Зміст

Вид материала

Содержание

Господарський суд київської області
Суть спору
Іменем україни
Іменем україни
Іменем україни
Господарський суд міста севастополя

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 38

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ПП “Укр - Петроль” залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.04.2006 року у справі № 5/311 залишити без зміни.

Судді: М. Остапенко

Є. Борденюк

В. Харченко

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01033, м.Київ-33, вул. Комінтерну, 16 тел.230-31-77

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" серпня 2006 р. Справа № 283/18-06

Розглянувши справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Київуніверсал"

до Виконавчого комітету Вишневої міської ради

про визнання права власності на самочинне збудоване нерухоме майно

суддя Кошик А. Ю.

за участю представників сторін:

позивача Штанько В.Д.

відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Відкритого акціонерного товариства «Київуніверсал» (далі - позивач) до Вишневої міської ради (далі - відповідач) про визнання права власності на об’єкти нерухомого майна, а саме: адмінспоруда площею 190,4 кв.м., склад металевий (площадка), 627,1 кв.м., склад металевий (склад-площадка), 678,1 кв.м., склад паливо-мастильних матеріалів, 32,5 кв.м., склад металевий (закрита площадка), 3758,1 кв.м., склад металевий (закрита площадка), 1168,3 кв.м.,склад металевий, 979,9 кв.м., склад металевий, 232,6 кв.м., склад металевий, 517,1 4кв.м., склад металевий, 112,8 кв.м., склад металевий, 119,4 кв.м., склад металевий, 322,2 кв.м., склад металевий, 174,7 кв.м., пункт обліку теплопостачання, 9,9 кв.м., склад металевий, 315,5 кв.м., кафе-магазин, 236,2 кв.м., всього 16 будівель загальною вартістю 44860 грн., що розташовані на земельній ділянці площею 4,68 га по вул. Київській, буд. 21 в м. Вишневе, Києво-Святошинського району Київської області.

Провадження у справі було порушене відповідно до ухвали від 19.07.2006 року та призначено справу до розгляду на 01.08.2006 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на спорудження на орендованій ним земельній ділянці протягом 1980-2001 років будівель для провадження господарської діяльності, однак таке будівництво здійснювалось без відповідних погоджень та оформлення технічної документації.

В судовому засіданні 01.08.2006 року позивач позовні вимоги підтримав, відповідач в судове засідання не з’явився, по суті спору заперечень не надав. Таким чином, суд вважає за можливе розглянути спір відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази та заслухавши їх пояснення, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до державного акту постійного користування землею серії 11-КВ № 002358 від 20.02.1998 року, виданого на підставі рішення 8-ї сесії 12 скликання Вишневої міської ради від 25.09.1997 року, позивачеві надано в постійне користування для виробничої бази та під’їзної залізничної вітки 4,68 га землі. Як встановлено в ході розгляду спору, на зазначеній земельній ділянці були розташовані приватизовані позивачем об’єкти нерухомості, право на які перейшло до нього в порядку правонаступництва від Київської обласної фірми матеріально-технічного забезпечення «Київоблуніверсал».

В ході здійснення господарської діяльності, на наданій в користування земельній ділянці позивач протягом 1980-2001 років у зв’язку з виробничою необхідністю здійснював будівництво, зокрема, було збудовано:

1. Літ.И Адмінспоруда площею 190,4 кв.м., вартістю 3750 грн.;

2. Літ.К Склад металевий (площадка), 627,1 кв.м., вартістю 7240 грн.;

3. Літ.Л Склад металевий (склад-площадка), 678,1 кв.м., вартістю 3525 грн.;

4. Літ.О Склад паливо-мастильних матеріалів, 32,5 кв.м., вартістю 1580грн.;

5. Літ.Р Склад металевий (закрита площадка), 3758,1 кв.м., вартістю5523 грн.;

6. Літ.С Склад металевий (закрита площадка), 1168,3 кв.м., вартістю 1440 грн.;

7. Літ.У Склад металевий, 979,9 кв.м., вартістю 2853 грн.;

8. Літ.Ф Склад металевий, 232,6 кв.м., 334 грн.;

9. Літ.Ф-1 Склад металевий, 517,1 4кв.м., вартістю 1520 грн.;

10. Літ.Ф-2 Склад металевий, 112,8 кв.м., вартістю 225 грн.;

11. Літ.Щ Склад металевий, 119,4 кв.м., вартістю 540 грн.;

12. Літ.Ю Склад металевий, 322,2 кв.м., вартістю 180 грн.;

13. Літ.G Склад металевий, 174,7 кв.м., вартістю 2430 грн.;

14. Літ.S Пункт обліку теплопостачання, 9,9 кв.м., вартістю 870 грн.;

15. Літ. F Склад металевий, 315,5 кв.м., вартістю 7550 грн.;

16. Літ.Q Кафе-магазин, 236,2 кв.м., вартістю 5300 грн.,

всього 16 будівель загальною вартістю 44860 грн., що розташовані на земельній ділянці площею 4,68 га по вул. Київській, буд. 21 в м. Вишневе, Києво-Святошинського району Київської області, однак дозвіл на таке будівництво позивачеві не видавався, технічна документація не оформлювалась, таким чином, майно вважається самовільно збудованим.

