Зміст

Вид материала

Содержание

Господарський суд
Суть спору
Житомирський апеляційний господарський суд
Головуючий суддя Голубєва Г.К.
Господарський суд київської області
Обставини справи

Подобный материал:

1 ... 20 21 22 23 24 25 26 27 ... 38

Суддя С.В.Скобєлкін

Дата оформлення рішення відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України 01.08.2006 року

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.06.06р. Справа № 16/109

За позовом Дніпропетровського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

до Дочірнього підприємства господарчо-розрахункового ринку "Придніпровський", м. Дніпропетровськ

третя особа Комітет земельних відносин Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

про стягнення 8907 грн. 88 коп.

Суддя Т.В. Загинайко

Представники сторін:

від прокуратури: Барчук А.Б. – помічник прокурора, посвідчення №173;

від позивача: Галайдич К.М. – юрисконсульт, дов. від 12.04.2006р. №14/1-3 (був присутній у судових засіданнях 29.05.2006р.,13.06.2006р.);

Шрамченко Т.В. – спеціаліст юр. відділу, дов. від 27.12.05р. №7/11-1589 (був присутній у судовому засіданні 25.04.2006р.);

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: Галайдич К.М. – юрисконсульт, дов. від 11.04.2006р. №7/11-628 (був присутній у судових засіданнях 29.05.2006р.,13.06.2006р.);

Шрамченко Т.В. – спеціаліст юр .відділу, дов. від 19.12.05р. (був присутній у судовому засіданні 25.04.2006р.)

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор просить стягнути з відповідача на користь позивача 8 907 грн. 88 коп. – шкоду, яка виникла внаслідок неправомірного використання земельних ділянок загальною площею 0,3067га, які розташовані за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Роторна, 21-А.

В обґрунтування позову прокурор посилається на те, що в ході проведеної перевірки встановлено, що відповідач самовільно займає земельні ділянки площею 0,2592 га та 0,0475 га, які розташовані за адресою вул. Роторна, 21-А в м. Дніпропетровську, у зв’язку з чим позивачем понесені збитки.

Відповідач відзиву на позов та інших витребуваних господарським судом документів не надав, його представник у судове засідання не з’явився.

Ухвалою голови господарського суду Дніпропетровської області строк вирішення спору було продовжено до 30.06.2006р.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників прокуратури, позивача та третьої особи господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

- згідно акту від 07.07.2005р. №2 засідання комісії з визначення розмірів збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам від самовільного зайняття, визначено, що Дочірнім підприємством Дніпропетровської облспоживспілки – госпрозрахунковим ринком „Придніпровський” було самовільно зайнято земельні ділянки площею 475 кв.м та 2593 кв.м, які розташовані по вул. Роторна, 21-А для розміщення ринку, чим завдано збитки у сумі 8 907 грн. 88 коп.;

- в подальшому вказаний акт засідання комісії з визначення розмірів збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам затверджено рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 28.07.2005р. № 3178 “Про затвердження актів засідання комісії з визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам”;

- статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації, а право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації; приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється;

- згідно із статтею 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків;

- згідно пункту д) частини 1 статті 156 Земельного кодексу України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки;

- відшкодування збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки, здійснюється фізичними та юридичними особами, які самовільно зайняли земельні ділянки;

- на момент розгляду справи доказів сплати збитків позивачем не надано.

З урахуванням викладеного вимоги позивача обґрунтовані, доведені матеріалами справи і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов повністю.

Стягнути з Дочірнього підприємства господарчо-розрахункового ринку "Придніпровський" (49127, м. Дніпропетровськ, вул. Роторна, 21-А; п/р 260043011001 в Лівобережному ОСБ 8420, МФО 306340, код ЄДРПОУ 24449868):

- на користь Дніпропетровської міської ради (49000, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 75д; п/р 25554100465004 в обласній дирекції „Укрсоцбанку”, МФО 305017, код ЄДРПОУ 04052092) 8 907 грн. 88 коп. – збитків;

- в доход державного бюджету в особі Відділення Державного казначейства в Жовтневому районі м. Дніпропетровська (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7; п/р 31111095600005 в УДКУ в Дніпропетровській області, МФО 805012, код ЄДРПОУ 24246786) 102 грн. 00 коп. – державного мита;

- на користь Державного підприємства «Судовий інформаційний центр» (03057, м. Київ, пр. Перемоги, 44; п/р 26002014180001 у ВАТ «Банк Універсальний» м. Львів, МФО 325707, код ЄДРПОУ 30045370) 118 грн. 00 коп. –оплату за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення.

