Зміст

Вид материала

Закон

Содержание Вищий господарський суд україни Одеський апеляційний господарський суд

Подобный материал:

• Єрьомін Розміщення продуктивних сил Зміст, 1769.51kb.
• Міністерство освіти І науки україни перечинський професійний ліцей, 202.74kb.
• Організація та зміст навчально –в виховної роботи у днз, 81.03kb.
• Збірник державних стандартів, 1247.56kb.
• Зміст І порядок розроблення виробничої програми підрозділів виробнича програма, 128.75kb.
• Зміст І порядок розроблення виробничої програми підрозділів виробнича програма, 127.69kb.
• Процеси прийняття рішення І управління зміст процесу управління, 283.85kb.
• Поняття та зміст комунального управління, 500.89kb.
• Завдання та зміст виробничої програми підприємства Показники виробничої програми підприємства, 123.69kb.
• План Поняття та зміст юридична деонтологія > Юридична діяльність: поняття та зміст, 476.58kb.

ВИРІШИВ:

1. У задоволені позову відмовити.

Копії рішення направити сторонам.


Суддя С.А. Рибіна


Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і підписано 07.08.2006

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА


21 червня 2006 р. № 2-2/2107-06 (2-2/16037-05)


Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Кривди Д.С.,

суддів Жаботиної Г.В., Уліцького А.М.


у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:

від позивача: Бордачева В.О.

від відповідача: Стиранка І.Є.


розглянувши касаційну скаргу Індивідуального малого підприємства “Югус” на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.04.2006р. у справі № 2-2/2107-2006 Господарського суду Автономної Республіки Крим

за позовом Індивідуального малого підприємства “Югус”

до Закритого акціонерного товариства “Санаторій “Слава”

третя особа Алуштинська міська Рада

про спонукання до виконання певних дій,


ВСТАНОВИВ:

Індивідуальне мале підприємство “Югус” звернулося до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Закритого акціонерного товариства “Санаторій “Слава” про спонукання до надання погодження місцерозташування земельної ділянки площею 0,65 га по вул. Краснофлотській в м. Алушта.

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 17-30.01.2006р. (суддя В.І.Толпиго) позовні вимоги Індивідуального малого підприємства “Югус” задоволено, зобов’язано Закрите акціонерне товариство “Санаторій “Слава” дати Індивідуальному малому підприємству “Югус” узгодження на місця розташування спального корпусу на 95 місць початого будівництвом по договору №У-171/3 на земельній ділянці, площею 0,65 га, по вул. Краснофлотській, 1 у м. Алушті, відповідно до рішення Алуштинського міського виконавчого комітету від 14.07.1995р. № 424, стягнуто з Закритого акціонерного товариства “Санаторій “Слава” на користь Індивідуального малого підприємства “Югус” витрати по сплаті держмита у розмірі 85,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Не погодившись з рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 17-30.01.2006р., Закрите акціонерне товариство “Санаторій “Слава” подало апеляційну скаргу.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.04.2006р. (судді: В.В.Сотула, Н.П.Горошко, О.А.Щепанська) апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Санаторій “Слава” задоволено, рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 17-30.01.2006р. скасовано, в задоволені позовних вимог Індивідуальному малому підприємству “Югус” відмовлено.

Не погодившись з постановою Севастопольського апеляційного господарського суду, Індивідуальне мале підприємство “Югус” подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.04.2006р. та залишити в силі рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 17-30.01.2006р. Свою вимогу Індивідуальне мале підприємство “Югус” мотивує тим, що господарським судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу Закрите акціонерне товариство “Санаторій “Слава” доводить безпідставність вимог Індивідуального малого підприємства “Югус” та правомірність прийнятої Севастопольським апеляційним господарським судом постанови від 11.04.2006р.


Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування місцевим та апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга Індивідуального малого підприємства “Югус” підлягає задоволенню частково.

Як вже було зазначено, позивачем подано позов про спонукання відповідача – Закритого акціонерного товариства “Санаторій “Слава” до надання погодження місцерозташування земельної ділянки площею 0,65 га по вул. Краснофлотській в м. Алушта.

Господарським судом встановлено:

02.12.1994р. між санаторієм “Слава” та індивідуальним малим підприємством “Югус” було укладено договір № У-171/3 про дольову участь індивідуального малого підприємства “Югус” у розвитку санаторію “Слава” на курорті Алушта.

Пунктом 1 договору від 02.12.1994р. сторони обумовили, що предметом договору є будівництво спального корпусу на 100 місць та реконструкція існуючої котельної санаторію з переведенням на газоподібне паливо.

