Зміст
| Вид материала | Закон |
- Єрьомін Розміщення продуктивних сил Зміст, 1769.51kb.
- Міністерство освіти І науки україни перечинський професійний ліцей, 202.74kb.
- Організація та зміст навчально –в виховної роботи у днз, 81.03kb.
- Збірник державних стандартів, 1247.56kb.
- Зміст І порядок розроблення виробничої програми підрозділів виробнича програма, 128.75kb.
- Зміст І порядок розроблення виробничої програми підрозділів виробнича програма, 127.69kb.
- Процеси прийняття рішення І управління зміст процесу управління, 283.85kb.
- Поняття та зміст комунального управління, 500.89kb.
- Завдання та зміст виробничої програми підприємства Показники виробничої програми підприємства, 123.69kb.
- План Поняття та зміст юридична деонтологія > Юридична діяльність: поняття та зміст, 476.58kb.
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Скасувати рішення Виконкому Тернопільської міської ради № 851 від 08.09.2004р. „Про розгляд звернення СМП „Надія”.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Реал», м. Тернопіль, бульв. С.Петлюри, 2, р/р 2600430011290 в центральному відділенні АКБ «Укрсоцбанку» МФО 338017, код ЗКПО 24633046, - 3 грн. 40 коп. в повернення сплаченого судового збору.
4. Видати наказ.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі „____” ____________ 2006 року до адміністративного суду апеляційної інстанції, а протягом двадцяти днів після подання заяви подати апеляційну скаргу.
Суддя О.С. Скрипчук
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
21.06.06 Справа № 1/46-А
УХВАЛА
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
головуючого-судді Скрутовського П. Д.
суддів Онишкевич В.В.
Слука М. Г.
Розглянувши апеляційну скаргу Представництва Американського об’єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського союзу, м. Львів та Об’єднання Іудейських релігійних організацій України, м. Київ б/н і б/д на постанову господарського суду Волинської області від 24.01.2006 р. у справі № 1/46-А (03/6-10А; 7/69/5/76-11А)
за позовом 1 Представництва Американського об’єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського союзу, м. Львів
2 Об’єднання Іудейських релігійних організацій України, м. Київ
до відповідача 1 Виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради
до відповідача 2 Управління містобудування та архітектури Володимир-Волинської міської ради
до відповідача 3 Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Управління містобудування і архітектури виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради
про визнання недійсним дозволу на виконання будівельних робіт від 17.10.2002 р. № 24
за участю представників сторін:
від позивача (скаржник) – Гук І. І. – представник; Шейхет М. Г. – представник об’єднання, голова представництва (присутній в засіданні суду 13.06.2006 р.);
від відповідача 1 – Жук М. В. – юрисконсульт (довіреність № 1-17/12 від 18.01.2006 р.)
від відповідача 2 – Киба Т. Я. – начальник управління містобудування та архітектури (довіреність № 1-17/238 від 11.04.2006 р.)
від відповідача 3 –не з’явився
Представникам сторін у судовому засіданні роз’яснені права та обов’язки, передбачені ст.ст. 49, 51 КАС України. Здійснюється технічна фіксація судового процесу. (див. Протоколи судових засідань). Заяв про відвід суддів не надходило.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 04.05.2006 р. було закінчено підготовку даної справи до розгляду і призначено до слухання на 23.05.2006 р., ухвалою від 23.05.2006 р. розгляд справи відкладався на 13.06.2006 р. у зв’язку з клопотаннями скаржника (позивача) і відповідача 1, явка сторін не була визнана обов’язковою. У судовому засіданні 13.06.2006 р. було оголошено перерву до 21.06.2006 р. 9 год. 00 хв. для витребування необхідних документів.
Розпорядженнями голови Львівського апеляційного господарського суду від 23.05.2006 р. та 13.06.2006 р. склад суддів змінювався.
Постановою господарського суду Волинської області від 24.01.2006 р. у справі № 1/46-А (03/6-10А; 7/69/5/76-11А) за позовом Представництва Американського об’єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського союзу, м. Львів, Об’єднання Іудейських організацій України, м. Київ до Виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради, Управління містобудування та архітектури Володимир-Волинської міської ради, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Управління містобудування та архітектури Володимир-Волинської міської ради про визнання недійсним дозволу на виконання будівельних робіт від 17.10.2002 р. № 24 в позові відмовлено.
При винесенні оскаржуваної постанови, місцевий господарський суд керувався нормами Закону України «Про планування і забудову територій», а також Положенням про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженим Наказом Державного комітету будівництва та архітектури та житлової політики України № 273 від 05.12.2000 р. та мотивував її тим, що позивачі не надали суду доказів, що оскаржуваний дозвіл виданий з порушенням норм чинного законодавства або з перевищенням повноважень органом, який його видав, а також зазначив, що даний дозвіл на будівництво є похідним від рішення виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради від 27.01.2000 р. № 116 про надання в постійне користування земельну ділянку ТзОВ «ЗБК»для будівництва житлового будинку, а рішення, в свою чергу, не було оскаржене і може бути предметом окремого судового розгляду.