Суддя Т.В. Загинайко

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2006 р. Справа № 16/138"Д"

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Голубєвої Г.К.

суддів: Горшкової Н.Ф.

Майора Г.І.

при секретарі ,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідачів: - ТОВ "Українська гранітна корпорація": Стоколос В.В., директор

- Коростишівської райдержадміністрації: Котенко Н.М., довіреність № 02-18/1812 від 05.08.2005 року; Потійчук М.А., довіреність № 02-18/333 від 15.02.2006 року,

від прокуратури: Сидоренко О.П., посвідчення № 45 від 25.07.2004 року, прокурор відділу представництва інтересів держави та громадян в суді прокуратури Житомирської області,

розглянувши апеляційне подання Житомирського міжрайонного природоохоронного прокурора, м. Житомир на рішення господарського суду Житомирської області від "07" квітня 2006 р. у справі № 16/138"Д" (суддя Гансецький В.П.)

за позовом Житомирського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Житомирської обласної державної адміністрації, м. Житомир

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська гранітна корпорація", с. Кам'яний Брід Коростишівського району Житомирської області

та Коростишівської районної державної адміністрації, м. Коростишів Житомирської області

про визнання недійсною угоди про використання земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 07.04.2006 року у справі №16/138"Д" відмовлено в позові Житомирського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Житомирської обласної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська гранітна корпорація" та Коростишівської районної державної адміністрації про визнання недійсною угоди про використання земельної ділянки.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Житомирський міжрайонний природоохоронний прокурор звернувся до суду з апеляційним поданням (а.с. 37-40, т. 2), в якому просить скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 07.04.2006 року у справі № 16/138"Д" та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов прокурора. В підтвердження своїх вимог посилається на неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що при видобутку надр способом, що проводить відповідач – ТОВ "УГК", відбувається порушення ґрунтового покрову, його зняття та переміщення. При цьому відбувається зміна цільового призначення земельної ділянки. Відповідно до ст. 20, ст. 149, п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, якщо земельну ділянку, яка знаходиться за межами населеного пункту, передбачається використовувати для інших потреб, ніж передбачено її цільовим призначенням, то рішення про передачу такої ділянки та зміну її цільового призначення приймає не районна, а обласна державна адміністрація. Таким чином, відповідач – Коростишівська райдержадміністрація, перевищила свої повноваження, які визначені в п. 5 ст. 149 Земельного кодексу України. Крім того, вказує, що такого виду користування як тимчасове використання земельної ділянки на підставі угоди земельним законодавством не передбачено Вважає, що земельна ділянка може бути надана лише в постійне користування або в оренду.

Прокурор в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційного подання.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про причини відсутності не повідомив, хоча про дату, час і місце апеляційного розгляду справи був повідомлений належним чином.

Колегія суддів, порадившись на місці, заслухавши думку прокурора та представників відповідачів, вважає, що відсутність представника позивача не перешкоджає розгляду апеляційного подання по суті.

Відповідач – Коростишівська райдержадміністрація, в своїх письмових запереченнях на апеляційне подання та його представники в судовому засіданні вимоги апеляційного подання не визнали. Вважають, що судом першої інстанції в повній мірі з'ясовано обставини справи, що мають значення для справи, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, а висновки суду, викладені у рішенні, відповідають дійсним обставинам справи. Зазначають, що оспорювана угода укладена з дотриманням вимог ст. 14 Кодексу України про надра та ст. 97 Земельного кодексу України.

Відповідач – ТОВ "Українська гранітна корпорація", в своїх письмових запереченнях на апеляційне подання та його представник в судовому засіданні вимоги апеляційного подання також не визнали. Вказують, що ст. 97 Земельного кодексу України передбачено норму, яка надає право користувачу використовувати земельну ділянку на умовах укладеної між сторонами угоди, якою сторони і скористалися. Крім того, зазначає, що жодним законодавчим актом не передбачено заборону такого використання земельної ділянки.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників відповідачів, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційне подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегією суддів встановлено.