Пунктом 2.1 договору сторонами встановлено, що початок будівництва визначається після затвердження документації та узгодження її санаторієм у встановленому порядку.

Пунктом 2.5 договору передбачено, що після завершення будівництва спальний корпус приймається на баланс забудовника, питання землекористування під будівництво спального корпусу вирішуються відповідно до Земельного кодексу України та обумовлюються у дозволі органів влади на будівництво.

Пунктом 3.1.1 договору, встановлено зобов'язання забудовника (позивача), за рахунок власних коштів розробити проектно-кошторисну документацію на будівництво спального корпусу на 100 місць і здійснити його будівництво.

Пунктом 3.2.1 договору до зобов'язань санаторію “Слава” віднесено отримання дозволу на будівництво спального корпусу у встановленому законом порядку.

Загальні умови виконання зобов'язань на час виникнення встановлених попередніми судовими інстанціями зобов’язань сторін за договором 02.12.1994р. № У-171/3 були встановлені ст. 161 ЦК Української РСР, згідно якої зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться. Проте, встановивши обставини щодо взятих зобов’язань сторонами за вищезгаданим договором, господарський суд на підставі відповідних доказів у встановленому законом порядку не дослідив обставин щодо того чи виконав позивач зобов’язання щодо розробки проектної документації на будівництво спального корпусу на 100 місць і здійснення його будівництва та чи виконав санаторій “Слава” своє зобов’язання щодо вирішення у встановленому Земельним кодексом України питання щодо землекористування земельною ділянкою на якій мало бути здійснено будівництво відповідно до умов договору від 02.12.1994р. № У-171/3.

Господарським судом встановлено, що згідно Державного акту на право постійного користування землею II КМ № 002810 від 15.06.1998р. санаторій „Слава” є землекористувачем земельної ділянки площею 0,65 по вул. Краснофлотській в м. Алушта. Проте, господарським судом на підставі відповідних доказів у встановленому законом порядку не було досліджено обставин щодо того чи є відповідач – Закрите акціонерне товариство “Санаторій “Слава” землекористувачем вищезгаданої земельної ділянки.

Відповідно до ч. 3 ст. 142 Земельного кодексу України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки.

Господарським судом попередніх інстанцій встановлено, що листом від 27.12.2002р. за № 01-10/478 позивач отримав від санаторію „Слава” пропозицію, суть якої є узгодження на вилучення у санаторію “Слава” земельної ділянки площею 0,65 га під розпочате будівництво. Проте, господарським судом попередніх інстанцій не досліджувались обставини щодо того чи було зроблено санаторієм “Слава” таку заяву власнику зазначеної земельної ділянки.

Згідно ч. 1 ст. 149 Земельного кодексу України земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Таким чином, даною правовою нормою встановлено, що земельні ділянки надані в постійне користування можуть вилучатися не тільки для суспільних потреб, а й для інших потреб.

Порядок погодження питань, пов'язаних із вилученням земельних ділянок, встановлений ст. 151 Земельного кодексу України, якою встановлено: “Юридичні особи, зацікавлені у вилученні (викупі) земельних ділянок, зобов’язані до початку проектування погодити із власниками землі і землекористувачами та сільськими, селищними, міськими радами, державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, Кабінетом Міністрів України і Верховною Радою України місце розташування об'єкта, розмір земельної ділянки та умови її вилучення (викупу) з урахуванням комплексного розвитку території, який би забезпечував нормальне функціонування на цій ділянці і прилеглих територіях усіх об'єктів, умови проживання населення і охорону довкілля.

Вибір земельних ділянок для розміщення об'єктів проводиться юридичними особами, зацікавленими у їх відведенні. Органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування зобов’язані в порядку, визначеному законодавством України, надавати інформацію юридичним особам, зацікавленим у відведенні земельних ділянок, щодо можливих варіантів розміщення об'єктів відповідно до затвердженої містобудівної документації та документації із землеустрою. Порядок вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Погодження місць розташування об'єктів, розмірів, передбачуваних для вилучення (викупу) земельних ділянок, та умов їх відведення провадиться відповідними сільськими, селищними, міськими радами, державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, Кабінетом Міністрів України відповідно до їх повноважень щодо вилучення цих ділянок, а також Верховною Радою України.

Погодження місць розташування об'єктів на особливо цінних землях, а також місць розташування об'єктів власності інших держав, міжнародних організацій провадиться Верховною Радою України. Юридичні особи, зацікавлені у вилученні (викупі) земельних ділянок, звертаються з клопотанням про погодження місць розташування об'єктів до відповідної сільської, селищної, міської ради, місцевої державної адміністрації.