Скаржник, позивач у справі, не погодився з постановою господарського суду Волинської області, подав апеляційну скаргу, в якій вказує підстави, з яких вважає, що дана постанова підлягає скасуванню, а слід прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення господарським судом першої інстанції норм процесуального права, а також на те, що:
1. генеральний план населеного пункту не може встановлювати чи змінювати цільове призначення земель населеного пункту за категоріями;
2. будівництво житлового будинку на території стародавнього єврейського кладовища є порушенням земельного законодавства, яким забороняється на землях історико-культурного призначення будь-яка діяльність, що суперечить їх цільовому використанню. Територія, на їх думку, повинна використовуватися як зелений масив загального користування;
Скаржники також посилаються на документи, які підтверджують наявність кладовища та його межі, а також на Угоду між урядом Сполучених штатів Америки та урядом України «Про охорону та збереження культурної спадщини» від 12.03.1994 р.
Крім того, вимоги апеляційної скарги ґрунтуються на нормах Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про охорону культурної спадщини», «Про поховання та похоронну справу», Постанови Кабінету Міністрів України від 13.08.2002 р. № 318 «Про затвердження Порядку визначення меж та режимів історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць», Розпорядження Кабінету Міністрів України № 604-р від 20.07.1998 р. «Про додаткові заходи щодо збереження місць поховань у населених пунктах України».
Апелянт подав додаткові пояснення до своєї апеляційної скарги, в яких вказує на те, що господарським судом першої інстанції неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи, а саме Листи Міністерства юстиції України від 23.03.2005 р. та 29.06.2005 р., відповідно до яких виконання будь-яких будівельних робіт у місцях поховань, на місцевості із залишками слідів давніх поховань, на територіях закритих кладовищ, а також у прилеглих до місць поховань охоронних зонах забороняється. До таких пояснень скаржник додає довідку КП «Ритуальна служба» від 03.10.2002 р. № 75 і Лист Володимир-Волинської міжрайонної прокуратури від 16.10.2002 р., які містять інформацію про наявність залишків людських кісток, знайдених на території будівництва житлового будинку.
У судовому засіданні представники скаржника наголосили на клопотанні про витребування в Управління містобудування і архітектури обласної державної адміністрації відомостей про те, коли саме надавався дозвіл на проведення топографо-геодезичних, інженерно-геологічних, археологічних розвідувань на земельній ділянці, яка була виділена для будівництва на підставі рішення виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради № 116 від 27.04.2000 р., згідно якого складене Архітектурно-планувальне завдання № 12 від 05.07.2000 р. Скаржник зазначив, що звертався вже з таким запитом в Управління містобудування і архітектури, проте не отримав відповіді на нього. При цьому, апелянт звертається до Інструкції про порядок захоронення та утримання кладовищ в населених пунктах Української РСР, затвердженої Міністерством житлово-комунального господарства УРСР від 15.04.1984 р. та Інструкції про порядок поховання, утримання кладовищ і організацію ритуального обслуговування в населених пунктах України, затвердженої Наказом Державного комітету житлового господарства України від 16.12.1991 р. № 126, відповідно до положень яких територія ліквідованого кладовища повинна використовуватися як зелений масив загального користування. Крім цього апелянт посилається ще й на Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів, затверджених Наказом Міністерства охорони здоров’я № 173 від 19.06.1996 р.
Щодо згаданого вище клопотання, то в процесі судового розгляду справи в апеляційному порядку колегія суддів дійшла висновку, що таке клопотання не підлягає задоволенню, оскільки у відповідачів, як зазначили їх представники в процесі судового розгляду справи, відсутні такі документи, а також даний спір може бути вирішений по суті без витребовуваних документів.
Відповідно до п. 4 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Проте, 15.06.2006 р. Львівським апеляційним господарським судом було направлено факсограму в Управління містобудування і архітектури Володимир-Волинської міської ради про надання для огляду проектну документацію, узгоджену та зареєстровану, як підставу видачі оскаржуваного дозволу на будівництво.
У судове засідання 21.06.2006 р. представниками відповідачів були надані колегії суддів належно завірені копії документів, необхідних для видачі дозволу на виконання будівельних робіт.
Крім цього, у судовому засіданні представники відповідачів зазначили, що відповідач 3 – Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю не є юридичною особою, а тому не може бути стороною у справі. У зв’язку з цим суд оголошував перерву з метою представлення документів, які б підтверджували статус відповідача 3.
Після перерви 21.06.2006 р. представником відповідача 2 було подано витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом на 22.03.2006 р. № 83-07/03, виданий заступником начальника Головного управління статистики у Волинській області, про те, що Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю управління містобудування і архітектури виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України не значиться.
19.06.2006 р. на адресу Львівського апеляційного господарського суду надійшли додаткові пояснення від скаржника, в яких він вказує, що дії органу місцевого самоврядування суперечать інтересам України, що підтверджується численними листами центральних органів України, копії яких він додає до пояснень, а також зазначає, що наявність давніх поховань на території стародавнього єврейського кладовища, надгробки на якому були зруйновані під час Другої світової війни, підтверджується вказаними ним листами державних органів.
Апелянт також під час судового розгляду наводив положення з Звіту про дотримання прав людини в Україні у 2005 році, оприлюднений Бюро демократії, прав людини і праці Державного департаменту США 08.03.2006 р., копія якого міститься у матеріалах даної справи.
Розглянувши наявні матеріали справи, доводи та заперечення, наведені в апеляційній скарзі, додаткових поясненнях до неї, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів господарського суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що постанову місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з наступних підстав:
Згідно з ст. 10 Закону України «Про планування і забудову територій», планування територій на місцевому рівні забезпечується відповідними місцевими радами та їх виконавчими органами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями відповідно до їх повноважень, визначених законом, і полягає у розробленні та затвердженні генеральних планів населених пунктів, схем планування територій на місцевому рівні та іншої містобудівної документації, регулюванні використання їх територій, ухваленні та реалізації відповідних рішень про дотримання містобудівної документації.