12.01.2005 року між Коростишівською районною державною адміністрацією ("Землевласник") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська гранітна корпорація" ("Землекористувач") укладено угоду про використання земельної ділянки (а.с. 19, т. 1), згідно пп. 1.1 якої "Землевласник" надає, а "Землекористувач" приймає у користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 6,0 га, що знаходиться на землях запасу Кам'янобрідської сільської ради за межами населеного пункту с. Кам'яний Брід Коростишівського району Житомирської області.

Пунктом 1.2 зазначеної угоди передбачено, що земельна ділянка надається в користування на період проведення геологічного вивчення та пробного видобутку надр згідно ліцензії на користування надрами (серія АБ № 120409 від 17.12.2004 року) та спеціального дозволу № 2633 від 02.12.2004 року – до 12 січня 2006 року.

Відповідно до п. а ст. 17 Земельного кодексу України від 25.10.2001 року (зі змінами та доповненнями) (надалі – ЗКУ) до повноважень місцевих державних адміністрацій в галузі земельних відносин, крім інших, належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Згідно п. 12 Перехідних положень ЗКУ до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів – відповідні органи виконавчої влади.

Твердження апелянта, що таким органами державної виконавчої влади є не лише райдержадміністрації, а й облдержадміністрації, не відповідає наведеним вище нормам законодавства, оскільки останні не позбавляють права райдержадміністрації розпоряджатися землями за межами населених пунктів й відповідно райдержадміністрації діють в межах повноважень, наданих законом.

Приписами частин 1 та 2 ст. 97 ЗКУ встановлено, що підприємства, установи та організації здійснюють геологознімальні, пошукові, геодезичні та інші розвідувальні роботи, можуть проводити такі роботи на підставі угоди з власником землі або за погодженням землекористувачем. Строки і місце проведення розвідувальних робіт визначаються угодою сторін. Зі змісту ст. 97 ЗКУ випливає, що всі інші питання щодо проведення розвідувальних робіт повинні бути врегульовані угодою сторін.

Відповідно до ст. 14 Кодексу України про надра від 27.07.1994 року (зі змінами та доповненнями) геологознімальні, пошукові, геодезичні та інші розвідувальні роботи є складовою такого виду користування надрами, як їх геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення.

Згідно ст. 20 Кодексу України про надра, для геологічного вивчення, у тому числі для дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, надра надаються у користування без надання гірничого відводу після одержання спеціального дозволу на геологічне вивчення надр.

Статтею 16 Кодексу України про надра передбачено, що спеціальні дозволи (ліцензії) на користування надрами у межах конкретних ділянок надаються спеціалізованим підприємствам, установам і організаціям, а також громадянам, які мають відповідну кваліфікацію, матеріально-технічні та економічні можливості для користування надрами.

Надання спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами здійснюється після попереднього погодження з відповідною Радою народних депутатів питання про надання земельної ділянки для зазначених потреб, крім випадків, коли у наданні земельної ділянки немає потреби.

Отже, суб'єктами, які можуть здійснювати зазначену діяльність, є спеціалізовані підприємства, установи і організації, а також громадяни, які мають відповідну кваліфікацію, матеріально-технічні та економічні можливості для користування надрами.

Колегією суддів враховується наступне:

- ТОВ "Українська гранітна корпорація" здійснило погодження з Кам'янобрідською сільською радою питання про надання земельної ділянки для проведення розвідувальних робіт, що підтверджується рішеннями сільської ради 19 сесії 24 скликання від 13.05.2004 року та 32 сесії від 14.10.2005 року (а.с 48, 148,149, т. 1);

- товариство одержало у відповідності до вимог ст. 16 Кодексу України про надра спеціальний дозвіл на користування надрами № 2633 від 02.12.2004 року (а.с. 52, т. 1) та ліцензію серії АБ № 120409 (а.с. 53, т. 1) на пошук (розвідку) корисних копалин;

- між відповідачами ("Землекористувачем" та "Землевласником") укладено 12.01.2005 року угоду на тимчасове користування земельною ділянкою для проведення розвідувальних робіт або погодження цього питання із землекористувачем.