Клопотання щодо об'єктів, вилучення яких провадиться Кабінетом Міністрів України, подаються до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, Севастопольської міської державної адміністрації.

До клопотання додаються необхідні матеріали та роз рахунки.

Відповідна сільська, селищна, міська рада чи місцева державна адміністрація згідно із своїми повноваженнями розглядає клопотання і в п'ятиденний строк з дня реєстрації направляє його разом з матеріалами, передбаченими частиною п'ятнадцятою цієї статті, на розгляд органів земельних ресурсів, природоохоронних і санітарно-епідеміологічних органів, органів містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини. Зазначені органи протягом двох тижнів з дня одержання клопотання надають свої висновки відповідній сільській, селищній, міській раді чи місцевій державній адміністрації, які з урахуванням одержаних висновків протягом десяти днів приймають рішення про погодження місця розташування того об'єкта, під який мають право самостійно вилучати земельну ділянку, або мотивоване рішення про відмову.

Якщо погодження місця розташування об'єкта провадиться районною, обласною державною адміністрацією, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою України, сільська, селищна, міська рада готує свій висновок і подає матеріали на погодження до Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, Київської чи Севастопольської міської, районної ради або районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації.

Районна державна адміністрація розглядає у місячний строк матеріали погодження місця розташування об'єкта, під який має право вилучати земельну ділянку, або подає свій висновок до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної державної адміністрації. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація розглядають подані матеріали і погоджують місце розташування об'єкта, під який мають право вилучати земельну ділянку.

Матеріали погодження місця розташування об'єкта, що провадиться Кабінетом Міністрів України, подаються: Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, Київською чи Севастопольською міською державною адміністрацією із своїм висновком центральному органу виконавчої влади по земельних ресурсах, який розглядає ці матеріали і у місячний строк подає свої пропозиції до Кабінету Міністрів України.

Кабінет Міністрів України розглядає ці матеріали і приймає відповідне рішення, а з питань, що погоджуються Верховною Радою України, подає їй свої пропозиції.

Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, Київська і Севастопольська міські ради подають до Верховної Ради України пропозиції щодо вилучення особливо цінних земель із земель комунальної власності.

Матеріали погодження місця розташування об'єкта повинні включати: викопіювання з генерального плану або іншої містобудівної документації населеного пункту, копію плану земельної ділянки з нанесенням на ній варіантів розміщення об'єкта із зазначенням загальної площі, яку не обхідно вилучити. Зазначаються також склад угідь земельної ділянки, що вилучається, та умови її відведення.

У разі відмови власника землі або землекористувача, сільської, селищної, міської ради, органів державної влади у погодженні місця розташування об'єкта ці питання вирішуються у судовому порядку.

У разі задоволення позову щодо оскарження відмови власника землі або землекористувача, сільської, селищної міської ради, органів державної влади у погодженні місця розташування об'єкта рішення суду є підставою для розробки проекту відведення земельної ділянки.”

Як випливає з приписів вищенаведеної правової норми, суб'єктами, з якими погоджується вилучення земельної ділянки є: власники землі і землекористувачі; сільські, селищні, міські ради; державні адміністрації; Рада міністрів АР Крим; Кабінет Міністрів України; Верховна Рада України.

Відповідно до встановленої процедури погодження має відбуватися до початку проектування будь-яких робіт, які плануються на земельній ділянці, що вилучається (викуповується).

Право вибору земельної ділянки для розміщення об'єктів належить юридичним особам, зацікавленим у їх відведенні для відповідних цілей.

У п. З вищенаведеної правової норми визначаються органи державної влади та місцевого самоврядування, яким надано право погодження місць розташування об'єктів, розмірів передбачуваних для вилучення земельних ділянок та умов їх відведення: сільські, селищні, міські ради, державні адміністрації, Рада міністрів АР Крим, Кабінет Міністрів України, а також Верховна Рада України. Погодження здійснюється відповідно до повноважень зазначених органів щодо вилучення цих ділянок. Тобто, ці органи вправі погоджувати місця розташування об'єктів на тих земельних ділянках, які ними можуть вилучатися відповідно до їх повноважень, визначених статтями 149 та 150 ЗК України.

Зазначеною правовою нормою передбачена також процедура погодження питань, пов'язаних із вилученням (викупом) земель них ділянок. Першою стадією цієї процедури є звернення юридичної особи, заінтересованої у вилученні (викупі) земельної ділянки, з клопотанням про погодження місць розташування об'єктів до відповідної сільської, селищної, міської ради, місцевої державної адміністрації, Ради міністрів АР Крим, обласної, Київської, Севастопольської міської державної адміністрації. До клопотання додаються необхідні матеріали та розрахунки, зокрема: копія генерального плану або іншої місто будівної документації населеного пункту; копія плану земельної ділянки з нанесенням на ній варіантів розміщення об'єкта із зазначенням земельної площі, яка вилучається; склад угідь земельної ділянки, що вилучається, умови її від ведення.