Із наявних у справі матеріалів вбачається, що рішенням виконавчого комітету Волинської обласної ради депутатів трудящих «Про затвердження генерального плану м. Володимир-Волинського» від 31.10.1974 р. № 298 затверджено генеральний план міста з проектною чисельністю населення 70 000 чоловік. Цим планом передбачено надання статусу земель житлової та громадської забудови частині земельної ділянки, яка охоплює частину стародавнього єврейського кладовища.
Варто зазначити, що постановою Вищого господарського суду України від 25.01.2005 р. у справі № 41/646-38/206 було відмовлено в позові Представництва Американського об’єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського союзу і Об’єднання Іудейських релігійних організацій України до Володимир-Волинської міської ради про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Волинської обласної ради депутатів трудящих від 31.10.1974 р. № 298.
Отже, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що використання земельної ділянки для житлової та громадської забудови в м. Володимир-Волинську здійснюється згідно затвердженого у 1974 році генерального плану міста. Крім цього, з 1961 року і до даного часу вказана земельна ділянка, на якій проводиться будівництво житлового будинку, має статус міського парку імені Ю. Гагаріна.
У матеріалах даної справи міститься рішення виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради від 27.01.2000 р. № 116, яким надано ТзОВ «ЗБК» в постійне користування земельну ділянку по вул. Драгоманова, 4 площею 9 000 кв. м для будівництва 80-квартирного житлового будинку.
17.10.2002 р. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю управління містобудування і архітектури виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради було видано ТзОВ «Завод будівельних конструкцій»дозвіл № 24, який оспорюється позивачем, на виконання будівельних робіт щодо будівництва 80-квартирного житлового будинку по вул. Драгоманова, 4 на території житлової та громадської забудови відповідно до проектної документації, узгодженої 21.12.2001 р. управлінням містобудування і архітектури. Видача даного дозволу ґрунтується на вимогах Закону України «Про планування та забудову територій», а також Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого Наказом Державного комітету будівництва та архітектури та житлової політики України № 273 від 05.12.2000 р.
Так, оскільки в матеріалах справи відсутні докази скасування чи визнання недійсним рішення виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради від 27.01.2000 р. № 116 або зміни статусу територій житлової та громадської забудови на кладовище –відведену в установленому законом порядку земельну ділянку з облаштованими могилами та/або побудованими крематоріями, то апеляційна інстанція погоджується з позицією господарського суду Волинської області щодо того, що вищезгадане рішення може бути предметом окремого судового спору, оскільки дозвіл на проведення будівельних робіт виданий на підставі цього рішення.
Також колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції, що позивачем не надані докази порушення норм чинного законодавства України щодо видачі оскаржуваного дозволу або перевищення повноважень органом, що його видав.
Господарський суд апеляційної інстанції не може прийняти до уваги посилання скаржника на те, що виконання будь-яких будівельних робіт у місцях поховань, на місцевості із залишками слідів давніх поховань, на територіях закритих кладовищ, а також у прилеглих до місць поховань охоронних зонах забороняється, оскільки відповідно до п. 2.19 Санітарних правил облаштування і утримання кладовищ, затверджених Наказом заступника Головного санітарного лікаря СРСР від 10.02.1977 р. № 1600-37, використання для інших потреб допускається за умови завершення кладовищного періоду, який становить 20 років. У даному випадку такий період вже минув, а тому неможна вважати незаконним будівництво, а також вимагати визнання недійсним дозволу і знесення житлових будинків, які розташовані на землях житлової та громадської забудови.
Таким чином, доводи, викладені в апеляційній скарзі і в доповненнях до неї не можуть бути підставою скасування дозволу № 24 від 17.10.2002 р., оскільки видання останнього ґрунтується на чинних рішеннях виконавчого комітету Волинської обласної ради «Про затвердження генерального плану м. Володимир-Волинського» від 31.10.1974 р. № 298 і виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради № 116 від 27.04.2000 р.
Отже, дозвіл на виконання будівельних робіт № 24 від 17.10.2002 р. виданий згідно чинного законодавства України та у межах повноважень інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, а також на підставі поданих забудовником документів, а тому апеляційна інстанція дійшла висновку щодо його чинності, законності та обґрунтованості.
Колегія суддів погоджується із твердженням представників відповідачів 1 і 2, що структурна одиниця Управління містобудування і архітектури виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю помилково не виключено господарським судом першої інстанції із числа відповідачів у справі.
Враховуючи наведене, а також положення чинного законодавства України, апеляційна інстанція дійшла висновку, що постанова місцевого господарського суду прийнята з врахуванням всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства України, а тому не вбачає підстав для її зміни чи скасування.
Керуючись ст.ст. 184, 195, 199, 200-205, п. 7 Прикінцевих та перехідних положень КАС України, -
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛИВ:
1. Виключити з числа відповідачів Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю Управління містобудування та архітектури Володимир-Волинської міської ради;
2. Постанову господарського суду Волинської області від 24.01.2006 р. у справі № 1/46-А (03/6-10А; 7/69/5/76-11А) залишити без змін, а апеляційну скаргу Представництва Американського об’єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського союзу, м. Львів та Об’єднання Іудейських релігійних організацій України, м. Київ без задоволення;
3. Матеріали справи направити на адресу місцевого господарського суду;
4. Ухвала може бути оскаржена в установленому законом порядку.
Головуючий-суддя П. Д. Скрутовський
Суддя В. В. Онишкевич
Суддя М. Г. Слука
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
"11" липня 2006 р. Справа № 15/178/06
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
судді - доповідача Гладишевої Т.Я.
суддів Савицького Я.Ф.,
Лавренюк О.Т..
при секретарі судового засідання Сукачові Є.С.
за участю представників сторін в судовому засіданні від 11.07.2006р.
від позивача: не з’явився;
від відповідача: не з’явилися;
від ІІІ особи: Іванцов І.А., довіреність б/н від 12.12.2005р.; Стадниченко С.А., довіреність б\н від 10.07.2006р.
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Норок”на постанову господарського суду Миколаївської області від 04.05.2006р. у справі №15/178/06
за позовом Відкритого акціонерного товариства „Будинок торгівлі „Південний Буг”, м. Миколаїв
до Миколаївської міської ради, м. Миколаїв
3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю „Норок”, м. Миколаїв
про визнання протиправними та скасування пунктів 5, 5.1, 5.1.1, 5.2 рішення Миколаївської міської ради від 22.12.2005р. №40/19 „Про вилучення, надання, передачу за фактичним землекористуванням, продовження строку користування земельними ділянками юридичним особам, громадянам, зміну цільового призначення земельної ділянки та внесення змін до рішень міської ради та виконкому міської ради по Ленінському району м. Миколаєва”
Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.
Присутнім в судовому засіданні представникам ІІІ особи роз’яснено їх процесуальні права та обов’язки. Усних клопотань, в тому числі відводу суддям колегії не заявлено.
Постановою господарського суду Миколаївської області від 04.05.2006р. по справі №15/178/06 (суддя Середа О.Ф.) задоволено позов ВАТ „Будинок торгівлі „Південний Буг” до Миколаївської міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, ТОВ „Норок” про визнання протиправними та скасування пунктів 5, 5.1, 5.1.1, 5.2 рішення Миколаївської міської ради від 22.12.2005р. №40/19 „Про вилучення, надання, передачу за фактичним землекористуванням, продовження строку користування земельними ділянками юридичним особам, громадянам, зміну цільового призначення земельної ділянки та внесення змін до рішень міської ради та виконкому міської ради по Ленінському району м. Миколаєва”: визнано протиправними та скасовано пункти 5, 5.1, 5.1.1, 5.2 рішення Миколаївської міської ради від 22.12.2005р. №40/19 „Про вилучення, надання, передачу за фактичним землекористуванням, продовження строку користування земельними ділянками юридичним особам, громадянам, зміну цільового призначення земельної ділянки та внесення змін до рішень міської ради та виконкому міської ради по Ленінському району м. Миколаєва” та стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати: державне мито у розмірі 85 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 118 грн., мотивуючи це тим, що: 1) відповідно до ескізного проекту реконструкції Будинку торгівлі, затвердженого головним архітектором міста, архітектором Ленінського району м. Миколаєва та начальником головного управління містобудування та архітектури Миколаївського міськвиконкому, передбачено, що багатоярусний підземний паркінг на 619 автомашин розміщується на земельній ділянці, розташованій перед Будинком торгівлі по проспекту Леніна, ріг вул. Комсомольської, і в процесі виконання земельних робіт, облаштування будівельного майданчика та єдиного в’їзду з боку вул. Комсомольської дана територія буде повністю поглинута; 2) згідно з затвердженим планом „Реконструкція Будинку торгівлі „Південний Буг” розміщень інших капітальних будівель чи споруд на земельній ділянці, в кварталі, обмеженому проспектом Леніна, вул. Комсомольська, вул. Севастопольська, вул. Орджонікідзе, за винятком майнового комплексу Будинку торгівлі, – не передбачено, а отже, суд вважає, що рішення відповідача в частині надання дозволу на передачу ТОВ „Норок” в оренду строком на 5 років додаткову земельну ділянку площею 59 кв.м. порушує права позивача в частині утруднення чи робить неможливим реалізувати намір з будівництва паркінгу при наявності іншої капітальної споруди; 3)спірними пунктами рішення відповідач порушив рішення Миколаївської міської ради від 25.03.2004р. №19/35 „Про впорядкування розміщення кіосків, павільйонів, комплексів кіосків та павільйонів на магістральних вулицях міста”, а саме, вирішено припинити видачу дозволів на збір матеріалів погодження місця розташування земельних ділянок для розміщення нових кіосків, павільйонів, комплексів кіосків та павільйонів на магістральних вулицях міста загальноміського та районного значення; 4) оскаржуване рішення відповідача прийняте в порушення п. 5 ст. 23 Закону України „Про планування та забудову територій”, оскільки планування окремої земельної ділянки, будівництво на ній будинків та споруд має здійснюватись з урахуванням інтересів інших власників або користувачів земельних ділянок, будинків, споруд.
Не погоджуючись з прийнятою судовою постановою господарського суду Миколаївської області, ІІІ особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача – ТОВ „Норок” звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою №107 від 22.05.2006р., в якій просить постанову господарського суду Миколаївської області скасувати і прийняти нову постанову, в якій відмовити у задоволенні адміністративного позову ВАТ „Будинок торгівлі „Південний Буг” та стягнути з позивача судовий збір, посилаючись на те, що: 1)відповідно до рішення Миколаївської міської ради від 17.09.1971р. №1147, на яке посилається суд у постанові, земельна ділянка орієнтовною площею 3 га надавалася не позивачу, а Обласному управлінню торгівлі тільки для проектування Будинку торгівлі, а не будівництва та обслуговування останнього; 2) в матеріалах справи немає жодного доказу виконання позивачем вимог виконкому щодо розробки та підготовки проекту у визначеному порядку, врахування у проекті висновку експертиз, одержання дозволу на виконання ремонтно-будівельних робіт в інспекції Держархбудконтролю, який відповідно до ст. 29 Закону України „Про планування і забудову територій” є документом, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, підключення об’єкта будівництва до інженерних споруд, видачу ордерів на проведення земляних робіт, тобто позивачу рішенням №839 надали дозвіл на будівництво, а не на проведення будівельних робіт, оскільки відповідно до ст. 24 Закону України „Про планування і забудову територій” для отримання дозволу на будівництво потрібно надати документи, що засвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, отже, на момент винесення оскаржуваної постанови позивач не мав права на проведення ремонтно-будівельних робіт по реконструкції Будинку торгівлі, в тому числі й на будівництво паркінгу; 3) в матеріалах справи відсутній ескізний проект реконструкції Будинку торгівлі, натомість наявні лише ситуаційний план та проект фасаду, на яких відсутнє затвердження у відповідних установах; 4) позивачем укладено з Миколаївською міською радою договір оренди земельної ділянки, до якої увійшла ділянка, на котрій розміщена парковка (не багатоповерхова), яка межує з ділянкою, наданою третій особі оскаржуваним рішенням, площею 35828 кв.м. лише 24.01.2006р., а до вказаного часу орендарем вказаної ділянки було КП „Таймсет”, що підтверджується листом управління архітектурної діяльності №17-950 від 2103.2005р., чим суд порушив вимоги ст. 22 Закону України „Про планування і забудову територій”; 5)наявність у позивача відповідно до ст. 24 Закону України „Про планування і забудову територій” дозволу на виконання проектних і ремонтно-будівельних робіт щодо реконструкції Будинку торгівлі „Південний Буг”, виданого рішенням виконкому Миколаївської міської ради №839 від 13.09.2002р. – не може прийматись судом, адже позивач не був 13.09.2002р. землекористувачем ділянки, на якій мав намір будувати паркінг; 6) згідно з позовною заявою позивачем не оскаржувався ні дозвіл на виконання будівельних робіт, ні визнавався недійсним договір оренди від 31.01.2006р.; 7) позивач не може подавати позов, з наведеними у ньому підставами, оскільки вказане порушує вимоги ст.ст. 24, 26 Закону України „Про основи містобудування”.
14.06.2006р. до Одеського апеляційного господарського суду від Миколаївської міської ради надійшла заява в порядку ст. 192 Кодексу адміністративного судочинства України про приєднання до апеляційної скарги ТОВ „Норок”, в котрій відповідач приєднується до апеляційної скарги ТОВ „Норок” і просить постанову господарського суду Миколаївської області скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову ВАТ „Будинок торгівлі „Південний Буг”, мотивуючи це тим, що при винесенні постанови господарським судом порушено вимоги ст.ст. 22, 24 та 29 Закону України „Про планування та забудову територій”, та не в повній мірі з’ясував обставини справи, що призвело до прийняття невірних висновків.
16.06.2006р. до Одеського апеляційного господарського суду від ВАТ „Будинок торгівлі „Південний Буг” надійшли заперечення на апеляційну скаргу ТОВ „Норок”, в яких позивач просить постанову господарського суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, оскільки вона не відповідає нормам чинного законодавства та обставинам справи.
11.07.2006р. до Одеського апеляційного господарського суду від представника позивача – ВАТ „Будинок торгівлі „Південний Буг” надійшло клопотання в порядку ст. 49 Кодексу адміністративного судочинства України про перенесення слухання справи №15/178/06 у зв’язку з зайнятістю представника у кримінальній справі, при цьому до клопотання не надано доказів неможливості прийняти участь у справі, розгляд якої призначено на 11.07.2006р. о 10.00, крім того, відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи, враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає за можливе почати розгляд апеляційної скарги.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників ІІІ особи, колегія суддів, -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 17.09.71 р. № 1147 Обласному управлінню торгівлі відведено для проектування, будівництва та обслуговування майнового комплексу Будинку торгівлі ”Південний Буг” земельну ділянку площею 3 га, обмежену вулицями: проспект Леніна, вул. Комсомольська, вул. Севастопольська та вул. 8-ою Слобідською.
Рішенням від 13.09.2002 р. № 839 Миколаївська міська рада надала ВАТ „Будинок торгівлі „Південний Буг” дозвіл на виконання проектних та ремонтно-будівельних робіт по реконструкції Будинку торгівлі ”Південний Буг” та зобов’язала розробити та погодити робочий проект.
Головним управлінням містобудування та архітектури ВАТ „Будинок торгівлі „Південний Буг” надано архітектурно-планувальне завдання на виконання проектних робіт по реконструкції торговельного центру від 15.11.02 р. № 125, яке передбачало облаштування стоянок для паркування автотранспорту, згідно з чинними нормами та розміщення на території перед торговим центром безоплатного підземного багатоярусного охоронюваного паркінгу з організацією в’їзду з вул. Комсомольської з подальшим благоустроєм прилеглої території.
ВАТ „Будинок торгівлі „Південний Буг” складений ескізний проект ”Реконструкція Будинку торгівлі ”Південний Буг”, який затверджений головним архітектором міста, архітектором Ленінського району м. Миколаєва та начальником головного управління містобудування та архітектури Миколаївського міськвиконкому.
Зазначений проект реконструкції Будинку торгівлі ”Південний Буг” передбачає, що багатоярусний підземний паркінг на 619 автомашин розміщується на земельній ділянці, розташованій перед Будинком торгівлі по проспекту Леніна, ріг вул. Комсомольської, і в процесі виконання земельних робіт, облаштування будівельного майданчика та єдиного в’їзду з боку вул. Комсомольської дана територія буде повністю поглинута.
02.12.2005 р. листом № 17/3968 головного управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради було підтверджено наявність містобудівної можливості реконструкції Будинку торгівлі з будівництвом двоповерхового паркінгу по вул. Комсомольської, ріг вул. проспект Леніна.
Рішенням Миколаївської міської ради від 22.12.2005р. за №40/19 „Про вилучення, надання, передачу за фактичним землекористуванням, продовження строку користування земельними ділянками юридичним особам, громадянам, зміну цільового призначення земельної ділянки та внесення змін до рішень міської ради та виконкому міської ради по Ленінському району м. Миколаєва” вирішено:
відповідно до розділу І п. 13 затвердити технічну документацію із землеустрою для укладання договору оренди земельної ділянки загальною площею 35828 кв.м., у тому числі 9919 кв.м. під капітальною забудовою, 713 кв.м. під спорудами, 9531 кв.м. під проїздами, проходами, 15845 кв.м. під зеленими насадженнями, за рахунок земель ВАТ „Будинок торгівлі „Південний Буг” та КП „Таймсет”, залишивши її в землях комерційного використання, для обслуговування майнового комплексу – Будинку торгівлі „Південний Буг” по пр. Леніна, 259;
відповідно до розділу II рішення п. 5: затвердити проект землеустрою щодо відведення додаткової земельної ділянки загальною площею 59 кв. м під спорудою, 38 кв. м під проїздами, проходами, за рахунок земель міста, не наданих у власність або користування, зарахувавши її до земель комерційного використання, до земельної ділянки, технічна документація якої затверджена рішенням міської ради від 15.09.05 р. №36/35, для реконструкції та подальшого обслуговування торговельного павільйону; з наданням земельній ділянці адреси: проспект Леніна, 255, пункт 17.3 розділу I рішення Миколаївської міської ради від 15.09.05 р. № 36/35: ”17.3 Передати товариству з обмеженою відповідальністю ”Норок” в оренду строком на 5 років земельну ділянку площею 96 кв. м для реконструкції та обслуговування торговельного павільйону по пр. Леніна, ріг вул. Комсомольської, поблизу Будинку торгівлі ”Південний Буг” з подальшим його обслуговуванням” вважати таким, що втратив чинність, пунктом 5.1.1. рішення договір оренди землі від 02.11.05 р. № 3623, зареєстрований в книзі записів реєстрації договорів оренди землі Миколаївської міської ради, вважати розірваним; (пунктом 5.2. рішення) передано товариству з обмеженою відповідальністю ”Норок” в оренду строком на 5 років додаткову земельну ділянку площею 59 кв. м., загальна площа земельної ділянки складає 155 кв. м, у тому числі 117 кв. м під забудовою, 38 кв. м під проїздами, проходами, залишивши її в землях комерційного використання, для реконструкції та подальшого обслуговування торговельного павільйону по проспекту Леніна, 255.
29.03.2006р. до господарського суду Миколаївської області від ВАТ „Будинок торгівлі „Південний Буг” надійшла позовна заява до Миколаївської міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – ТОВ „Норок”, про визнання протиправними та скасування пунктів 5, 5.1, 5.1.1, 5.2 рішення Миколаївської міської ради від 22.12.2005р. №40/19 „Про вилучення, надання, передачу за фактичним землекористуванням, продовження строку користування земельними ділянками юридичним особам, громадянам, зміну цільового призначення земельної ділянки та внесення змін до рішень міської ради та виконкому міської ради по Ленінському району м. Миколаєва”.
Постановою господарського суду Миколаївської області від 04.05.2006р. по справі №15/178/06 (суддя Середа О.Ф.) задоволено позов ВАТ „Будинок торгівлі „Південний Буг” до Миколаївської міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, ТОВ „Норок”, про визнання протиправними та скасування пунктів 5, 5.1, 5.1.1, 5.2 рішення Миколаївської міської ради від 22.12.2005р. №40/19 „Про вилучення, надання, передачу за фактичним землекористуванням, продовження строку користування земельними ділянками юридичним особам, громадянам, зміну цільового призначення земельної ділянки та внесення змін до рішень міської ради та виконкому міської ради по Ленінському району м. Миколаєва”: визнано протиправними та скасовано пункти 5, 5.1, 5.1.1, 5.2 рішення Миколаївської міської ради від 22.12.2005р. №40/19 „Про вилучення, надання, передачу за фактичним землекористуванням, продовження строку користування земельними ділянками юридичним особам, громадянам, зміну цільового призначення земельної ділянки та внесення змін до рішень міської ради та виконкому міської ради по Ленінському району м. Миколаєва” та стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати: державне мито у розмірі 85грн. та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 118грн., з підстав, наведених у описовій частині рішення.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю представників третьої особи матеріали справи, доводи ТОВ „Норок”, викладені в апеляційній скарзі, та Миколаївської міської ради, що містяться в заяві про приєднання до апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову господарського суду Миколаївської області скасувати з огляду на таке.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду встановила, що оскаржуваним рішенням Миколаївської міської ради від 22.12.2005р. за №40/19 „Про вилучення, надання, передачу за фактичним землекористуванням, продовження строку користування земельними ділянками юридичним особам, громадянам, зміну цільового призначення земельної ділянки та внесення змін до рішень міської ради та виконкому міської ради по Ленінському району м. Миколаєва” вирішено: відповідно до розділу II рішення п. 5: затвердити проект землеустрою щодо відведення додаткової земельної ділянки загальною площею 59 кв. м під спорудою, 38 кв. м під проїздами, проходами, за рахунок земель міста, не наданих у власність або користування, зарахувавши її до земель комерційного використання, до земельної ділянки, технічна документація якої затверджена рішенням міської ради від 15.09.05 р. №36/35, для реконструкції та подальшого обслуговування торговельного павільйону; з наданням земельній ділянці адреси: проспект Леніна, 255, пункт 17.3 розділу I рішення Миколаївської міської ради від 15.09.05 р. № 36/35: ”17.3 Передати товариству з обмеженою відповідальністю ”Норок” в оренду строком на 5 років земельну ділянку площею 96 кв. м для реконструкції та обслуговування торговельного павільйону по пр. Леніна, ріг вул. Комсомольської, поблизу Будинку торгівлі ”Південний Буг” з подальшим його обслуговуванням” вважати таким, що втратив чинність, пунктом 5.1.1. рішення договір оренди землі від 02.11.05 р. № 3623, зареєстрований в книзі записів реєстрації договорів оренди землі Миколаївської міської ради, вважати розірваним; (пунктом 5.2. рішення) передано товариству з обмеженою відповідальністю ”Норок” в оренду строком на 5 років додаткову земельну ділянку площею 59 кв. м., загальна площа земельної ділянки складає 155 кв. м, у тому числі 117 кв. м під забудовою, 38 кв. м під проїздами, проходами, залишивши її в землях комерційного використання, для реконструкції та подальшого обслуговування торговельного павільйону по проспекту Леніна, 255.
На підставі вказаного рішення між Миколаївською міською радою (орендодавець) та ТОВ „Норок” (орендар) укладено договір оренди землі від 31.01.2006р., відповідно до умов якого Миколаївська міська рада на підставі рішення від 22.12.2005р. за №40/19 передає, а ТОВ „Норок” приймає в оренду земельну ділянку площею 155 кв.м., з них 117 кв.м. під забудовою, 38 кв.м. під проїздами та проходами, для реконструкції та подальшого обслуговування торговельного павільйону по пр. Леніна, 255, на вказаній земельній ділянці знаходиться споруда павільйону, що належить ТОВ „Норок”, строк дії договору встановлено 5 років з дня прийняття рішення.
15.02.2006р. ТОВ „Норок” Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Миколаївської міської ради видано дозвіл №2803 на виконання будівельних робіт з реконструкції торговельного павільйону по пр. Леніна, 255.
20.02.2006р. Миколаївською обласною службою Української Державної інвестиційної експертизи ТОВ „Норок” видано позитивний висновок комплексної державної експертизи по робочому проекту „Реконструкція торгівельного павільйону по пр. Леніна, біля БТ „Південний Буг”.
Відповідно до позовної заяви ВАТ „Будинок торгівлі „Південний Буг” просив господарський суд визнати протиправними та скасувати п.п. 5., 5.1, 5.1.1 та 5.2 вищевказаного рішення Миколаївської міської ради №40/19 від 22.12.2005р. з посиланням на те, що ВАТ „Будинок торгівлі „Південний Буг” є орендарем земельної ділянки площею 35828 кв.м., яка надана позивачу для обслуговування майнового комплексу Будинку торгівлі „Південний Буг” по проспекту Леніна, 259 з тих підстав, що ТОВ „Норок” на підставі оскаржуваного рішення Миколаївської міської ради зводить на земельній ділянці, що межує з земельною ділянкою Будинку торгівлі „Південний Буг”, двоповерхову капітальну будівлю, що не дозволяє позивачу належним чином реалізувати намір з будівництва паркінгу, а саме: невиправдано малі відстані між будівлею, що зводить ТОВ „Норок”, та земельною ділянкою позивача обмежує останнього у можливості виконання будівельних робіт без шкоди для суміжної будівлі, звужують межі розташування будівельного майданчику та проектні розміри паркінгу.
Позивач вважає, що вищенаведене, в тому числі й оскаржувані пункти рішення, не відповідає вимогам ст. 23 Закону України „Про планування та забудову територій” (ч. 5 вказаної статті) та ст. 96 Земельного кодексу України.
Частина 5 ст. 23 Закону України „Про планування та забудову територій” встановлю, що планування окремої земельної ділянки, будівництво на ній будинків та споруд власниками або користувачами здійснюється з урахуванням інтересів інших власників або користувачів земельних ділянок, будинків і споруд.
Згідно зі ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов’язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням, не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.
З наявних у справі матеріалів не вбачається в чому саме оскаржуваними пунктами рішення Миколаївської міської ради № 40/19 від 22.12.2005р. порушено права ВАТ „Будинок торгівлі „Південний Буг”, а отже, висновок господарського суду першої інстанції про те, що таким спірним рішенням в частині надання дозволу на реконструкцію торговельного павільйону по проспекту Леніна, 255, що межує із земельною ділянкою позивача, відповідач порушує права останнього в частині утруднення чи робить неможливим реалізувати намір з будівництва паркінгу при наявності іншої капітальної споруди, безпідставний та не відповідає вимогам чинного законодавства.