Крім того, відповідачем – ТОВ "Українська гранітна корпорація", отримані відповідні погодження від інших контролюючих державних органів та органів місцевого самоврядування (а.с. 49-51, 58-63, 67-71, 113, т. 1).

Судова колегія також погоджується з висновком місцевого господарського суду, що відповідачами при укладенні оспорюваної угоди додержано всі вимоги, які є необхідними для чинності правочину, відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України, та підтримує позицію суду, що в спірних правовідносинах відбулось тимчасове зайняття земельної ділянки для розвідувальних робіт, яке не потребувало укладення нічого іншого, крім угоди між власником землі або землекористувачем та підприємством, що проводить розвідувальні роботи.

Зроблені прокурором в апеляційному поданні посилання на норми матеріального права не дають підстав зробити зазначені в поданні висновки.

Окрім того, судовою колегією враховується правова позиція, викладена п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" (а.с. 116-127, т. 1).

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову Житомирського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Житомирської обласної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська гранітна корпорація" та Коростишівської районної державної адміністрації про визнання недійсною угоди про використання земельної ділянки

Доводи Житомирського міжрайонного природоохоронного прокурора спростовуються вищевикладеними матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Судова колегія вважає, що рішення господарського суду Житомирської області від 07.04.2006 року у справі № 16/138"Д" є законним, обґрунтованим, відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, підстав для його зміни або скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Рішення господарського суду Житомирської області від 07 квітня 2006 року у справі №16/138"Д" залишити без змін, а апеляційне подання Житомирського міжрайонного природоохоронного прокурора, м. Житомир – без задоволення.

2. Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга на ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду подається протягом одного місяця після набрання нею законної сили.

3. Справу № 16/138"Д" повернути до господарського суду Житомирської області.

Головуючий суддя Голубєва Г.К.

судді: Горшкова Н.Ф.

Майор Г.І.

Віддрук: 7 прим.:

1 - до справи,

2 – позивачу,

3,4 – відповідачам,

5 – Житомирській міжрайонній природоохоронній прокуратурі,

6 – прокуратурі Житомирської області,

7 - в наряд

Справа № 16/138"Д"

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ-32, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" липня 2006 р. м. Київ Справа № 117/3а-06

16 год. 45 хв.

за позовом Чорнобильського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Макарівського районного відділу земельних ресурсів

до Макарівської районної державної адміністрації

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

1) Державне підприємство “Макарівське лісове господарство”;

2) Київська обласна рада;

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 3) Мостищанська сільська рада;

4) Лишнянська сільська рада;

5) громадянка Гришина Валентина Олександрівна;

6) громадянин Орел Олег Іванович;

7) громадянин Дзюба Андрій Олександрович;

8) громадянин Галка Віктор Леонідович;

9) громадянин Виливко Валерій Олександрович;

10) громадянин Станко Олександр Іванович;

11) громадянка Фесенко Олена Юріївна;

12) громадянин Станко-Шамигулов Владислав Іванович;

13) громадянин Семенов Юрій Віталійович;

14) громадянин Некраш Сергій Владленович;

15) громадянин Селюк Володимир Миколайович;

16) громадянин Дубчак Станіслав Леонідович;

17) громадянка Іваницька Ганна Петрівна;

18) громадянка Грищенко Оксана Миколаївна;

19) громадянин Катєнас В’ячеслав В’ячеславович

предмет адміністративного позову визнання незаконним розпорядження № 320 від 08.11.04

Головуючий суддя Коротун О.М.

секретар судового засідання Малій Л.В.

Представники:

прокурор: Голота І.О. – посвідчення № 209 від 22.12.2003 р.;

від позивача: не з’явився;

від відповідача: Вишневський А.А. – адвокат (довіреність № 6-15-5/1368 від 17.04.2006 р.;

від третьої особи 2: Статкевич В.В. – представник за довіреністю № 1-546/30 від 14.06.2006 р.;

від інших третіх осіб: не з’явились

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 11.07.2006 о 16 год. 45 хв. проголошено вступну та резолютивна частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладалося на 17.07.2006 на 17 год. 30 хв., про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні 11.07.2006 з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Прокурор в листопаді 2005 року звернувся до суду з позовною заявою № 1268 від 17.11.05 про визнання незаконним розпорядження голови Макарівської районної державної адміністрації № 320 від 08.11.04 “Про передачу у власність земельних ділянок громадянам України для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд та для ведення особистого селянського господарства в межах Мостищанської та Липнянської сільських рад”.

Ухвалою господарського суду Київської області № 02-03/3267/8 від 28.11.2005 року було відмовлено прокурору у відкритті провадження у справі.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21.03.2006 року № 02-03/3267/8 ухвалу господарського суду Київської області від 28.11.05 було скасовано та передано матеріали для відкриття провадження в адміністративній справі.

Ухвалою господарського суду від 28.04.2006 року було відкрито провадження у справі. Попереднє судове засідання було призначено на 16.05.2006 року та залучено до участі по справі на стороні позивача та відповідача третіх осіб.

Протокольною ухвалою 16.05.06 розгляд справи відкладався до 14.06.06.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.06.2006 року було закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 29.06.06.

В судовому засіданні 29.06.06 оголошувалася перерва до 11.07.06 року.

Прокурор в судовому засіданні 11.07.06 позов підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.

Позивач у заяві від 29.06.06 просив справу розглянути без участі його представників. Клопотання задоволено судом.

Позивач у заяві від 29.06.06 просив закрити провадження по справі відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 157 КАС України, оскільки не підтримав позов та відмовився від позову.

Вказане клопотання не задоволено судом, оскільки прокуратура позов підтримала та наполягала на його задоволенні.

Відповідач у відзиві на позов зазначив, що Мостищанська та Лишнянська сільради погодили проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок для передачі у власність громадянам України за рахунок земель Макарівського ДЛП та земель запасу відповідних Рад.

До прийняття Макарівською РДА Розпорядження № 320 землі, що були передані цим розпорядженням у власність громадянам України, не належали до земель лісового фонду, а були у встановленому законодавством прядку переведені з земель лісового фонду до земель запасу сільрад та, відповідно, передачі 15-ти громадянам України у власність.

За таких обставин застосування прокурором до цих земель норм і приписів Лісового кодексу України відповідач вважає неправомірним.

Крім того, відповідач окремо наголошує, що довідка (вих. № 01-12/194 від 12.05.05) начальника відділу Макарівського райвідділу земельних ресурсів сфальсифікована, містить дописку від руки, тоді як її оригінал, поданий відповідачем, такої дописки, а саме: “які належать до земель лісного фонду”, не має.

Тому відповідач вважає, що землі, передані за розпорядженням № 320 громадянам, було передано саме за рахунок земель запасу, тобто правомірно.

Третя особа 2 в первинних поясненнях вказала, що фактично не розпоряджається наданими земельними ділянками лісового фонду, тому розгляд справи просила здійснювати на розсуд суду.

В поясненнях, поданих 14.06.2006 року, третя особа 2 позов підтримала, зазначивши, що відповідач з перевищенням встановлених законодавством повноважень видав розпорядження від 08.11.2005 № 320 “Про передачу у власність земельних ділянок громадянам України для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд та для ведення особистого селянського господарства в межах Мостищанської та Лишнянської сільських рад”.

Третя особа 3 в заяві (вх. № 8614 від 20.06.06) просила розглядати справу без її представників.

Третя особа 4 позов визнала та у заяві № 26 від 09.06.06 просила розглядати справу у її відсутності; у заяві № 34 від 26.06.2006 сторона також просила розглядати справу за її відсутності.

Від третіх осіб всіх громадян, які залучені до участі по справі, надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності (том справи № 1).

Клопотання сторін про розгляд справи за відсутністю їх представників в засіданні задоволені судом, оскільки через їх нез’явлення в попереднє судове засідання оголошувалася перерва, а розумний строк розгляду справи сплинув.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника прокуратури та учасників судового процесу, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням Макарівської районної державної адміністрації за № 320 від 08.11.2004 року “Про передачу у власність земельних ділянок громадянам України для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд та для ведення особистого селянського господарства в межах Мостищанської та Лишнянської сільських рад” було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок для безоплатної передачі у власність громадянам України для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд та для ведення особистого селянського господарства в межах Мостищанської та Лишнянської сільських рад Макарівського району Київської області (пункт 1 Розпорядження).

Пунктом 2 Розпорядження було припинено право постійного користування землею Макарівського державного лісогосподарського підприємства площею 9,318 га, з них: 8,602 га – в межах Мостищанської сільської ради та 0,716 га – в межах Лишнянської сільської ради.

Згідно пункту 3 передано безоплатно у власність земельні ділянки загальною площею 11,545 га, з них: в межах Мостищанської сільської ради – 10,498 га; в межах Лишнянської сільської ради – 1,047 га для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд та для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу Мостищанської та Лишнянської сільських рад та вилучених земель в Макарівського державного лісогосподарського підприємства громадянам України відповідно до списку, що додано (копія якого наявна в матеріалах справи).

В пункті 5 Розпорядження передбачено надати дозвіл на виготовлення державних актів на право власності на землю громадянам України згідно з додатком.

Відповідно до пункту 6 проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок для безоплатної передачі у власність громадянам України для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд та для ведення особистого селянського господарства в межах Мостищанської та Лишнянської сільських рад Макарівського району Київської області було вказано передати на зберігання в Макарівський районний відділ земельних ресурсів.

Пунктом 7 зобов’язано Макарівський районний відділ земельних ресурсів забезпечити в установленому порядку належне зберігання проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для безоплатної передачі у власність громадянам України для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд та для ведення особистого селянського господарства в межах Мостищанської та Лишнянської сільських рад Макарівського району Київської області.

Спірне розпорядження обґрунтоване, зокрема, листом Макарівського районного відділу земельних ресурсів та проектом землеустрою щодо відведення земельних ділянок для безоплатної передачі у власність громадянам України для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд та для ведення особистого селянського господарства в межах Мостищанської та Лишнянської сільських рад Макарівського району Київської області з посиланням, зокрема, на ст.ст. 17, 33, 40, 116, 118, 121, 125, 126, 141, 142, 186 та розділ Х перехідних положень Земельного кодексу України.

Спір по справі виник з підстав того, що прокурор вважає спірне рішення незаконним та таким, що підлягає скасуванню, а позивач і відповідач проти цього заперечують.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об’єктивному дослідженні в судовому засіданні з врахування всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв’язок, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають до задоволення.

Спірне розпорядження ухвалене відповідачем у відповідності з ст. 20 Земельного кодексу України та у межах повноважень, встановлених ст. 17 Земельного кодексу України.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 20 Земельного кодексу України, віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об’єктів природоохоронного та історично-культурного призначення. А відповідно до ч. 3 цієї ж статті, зміна цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На реалізацію наведеного було здійснено наступні заходи по підготовці та передачі земель з лісового фонду до земель запасу.

Голова Макарівської РДА звернувся до Мостищанської сільської ради (лист № 6-15-6/2231 від 17.08.2004 р.) з повідомленням про надання дозволу на проведення робіт по розробці проекту відведення земельних ділянок для безоплатної передачі п’ятнадцяти громадянам України у приватну власність за рахунок земель Макарівського державного лісогосподарства та земель запасу Мостищанської сільської ради.

Також Голова Макарівської РДА звернувся до Генерального директора Київського державного лісогосподарського об’єднання “Київліс” (лист № 6-15-6/700 від 18.08.2004 р.) з клопотанням Макарівському державному лісогосподарському підприємству надати згоду на передачу земельної ділянки лісового фонду площею 12 га, розташованої на території Мостищанської та Лишнянської сільських рад, до земель запасу Макарівської РДА для подальшої передачі ділянки у власність громадянам України, а також взяти участь у роботі комісії по визначенню збитків внаслідок такої передачі, на що була отримана згода.

Судом досліджувалися: висновок Мостищанської сільської ради від 14.10.2004 р. за № 61 та висновок Лишнянської сільської ради від 08.10.2004 р. за № 49, зміст яких відповідає формі рішень з викладених питань та не суперечить чинному законодавству.

Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами в частині, що йому не суперечать.

Згідно п.1 ст. 127 Земельного кодексу України органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності громадянам та юридичним особам, які мають право на набуття земельних ділянок у власність, а також іноземним державам відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів – відповідні органи виконавчої влади.

Згідно ст. 40 Земельного кодексу України, громадянам України за рішенням органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом.

Проект землеустрою щодо передачі земельних ділянок громадянам України за рахунок земель Макарівського ДЛП та земель запасу Мостищанської та Лишнянської сільських рад було погоджено: відділом містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Макарівської РДА (висновок від 26.10.2004 р. за № 1112); Макарівським районним відділом земельних ресурсів Держкомзему України (висновок від 26.10.2004 р. за № 175); Макарівською державною екологічною регіональною інспекцією (висновок від 28.10.2004 р. за № 167); Макарівською районною санітарно-епідеміологічною станцією (висновок від 28.10.2004 р. за № 1393); Макарівським державним лісогосподарським підприємством (висновок від 27.10.2004 р. за № 515), останнім висновком також було надано згоду на вилучення з користування Макарівського ДЛП частини земельної ділянки в межах Мостищанської та Лишнянської сільських рад для передачі її громадянам України у власність.

29.10.2004 року начальником Київського обласного ГУ земельних ресурсів було затверджено позитивний висновок Державної землевпорядної експертизи від 29.10.2004 р. за № 14-208 по проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у приватну власність громадянам України для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд та ведення особистого селянського господарства в межах Мостищанської та Лишнянської сільських рад Макарівського району Київської області.

Таким чином, станом на момент ухвалення спірного Розпорядження землі, що були передані цим Розпорядженням у власність громадянам України, не належали до земель лісового фонду, а були у встановленому законодавством порядку переведені з земель лісового фонду до земель запасу сільських рад та, відповідно, передані вказаним громадянам України у власність.

За таких обставин, посилання прокурора стосовно цих земель на норми і приписи Лісового кодексу України не приймаються судом, оскільки не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Стаття 38 Земельного кодексу України визначає, що до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об’єктів загального користування.

Крім земель житлової та громадської забудови, у населених пунктах мають місце земельні ділянки промисловості, транспорту, зв’язку, оборони та іншого призначення; природоохоронних, оздоровчих, рекреаційних, історико-культурних об’єктів; об’єктів комунального господарства; водогосподарського, лісогосподарського та сільськогосподарського використання; загального користування.

Характерною ознакою земель житлової та громадської забудови є їх розташування у межах населених пунктів. Межею населеного пункту є зовнішня межа населеного пункту, яка відокремлює його від земель іншого призначення.

Правовий режим зазначених земель закріплений також у законах України “Про основи містобудування”, “Про планування і забудову територій” від 20 квітня 2000 р., “Про Генеральну схему планування території України” від 7 лютого 2002 р.

Землі житлової та громадської забудови складаються із територій, які вже забудовані або підлягають забудові.

Судом відхиляються посилання прокурора на довідку № 01-12/194 від 12.05.05 відділу Макарівського рай відділу земельних ресурсів, копія якої додана до позовної заяви.

Так, судом оглянуто оригінал вказаної довідки (наявний в матеріалах справи), з якої вбачається, що землі, передані громадянам України за спірним розпорядженням, відносилися саме до земель запасу. Викладене підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою з форми № 6-зем, згідно якої територія, яка передається у власність громадянам України для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд та для ведення особистого селянського господарства в межах Мостищанської та Лишнянської сільських рад Макарівського району Київської області, станом на 17.09.2004 року відноситься до земель Макарівського ДЛП та земель запасу Мостищанської та Лишнянської сільських рад.

Отже, спірним розпорядженням було передано безоплатно у власність громадянам України земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд та для ведення особистого селянського господарства в межах наведених сільських рад без порушень чинного законодавства.

За результатом розгляду справи судом також не встановлено порушень прав саме позивача спірним рішенням, що також визнано позивачем у справі у відмові від позову.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Відповідно до ст. 19 ч. 2 Конституції України органи держаної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, виходячи з вимог ст. 2 КАС України та норми, встановленої ч. 2 ст. 71 КАС України, принципу справедливості, суд дійшов висновку про необхідність відмови прокурору в позові.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 17, 158, 161, 162, 163 та п.6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд Київської області, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України. Дана постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

17.07.2006 року

Blog

Зміст

Содержание