Наступною стадією є розгляд клопотання відповідною сільською, селищною, міською радою або місцевою державною адміністрацією та надання дозволу на підготовку матеріалів погодження місця розташування об'єкта.

На третій стадії юридична особа погоджує з відповідними суб'єктами питання, пов'язані з вилученням (викупом) земельної ділянки. Погодження – це отримання згоди щодо: а) найбільш доцільного місця розташування об'єкта з урахуванням його можливого впливу на стан здоров'я людей, екологічну безпеку, забруднення атмосферного повітря та інших об'єктів природи; б) розмірів намічуваної для вилучення земельної ділянки, якщо вони не визначені безпосередньо у ЗК України (наприклад, для будівництва промислових, сільськогосподарських та інших об'єктів, добування корисних копалин тощо); в) умов вилучення (викупу) земельної ділянки (наприклад, відшкодування збитків, розміри таких збитків, відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва тощо).

Матеріали зі згодою зазначених органів на вилучення (викуп) земельних ділянок повертаються до сільської, селищної, міської ради, місцевої державної адміністрації. На цьому етапі процедура погодження питань, пов'язаних із вилученням (викупом) земельної ділянки переходить до наступної (четвертої) стадії.

На цій стадії органи державної влади або органи місцевого самоврядування, які отримали узгоджені матеріали, повинні: а) погодити місце розташування того об'єкта, під який вправі самостійно вилучати земельну ділянку; б) підготувати та направити свій висновок до інших державних органів, якщо вилучення земельної ділянки під розташування об'єкта виходить за межі їх компетенції. У першому випадку завершується процедура погодження питань, пов'язаних із вилученням (викупом) земельної ділянки, а в другому вона пере ходить до наступної стадії.

Районна державна адміністрація на відповідній стадії у місячний термін розглядає отримані нею матеріали і після розгляду: а) погоджує місце розташування об'єкта, під який має право вилучати земельну ділянку; б) готує свій висновок та надсилає його до Ради міністрів АР Крим або обласної державної адміністрації. В останньому випадку процедура погодження питань, пов'язаних із вилученням (викупом) земельної ділянки, продовжується.

Рада міністрів АР Крим, обласна державна адміністрація на відповідній стадії розглядають отримані ними матеріали. Процесуальний термін такого розгляду в коментованій статті щодо зазначених органів не передбачений, але вважається, що він має бути таким самим, як і для розгляду попередніми органами – один місяць. Після розгляду отриманих матеріалів: а) погоджують місце розташування об'єкта, під який мають право вилучати земельні ділянки; б) готують свій висновок та надсилають центральному органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Державний комітет України з питань земельних ресурсів розглядає отримані матеріали в місячний термін і подає свої пропозиції до Кабінету Міністрів України, який приймає від повідне рішення або подає свої пропозиції до Верховної Ради України, якщо з відповідних питань необхідна її згода.

У випадках, коли вилучаються особливо цінні землі з земель комунальної власності, погодження Верховною Радою України питань, пов'язаних із вилученням земельних ділянок є обов'язковим.

Якщо землекористувач, сільська, селищна, міська рада, органи державної влади не погоджують питання, пов'язані з відведенням земельної ділянки, справа вирішується у судовому порядку відповідно до положень Цивільного процесуального кодексу України. Якщо судові органи задовольняють позов щодо оскарження відмови щодо погодження місця розташування об'єкта, їх рішення є підставою для розробки проекту відведення земельної ділянки.

Проте, господарським судом попередніх інстанцій на підставі відповідних доказів у встановленому законом порядку не досліджено відповідних обставин та не дано оцінки щодо обов’язку відповідача дати погодження місця розташування об’єкту.

Наведене свідчить про неповне з'ясування судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, а, отже, і порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Оскільки відповідно до ч. 2 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не наділена повноваженнями щодо встановлення обставин справи, а останні встановлені неповно, справа підлягає передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін і, в залежності від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 3 ст. 111-9, 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України


ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Індивідуального малого підприємства “Югус” задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 17-30 .01.2006р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.04.2006р. у справі № 2-2/2107-2006 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Автономної Республіки Крим.


Головуючий суддя Кривда Д.С.

судді Жаботина Г.В.

Уліцький А.М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД