Методичні рекомендації до лабораторних занять з дисципліни «Технологія виробництва молока»
| Вид материала | Методичні рекомендації |
- В. Г. Короленка Історичний факультет Кафедра географії та краєзнавства Плани лабораторних, 390.5kb.
- Робоча програма навчальної дисципліни «Технологія виробництва молока» (за вимогами, 567.68kb.
- Завдання, 221.92kb.
- Методичні рекомендації до виконання практичних робіт з дисципліни, 904.89kb.
- В. Г. Короленка кафедра географії та краєзнавства загальне землезнавство плани лабораторних, 490.21kb.
- Методичні рекомендації для підготовки до семінарських занять з дисципліни «правознавство», 423.03kb.
- Методичні вказівки містять рекомендації для виконання лабораторних робіт з дисципліни, 1079.55kb.
- Робоча програма затверджена на засіданні кафедри технологій виробництва продукції тваринництва, 349.05kb.
- Л. В. Щербина Методичні вказівки, 607.08kb.
- Методичні рекомендації до семінарських занять з дисципліни, 477.57kb.
Середньорічне поголів'я визначають за формулою
С = (Н1+Н2):2
Δ:П
Після вибору оптимального варіанта способу виробництва визначають розмір комплексу і розраховують кількість скотомісць.
Визначення вимог до приміщень для вирощування молодняку. До приміщень для вирощування молодняку ставлять такі вимоги: вони повинні забезпечувати вільний доступ тварин до годівниць і напувалок, а їх устаткування має полегшувати роздавання кормів і чищення годівниць; необхідно, щоб тут були виділені місця для відпочинку тварин і щоб полегшувалося спостереження за ними. Слід визначити оптимальні розміри боксів (стійл) для молодняку різного віку, розробити вимоги до санітарного стану приміщень і устаткування, а також до мікроклімату (табл.1).
1. Розміри боксів, см
| Вікові групи телиць, міс. | Ширина | Довжина | Висота роздільників |
| 1—3 | 50 | 110—120 | 80 |
| 3—6 | 60 | 130 | 80 |
| 6—10 | 75 | 140 | 80 |
| 10—15 | 80 | 150 | 90 |
| 15—20 | 85 | 170 | 90 |
| 20—24 (нетелі) | 90 | 180 | 90 |
При розрахунках керуються нормами площі для молодняку, відношенням площі вікон до площі підлоги.
До складу підприємства для розміщення телиць і нетелів входять: виробниче приміщення, кормоцех, сховища зернофуражу, сінажні і силосні споруди, навіси для сіна, ветсанпропускники, карантинне відділення, санбойня, дезбар'єри, склади для ветеринарних засобів, пункт технічного обслуговування, гараж і майданчик для зберігання техніки, блок адміністративно-побутових приміщень.
При визначенні організаційних режимів виробництва складають карти організації праці на робочих місцях, у яких містяться організаційно-технологічні вимоги: умови виробництва, оснащення робочого місця, обов'язки виконавців, розпорядок робочого дня, послідовність виконання трудового процесу, норми праці.
Вибір засобів виробництва. Конкретизують засоби виробництва при технології вирощування телят у молочний період, вирощуванні телиць і нетелів, при виборі засобів водопостачання і годівлі, при роздаванні кормів, прибиранні гною, а також зоогігієнічні вимоги. Технологію годівлі і утримання молодняку проектують по періодах: з 15— 20-денного до 3-місячного віку, з 3- до 6-місячного, з 6- до 14-місячного, з 14 до 20-місячного і з 20- до 24-місячного віку.
Визначення вимог до технології вирощування молодняку. При розробці таких вимог виходять з приблизних рекомендацій по вирощуванню телиць і нетелів у спеціалізованих господарствах (фермах) залежно від періодів.
Карантинний період утримання теличок починається з 15—20-денного і продовжується до 3-місячного віку. Кожну секцію (їх має бути не менше чотирьох) використовують у 3 стадії: протягом 12—14 днів секції комплектують поголів'ям, протягом 35— 37 днів у них розміщують телиць і протягом 7—10 днів їх звільняють від тварин, очищають і дезінфікують. Тому середній вік телиць при виході з карантинного приміщення складає 52—64 дні.
Передбачається утримання телиць в індивідуальних клітках і в напівбоксах на прив'язі, годівля їх замінником незбираного молока (ЗНМ), а там, де його нема, — незбираним молоком і молочними відвійками. Для випоювання тваринам ЗНМ, молока й молочних відвійок доцільно використовувати установки УВТ-20 та ін. Телят рано привчають до сіна і концентратів. Концентрати і сіно (сінну січку) роздають за допомогою ручних візків чи електромобільних кормороздавачів. Система видалення гною автономна.
Вирощування телиць з 3- до 6-місячного віку. Утримують їх у групових станках (по 10—20 тварин) у секціях, обладнаних індивідуальними боксами і груповими годівницями; фронт годівлі 0,34—0,40 м на тварину, ширина кормо-гнійного проходу 1,5—1,7 м. Силос, сінаж, сіно, зелену масу тваринам роздають стрічковими транспортерами чи мобільними кормороздавачами. Для напування використовують індивідуальні автонапувалки ПА-1. Гній із приміщень прибирають скреперними установками, бульдозерами, мобільними транспортними засобами; застосовується його видалення самосплавом. Вигульні майданчики ділять на секції місткістю 40—60 тварин, у розрахунку на кожну тварину 4—5 м .
Вирощування телиць з 6- до 14-місячного віку. Тварин утримують у секціях без прив'язі групами не менш як по 50 голів. Відпочивають тварини в боксах чи на глибокій підстилці. Різниця між тваринами в групі за віком не повинна перевищувати 15—20 днів, а за живою масою —10—15 кг. При утриманні на глибокій підстилці на тварину має бути 3,0—3,5 м площі. Фронт годівлі — 0,5— 0,6 м. Силос, сінаж і зелену масу тваринам роздають кормороздавачем КТУ-10, а комбікорм —роздавачем КУТ-3А або ручними візками УТР-0,3. Для напування телиць приміщення обладнують автонапувалками АГК-4. У літній період тварин утримують на пасовищах або на вигульних майданчиках.
Вирощування телиць з 14- до 20-місячного віку. При утриманні на глибокій підстилці на тварину має припадати 3,5—4,0 м площі. Утримання безприв'язно-боксове групами не більш як по 50 телиць. Припустима різниця у віці між тваринами групи — до 30 днів. Фронт годівлі 0,65—0,70 м на телицю, 0,70—0,80 м — на нетель. Годують тварин 2 рази на добу. Роздають корми так само, як і тваринам 6—14-місячного віку. У літній період інтенсивно використовують пасовища.
Вирощування нетелів з 20- до 24-місячного віку. Бокси для нетелів залишаються за розмірами такими ж, як і для тварин попередньої групи. Особливу увагу приділяють їх повноцінній годівлі й активному моціону, а в літній період також пасовищному утриманню. На культурних пасовищах в одному стаді може бути не більше 200—300 нетелів. Вимоги до технології конкретизують залежно від зони і господарських умов. Складають технологічні карти по основних процесах виробництва.
Визначення вимог до добору і комплектування підприємств ремонтним молодняком. При розробці вимог до добору телиць у господарствах (фермах)- постачальниках враховують стан здоров'я тварин, їх походження, систему мічення, вік, характер ветеринарної обробки. При визначенні вимог до транспортування тварин і їх приймання в господарстві керуються методичними рекомендаціями та іншими матеріалами.
Визначення вимог до росту і розвитку молодняку. Найбільш обґрунтоване інтенсивне вирощування телиць у великих спеціалізованих господарствах промислового типу. Воно забезпечує скорочення термінів вирощування і сприяє збільшенню періоду продуктивного використання тварин.
При вирощуванні телиць молочних і молочно-м'ясних порід показники середньодобового приросту живої маси у віці до 6 міс. коливаються від 700 до 1000 г, з 6- до 12-місячного віку — від 650 до 700 г і з 12- до 18-місячного — від 500 до 600 г. При цьому важливо розмежувати вимоги до розвитку молодняку і його вирощування в молочний і після молочний періоди.