Крім того колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
Стаття 22 Закону України ”Про основи містобудування” передбачає, що забудова земельних ділянок, що надаються для містобудівних потреб, здійснюється після виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою у порядку, передбаченому законом, та отримання дозволу на виконання будівельних робіт. Право на забудову (будівництво) виникає щодо земельних ділянок, визначених для містобудівних потреб містобудівною документацією, місцевими правилами забудови. Право на забудову (будівництво) полягає у можливості власника, користувача земельної ділянки здійснювати на ній у порядку, встановленому законом, будівництво об’єктів містобудування, перебудову або знесення будинків та споруд.
Відповідно до листа Виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 06.07.2006р. за №8541/05-03-18 ТОВ „Норок” отримало дозвіл на виконання будівельних робіт з реконструкції торговельного павільйону по пр. Леніна 255 строком до 25.11.2005р.
В подальшому ТОВ „Норок” після проведення експертизи робочого проекту „Реконструкція торговельного павільйону по пр. Леніна, біля Будинку торгівлі „Південний Буг”, викликаного збільшенням меж орендованої земельної ділянки, отримало дозвіл на виконання будівельних робіт від 15.02.2006р. від №2803. Тобто, з урахуванням раніше наданого генплану реконструкції Будинку торгівлі „Південний Буг” є будівельна можливість спорудження і торговельного павільйону ТОВ „Норок”, і двоповерхового паркінгу. Також окремо зазначено, що лише 29.06.2006р. узгоджено генеральний план „Реконструкція Будинку торгівлі „Південний Буг” (генеральний план безпеки руху від 06.06.2006р.) по пр. Леніна в м. Миколаєві, відповідно до якого будівництво двоповерхового паркінгу, що було передбачено старим генпланом, не передбачено. Крім того встановлено можливість зведення торговельного павільйону за адресою м. Миколаїв, пр. Леніна 255, навіть при будівництві двоповерхового паркінгу Будинку торгівлі „Південний Буг”, яке, як вказувалось вище, вже не планується.
Вказаним листом також зазначено, що на момент розгляду справи ВАТ „Будинок торгівлі „Південний Буг” не має дозволу на виконання будівельних робіт по реконструкції Будинку торгівлі „Південний Буг”, котрий відповідно до ст. 29 Закону України „Про планування і забудову територій” є документом, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову господарського суду першої інстанції – скасувати, у задоволенні позову відмовити, оскільки оскаржувана постанова не відповідає обставинам справи та чинному законодавству.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 30.03.2006р. по справі №15/178/06 за заявою позивача в порядку забезпечення адміністративного позову: 1)заборонено Миколаївській міській раді та виконавчому комітету Миколаївської міської ради здійснювати дії по введенню в експлуатацію будівлі, яка будується ТОВ „Норок” на земельній ділянці площею 155 кв.м. за адресою: м. Миколаїв, проспект Леніна 255 (по пр.Леніна, ріг вул. Комсомольської, поблизу будинку торгівлі „Південний Буг”) до вирішення спору господарським судом по суті; 2) заборонено Миколаївському бюро технічної інвентаризації оформлювати право власності на будівлю, яка будується ТОВ „Норок” на земельній ділянці площею 155 кв.м. за адресою: м. Миколаїв, проспект Леніна, 255 (по пр.Леніна, ріг вул. Комсомольської, поблизу будинку торгівлі „Південний Буг”), та видавати свідоцтво про право власності до вирішення господарським судом спору по суті; 3) заборонено третій особі на стороні відповідача Товариству з обмеженою відповідальністю „Норок” здійснювати будь-які будівельно-монтажні роботи зі зведення будівлі на земельній ділянці площею 155 кв.м. за адресою: м. Миколаїв, проспект Леніна, 255 (по пр.Леніна, ріг вул. Комсомольської, поблизу будинку торгівлі „Південний Буг”) до вирішення спору господарським судом по суті.
Відповідно до ч. 4 ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо у задоволенні вимог позивачеві буде відмовлено, вжиті заходи забезпечення адміністративного позову зберігаються до набрання постановою суду законної сили, проте суд може одночасно з прийняттям постанови або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення адміністративного позову.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду, скасовуючи постанову господарського суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, вважає за необхідне скасувати ухвалу господарського суду Миколаївської області від 30.03.2006р. по справі №15/178/06 про забезпечення адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 118, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія,
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу задовольнити.
Постанову господарського суду Миколаївської області від 04.05.2006р. по справі №15/178/06 скасувати.
У задоволенні позову відмовити.
Стягнути з ВАТ „Будинок торгівлі „Південний Буг” (54008, м. Миколаїв, пр. Леніна, 259, р/р 26001301434428 в філії МЦВ ПІБ, МФО 326438, код ЄДРПОУ 02770535) на користь ТОВ „Норок” (54030, м. Миколаїв, вул. Радянська, 4, р\р №26002312735 в МФ АТ „Кредит Банк (Україна)”, МФО 326438, код ЄДРПОУ 13843355) витрати по сплаті судового збору у розмірі 85 (вісімдесят п’ять) грн..
Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 30.03.2006р. по справі №15/178/06 про забезпечення адміністративного позову скасувати.
Зобов’язати господарський суд Миколаївської області видати виконавчий лист.
Відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.
Статтями 13, 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право на касаційне оскарження постанови і визначено порядок і строк останнього.
Повний текст постанови виготовлено 12.07.2006р..
Головуючий суддя: Т.Я. Гладишева
Суддя: Я.Ф. Савицький
Суддя: О.Т. Лавренюк
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальні (057) 705-14-50, тел. канцелярії 705-14-41, факс 705-14-41