Частиною першою та п’ятою статті 376 Цивільного кодексу України передбачено, що будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані без належно затвердженого проекту. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Судом встановлено, що вищезазначені будівлі та споруди належать позивачу, їх будівництво завершене і за висновками технічного обстеження будівель та споруд вони знаходяться в нормальному стані та без порушення санітарних та протипожежних норм, що є підставою для звернення до суду для визнання права власності на самочинно збудовані об’єкти в порядку ст. 376 Цивільного кодексу України.

Як встановлено судом, позивач користувався земельною ділянкою для здійснення господарської діяльності як правонаступник, призначенням земельної ділянки визначено розміщення виробничого об’єкту.

Згідно з п. г1 частини першої ст. 95 Земельного кодексу України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Як встановлено судом, будівництво відбулось на земельній ділянці, відведеній позивачеві для такої мети, однак, без належного дозволу та затвердженого проекту.

Згідно з частиною п’ятою ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Суд враховує наявні у позивача документи на право користування земельною ділянкою, які свідчать, що будівництво не суперечить цільовому призначенню земельної ділянки та не порушує вимог екологічного зонування, оскільки позивачеві погоджено розташування виробничого об’єкту, що також не заперечується власником земельної ділянки - Вишневою міською радою.

Крім того, судом встановлено, що земельна ділянка вільна від обтяжень, майнових прав і претензій третіх осіб та сервітутів, тому будівництво на такій земельній ділянці безпосередньо стосується прав власника землі та користувача земельної ділянки, тобто відповідача та позивача, які не порушені.

Розташування та призначення об’єктів не порушують безпеки довкілля та не суперечить суспільним інтересам, оскільки надане відповідне погодження органом місцевого самоврядування. Заперечень проти розташування такого спірного об’єкту будівництва зі сторони інших осіб не подано.

Таким чином, об’єкти, які завершені будівництвом і придатні для використання у господарській діяльності позивача у відповідності до визначених цілей, на вимогу позивача можуть бути визнані за ним на праві приватної власності, оскільки судом досліджено права осіб, яких може стосуватись самочинне будівництво, і порушень прав інших осіб не встановлено.

Позивачем доведено, що об’єкти споруджено ним для використання у власних господарських цілях на земельній ділянці, наданій в оренду для розташування виробничого об’єкту, що не заперечується представником відповідача, тому перешкод у визнанні за позивачем права власності на спірні об’єкти нерухомого майна, судом не встановлено.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги правомірні та обґрунтовані, відповідачем не заперечені, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судові витрати незалежно від результатів вирішення спору. Оскільки спір виник у зв’язку з необхідністю визнання права власності на самочинно споруджену позивачем будівлю, тобто внаслідок його неправильних дій, суд вважає, що судові витрати, сплачені позивачем, не підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача, в діях якого відсутні порушення.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати за Відкритим акціонерними товариством «Київуніверсал» (08132 м. Вишневе, вул. Святошинська, 29, код ЄДРПОУ 23569671) право власності на об’єкти нерухомого майна, а саме:

1. Літ.И Адмінспоруда площею 190,4 кв.м., вартістю 3750 грн.;

2. Літ.К Склад металевий (площадка), 627,1 кв.м., вартістю 7240 грн.;

3. Літ.Л Склад металевий (склад-площадка), 678,1 кв.м., вартістю 3525 грн.;

4. Літ.О Склад паливо-мастильних матеріалів, 32,5 кв.м., вартістю 1580грн.;

5. Літ.Р Склад металевий (закрита площадка), 3758,1 кв.м., вартістю5523 грн.;

6. Літ.С Склад металевий (закрита площадка), 1168,3 кв.м., вартістю 1440 грн.;

7. Літ.У Склад металевий, 979,9 кв.м., вартістю 2853 грн.;

8. Літ.Ф Склад металевий, 232,6 кв.м., 334 грн.;

9. Літ.Ф-1 Склад металевий, 517,1 4кв.м., вартістю 1520 грн.;

10. Літ.Ф-2 Склад металевий, 112,8 кв.м., вартістю 225 грн.;

