Зміст

Вид материалаЗакон

Содержание


Вищий адміністративний суд україни
Щодо створення перешкод при приватизації земельної ділянки
Вищий адміністративний суд україни
Президія одеського обласного суду
Верховний суд україни
Верховний суд україни
Господарський суд харківської області
Іменем україни
Головуючий суддя
Вищий господарський суд україни
Господарський суд київської області
Суть спору
Іменем україни
Іменем україни
Іменем україни
Господарський суд міста севастополя
Представники сторін
Суть спору
Господарський суд хмельницької області
Суддя Розізнана І.В. Секретар судового засідання
...
Полное содержание
Подобный материал:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   38



Підбір судової практики
з питань застосування та розвитку земельного законодавства України


Київ - 2008


Зміст




Земельні приватизаційні процеси


2


Виникнення права власності на землю та нерухоме майно


16


Реалізація права оренди та суборенди на землю


45


Реалізація права постійного користування землею


92


Планування та забудова земель


130


Реалізація права на забудову земель


166


Реалізація положень законодавства щодо набувальної давності на землю


196


Здійснення контролю за використанням земель


216


Відповідальність за правопорушення в сфері використання земель


242


Зміна цільового призначення земель


264


Реалізація положень законодавства щодо спільної власності на землю


296


Продаж земельних ділянок на земельних торгах (аукціонах)


316


Припинення прав на землю


340


Захист прав на землю


364


Розгляд та вирішення земельних спорів


388



Щодо можливості приватизації присадибної ділянки


Вищий адміністративний суд


Ухвала від 15.03.2006  



ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА


від 15 березня 2006 року

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: головуючого судді Фадєєвої Н. М., суддів Бим М. Є., Бутенка В. І., Гончар Л. Я., Панченка О. І., при секретарі Кулеша А. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою гр. Л на рішення апеляційного суду Черкаської області від 19 липня 2005 року, у справі за скаргою гр. Л на неправомірні дії археологічної інспекції управління культури Черкаської обласної державної адміністрації, встановила:

У грудні 2004 року гр. Л звернувся до суду зі скаргою на дії археологічної інспекції управління культури Черкаської обласної державної адміністрації, посилаючись на те, що 15.11.2004 він звертався до археологічної інспекції із заявою про надання висновку щодо можливості приватизації присадибної ділянки за адресою: ________________. У відповідь на свою заяву отримав лист від 25.11.2004 за N 1953, у якому його повідомлено про відмову у задоволенні прохання з тих підстав, що заявник не має права на користування земельною ділянкою із-за відсутності у нього правовстановлюючого документа на дану земельну ділянку. Відмову археологічної інспекції у наданні висновку вважає необґрунтованою і такою, що порушує його право на приватизацію присадибної земельної ділянки. Просив суд визнати дії археологічної інспекції неправомірними та зобов'язати археологічну інспекцію надати висновок про можливість приватизації даної земельної ділянки.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 14 березня 2005 року скаргу гр. Л задоволено.

Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 19 липня 2005 року апеляційну скаргу археологічної інспекції управління культури Черкаської облдержадміністрації задоволено, рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 14.03.2005 скасовано, постановлено нове рішення, яким відмовлено гр. Л в задоволенні його скарги на неправомірні дії археологічної інспекції управління культури Черкаської обласної державної адміністрації.

В касаційній скарзі позивач гр. Л просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Вважає, що викладені в рішенні апеляційного суду висновки про знаходження археологічної пам'ятки під поверхнею землі спірної присадибної ділянки не ґрунтуються на матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ст. 17 Закону України "Про охорону культурної спадщини" усі пам'ятки археології є державною власністю. Землі, на яких розташовані пам'ятки археології, перебувають у державній власності або вилучаються (викуповуються) у державну власність в установленому законом порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, Міністерством культури СРСР було складено 31 травня 1985 року Паспорт пам'ятника археології - найменування пам'ятника "Городище Дніпрова (Замкова) гора", територія якого була центром середньовічних Черкас, а городище виникло на місці поселень доби бронзи, зарубинецької, черняхівської культур, ранніх слов'ян 7 - 8 століття нашої ери.

Дана пам'ятка археології (городище "Замкова гора") була взята на державний облік рішенням Черкаського облвиконкому N 116 від 26 червня 1990 року, державний реєстраційний номер 2217.

Таким чином, спірна земельна ділянка за адресою: _____________ знаходиться в межах пам'ятки археології - городища "Замкова гора".

Дарувальник гр. Г подарував позивачеві гр. Л 16/75 частин житлового будинку, що розташований за адресою: __________________. В договорі дарування від 16 липня 2004 року не зазначено, що за названим будинком закріплена земельна ділянка.

Доведеним є те, що житловий будинок за адресою: ____________, частина якого отриманого позивачем в дарунок, розміщений на земельній ділянці, під якою знаходиться пам'ятка археології - городище "Замкова гора".

Викладені в касаційній скарзі доводи гр. Л не спростовують висновку суду апеляційної інстанції, що під спірною земельною ділянкою знаходиться пам'ятка археології, тому доводи касаційної скарги до уваги взяті бути не можуть.

Відповідно до чинного законодавства земельна ділянка, під якою розміщена пам'ятка археології, є державною власністю, тому така земельна ділянка не може бути передана у приватну власність.

Суд апеляційної інстанції дав правильну правову оцінку наявним у справі доказам та постановив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 224 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ухвалила:

Касаційну скаргу гр. Л залишити без задоволення, а рішення апеляційного суду Черкаської області від 19 липня 2005 року - без змін.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Щодо створення перешкод при приватизації земельної ділянки

Вищий адміністративний суд

Ухвала від 05.07.2006


ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