з різними радіальними розмірами. Для вирівнювання радіального розміру котушки під першу (у новому витку) і четверту групи (у витку, що залишився) підкладаються і бандажуються клини зі смуг електрокартону (мал. 4, а) так, щоб до сьомого поля після початку транспозиції четверта група була піднята до рівня верхньої групи, а перша група була опущена до рівня нижньої групи. В третьому полі згинаються провідники другої групи. Провідники третьої групи згинаються у четвертому полі й укладаються на другу групу провідників; у шостому поле згинається остання (колишня нижня) четверта група проводів і укладається на верх третьої групи.