11. Літ.Щ Склад металевий, 119,4 кв.м., вартістю 540 грн.;

12. Літ.Ю Склад металевий, 322,2 кв.м., вартістю 180 грн.;

13. Літ.G Склад металевий, 174,7 кв.м., вартістю 2430 грн.;

14. Літ.S Пункт обліку теплопостачання, 9,9 кв.м., вартістю 870 грн.;

15. Літ. F Склад металевий, 315,5 кв.м., вартістю 7550 грн.;

16. Літ.Q Кафе-магазин, 236,2 кв.м., вартістю 5300 грн.,

всього 16 будівель загальною вартістю 44860 грн., що розташовані на земельній ділянці площею 4,68 га по вул. Київській, буд. 21 в м. Вишневе, Києво-Святошинського району Київської області.

Суддя Кошик А. Ю.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2005 року Справа № 2-569

Березівський районний суд Одеської області у складі :

головуючого судді Д .

при секретарі судового засідання Д .

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м . Березівка цивільну справу

за позовом В.

до Р. сільської ради

про визнання права власності на спадкове майно

ВСТАНОВИВ:

У травні 2005 року В. звернулася з цим позовом до суду, вказуючи на те, що 18.04.2003 року померла її сестра Б., після смерті якої залишилось спадкове майно, а саме – земельна ділянка, розміром 8,4 га, яка розташована на території Р. сільської ради і майновий пай, який знаходиться у загальному пайовому фонді ТОВ ім. ЧапаєваБерезівського район . Оскільки інших спадкоємців немає, представник позивача просить визнати за В. право власності н, просить також встановити факт прийняття нею спадщини .

Представник Р. сільської ради позов визнав повністю та ніяких заперечень проти його задоволення не має .

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню.

Як роз’яснено в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 від 25.05.1998 року “Про практику розгляду судами України справ про спадкування”, якщо в шестимісячний строк позивач вступив в управління або володіння спадковим майном або його частиною, суд з цих підстав вирішує питання про визнання права на спадкове майно.

Згідно свідоцтва про смерть Б. померла 18.04.2003 року (а.с. 7). Той факт , що позивачка є рідною сестрою померлої Б. підтверджується рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 16.07.2004 року (а .с .10).

Як слідує з пояснень представника позивача, В., яка є людиною похилого віку, звернулася до нотаріуса у червні 2004 року із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину. Однак їй було усно відмовлено у зв’язку з неможливістю встановлення родинних відносин зі спадкодавицею та пропуску строку прийняття спадщини.

Представник позивача та свідок С. у судовому засіданні також зазначили, що В., яка є рідною сестрою померлої Б., фактично вступила у володіння спадковим майном, про що свідчить наявність у неї майнового сертифікату та сертифікату на право на земельну частку (пай ).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що позивачка фактично прийняла спадщину від померлої своєї сестри на земельну частку згідно сертифікату № 0150123 та на майновий сертифікат № 298, тому вважає, що позов може бути задоволений.

Керуючись ст.ст .10, 60, 212 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Встановити факт, що В. прийняла спадщину від спадкодавця Б. на земельний пай згідно сертифікату на земельну частку (пай) серії ОД №0150123, виданого на підставі рішення Березовської державної адміністрації №174 від 9 квітня 1997 року, та на майновий пай у розмірі 3993 грн. згідно свідоцтва про право власності на майновий пай члена КСП серії БМ №298 від 12 грудня 2001 року.

Рішення може бути оскаржене протягом одного місяця з дня його проголошення до апеляційного суду Одеської області через Березівський районний суд Одеської області.

Суддя

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2005 року Справа №2-1836/05

Бродівський районний суд Львівської області

в складі головуючого судді Б.

при секретарі С.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Броди справу за позовом Р. до Бродівської райдержадміністрації, Г. сільської ради про визнання права власності на земельну частку (пай), -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з даною заявою до суду, де в своїх вимогах покликається на те, що з 01.01.1983 року по 07.02.1995 року працював і був членом народної агрофірми "Прогрес". У 1992 році отримав пайове посвідчення про нарахування йому 3 га земельного паю. Позивач, рішенням Г. сільради, був включений до списку осіб, які мають право на земельну частку (пай). Проект роздержавлення І приватизації земель агрофірми "Прогрес", в тому числі і списки осіб, які мають право на земельну частку, затверджений рішенням Бродівської районної ради, проте сертифікат на право власності на земельну частку (пай) позивачу не було видано.

На звернення позивача до Бродівської райдержадміністрації про видачу Сертифікату про право на земельну частку (пай), йому було відмовлено, оскільки Г. сільська рада, рішенням від 27.02.1998 року виключила позивача із списку осіб, що мають право на земельну частку (пай) у зв'язку з вибуттям.

Позивач просить постановити рішення, яким визнати за ним право на земельну частку (пай) у розмірі 3,70 умовно кадастрових га. Зобов'язати Бродівську райдержадміністрацію видати йому сертифікат на земельну частку (пай). Визначити спосіб реалізації цього права шляхом виділення земельної ділянки в натурі з земель запасу чи резервного фонду.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги, росять позов задоволити.

Представники відповідачів в судовому засіданні проти позову заперечили та пояснили, що позивач на момент видачі сертифікатів не був членом агрофірми "Прогрес". При вирішенні питань паювання землі керувались Положенням про паювання.

Суд, з'ясувавши обставини по справі, заслухавши сторін, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з слідуючих підстав.

Судом встановлено, що позивач Р. був членом колгоспу "Прогрес" (архівна довідка а.с. 15), яку згодом реорганізовано в агрофірму з цією ж назвою. Його включено в списки осіб, які мають право на земельну частку (пай). Списки затверджено рішенням сесії Г. сільради від 10.04.1994 року та ухвалою Бродівської районної ради від 30.05.1995 року №8. Тоді ж затверджено проект роздержавлення і приватизації агрофірми "Прогрес". Сертифікати про право на земельну частку (пай) почали видавати в квітні 1997 року. Позивачу не видали сертифікат безпідставно, мотивуючи тим, що на момент видачі сертифікатів Р. не був членом господарства.

Суд вважає необгрунтованими виключення із списків осіб, які мають право на середню земельну частку (пай), а саме гр.. Р. та відмову приватизаційної комісії у видачі сертифікату.

З'ясовано, що на час розгляду справи на території Г. сільської ради всі землі розпайовані, наявні землі запасу та землі резервного фонду. Місцева рада має реальні можливості виділити земельну частку (пай) позивачу із земель фонду.

Керуючись ст.ст. 15,30,62 ЦПК України, Законом України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), Указом Президента України від 10.11.1994 року № 666/94 "Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва", суд, -

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

Визнати за Р. право на земельну частку (пай) в розмірі 3,70 умовно кадастрових га, виділивши земельну ділянку з земель резервного фонду Г. сільської ради Бродівського району.

Зобов'язати Бродівську райдержадміністрацію видати сертифікат на земельну частку (пай).

Головуючий:

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2005 року Справа № 2-811/2005 р.

Новоодеський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого - судді 3.

при секретарі - Ш.

з участю позивач - Л.

та представника Новоодеської рай держадміністрації - 3.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нова Одеса справу за позовом Л. до Новоодеської рай держадміністрації та С. сільської ради - про визнання права на земельну частку (пай), -

ВСТАНОВИВ:

08 серпня 2005 року Л. звернулася в суд з позовом до Новоодеської райдержадміністрації та С. сільської ради про визнання права на земельну частку (пай).

В судовому засіданні позивачка свій позов підтримала повністю, суду пояснила, що 03.10.1989 року вона була прийнята в члени колгоспу "Перемога". На момент коли проводилося розпаювання, вона числилася в членах КСП і її прізвище було внесено до списків, які були додані до державного акту про право колективної власності на землю, але сертифікат її не виписали.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав повністю.

З матеріалів справи видно, що Л. 03.10.1989 року була прийнята в члени колгоспу "Перемога". На момент видачі державного акту на право колективної власності на землю КСП "Перемога" у 1995 році Л. була членом цього господарства і набула право на земельну частку (пай) даного господарства. В списках членів КСП "Перемога", які додавалися до державного акта на право колективної власності на землю позивачка числилася, але сертифікат її не видали.

На підставі Указу Президента "Про порядок паювання земель переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" від 08.08.1995 року позов Л. обґрунтований і підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10,11,130,174,209,212-215 та 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовільнити.

Визнати за Л. право на земельну частку (пай) розміром 8,0 умовних кадастрових гектарів.

Рішення може бути оскаржене повністю або частково до апеляційного суду Миколаївської області.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий:

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2006 р. Справа № 20-12/095

За позовом: Приватного підприємства “Ільяс” (99011, м. Севастополь, вул. Щербака, 1)

до: Управління кооперативного торгу та ринків “Кримкоопринкторг” в особі Севастопольської філії “Міськкоопринкторг” Управління “Кримкоопринкторг” Кримспожівспілки (99011, м. Севастополь, вул. Щербака, 1)

Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 3)

Треті особи: Севастопольська міська Рада (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 3)

Севастопольське міське головне управління земельних ресурсів (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 2)

про визнання права власності,

Blog

Зміст

Содержание