Визначення вимог до племінного обліку. Вимоги до племінного обліку в господарствах (фермах) - репродукторах включають питання мічення тварин і ведення племінних записів. При цьому вказують осіб, відповідальних за ведення обліку. При надходженні тварин на комплекс у картці племінної телиці вказують кличку, інвентарний номер і номер господарства, дату і місце її народження, живу масу при народженні, породу і породність, походження. Далі відзначають показники розвитку тварини до осіменіння, час осіменіння, класну оцінку, дати ветеринарних обробок. Звертають увагу і на внесення пропозицій по застосуванню лічильно-обчислювальної техніки для обробки даних по племінному обліку.
Визначення вимог до добору і штучного осіменіння телиць. При розробці таких вимог враховують питання підбору бугаїв-плідників до телиць ферми, особливості відтворення стада при цеховій організації праці, основні заходи при осіменінні корів і телиць, особливості обліку і контролю за станом відтворення і штучного осіменіння корів і телиць, а також особливості організації штучного осіменіння телиць. При плануванні осіменіння телиць виходять з живої маси не нижче вимог 1-го класу по відповідній породі у віці 16—18 міс. Допускається і більш раннє (у віці 14—16 міс.) осіменіння тварин окремих порід при досягненні ними певної живої маси.
Завдання: Провести розрахунки потоково-фазової технології вирощування ремонтного молодняку для молочного стада відповідно індивідуального завдання.
Методика виконання завдання розрахунки потоково-фазової технології вирощування ремонтного молодняку для молочного стада проводять з рахуванням вихідних параметрів. Наприклад:
Проектне завдання
| 1. | Порода худоби | голштинська. |
| 2. | Кількість корів в районі (зоні), голів. | 1035 |
| 3. | Середній надій на фуражну корову, кг | 3950 |
| 4. | Жива маса корів, кг. | 565 |
| 5. | Вік плідного осіменіння, місяців | 17,5 - 18 міс. |
| 6. | Жива маса телиць при першому осіменінні, кг | 370 кг |
| 7. | Розподіл отелень по кварталах року: | 20,25,25,30. |
| 8. | Природнокліматична зона | лісостеп |
| 9. | Тип годівлі | сінно - коренеплідно-концентратний |
| 10. | Вибраковування корів, % | 31 |
| 11. | Жива маса телят при народженні, кг | 32 |
1. Визначаємо обсяг готової продукції, або потребу господарства перевірених за продуктивністю первістках:
Р = (Пк (Вкр + Рр)) : 100,
де: Р - щорічна реалізація перевірених за продуктивністю первісток (річна
виробнича програма), голів;
Пк - поголів’я корів у господарстві, районі або зоні;
Вкр. - відсоток вибракування корів за рік;
Рр - річний плановий приріст поголів'я, %.
Р= (1035 х (31+0)) : 100 =321 (первістка);
2. Визначаємо кількість теличок, яких потрібно поставити на ферму за рік, щоб виконати виробничу програму:
Тр = (Р х 100) : (100-Вп),
де: Тр - поголів'я теличок, яких необхідно поставити на ферму за рік, голів.
Р - річна виробнича програма, голів.
Вп - відсоток вибракування теличок за період вирощування (оптимальна цифра 12% + % браковки за придатністю до машинного доїння, тощо)
Тр = (321 х 100) : (100 - (12+20)= 472 (рем. телиць);
3. Визначаємо такт роботи ферми:
Т = (d х с х r) : Р,
де: Т - такт процесу, днів
d - тривалість виробничого циклу - 878 днів (531+285+92)
(531 - вік при заплідненні, днів, 285 – тривалість вагітності, 92- період оцінки за придатністю до машинного доїння)
с - циклічність процесу - 0,415 –(365 : 878)
r - ритм роботи в одиницях, якими вимірюють готову продукцію - кількість вирощених і реалізованих за такт телиць (первісток), r = 8;
Р - річна виробнича програма реалізації первісток (321 гол.)
d = (531+285+92) – 30 = 878 днів;
с= 365 : d,
с= 365 : 878 = 0,415;
Т = (878 х 0,415 х 8) : 321 = 9 днів